Повістка

від 22.10.2024 по справі 400/2324/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2324/24

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №251214290704 від 16.02.2024р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позов задоволено.

Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року заяву ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» судові витрати в розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та додатковим рішенням Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційні скарги, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду від 08.07.2024 р. та додаткове рішення від 12.08.2024 р.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року залишено без змін.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024року залишено без змін.

Також, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів 19.08.2024 р. ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, крім іншого, заявило про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

23.09.2024 р. позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а також надав докази понесених витрат на правничу допомогу, в якій зазначив, що ним понесено витрати на правничу допомогу за укладеним з адвокатом Тихоновим Д.І. договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023 р. № ПД/01.12.2023 в загальному розмірі 5000,00 грн. На підставі ч.1 ст.139 КАС України, у зв`язку із задоволенням позову ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» та відмовою в задоволенні апеляційних скарг Головного управління ДПС у Миколаївській області, вказана сума витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Миколаївській області.

Відповідач ГУ ДПС у Миколаївській області до суду подало клопотання про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні заяви дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ч.ч.1, 6, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як зазначено вище, 19.08.2024 року ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» подало відповідну заяву та 23.09.2024 р. позивач подав до суду заяву про залучення доказів понесених витрат на правничу допомогу, що відповідає нормам ст. 139 КАС України.

Згідно із ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Тихоновим Д.І., що підтверджується договором від 01.12.2023 р. № ПД/01.12.2023 року, яким передбачено дії які може вчиняти адвокат від імені позивача по справі.

Згідно акту про виконання робіт від 23.09.2024 року адвокатом Тихоновим Д.І. надано правову допомогу, а саме:

ознайомлення з апеляційною скаргою, пошук та наліз судової практики ВС у тотожних справах - 500 грн.;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 3500 грн;

- представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в судових засіданнях 1000 грн.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з матеріалів справи на розгляді в П`ятому апеляційному адміністративному суді перебувало дві апеляційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року та на додаткове рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року, за результатом розгляду яких судом апеляційної інстанції були ухвалені постанови 17.09.2024 р., якими у задоволенні апеляційних скарг було відмовлено.

Колегія суддів встановила, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокатом було детально виписаною правову позицію захисту порушених прав позивача, яку підкріплено належним чином зібраними та оформленими доказами, що свідчить про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» понесених ним витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи. Також адвокат Тихонов Д.І. приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні.

При цьому, дійсність витрат позивача підтверджена наданими до суду документами, а надані докази обґрунтовано підтверджують, що витрати на правову допомогу є фактично понесеними.

Враховуючи об`єми, якість та кількість підготовлених на стадії апеляційного розгляду справи документів в межах двох вищенаведених проваджень, колегія суддів вважає, що понесені витрати у розмірі 5000 грн. є обґрунтованими та співмірними предмету спору.

При цьому, колегія суддів наголошує, що ГУ ДПС у Миколаївській області в своєму клопотанні про відмову в задоволенні заяви позивача не зазначає жодних об`єктивних підстав з яких суду слід відмовити у задоволенні заяви, а лише зазначає норми права та позиції Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Таким чином, надані до суду докази підтверджують дані обставини, а також факт понесених позивачем витрат, що відповідачем не спростовано, а тому заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), складністю справи та вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.

У зв`язку з цим, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» 5000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 243, 252, 311, 321, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову у справі №400/2324/24.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027, 54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна 6) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» (код ЄДРПОУ 36384300, 54005, м.Миколаїв, вул.Шевченка, 59а, офіс 203) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення..

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук