Постанова

від 21.10.2024 по справі 300/7459/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7459/23 пров. № А/857/7616/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську суддею Шумеєм М. В.) в адміністративній справі № 300/7459/23 за позовом Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року Виробничо-комерційне підприємство «Експрес» (далі також - ВКП «Експрес», позивач) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 946-п від 31.05.2023 Про проведення фактичної перевірки;

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07.07.2023 № 00/6847/0706 форми С на суму штрафних санкцій в розмірі 5192,68 грн, від 10.07.2023 №00/6928/0901 форми С на суму штрафних санкцій в розмірі 47 225,00 грн від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС на суму штрафних санкцій в розмірі 80 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у наказі на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, тому позивач вважає, що наказ №946-п від 31 травня 2023 року є протиправним, а проведення фактичної перевірки АЗС є незаконною та такою, що проведена без правових підстав.

Вважає що порушень п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» немає, зазначення в акті перевірки, що саме ВКП «Експрес» є порушником законодавства не доведено і не обґрунтовано відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу 1 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані, а відповідно і штрафні санкції накладено незаконно.

Крім того, вважає, що порушень статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.95, не встановлено, оскільки всі акцизні марки мають окремий номер, місяць і рік випуску марки, є позначення про суму сплаченого акцизного податку, є накладні та сертифікати на алкогольні товари отримані від постачальників факт підробки МАП перевіркою не встановлено, докази маркування з відхиленням від вимог Положення №1251 відсутні, доказів що сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку не наведено, а відповідно порушення вимоги ст. 226 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями немає.

Вказує, що для реалізації наказу № 12 від 04.04.2022 та наказу № 118 від 03.08.2022 потрібно було вчинити певні дії, а саме засоби інформування відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього наказу, проте в акті перевірки працівниками ГУ ДПС не наведено ніяких доказів в який спосіб, ким та в який час відбулося повідомлення, доведення, інформування про внесення змін до наказу № 12 від 04.04.2022, наказу №118 від 03.08.2022.

Також зазначає, що ніяких документів про повідомлення ВКП «Експрес» про заборону продажу алкогольних товарів до ВКП «Експрес» у встановлений законом порядок в даному випадку не надходило та перевіркою не встановлено.

Порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового , алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР зі змінами і доповненнями не доведено, а отже застосування санкцій статті 17 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального», зі змінами та доповненнями немає підстав.

Вважаю, що факт порушення пунктів 230.1.2, 230.1 статті 230 Податкового кодексу України не доведено, усі розташовані на акцизних складах резервуари введені в експлуатацію, витратоміри - лічильники та рівнеміри- лічильники в розрізі акцизних складів зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, а отже підстав для застосування санкцій на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.1 статті 128 Податкового кодексу України немає.

Твердження про не обладнання акцизного складу рівнеміром лічильником резервуара введеного в експлуатацію на акцизному складі уніфікований № 1006926 не відповідає дійсності. Даний резервуар введений в дію та встановлений рівнемір лічильник так, як і всіх інших резервуарах коригуючий звіт від 21.03. 2021 та коригуючий звіт від 01.06.2023. Реалізація нафтопродукту з даного акцизного складу не проводиться з березня 2020 року, відповідно подаються звіти з показником 0. Станом на 7 червня 2023 року даний акцизний склад виведено з експлуатації відповідно проведено анулювання акцизного складу що зафіксовано у витягу з Реєстру та подано звіт (квитанція від 07 червня 2023 року 12:00:39) . Огляд акцизних складів та фотофіксація інспектором ГУ ДПС проходила 09.06 2023. Відтак, вважає, що факт порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України контролюючим органом не доведено.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що порушення, які встановлені актом перевірки належним чином підтверджуються і не спростовані позивачем, проте суд першої інстанції взяв до уваги доводи позивача та безпідставно не врахував позицію податкового органу.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку АЗС та магазину за адресою: вул. Л. Українки, 1а, с. Сваричів, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., суб`єкт господарювання ВКП «Експрес».

Перевірка проводилась з 31.05.2023 по 09.06.2023.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт (Довідка) Головного управління ДПС в Івано-Франківській області фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС від 09 червня 2023 року № 235/09-19-09-01/ 22190917, у висновках якого встановлені порушення: статей 11, 15-3, 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95 ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями; пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями); статей 221, 226, пункту 230.1.2 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

16 липня 2023 р. засобами поштового зв`язку позивач отримав податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, винесені на підставі акта від 09.06.2023 № 235/09-19-09-01/22190917, а саме:

- від 07.07.2023 № 006847/0706 форми С на суму штрафних санкцій в розмірі 5192 грн 68 грн за порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995;

- від 10.07.2023 № 00/6928/0901 форми С на суму штрафних санкцій в розмірі 47225,00 грн за порушення статей 11, 15-3, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.95 із змінами і доповненнями; статей 221, 226 Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010;

- від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС на суму штрафних санкцій в розмірі 80000,00 грн за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010.

ВКП «Експрес» не погодилося із висновками та фактами, викладеними посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в Акті, оскільки вважає їх упередженими , необґрунтованими та безпідставними і відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України розпочало процедуру адміністративного оскарження.

Позивачем подано скаргу 25 липня 2023 року про перегляд результатів фактичної перевірки до ДПС України з документальними доказами в додатках, у яких наведено реальні обставини з посиланням на відповідні первинні бухгалтерські та інші документи, регістри бухгалтерського обліку, дані податкової звітності, якими спростовуються нелогічні та необґрунтовані висновки контролюючого органу.

06 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку ВКП «Експрес» отримало рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 27.09.2025 № 28744/6/99-00-06050006 за яким залишає без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07.07.2023 № 006847/0706, від 10.07.2023 №№ 00/6928/0901, 00/6929/0901, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 31.05.2023 № 946-к є протиправним, оскільки не містить посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Водночас, встановлені актом перевірки порушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому суд дійшов висновку про протиправність податковий повідомлень-рішень, які прийняті на підставі цього акта перевірки.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, в частині оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. 80.2.2);

- (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. 80.2.5).

У постановах від 12.08.2021 (справа № 140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 25.01.2019 (справа № 812/1112/16), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа № 810/1394/16), від 20.03.2018 (справа № 820/4766/17) Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України видно, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Як видно з наказу № 946-п від 31.05.2023 Про проведення фактичної перевірки контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обліку пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Крім того, під час розгляду цієї справи судом встановлено, що спірну перевірку позивача призначено за наслідками отримання листа Державної податкової служби України від 23.05.2023 № 11639/7/99-00-09-03-01-07, в якому зазначено, що ДПС України з метою забезпечення належної організації роботи щодо виконання рішення Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики від 08.05.2023 про стан дотримання законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів та забезпечення організації роботи щодо боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції та на виконання п.1.2.5 надано перелік СГ, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним для проведення фактичних перевірок АЗС та інших об`єктів роздрібної торгівлі пальним щодо наявності ліцензій на роздрібну торгівлю пальним на місце торгівлі, реєстрації РРО, акцизного складу, наявності зареєстрованих рівнемірів та витратомірів-лічильників, дотримання касової дисципліни, оформлення найманих працівників, надання звітності та інших вимог, в тому числі провести контрольні закупки та за результатами перевірок вжити заходів щодо припинення незаконної діяльності таких об`єктів.

Як видно з додатку до згаданого листа, до переліку суб`єктів господарювання яких визначено провести фактичні перевірки вказано ВКП «Експрес» (ліцензія № 09110314201900177) за адресою: вул. Л. Українки, 1а, с. Сваричів, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська область.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 31.05.2023 року № 946-к є протиправним і як наслідок проведена перевірка є протиправною, отже всі прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07.07.2023 № 00/6847/0706 форми С, від 10.07.2023 №00/6928/0901 форми С, від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки, колегія суддів зазначає таке.

Щодо проведення розрахункових операцій через РРО на неповну суму покупки, невидача розрахункового документа встановленого зразка на неповну суму покупки, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі також Закон № 265/95- ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворенням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, статтею 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями; визначено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції на повну суму покупки, а також, у разі відсутності такої можливості, проводити розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій

Згідно доводів відповідача, 31.05.2023 під час проведення фактичної перевірки, відповідно до п. 20.1.11 ст. 20 Податкового кодексу України була здійснена контрольно-розрахункова операція, при якій здійснено придбання 5,03 літри бензину А- 95 та пачку сигарет «Вінстон», яка знаходилась на вітрині з тютюновими виробами. Оператор АЗС повідомила його що, загальна вартість покупки складає 314,00 грн. Оплативши покупку грошовими коштами в сумі 515,00 грн (купюрами номіналом 500 грн, 10 грн та монетою 5 грн) оператор видала решту в розмірі 201,00 грн та видала фіскальний чек тільки на суму 221,32 грн за реалізацію 5,03 літра бензину А-95, отже, оператором було проведено розрахункову операцію через РРО на неповну суму покупки та видано розрахунковий документ встановленого зразка на неповну суму покупки, чим порушено п. 1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Позивач проти наведених доводів заперечує та зазначає, що 31 травня 2023 року відповідно до наказу № 4 від 31.05.2023 Про проведення тютюнових виробів та алкогольних напоїв за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресом АДРЕСА_1 проводилась інвентаризація тютюнових виробів та алкогольних напоїв, про що складено відповідно Акт про інвентаризацію тютюнових виробів від 31 травня 2023 року та залишками тютюнових виробів на суму 6121 грн.

Для належної організації роботи по інвентаризації була завершена зміна роботи, припинено продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв з 13 год. 31.05.2023 до 13 год. 01.06 2023. Відповідно 31.05.2023 о 13.01. 43 було сформовано Z-звіт реєстратором розрахункових операцій за № 0020120, чергова розрахункова операція проводилася 01.06.2023.

При перевірці посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не проводились зняття залишків тютюнових виробів, і не встановлено чи були в продажі ВКП «Експрес» цей вид сигарет, а також не проводилась перевірка договорів застосування найманих осіб підприємством, оскільки за адресою АДРЕСА_1 , проводять підприємницьку діяльність ще два підприємці на підставі договорів оренди, а саме: підприємець ОСОБА_1 та приватне підприємство «Кібор» тому вважає, що службові особи Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не встановили, що порушення вчинено саме працівниками ВКП «Експрес».

Разом з тим, апеляційний суд до уваги наведені доводи не приймає, оскільки вони спростовуються поясненням ОСОБА_2 від 31.05.20203, яка згідно цього ж пояснення працює на посаді оператора у ВКП «Експрес» по вул. Л. Українки, 1А, с. Сваричів.

У поясненні ОСОБА_2 зазначила, що 31.05.2023 реалізувала 5.03 л бензину А-95 по ціні 44 грн на суму 221,32 грн та сигарети «Вінстон» по ціні 92,68 грн. Розрахункову операцію провела через РРО на суму 221,32 грн при продажу 5,03 л бензину А-95 на сигарети чек не видала. На реалізованих сигаретах «Вінстон» вказана ціна 81,91 грн.

Зазначила, що пояснення написано нею власноручно і зауважень у неї немає (а. с. 30).

Щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, суд зазначає таке.

За правилами пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за № 1057 затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України (надалі по тексту також Порядок №1057).

В розумінні приписів підпункту 1.2. пункту 1 Порядку № 1057 система зберігання і збору даних РРО (надалі по тексту також СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Передача даних РРО до серверу обробки інформації, в силу вимог пункту 9.1. Порядку №1057, виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі ХМL-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

Відповідачем встановлено, що згідно фіскальних чеків РРО з ФН 3000519896 12.10.2022 о 10:53, 13.10.2022 о 11:56 реалізовано Шампанське України «Французький бульвар брют», та 19.05.2023 о 12:02 реалізовано віскі «Джон Волкер Ред Лейбл» 0,7 л без зазначення коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД (додаток до акта №1).

Суд звертає увагу на те, що позивач подаючи адміністративний позов, в тому числі в ході розгляду адміністративної справи, так і не подав суду оригінали або засвідчені належним чином копій фіскальних чеків РРО з ФН 3000519896 про реалізацію 12.10.2022 о 10:53,13.10.2022 о 11:56 Шампанського Україна «Французький бульвар брют», та 19.05.2023 о 12:02 реалізовано віскі «Джон Волкер Ред Лейбл» 0,7 л із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у відношенні до коментованого товару.

Крім цього, відсутні будь-які відомості про некоректну роботу (функціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування ним в відомостей із помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації до фіскальних чеків за коментований період.

Вказані обставини підтверджують проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД при реалізації підакцизної групи товарів.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому спірне податкові повідомлення-рішення від 07.07.2023 №006847/0706 форми С на суму штрафних санкцій в розмірі 5192 грн є правомірним і законним.

Щодо порушення реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає таке.

Згідно абз. 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до підпунктів 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території У країни цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку. Разом з тим, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок).

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, стаття 226 ПК України та пункт 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, ВКП «Експрес» отримало разом з актом перевірки додаток № 2 з переліком алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку, номера та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО в магазині ВКП «Експрес» на підставі чого зроблено висновок, що продаж алкогольних напоїв проводився без марок акцизного податку.

Інформації про відсутність марок акцизного податку, маркування з відхиленням від вимог Положення № 1251, підробку або пошкодження акцизних марок відсутня, відомості про те, що дані акцизні марки виробнику не видавались, або сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку немає.

Реєстр вказаних акцизних марок, що відображені в акті перевірки свідчать про легальність походження акцизних марок, та відповідно алкогольні напої які марковані цими марками видавались виробнику алкогольних напоїв.

Також судом встановлено, що продаж алкогольних напоїв в магазині «Експрес» відбувається тільки маркованих відповідними акцизними марками алкогольних напоїв отриманих на підставі договорів з підприємствами, що постачають дану продукцію.

Відповідно в договорах з постачальниками передбачена заміна алкогольних напоїв термін придатності яких пройшов, з пошкодженими акцизними марками чи упаковкою. Однак, дрібні пошкодження, відклеєна частково етикетка, чи в разі якщо напис зроблений малими буквами про товар не входить в товар який підлягає заміні.

Суд враховую те, що позивачем розроблено механізм повернення алкогольних напоїв до яких є дрібні зауваження та 26 грудня 2019 року було видано наказ № 34/12 Про організацію роботи в магазині алкогольних товарів та тютюнових виробів про можливість заміни алкогольних напоїв отриманих в магазині ВКП «Експрес» на підставі чека, або свідків споживачем на підставі заяви та доказами про купівлю товару в магазині ВКП «Експрес» за адресом с. Сваричів, вул. Лесі Українки 1 А.

Згідно додатку № 2 до акта перевірки зроблено реєстр повернених алкогольних напоїв споживачами та які на підставі оглядів та усунення зауважень споживачів було повернені для продажу, указавши факт отримання даних товарів в постачальників, що відповідно підтверджує, що алкогольна продукція маркована відповідно до чинного законодавства.

Згідно пункту 226.7 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати: окремий номер; місяць і рік випуску марки; позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції.

Алкоголь, який вважається немаркованим, згідно пункту 226.9 ПК України: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими МАП; алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, відповідно до якого здійснюється виготовлення, зберігання, продаж та маркування алкогольних напоїв; вироблені в Україні алкогольні напої з МАП, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з МАП, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про те, що порушень статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.95, зі змінами і доповненнями не встановлено, всі акцизні марки мають окремий номер, місяць і рік випуску марки, є позначення про суму сплаченого акцизного податку, є накладні та сертифікати на алкогольні товари отримані від постачальників факт підробки МАП перевіркою не встановлено, докази маркування з відхиленням від вимог Положення № 1251 відсутні, доказів що сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку не наведено, а відповідно порушення вимоги статті 226 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями немає.

Відповідно правових підстав для застосування санкцій статті 17 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» немає.

За таких обставин, суд вважає, що санкція за порушення вимог статті 11 Закону №481/95 у розмірі 17 000,00 гривень, застосована до позивача протиправно.

Щодо продажу алкогольних напоїв в час доби на який встановлено заборону продажу, суд зазначає таке.

Згідно частини дев`ятої статті 15-3 Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі також Закон №481/95-ВР) сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Абзац 11 частини другої статті 17 Закону №481/95 передбачає, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6 800,00 гривень.

Згідно частини четвертої статті 17 Закону № 481/95 рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України

З наведеного видно, що Закон №481/95 забороняє здійснювати продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у визначений рішенням сільської, селищної та міської ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці час доби. У разі здійснення зазначеної діяльності до суб`єкта господарювання застосовується відповідна відповідальність.

При цьому, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, визначальним для вирішення питання застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій є саме факт реалізації алкогольних напоїв у заборонений час доби.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VIII (далі також Закон №389-VIII) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Судом встановлено, що у зв`язку із веденням на території України військового стану з 24.02.2022, наказом голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації - начальника Івано-Франківської обласної військової адміністрації «Про встановлення обмежень щодо торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, на території Івано-Франківської області» від 04.04.2022 за №12, заборонено роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім пива) і речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів) на території Івано-Франківської області з 16:00 год. поточної доби до 12:00 год. наступної доби, починаючи з 04.04.2022 до прийняття окремого рішення.

Тобто на період часу, охоплений перевіркою, була встановлена заборона на здійснення продажу пива, слабоалкогольних напоїв, вин столових на території Івано-Франківської області у період з 16.00 год. поточної доби до 12:00 год. наступної доби, починаючи з 04.04.2022, що не заперечується сторонами.

Так, при проведенні АЗС з магазином, за адресою: вул. Л. Українки, 1, с. Сваричів, Рожнятівський р-н, встановлено факти реалізації алкогольних напоїв в час доби, на який встановлено заборону продажу, а саме: реалізовано 27.09.2022 о 09 год. 52 хв. горілку «Хлібний дар» по ціні 95,00 грн, 03.08.2022 о 09 год. 46 хв. горілку «Козацька рада трофейна» 0,5 л. по ціні 155,00 грн, 03.08.2022 о 09 год. 46 хв. горілку «Козацька рада джавелін» 0,5 л. по ціні 140,00 грн, 17.06.2022 о 09 год. 59 хв. вино «Ореанда» б/нс 0,75 л. по ціні 125,0 грн, 17.06.2022 о 09 год. 59 хв. горілку «Козацька рада класична», 0,5 л по ціні 98,00 грн (додаток до акта №3), чим порушено вимоги статті 15-3 Закону № 481/95.

Таким чином, факт продажу позивачем алкогольних напоїв у заборонений час доби підтверджений відповідними фіскальними документами.

Відтак, санкція за порушення вимог статті 15-3 Закону №481/95 у розмірі 6 800,00 гривень застосована до позивача правомірно.

Щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України максимальні роздрібні ціни (далі - МРЦ) - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ. МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.

Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України базою оподаткування у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Підпунктом 214.1.5 пункту 214.1 статті 214 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку

Відповідно до пункту 221.3 статті 221 ПК України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Отже, при визначенні ціни, за якою суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахункової операції 31.05.23 в магазині на АЗС, за адресою: Рожнятівський р-н., с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 1А, що належить ВКП «Експрес» реалізовано одну пачку сигарет «Вінстон X стайл» по ціні 92,68 грн з зазначеною максимальною ціною на пачці 81,91 грн тоді як максимальна роздрібна ціна повинна становити 86 грн (81.91 + 5%).

Водночас, оператором не було проведено розрахункову операцію при реалізації зазначених сигарет через РРО та не видано розрахунковий документ встановленого зразка.

Наведене підтверджується поясненням ОСОБА_2 від 31.05.20203, яка згідно цього ж пояснення працює на посаді оператора у ВКП «Експрес» по вул. Л. Українки, 1А, с. Сваричів.

За таких обставин, суд вважає, що санкція за порушення вимог статті 18 Закону №481/95 у розмірі 23425,00 гривень, застосована до позивача правомірно.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 10.07.2023 №00/6928/0901 форми С підлягає скасуванню на суму штрафних санкцій в розмірі 17000,00 грн.

Щодо порушень вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України суд зазначає таке.

З матеріалів справи видно, що висновок податкового органу про такі порушення ґрунтується на необладнані та відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі, рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Так, згідно з підпунктом 14.1.6.пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Пунктом 230.1. статті 230 ПК України передбачено, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на територіях яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами- лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 ЗО 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Норми статті 128-1 Кодексу застосовуватимуться: 1) з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів; 2) з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів; 3) з 01 січня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (пункт 18 підрозділ 5 розділ XX Кодексу).

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються з 01 квітня 2020 року.

Отже, за змістом вказаних норм, для здійснення реалізації пального, розпорядники акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 зобов`язані обладнати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, а також зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відповідальність за порушення вказаного обов`язку застосовується з 01.04.2020.

Згідно з підпунктом 230.1.4. пункту 230.1 статті 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Перевіркою встановлено, що ВКП «Експрес» несвоєчасно зареєстровано в Єдиному державному реєстрі (зареєстровано 01.06.2023 року, при законодавчо встановленому терміні до 01.04.2020) три рівнеміри-лічильники рівня пального у трьох резервуарах розташованих на акцизних складах (уніфіковані номери 1006927, 1006928 та 1006929), Рожнятівський р-н, с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 1А.

А на акцизному складі уніфікований номер 1006926, за адресою Рожнятівський р-н, с. Сваричів, вул. Лесі Українки, 1А, розташовано резервуар ємкістю 10,5 м куб, який не обладнаний рівнеміром-лічильником (дана ємкість внесена в РРО з фіскальним номером 3000392654, що використовується на даній АЗС).

Судом встановлено, що згідно розрахунку штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС на позивача накладено суму штрафних санкцій в розмірі 80000,00 грн (тобто 4 резервуари * 20000,00 грн), за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Разом з тим, у поясненні ОСОБА_2 від 31.05.20203, яка працює на посаді оператора у ВКП «Експрес» по вул. Л. Українки, 1А, с. Сваричів та здійснила відпуск пального під час контрольної закупки зазначила, що на АЗС знаходяться 4 резервуари з яких використовуються 2, у зв`язку з відсутністю різних видів палива. Також АЗС обладнана паливно-роздавальною колонкою на 8 пістолетів. Дана колонка підключена до вищезазначених резервуарів.

Також, як стало відомо з матеріалів справи акцизний склад №1006926 не використовується в господарській діяльності позивача з березня 2020 року. На даному складі не відбувається фізичне отримання чи фізичний відпуск пального.

Склад опломбовано, проведена викачка нафтопродукту з трубопроводів, здійснено опломбування витратоміра лічильника, Акцизний склад №1006927 не використовується в господарській діяльності з травня 2022 року. На даному складі не відбувається фізичне отримання чи фізичний відпуск пального, склад опломбовано, проведена викачка нафтопродукту з трубопроводів, опечатано витратомір-лічильник. На даних акцизних складах не відбувається виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального.

Доказів отримання або відпуску пального на акцизних складах № 1006926, та №1006927 матеріали Акту перевірки не містять. Під час проведення фактичної перевірки ВКП "Експрес" фактів використання більш ніж з двох складів встановлено не було.

При цьому, суд зазначає, що фактом податкового порушення за нормою пункту 128-1.1 статті 128 ПК України вважається необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Штрафна санкція розраховується від кількості таких приладів.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про неправомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 128.1-1 статті 128 ПК України у розмірі 40000,00 грн (щодо двох резервуарів).

Тому, податкове повідомлення-рішення від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40000,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Відтак, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Івано-Франківській області необхідно задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції скасувати. Позов Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» задовольнити частково. Податкове повідомлення-рішення від 10.07.2023 №00/6928/0901 форми С про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17000,00 грн визнати протиправним і скасувати. Податкове повідомлення-рішення від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40000,00 грн визнати протиправним і скасувати. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є частко суттєвими і складають підстави для висновку про рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та без урахування всіх обставин справи.

Відповідно до частин першої, третьої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати, зокрема, судовий збір, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому ці витрати компенсуються пропорційно до задоволених вимог.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ціна позову становить 132 417,68 грн суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове про задоволення вимог на суму 5 7000 грн.

При поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Враховуючи наведене необхідно визначити розподіл судових витрат у справі, оскільки відшкодуванню має підлягати сума судового збору, яка пропорційна до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2308,24 грн (57000/132417,68 = 0,43*5368 = 2308,24).

Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в адміністративній справі № 300/7459/23 скасувати.

Позов Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.07.2023 № 00/6928/0901 форми С про застосування до Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 000,00 грн визнати протиправним і скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.07.2023 № 00/6929/0901 форми ПС про застосування до Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40 000,00 грн визнати протиправним і скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) на користь Виробничо-комерційного підприємства «Експрес» (код ЄДРПОУ 22190917) судовий збір у розмірі 2308 (дві тисячі триста вісім) грн 24 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин