Рішення

від 10.12.2007 по справі 8/198-4260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/198-4260

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2007 р.Справа № 8/198-4260

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Телком», вул. Транспортна,13, м. Рівне

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Тернопільське шляхове будівельне управління № 24, вул. Тролейбусна, 4, м. Тернопіль

про стягнення суми боргу у розмірі 56 500 грн., у тому числі: 50 000 грн. –основна сума боргу, 5 000 грн. –пеня, 1 500 грн. –штрафні санкції.

За участю представників:

Позивача: Остапюка В. П. – директора, довіреність № 1 від 07.11.2007 р.;

Відповідача: Галонського В. М. – представника, довіреність від 08.06.2007 р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Приватне підприємство "Телком", м. Рівне (надалі позивач) звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою №01-05 від 10.04.2007р. про стягнення з відкритого акціонерного товариства Тернопільське шляхове будівельне управління  №24, м. Тернопіль (надалі відповідач) суми боргу у розмірі 56500 грн., у тому числі: 50000 грн. –основна сума боргу, 5000 грн. –пеня, 1500 грн. –штрафні санкції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ВАТ Тернопільське шляхове будівельне управління №24 взяті на себе умовами договору підряду на виконання будівельно – монтажних робіт від 05.03.2004 р. зобов'язання виконало не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку в порядку, визначеному умовами договору та законодавством нараховані штрафні санкції. В підтвердження викладеного додає договір підряду на виконання будівельно –монтажних робіт від 05.03.2004 р., акт здачі –приймання виконаних робіт з перевлаштування кабелю зв'язку ЛТЦ-914 ЦПМ-9 на автомобільній дорозі Київ –Чоп від 23.07.2004 р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за 2004 рік, акт приймання виконаних підрядних робіт за 2004 рік, тощо.

Представник відповідача в судові засідання з'явився, у відзиві на позовну заяву від 29.10.2007 р. № 349, доповненнях до відзиву від 23.11.2007 р. № 377, від 10.12.2007 р. № 391 факт існування заборгованості перед позивачем в сумі 50 000 грн. по договору підряду від 05.03.2004р. не заперечує, проте просить до даних позовних вимог застосувати позовну давність, а відтак  відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, зазначає, що позивачем не було дотримано умов договору підряду в частині строків виконання робіт, внаслідок чого ВАТ «Тернопільське шляхово-будівельне управління №24»зазнало значних втрат через простій техніки у розмірі понад 50 000 грн. і вважає, що вирахувавши дану суму із вартості виконаних ПП “Телком” підрядних робіт саме по даному договору між сторонами по справі було вичерпано спір повністю.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2004 р. між відкритим акціонерним товариством «Тернопільське шляхове будівельне управління №24», яке виступає як «замовник», та приватним підприємством «Телком», яке виступає як «підрядник», був укладений договір підряду на виконання будівельно –монтажних робіт.

За умовами даного Договору (п. п.1.1. п.1.) «замовник»доручає, а «підрядник»зобов'язується виконати будівельно –монтажні роботи з перевлаштування кабелю зв'язку ЦПМ №9 на автомобільній дорозі Київ-Чоп Км 353+400 у строк з 09.03.2004 р. по 29.04.2004 р. у відповідності з наданою «замовником» кошторисною документацією.

Пунктом 3 Договору підряду сторони передбачили, що розрахунки «замовника»з «підрядником»здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього за виконанні роботи. «Замовник»до початку роботи перераховує «підряднику»аванс в розмірі 50% від договірної ціни. На підставі підписаних Сторонами Актів виконаних робіт «замовник»у п'ятиденний термін здійснює оплату за виконанні роботи.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Згідно ст.ст. 834, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення № 279 від 12.03.2004 р. та виписки з банківського рахунку позивача, відповідач на виконання умов договору підряду здійснив попередню оплату вартості підрядних робіт,–сплатив на рахунок відповідача аванс в сумі 250 000 грн.

23.07.2004 р. між ПП «Телком»та Лінійно – технічним цехом № 914 ЦПМ-9 був складений, та підписаний повноважними представниками сторін Акт здачі –приймання виконаних робіт з перевлаштування кабелю зв'язку ЛТЦ-914 ЦПМ-9 на автомобільній дорозі Київ –Чоп, у відповідності з яким всі монтажні роботи виконані згідно нормативних документів, а також був складений та без зауважень підписаний  уповноваженими представниками сторін по договору підряду від 05.03.2004р.  за 2004 рік Акт приймання виконаних  підрядних робіт на перевлаштування кабелю зв'язку ЦПМ № 9, згідно якого вартість виконаних ПП «Телком»підрядних робіт за договором підряду становить 362 538 грн.

Зазначена вартість виконаних робіт в сумі 362 538 грн. також підтверджується долученою до матеріалів позовної заяви довідкою Типової форми № КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за 2004 рік, підписаної уповноваженими представниками сторін без зауважень.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 362 538 грн. відповідач виконав частково на суму 312 538 грн., а саме: 250 000 грн. –аванс (платіжне доручення № 279 від 12.03.2004 р.); 30 000 грн. (платіжне доручення № 279 від 08.12.2007 р.), 30 000 грн. (платіжне доручення № 279 від 14.12.2004 р.); сума в розмірі 2 538 грн. зарахована відповідачем в рахунок виконання зустрічного однорідного зобов'язання, яке виникло між сторонами по справі(накладна. Податкова накладна від 18.09.2004р.).

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відкритого акціонерного товариства «Тернопільське шляхове будівельне управління № 24 за виконані приватним підприємством «Телком»будівельно –монтажні роботи згідно договору підряду від 05.03.2004 року становить 50 000 грн., що не заперечується представником відповідача і у судових засіданнях, і у наданих суду відзиві та позов та доповненнях до нього, а також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, проте до сплати даної суми заборгованості відповідач просить застосувати приписи ст. 267 ЦК України.

Твердження відповідача, щодо відсутності правових підстав для стягнення вищезазначеної суми, оскільки перебіг позовної давності по вимогам, наведеним у позовній заяві почався 05.08.2004 р., а позовну заяву позивачем подано до суду лише 10.10.2007 р., відтак термін позовної давності сплив, а отже, згідно п. 4 ст. 267 ЦК України –сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, судом спростовуються, з огляду на наступне:

Згідно ст. 223 ГК України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України).

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Тернопільське шляхове будівельне управління № 24 вчиняло ряд дій по виконанню своїх зобов'язань за договором підряду від 05.03.2004 р., зокрема по оплаті виконаних робіт на суму 310 000 грн., а саме: згідно платіжного доручення № 279 від 12.03.2004 р. відповідач сплатив 250 000 грн.; згідно платіжного доручення № 279 від 08.12.2007 р. сплатив 30 000 грн. та згідно платіжного доручення № 279 від 14.12.2004 р. сплатив 30 000 грн.

У відповідності ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовна давність за спірними правовідносинами сторін  була перервана  внаслідок дій відповідача, що свідчили про визнання ним свого боргу, а саме здійснення часткової оплати 14.12.2004 р. вартості виконаних робіт, відтак строк для звернення позивача до суду (позовна давність) закінчується лише 14.12.2007 р., тобто позивачем не пропущено позовну давність.

Слід відзначити, що долучений до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків  станом на 30.10.2006 р. суд не вважає належним доказом, який свідчить про  вчинення особою, у даному випадку відповідачем - ВАТ «Тернопільське шляхове будівельне управління №24», м. Тернопіль дії, яка свідчить про визнання ним свого боргу перед позивачем, а відтак, перериває перебіг позовної давності, в зв'язку з тим, що хоча з даного акту і вбачається визнання відповідачем заборгованості в сумі 50 000 грн. станом на 30.10.2006 року, проте отриманий він представником відповідача лише у судовому засіданні 12.11.2007р., про що свідчить відповідний напис на другому примірнику акту. Окрім того, належним чином заповнений, підписаний та скріплений печаткою юридичної особи даний акт звірки був представлений суду як один із додатків до відзиву на позовну заяву № 377 від 23.11.2007 р. (вх. № 29766(н) від 23.11.2007 р.), тобто вже після заявлення відповідачем клопотання (заяви) про застосування позовної давності.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних будівельно –монтажних робіт згідно договору підряду від 05.03.2004р. нараховано  3% річних в сумі 1 500 грн.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором підряду, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  Кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

Згідно п. п. 4.3 п. 4 Договору підряду сторони передбачили, що у разі затримки оплати вартості робіт «замовник»сплачує «підряднику»пеню в розмірі 0,5% суми за кожну добу затримки, але не більше 10% загальної несплаченої суми.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нарахована пеня в сумі 5000 грн., а саме в розмірі 10% від суми боргу, яку просить позивач стягнути з відповідача  в судовому порядку.

Однак, суд в цій частині позовних вимог відмовляє у їх задоволення, з наступних підстав:

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258 Кодексу для окремих видів вимог встановлює спеціальну позовну давність, а саме -  позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. п. 3,4 ст. 267 ЦК України).

Відповідач по справі у поданому відзиві на позовну заяву, у судових засіданнях просить суд застосувати позовну давність, оскільки позивачем пропущено термін для звернення до суду за захистом прав та інтересів по основних вимогах та щодо неустойки.

Враховуючи те, що переривання загальної позовної давності відбулося 14.12.2004 р., остання відповідно з ч. 3 ст. 264 ЦК України починається заново та триває три роки, а саме до 14.12.2007р., а встановлена ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) строком в один рік - закінчилася 14.12.2005 р., а тому суд, на підставі заяви відповідача застосовує спеціальну позовну давність та відмовляє ПП «Телком»у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5 000 грн. пені.

Окрім того, твердження відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву від 29.10.2007 р. № 349 щодо понесення ВАТ «Тернопільське ШБУ-24»значних збитків, втрат через простій техніки та претензій з боку замовника –Служби автомобільних доріг у Рівненській області понад 50000 грн. через порушення ПП «Телком»своїх зобов'язань по термінах виконання підрядних робіт по реконструкції дорожнього покриття дороги, що на думку відповідача послужило підставою для відмови сплачувати повну суму вартості виконаних позивачем робіт, а саме 50 000 грн. ним було вираховано із вартості виконаних позивачем будівельно –монтажних робіт за договором підряду від 05.03.2004р. суд відхиляє, з наступних підстав:

Нормами Цивільного кодексу України, а саме статтею 849, 853 передбачається право замовника у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.  

Разом з тим, статтею 853 Кодексу визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також, згідно п.п. 5.3 п. 5 Договору підряду від 05.03.2004р. передбачено, що у випадку мотивованої відмови «замовника»прийняття завершеної роботи «підрядника»сторонами складається відповідний Акт з переліком претензій «замовника»та необхідних доробок і строків їх виправлення.   

Під час розгляду справи сторонами не представлено та судом не здобуто доказів, які б підтверджували виставленні ВАТ «Тернопільське ШБУ-24», як «замовника»претензій до ПП «Телком»щодо пропущення (порушення) термінів виконання підрядних робіт згідно умов Договору, відшкодування понесених збитків внаслідок такого порушення зобов'язання з боку підрядника, а також відповідних заяв про відмову від договору підряду та відшкодування збитків. Натомість, до матеріалів справи долучений Акт приймання виконаних підрядних робіт на перевлаштування кабелю зв'язку ЦПМ №9, який підписаний уповноваженими представниками сторін по Договору підряду без заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позов підлягає до задоволення частково, а саме –підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 50 000 грн. основного боргу та 1 500 грн. –3% річних, як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем, та відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. пені, в зв'язку з спливом позовної давності.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 256-268, 509, 526, 837, 843, 846 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75,  82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Тернопільське шляхове будівельне управління №24», м. Тернопіль, вул. Тролейбусна,4, ідент. код 03450422, на користь приватного підприємства «Телком», м. Рівне, вул. Транспортна,13, ідент. код 32413479, - 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. три проценти річних, 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. в повернення сплаченого державного мита та 107 (сто сім) грн. 56 коп. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –14 грудня 2007р.), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                                    І.М. Гирила