Рішення
від 22.10.2024 по справі 500/5268/24
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5268/24

22 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячних премій з 29.01.2020 по 22.05.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань обчислюючи щомісячний розмір посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі 50%, надбавки за особливості проходження служби 50%, надбавки за кваліфікацію 5% та премії у розмірі, що уже був встановлений позивачу у кожному з місяців у період з 29.01.2020 по 22.05.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (в редакції чинній станом на 01 січня 2018 року) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №826/6453/18 від 29.01.2020, які виплачувалася йому у період між 29.01.2020 та 22.05.2024 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 29.01.2020 по 22.05.2024 позивач проходив службу цивільного захисту на посадах командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини управління ДСНС України у Тернопільській області та командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального згону Головного управління ДСНС України у Тернопільській області.

На переконання позивача, при його звільненні відповідачем не проведено з ним повного розрахунку, зокрема, належних йому сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.05.2024, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.09.2024 до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що згідно витягу з наказу Управління ДСНС України у Тернопільській області від 05.07.2013 №77 позивача призначено на посаду командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини Управління ДСНС України у Тернопільській області та встановлено посадовий оклад у розмірі 645 гривень.

В подальшому у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" згідно з витягу з наказу Управління ДСНС України у Тернопільській області від 20.03.2018 № 86 ОСОБА_1 з 1 березня 2018 року встановлено посадовий оклад у розмірі 3080 гривень та оклад за спеціальним званням у розмірі 1020 гривень.

Зазначає, що встановлюючи посадові оклади у таких розмірах Головне управління ДСНС України керувалось постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Законом України "Про державний бюджет України на 2018 рік" та наказом МВС України від 06.03.2018 № 179 "Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій".

Таким чином враховуючи наявний тарифний коефіцієнт та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 гривні, Головним управлінням було встановлено посадовий оклад позивачу.

Вказує, що відповідно до додатку 14 до постанови № 704 у редакції від 04.09.2019 згідно спеціального звання: "Старший: прапорщик, мічман, прапорщик служби цивільного захисту, прапорщик внутрішньої служби, прапорщик податкової міліції" застосовувався тарифний коефіцієнт "0,58" для розрахунку розміру окладу за спеціальне звання, шляхом множення на 1762 гривні.

В подальшому відповідно до витягу з наказу Головного управління ДСНС України у тернопільській області від 30.06.2021 № НК 117/64 "Про кадрові питання" ОСОБА_1 в порядку здійснення організаційно-штатних заходів було призначено на посаду командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Тернопільській області та встановлено посадовий оклад у розмірі 3080 гривень. Оклад за спеціальне звання полковник не був зміненим у зв`язку з відсутністю нового спеціального звання.

Таким чином враховуючи наявний тарифний коефіцієнт та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року у розмірі 1762 гривні, Головним управлінням було встановлено новий посадовий оклад позивачу у розмірі 3080 гривень, оклад за спеціальним званням 1020 гривень.

Зазначає, що встановлюючи такий розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням Головне управління керувалось нормами діючої на момент встановлення такого окладу постанови 704 у редакції від 03.11.2020 року, пункт 4 якої встановлював:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1. 12, 13 і 14.".

Ці дані відповідають даним з відкритих джерел та підтверджують те, що протягом спірного періоду жодні зміни у пункт 4 постанови 704 Кабінетом Міністрів України внесені не були.

Вказує, що згідно з витягу із наказу Головного управління ДСНС України у Тернопільській області від 03.08.2023 № 351-НК/64 "Про присвоєння звань особам молодшого начальницького складу Головного управління" в порядку здійснення організаційно-штатних заходів ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання "Головний майстер-сержант служби цивільного захисту".

Відповідно до додатку 14 до постанови № 704 у редакції від 20.03.2023 року згідно спеціального звання: "Майстер-сержант, майстер-старшина, головний майстер-сержант служби цивільного захисту, старший прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик податкової міліції" застосовувався тарифний коефіцієнт "0,58" для розрахунку розміру окладу за спеціальне звання, шляхом множення на 1762 гривні.

Таким чином встановлений у 2018 році оклад за спеціальним званням у розмірі 1020 гривень не змінився.

Зазначає, що у зв`язку із внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, як вказує позивач.

Ухвалою суду від 10.09.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про залишення позовної заяви без руху та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 22.05.2024 проходив службу цивільного захисту на посадах командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини управління ДСНС України у Тернопільській області та командира відділення 15 державної пожежно-рятувальної частини 4 державного пожежно-рятувального згону Головного управління ДСНС України у Тернопільській області.

Згідно наказу (по особовому складі) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 22.05.2024 №252-НК/64 головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком).

Проте на переконання позивача, що при його звільненні відповідачем не проведено з ним повного розрахунку, зокрема, належних йому сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 22.05.2024.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ)

За положеннями частини третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103" Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."

Тобто, на момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не вносилися.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Разом з тим, суд вважає, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №294-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 не містить.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704, в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, вказавши, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Однак, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням (постанова Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21).

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, який неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Відтак посилання позивача та відповідача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не є основним (ключовим) при розгляді цієї справи.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Аналогічні за змістом висновки також містить і постанова Верховного Суду від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21.

Таким чином, відповідні висновки фактично зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови №704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам України "Про державний бюджет України на 2020 рік", "Про державний бюджет України на 2021 рік", "Про державний бюджет України на 2022 рік", "Про державний бюджет України на 2023 рік" та із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Таким чином посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача за період 2020-2023 років має розраховуватись із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Разом з тим, суд враховує те, що розрахунковою величиною при визначенні розміру грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення були посадовий оклад та оклад за спеціальним званням визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що не спростовано відповідачем.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №632 від 20.07.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).

Відповідно до пункту 1 Розділу II Інструкції №623 посадові оклади особам рядового і начальницького складу виплачуються за займаними посадами відповідно до тарифних розрядів, передбачених у штаті органу управління (підрозділу).

Пунктом 1 Розділу III Інструкції №623 визначено, що особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови №704.

Згідно пункту 1 Розділу IV Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням: 25 років і більше - 50 відсотків.

Відповідно до пункту 1 Розділу V Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

У відповідності до пункту 1 Розділу XVI керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Згідно пункту 1 Розділу XXIX особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 Розділу XXX, особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення.