Постанова

від 22.10.2024 по справі 420/14065/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14065/24

Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія, в якому просив суд:

-визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 28.03.2022 по 31.12.2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- визнати протиправними дії Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 12.05.2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати Інститут Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 28.03.2022 по 31.12.2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 12.05.2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік;

- здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік; виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 28.03.2022 по 12.05.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з рапортом від 17.04.2024 року вх. № 2/1564, в якому просив: 1. здійснити перерахунок грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 з 28.03.2022 по 31.12.2022 року у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; здійснити перерахунок грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 12.05.2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; враховуючи вищезазначене здійснити перерахунок виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік; здійснити виплату різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік; виплатити полковнику ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 28.03.2022 по 12.05.2023 року.

Листом №1056/460/1086 від 30.04.2024 року відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.

При цьому позивач вважає, що при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року відповідачем мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, відповідно.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28.03.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.

Зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 28.03.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 12.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.

Зобов`язано Інститут Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 12.05.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14., а тому зазначив, що командування Інституту вважає, що при визначенні позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 28.03.2022 по 12.05.2023 Інститутом не порушено вимоги п.4 постанови КМУ №704, яка діяла в редакції, зі змінами, внесеними п.6 постанови КМУ № 103.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Інституті Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія на посаді начальника науково-дослідного відділу наукового супроводження підготовки військ (сил) розробки та імплементації оперативних стандартів і процедур науково-дослідного управління проблем розвитку, підготовки та застосування Військово-Морських Сил науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум Інституту Військово-Морських Сил НУ "Одеська морська академія", з 28.03.2023 року по дійсний час, що підтверджено копією посвідчення офіцера НОМЕР_1 виданого 24.02.2024 року.

На підставі наказу ІВМС НУ ОМА № 88 від 27.03.2023 року, позивач відряджений з 27.03.2023 по 23.03.2024 року для виконання завдань до військової частини НОМЕР_2 , що підтверджено посвідченням про відрядження № 100від 27.03.2023 року.

Позивач звернувся до відповідача з рапортом вх. № 2/1564 від 17.04.2024 року, в якому просив:

- здійснити перерахунок грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 з 28.03.2022 по 31.12.2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 12.05.2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції п.4 Постанови № 704, статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок виплаченої грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік;

- здійснити виплату різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік; виплатити полковнику ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 28.03.2022 по 12.05.2023 року.

Відповідач листом №1056/460/1086 від 30.04.2024 року повідомив позивача, що за період проходження військової служби грошове забезпечення виплачувалося відповідно до чинних нормативно-правових актів, у зв`язку з чим підстави для здійснення перерахунку відсутні.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача при встановленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, в період з 28.03.2022 по 12.05.2023 року з використанням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, відповідно, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у період 28.03.2022 31.12.2022 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року за Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік, у період 01.01.2023 12.05.2023 року із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року за Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, а тому прийшов до висновку що бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (2022,2023р.р.) є протиправною та зобов`язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року (2020, 2022,2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.

При цьому вказав, що з огляду на встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача за період з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 (1762,00грн.), нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки проведено з порушеннями, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також прийшов до висновку, що зобов`язання відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 28.03.2022 по 12.05.2023 року необхідно відмовити з огляду на їх передчасність та відсутність підстав для задоволення. У спірних правовідносинах перерахунок пенсії на підставі нової довідки ще не проведений, тому задоволення позову у вказаній частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Суспільні відносини з винагороди за працю військовослужбовця врегульовано приписами ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частиною 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

З огляду на примітку 1 Додатку 1 до Постанови № 704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 160/8324/19. Частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Колегія суддів наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою № 103, зокрема, до п.4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція п.4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тому доводи апелянта в цій частині є помилковими.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон №2017-III), згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Так, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовується відповідачем, що позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням у спірний період обчислювався в порядку, визначеному п.4 постанови № 704 в редакції, яка втратила чинність, а саме виходячи із прожиткового мінімуму 2018 року, чим вчинено протиправні дії.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2481 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року 2 684 гривні

Натомість, згідно із фактичними обставинами справи, у період з з 28.03.2022 року по 12.05.2023 грошове забезпечення позивача обраховувалось виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року, який становив 1762грн.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає правильним висновок окружного адміністративного суду про те, що за період з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року грошове забезпечення позивача має бути перераховано виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Означене спростовує доводи скаржників стосовно того, що розрахунковою величиною для визначення розміру грошового забезпечення позивача є прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у спірний період у позивача виникло право на обчислення розміру грошового забезпечення шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, враховуючи, що розмір грошової допомоги на оздоровлення безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення (в тому числі від посадового окладу та окладу за військовим званням),а відповідачем протиправно при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача за період з 28.03.2022 року по 12.05.2023 року такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 (1762,00грн.), нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки проведено з порушеннями, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги є похідними.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 22 жовтня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова