Ухвала

від 27.11.2024 по справі 420/14065/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/14065/24

провадження № К/990/42656/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

07 листопада 2024 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням інших положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням інших положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2» здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням інших положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, у відповідності до вимог відновленої початкової редакції пункту 4 Постанови № 704, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням решти положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;

- здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік;

- здійснити виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 рік; виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення з 28 березня 2022 року по 12 травня 2023 року.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08 липня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, позовні вимоги задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 28 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року по 12 травня 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_2» оскаржив їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі № 420/14065/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська