Постанова

від 22.10.2024 по справі 160/3707/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3707/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року, (суддя суду першої інстанції Савченко А.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/3707/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

09.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2024 №UA110140/2024/000002/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки надані товариством до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протирічь та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.05.2024 задовольнив адміністративний позов ТОВ «ДЕНДІ ПАК». Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від від 09.01.2024 №UA110140/2024/000002/1.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наголошує, що рішення про коригування митної вартості товару є обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилаючись на необґрунтованість скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕНДІ ПАК уклало контракт від 18.08.2023 № 2023-24/DP та додаток від 17.10.2023 № 3, додаток від 21.11.2023 № 3-2 та Додаткову угоду від 21.11.2023 № 3 з ANNEX POLIMERS Китай на закупівлю товару - мішки пакувальні полотняного переплетення зі стрічок з поліпропілену (далі товар). За період з 08.012024р по 09.01.2024р. товар надійшов до м. Дніпро Україна. Умови поставки CIF Constanta (Румунія).

Особою відповідальною за декларування згідно договору доручення про надання послуг митного брокера № 31/10/2022-1 від 31.10.2022, визначено ТОВ "ІНТЕР БРОК СЕРВІС".

Декларантом, з метою випуску товару у вільний обіг, подано додаткову ЕМД типу ДЕ від 08.01.2024 №24UA110140000154U8. До декларації надано наступні документи:

1. Зовнішньоекономічний контракт від 18.08.2023 №2023-24/DP,

2. Додаток від 17.10.2023 № 3,

3. Додаток від 21.11.2023 № 3-2,

4. Додаткову угоду від 21.11.2023 № 3,

5. Інвойс-проформа від 17.10.2023 №127/2023-24,

6. Інвойс-проформа від 21.11.2023 №127/2023-24,

7. Інвойс-фактура від 28.11.2023 №GT/172,

8. Платіжна доручення в іноземній валюті від 25.10.2023 № 30,

9. Платіжна інструкція в іноземній валюті від 21.11.2023 №31,

10. Коносамент від 04.12.2023 №HLCUBO12311ASOX8,

11. Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 06.02.2023 № ТЕО 43704891,

12. Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 28.10.2022 №ТЕО 44703904,

13. Договір надання послуг з організації перевезень вантажів від 01.09.2021 № 01092021/21,

14. Договір про транспортно-експедиційні послуги від 01.01.2024 № 0101/24,

15. Автотранспортна накладна від 05.01.2024 №2146,

16. Рахунок на оплату від 05.01.2024 № 90,

17. Рахунок на оплату від 05.01.2024 №91.

1-9 Комерційні та товаросупровідні документи що підтверджують вартість товару на умовах CIF Constanta (Румунія).

10-17 транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару за маршрутом Constanta (Румунія)-кордон-Дніпро (Україна).

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1. В наданому декларантом інвойсі від 28.11.2023 № GT/172 зазначено номер контракту № 2023-24/DP від 18.08.2023, але відсутнє посилання на специфікацію. Згідно п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 № 2023-24/DP Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у Додатку, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо ідентифікації наданого до митного контролю інвойсу № GT/172 від 28.11.2023 із задекларованою партією товарів. 2. Рахунки на оплату від 05.01.2024 № 90 та 91 сформований ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА, не містить інформації щодо маршруту транспортування вантажу. Вищезазначене не дає можливості упевнитися, що зазначені рахунки ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА від 05.01.2024 № 90 та 91 стосуються задекларованих товарів. 3. Проформа-інвойс від 21.11.2023 № 127/2023-24 та проформа-інвойс від 17.10.2023 №127/2023-24 містять опис товару, який не збігається із описом товару в інвойсі від 28.11.2023 № GT/172, сертифікаті про походження від 01.12.2023 № 40783 та коносаменті від 04.12.2023 № HLCUBO12311ASOX8.

У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) копію митної декларації країни відправлення; 10) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу відповідача декларантом було подано лист про технічну помилку від 09.01.2024р, в якому повідомлено, що в специфікації від 21.11.2023 №3-2, була допущена технічна помилка, а саме помилка у номенклатурі товарів. Просять вважати вірним згідно товаросупровідних документів, комерційний інвойс №GT/172 від 28.11.2023, пакувальний лист №б/н від 28.11.2023, коносамент №HLCUBO12311ASOX8 від 04.12.2023.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів: від 09.01.2024 № UA110140/2024/000002/1 відповідно до статті 64 МК України з наступним обґрунтуванням:

- графа 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості не заповнена.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернуся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що декларантом до митного органу надано повний пакет документів на підтвердження митної вартості товару, відтак підстави для коригування митної вартості товару відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Встановлені обставини справи свідчать, що що позивачем 09.01.2024 було отримано повідомлення Дніпровської митниці № 299269 в якому посадова особа відповідача витребувала додаткові документи з наступних підстав:

1. В наданому декларантом інвойсі від 28.11.2023 № GT/172 зазначено номер контракту №2023-24/DP від 18.08.2023, але відсутнє посилання на специфікацію. Згідно п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 № 2023-24/DP Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у Додатку, який є невід`ємною частиною цього Контракту. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо ідентифікації наданого до митного контролю інвойсу № GT/172 від 28.11.2023 із задекларованою партією товарів.

2. Рахунки на оплату від 05.01.2024 № 90 та 91 сформований ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА, не містить інформації щодо маршруту транспортування вантажу. Вищезазначене не дає можливості упевнитися, що зазначені рахунки ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА від 05.01.2024 № 90 та 91 стосуються задекларованих товарів.

3. Проформа-інвойс від 21.11.2023 № 127/2023-24 та проформа-інвойс від 17.10.2023 №127/2023-24 містять опис товару, який не збігається із описом товару в інвойсі від 28.11.2023 № GT/172, сертифікаті про походження від 01.12.2023 № 40783 та коносаменті від 04.12.2023 № HLCUBO12311ASOX8.

Суд зазначає, що ідентифікація наданого до митного контролю інвойсу від 28.11.2023 № GT/172 із задекларованою партією товарів підтверджується актом митного огляду, що був проведений 09.01.2024 до ЕМД UA110140000154U8.

Порівняння кількості, асортименту і цін, вказаних у Додатку до додатку до контракту від 21.11.2023 N 3-2 та інвойсі-фактурі від 11.10.2023 № GT/142, урахуванням листа про технічну помилку від 09.01.2024 б.н. доводить, що кількість, асортимент і ціна в зазначених документах збігається

Суд зазначає, що рахунок на оплату від 05.01.2024 № 90 сформований ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА, містить не тільки інформації щодо маршруту транспортування вантажу, а і детальну інформацію щодо вартості кожного окремого переміщення Констанца, Румунія п/п Ісакча- п/п Орлівка м. Дніпро. Додатково в рахунку є посилання не тільки на договір ТЕО43704891 від 06.02.2023, а і Заявку на перевезення за маршрутом №11 від 05.01.2024, номер транспортного засобу, який збігається з номером транспортного засобу, зазначеному в автотранспортній накладній від 05.01.2024 N2146 і на якому товар доставлений в зону митного контролю. Таким чином, додаткового підтвердження, що вартість перевезення, яка зазначена в рахунку від 05.01.2024 № 90, стосується вартості перевезення партії товару доставленої до зони митного контролю, не потрібно.

Крім того, в описі товару в проформа-інвойс від 21.11.2023 № 127/2023-24 та проформа-інвойс від 17.10.2023 №127/2023-24 допущена технічна помилка в ширині мішка, вказана ширина 55 см, а дійсна ширина 56 см. Про що до митниці було направлено листа виробника про технічну помилку від 09.01.2024.

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, слід дійти до висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Крім того, як встановлено судом, у спірному Рішення про коригування митної вартості товарів графа 33 не містить жодної інформації.

В графі 33 „Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості не зазначені

- причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (таким чином порушено вимоги пп.1 п.2 ст.55 МКУ);

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів (таким чином порушено вимоги п. 4 та п.6 ст. 54, п.2 та п.3 ст. 55 МКУ);

- пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (п.16 Правил та п.2, п.4 частини 2 ст. 55 МКУ)

- відомості, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом (п.17 Правил та п.2, п.4 частини 2 ст. 55 МКУ).

Згідно п.3 ст. 55 МКУ Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів (далі Форма) та Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Пунктом 1.3 Правил визначається, що Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою цим наказом формою. А п.1.4 Правил зазначено при електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого прийняте Рішення. Таким чином Рішення - це електронний документ засвідчений електронним цифровим підписом посадової особи Відповідача, який надсилається Позивачу в складі електронного повідомлення теж засвідченого електронним цифровим підписом посадової особи Відповідача. Цей електронний документ має обов`язковий реквізит електронного документа, а саме: номер документу, дату документу, цифровий підпис автора документу. Тому він має всі підстави для обліку документу і має юридичну силу. Рішення, за своєю суттю, є актом індивідуальної дії, виданий суб`єктом владних повноважень і тому для набуття юридичної сили повинен мати обов`язковий реквізит електронного документа (ст.1 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг). Згідно ст.6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, накладання електронного підпису завершує створення електронного документа. Позивач в повідомленнях отримав повністю сформований електронний документ в завершеному вигляді, який має свій номер, дату та засвідчений електронним цифровим підписом посадової особи Відповідача. Візуальна форма, у вигляді роздруківки, надана в додатку до позовної заяви але з незаповненою графою 33. Ці документи мають свій номер та дату і підписані електронним підписом посадової особи. Позивач вважає, що наступні повідомлення не можуть бути визнані належним та достовірним доказом заповнення графи 33 Рішення про коригування митної вартості виходячи з наступного. Текст самого повідомлення не має обов`язкових реквізитів електронного документу. Його не можна визнати як акт індивідуальної дії чи частину акту. Роз`яснення, що це невід`ємна частина Рішення про коригування митної вартості в тексті нема. Законом України Про електронні документи та електронний документообіг, Митним Кодексом та Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 яким затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів та Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів не передбачено можливість розділення Рішення про коригування митної вартості на декілька частин (тим самим зміна затвердженої форми Рішення) та не заповнення графи 33 в самому електронному документі (тим самим зміна затверджених правил заповнення). Фактично, в Рішеннях про коригування митної вартості не зазначена інформація, яка повинна в ній бути згідно п.2 ст.55 МКУ. Отже Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відійшов від принципу законності своїх дій визначених частиною другою ст.19 Конституції України. Технічні причини не є підставою для суб`єкта владних повноважень відступати від принципу законності своїх дій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Також суд зазначає, що сама по собі наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в митному оформленні є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 в адміністративній справі № 160/3707/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Шлай