Постанова

від 17.10.2024 по справі 260/1155/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1155/23 пров. № А/857/16723/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,

позивача ОСОБА_2 ,

представника позивача Мокрянина М.М.,

представника відповідача Багара Ю.М.,

представника третьої особи Рєзнікової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 260/1155/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дисциплінарна комісія БЕБ України в особі Бюро економічної безпеки України, про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Калинич Я.М. в м. Ужгороді о 09:33 год., повний текст складено 17.06.2024), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління у Закарпатській області Бюро економічної безпеки України БЕБ України (далі також - відповідач) в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Наказ від 25 січня 2023 року № 3-к/ДСК про звільнення із служби в Бюро економічної безпеки України та займаної посади старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 .

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ від 25 січня 2023 року № 1-Д про застосування до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в Бюро економічної безпеки України.

3. Поновити на посаді старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Закарпатській області виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу Дисциплінарну комісію Бюро економічної безпеки України в особі БЕБ України (далі також - третя особа).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування, оскільки позивачу був позбавлений права надати пояснення щодо обставин справи. Вказує, що позивач з 10 січня по 20 січня 2023 року перебував на амбулаторному лікуванні. Про дані обставини позивачем було повідомлено належним чином Територіальне управління БЕБ у Закарпатській області. Про існування оскаржуваних наказів та про засідання дисциплінарної комісії БЕБ, яке відбулося 20 січня 2023 року позивачу ніхто не повідомляв. Звертає увагу на те, що на нього не розповсюджуються положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі також Дисциплінарний статут), який був застосований позивачем при винесенні спірних наказів.

Відповідач та третя особа скористалися правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, в якому просять відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача та третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наказу БЕБ від 03 листопада 2022 року № 17-к ОСОБА_2 прийнятий на службу до БЕБ та призначений на посаду гласного штатного працівника, який має спеціальне звання у БЕБ з випробувальним строком три місяці.

04 листопада 2022 року ОСОБА_2 прийняв присягу відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».

В той же день, тобто 04 листопада 2022 року позивача під підпис було попереджено про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про запобігання корупції», «Про державну службу» та «Про Бюро економічної безпеки України» щодо прийняття та проходження служби у ТУ БЕБ у Закарпатській області, а також позивач власноруч заповнив анкету доброчесності працівника БЕБ України.

Відповідно до Журналу інструктажу щодо основних положень антикорупційного законодавства (обмежень, заборон), внесення змін до антикорупційного законодавства, правил етичної поведінки працівників ТУ БЕБ у Закарпатській області від 02.08.2022 року, ОСОБА_2 04.11.2022 року був попереджений про спецобмеження.

Згідно з наказом ТУ БЕБ у Закарпатській області від 21.11.2022 № 24-к ОСОБА_2 переведено на посаду старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області.

12 грудня 2022 року ОСОБА_2 зобов`язався дотримуватись та виконувати вимоги Правил професійної етики працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених наказом Бюро економічної безпеки України від 30 червня 2022 року № 129 (далі - Правила № 129).

Наказом БЕБ України від 30.12.2022 року № 33-к/ДСК-УП «Про присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки України» старшому детективу ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 з 01.01.2023 року присвоєно спеціальне звання середнього начальницького складу лейтенанта Бюро економічної безпеки України по Територіальному управлінню БЕБ у Закарпатській області.

Київська міська прокуратура листом від 05.01.2023 року № 31/2-21вих-23 повідомила БЕБ України, що ОСОБА_2 підозрюється в тому, що, працюючи на вказаній посаді, будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, наділена правом у межах своєї компетенції пред`являти вимоги та приймати обов`язкові для виконання фізичними і юридичними особами рішення незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, діючи за попередньою змовою групою осіб, іншою особою, одержав неправомірну вигоду, тобто у вчиненні дій з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди. Зокрема, ОСОБА_2 запропонував фізичній особі, яка займається незаконною реалізацією підакцизних товарів, передати неправомірну вигоду за непритягнення останнього до юридичної відповідальності. Крім того, ОСОБА_2 обговорювались питання щодо місячного розміру неправомірної вигоди, який повинен складати не менше 2-3 тисячі доларів США. Також, ОСОБА_2 у грудні 2022 року отримав частину неправомірної вигоди у розмірі дві тисячі доларів США, а в січні 2023 отримав неправомірну вигоду у розмірі чотири тисячі доларів США. 03.01.2023 року, в рамках кримінального провадження № 420221100000000615, у приміщенні службового кабінету № 7 ТУ БЕБ у Закарпатській області, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 145, прокурором Київської міської прокуратури Апреленко О.І. в супроводі восьми співробітників СБ України проведено невідкладні слідчі (розшукові) дії, в результаті яких ОСОБА_2 затримано як підозрюваного в порядку статті 208 КПК України. В подальшому, 04.01.2023 року Київською міською прокуратурою ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. За рішенням суду стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 270 тис. гривень, яку внесено у вказаній сумі.

05 січня 2023 року наказом ТУ БЕБ у Закарпатській області № 01 «Про призначення службового розслідування» призначено проведення у строк з 05 січня по 04 лютого 2023 року службового розслідування стосовно старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області лейтенанта БЕБ України ОСОБА_2 .

Наказом ТУ БЕБ у Закарпатській області від 12 січня 2023 року № 3-к «Про відсторонення від виконання службових обов`язків (посади)» було відсторонено лейтенанта поліції БЕБ України ОСОБА_2 від виконання службових обов`язків (посади) старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області з 13 січня по 04 лютого 2023 року на час проведення службового розслідування. Цим же наказом визначено робочим місцем, на якому повинен перебувати ОСОБА_2 під час відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) та вилучено на період відсторонення службове посвідчення.

Копія наказу від 12 січня 2023 року № 3-к була надіслана позивачу поштою листом з рекомендованим повідомленням про вручення та на електронну пошту ОСОБА_2 , зазначену ним в особовій справі.

Листом БЕБ України від 18.01.2023 року № 9.2/2.3/15-23 повідомлено Департамент забезпечення документообігу та контролю про те, що на засідання дисциплінарної комісії БЕБ з питання проведення службового розслідування відповідно до наказу ТУ БЕБ у Закарпатській області від 05.01.2023 № 01 «Про призначення службового розслідування» запрошено старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 для надання пояснень щодо обставин, що стали підставою для призначення зазначеного службового розслідування, на 20.01.2023 року об 11:00 год.

Листом від 19.01.2023 року № 9.12/12.2/35-23 Департамент забезпечення документообігу та контролю БЕБ України повідомив голову дисциплінарної комісії БЕБ, що станом на 17:00 19.01.2023 року повідомлення від ОСОБА_2 щодо участі у засіданні дисциплінарної комісії БЕБ засобами поштового зв`язку або електронного зв`язку до БЕБ не надходили.

20 січня 2023 року дисциплінарною комісією БЕБ України було складено акт відмови від надання пояснень, у якому зазначено, що дисциплінарною комісією Бюро економічної безпеки України у складі голови комісії Гнатюка В.В. , заступника голови комісії Бородавка І.П. та членів комісії Богуславської Н.І. , Склянова С.В. , Бондаренка С.В. , Єрашова А.Є. , Ткаченка А.В. відповідно до вимог статей 15, 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Положення про дисциплінарну комісію Бюро економічної безпеки України, затвердженого наказом БЕБ 24.01.2022 № 15 (далі - Положення № 15), встановлено відмову ОСОБА_2 від надання пояснень про обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування відповідно до наказу ТУ БЕБ у Закарпатській області від 05.01.2023 № 01. Також в акті зазначено, що дисциплінарною комісією БЕБ направлено рекомендований лист від 16.01.2023 № 11/2.3/865-23 (трекінг 0411638400413) на адресу, зазначену в особовій справі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), а також 16.01.2023 направлено повідомлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо запрошення його на засідання дисциплінарної комісії БЕБ об 11:00 20.01.2023 для надання пояснень про обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування відповідно до наказу ТУ БЕБ у Закарпатській, області від 05.01.2023 № 01. Однак, на засідання дисциплінарної комісії ОСОБА_2 не з`явився та про причини свого неприбуття станом на 11:00 20.01.2023 не повідомив.

За результатами вказаного службового розслідування було складено висновок Дисциплінарної комісії БЕБ від 20.01.2023 року № 18/ДК/о-дск-23, згідно якого Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший детектив ТУ БЕБ у Закарпатській області лейтенант БЕБ ОСОБА_2 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в БЕБ України за порушення службової дисципліни, яке виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків, що призвело до порушення вимог пункту 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 25 Закону України «Про Бюро економічної безпеки країни», пункту 5 Розділу І Правил професійної етики, Розділу 5 посадової інструкції старшого детектива відділу детективів (на правах самостійного відділу) БЕБ у Закарпатській області, затвердженої директором БЕБ, на підставі пункту абзацу 7 пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту.

На підставі вказаного висновку наказом БЕБ від 25.01.2023 року № 1-Д до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення та наказом від 25.01.2023 року № 3-к/ДСК звільнено з посади та служби в БЕБ за підпунктом 6 пункту 72 Положення (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції). Підставою даного наказу зазначено висновок службового розслідування стосовно старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області лейтенанта БЕБ ОСОБА_2 від 20.01.2023 № 8/ДК/0-дск-23, наказ ТУ БЕБ у Закарпатській області «Про накладення дисциплінарного стягнення» від 25.01.2023 року № 1-Д.

Із усіма зазначеними наказами БЕБ ОСОБА_2 ознайомлений під особистий підпис, що підтверджено доданими до матеріалів справи доказами.

Вважаючи вказані накази незаконними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що ОСОБА_2 , своїми діями, в порушення Присяги державного службовця, вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до посадової особою ТУ БЕБ та БЕБ України в загалом, та унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов`язків на службі. Порушень, які б свідчили про незаконність спірних наказів, не встановлено.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначає Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150-IX в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини другої статті 1 якого Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 19 Закону № 1150-IX До працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини другої преамбули Дисциплінарного статуту дія цього Статуту поширюється, зокрема, на осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до пункту 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Згідно пункту 51 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1333 (далі - Положення № 1333), за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи, які мають спеціальні звання БЕБ, несуть відповідальність згідно з вимогами закону.

Особи, які мають спеціальні звання БЕБ, зобов`язані, зокрема, чесно і сумлінно додержуватись присяги працівника БЕБ, Конституції та законів України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників; додержуватись правил професійної етики; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника і з його дозволу - до прямого керівника, з особистих питань - до свого керівника відповідно до повноважень; доповідати своїм безпосереднім керівникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їх іншим керівником зауваження (пункт 53 Положення № 1333).

Відповідно до пункту 5 розділу І Правил № 129 працівник має дотримуватися встановлених цими Правилами основних моральних та професійно-етичних принципів, дбати про власну репутацію, поважати честь та гідність інших працівників, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, утримуватись від вчинення дій, заяв чи вчинків, що компрометують його самого, колег, інших осіб з якими взаємодіє працівник, а також компрометують БЕБ та державу в цілому.

Розділом II Правил № 129 закріплено основні принципи професійної етики, зокрема, оперативності, персональної відповідальності, субординації.

Відповідно до статті 17 Закону № 1150-ІХ Директор БЕБ очолює БЕБ та здійснює керівництво його діяльністю, забезпечує виконання покладених на нього завдань; видає у межах повноважень накази і розпорядження, надає доручення, що є обов`язковими для виконання працівниками БЕБ.

Дисциплінарний статут у статті 2 визначає керівника як службову особу, наділену правами та обов`язками з організації діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейській підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону № 1150-ІХ підставами для притягнення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання обов`язків; незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв`язку з виконанням ними своїх повноважень; порушення правил професійної етики; інші підстави, передбачені Дисциплінарним статутом Національної поліції України для осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, та Кодексом законів про працю України.

Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні управління Бюро економічної безпеки України, затвердженого Наказом БЕБ від 21.01.2022 № 14 (далі - Положення № 14), на осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Дисциплінарний статут) з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про Бюро економічної безпеки України».

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна зобов`язує знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявленні порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Положення № 14 Територіальне управління з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, визначених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушенням законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією.

У своїй діяльності ОСОБА_2 , як особа, яка мала спеціальне звання БЕБ, повинен був керуватися посадовою інструкцією старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області, затвердженою Директором БЕБ (далі - посадова інструкція). Згідно з пунктом 2 розділу 5 посадової інструкції зазначено, що ОСОБА_2 в порядку, передбаченому чинним законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, також згідно з п. 3 розділу 5 посадової інструкції зобов`язаний дотримуватися етики державного службовця, правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку, сумлінно та вчасно виконувати свої посадові обов`язки.

Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, що позивач, всупереч складеної ним присяги, антикорупційного законодавства, Правил № 129, усвідомлюючи протиправність своїх дій, порушив вищевказані вимоги, що свідчить про низькі моральні якості ОСОБА_2 , безвідповідальне ставлення до репутації та авторитету в цілому представників органів державної влади та Бюро економічної безпеки України, що було встановлено службовим розслідуванням, проведеним відносно позивача, і виявилось, зокрема в пропозиції фізичній особі, яка займається незаконним продажем підакцизних товарів, передати неправомірну вигоду за неприпинення такої незаконної діяльності та непритягнення останнього до юридичної відповідальності, обговоренні питання щодо місячного розміру неправомірної вигоди, який повинен складати не менше 2-3 тисяч доларів США, отриманні неправомірної вигоди, а також тому, що зазначена подія набула значного розголосу у засобах масової інформації.

Зазначені дії потягли також внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за частиною третьою статті 368 КК України.

Щодо твердження представника позивача про неознайомлення позивача із наказами від 30.12.2022 року № 33-к/ДСК-УП «Про присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки України» та від 05.01.2023 року № 01 «Про призначення службового розслідування» апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 110-ІХ ОСОБА_2 04.11.2022 року, як особа, яка вперше призначена на посаду, що передбачає спеціальне звання Бюро економічної безпеки України склав відповідну присягу.

Крім того, пунктом 24 Положення № 1333 установлено спеціальні звання БЕБ, зокрема, до них відноситься лейтенант Бюро економічної безпеки України.

Наказом БЕБ від 30.12.2022 року № 33-к/ДСК-УП «Про присвоєння спеціальних звань Бюро економічної безпеки України» позивачу присвоєно 01.01.2023 року спеціальне звання Бюро економічної безпеки України - лейтенант Бюро економічної безпеки України, який надійшов до ТУ БЕБ у Закарпатській області засобами фельд`єгерського зв`язку 04.01.2023 року.

Однак, 03.01.2023 року в рамках кримінального провадження № 420221100000000615, у приміщенні службового кабінету ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 затримано як підозрюваного в порядку статті 208 КПК України.

Наказом від 05.01.2023 року № 01 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування.

Проте, в подальшому, 04.01.2023 року Київською міською прокуратурою ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, після чого за рішення суду стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Тобто, вказані обставини унеможливили своєчасне ознайомлення ОСОБА_2 із вказаними наказами.

Однак, наявність або відсутність факту ознайомлення позивача з наказом про присвоєння йому спеціального звання БЕБ не створює наслідків неможливості застосування положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_2 , адже, незалежно від встановлення факту вищевказаного ознайомлення, положення Дисциплінарного статуту національної поліції України розповсюджуються на Позивача з його вступом на службу.

Апелянт, достеменно обізнаний з тим, що вступив на службу у ТУ БЕБ у Закарпатській області, обіймаючи посаду детектива, що належить до посад гласних працівників, які мають спеціальні звання, прийнявши присягу, погоджуючись з обмеженнями, накладеними на нього спеціальним і антикорупційним законодавством, безпідставно зазначає про відсутність у нього спеціального звання Бюро економічної безпеки України.

Щодо покликань позивача на короткі строки проведення службового розслідування, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 26 Дисциплінарного статуту зазначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.

Отже, службове розслідування стосовно старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області лейтенанта БЕБ України ОСОБА_2 було призначено провести у строк з 05 січня по 04 лютого 2023 року, а висновок службового розслідування № 18/ДК/0-дск-23 був складений та затверджений головою, заступником дисциплінарної та всіма членами комісії 20.01.2023 року, тобто через 15 днів з початку проведення службового розслідування.

Щодо покликань апелянта на те, що дисциплінарна комісія при проведенні службового розслідування, обмежилась лише повідомленням Київської міської прокуратури, копіями статей із засобів масової інформації та соцмереж, а також поясненнями Кушнір Н.П. , колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що в розпорядженні дисциплінарної комісії були відповідні документи, які підтверджують призначення розслідування, проходження служби позивачем, встановлення щодо нього обмежень, пов`язаних із проходженням служби в органах БЕБ, характеристики позивача, лист Київської міської прокуратури від 05.01.2023 року, відповідна інформація із засобів масової інформації, соціальних мереж, пояснення керівника відділу детективів Кушнір Н.П .

Отже, суд висновує, що дисциплінарна комісія Бюро економічної безпеки України мала достатньо матеріалів для прийняття висновку службового розслідування стосовно старшого детектива ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_2 .

Відповідно до службового розслідування, яке проводилося стосовно ОСОБА_2 відповідно до наказу ТУ БЕБ у Закарпатській області від 05.01.2023 року № 1 було встановлено у діях ОСОБА_2 порушення вимог пункту 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 25 Закону № 1150-ІХ, пункту 5 Розділу І Правил № 129, Розділу 5 посадової інструкції, що виявилося у здійсненні вчинку, який призвів до значного розголосу у засобах масової інформації про причетність до вчинення кримінального правопорушення щодо отримання неправомірної вигоди діючим працівником ТУ БЕБ у Закарпатській області, що призвело до зменшення довіри населення до БЕБ та його компрометації і дискредитації. Отже, дискредитація спеціального звання Бюро економічної безпеки України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, підриває довіру та авторитет БЕБ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Суд вказує, що згідно з пунктом 6 Розділу IV Положення № 15 за результатами службового розслідування Дисциплінарна комісія БЕБ складає висновок.

З огляду на встановлені вище порушення, вчинені позивачем (дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку: недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, що призвело до значного розголосу у засобах масової інформації та до значного зниження авторитету державного органу серед населення. Вчинення дисциплінарного проступку є окремою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Предметом службового розслідування є порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, що не залежить від наявності чи відсутності остаточного вироку суду по кримінальному провадженню), Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в Бюро економічної безпеки України (висновок від 20.01.2023 №18/ДК/0-дск-23).

Суд вказує, що відповідно до підпункту 6 пункту 72 Положення № 1333 особа, яка має спеціальне звання БЕБ, звільняється зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Вищевказане свідчить про недбале ставлення ОСОБА_2 до служби в БЕБ, підрив авторитету Директора БЕБ та принципу єдиноначальності в реалізації повноважень БЕБ, порушення вимог Закону щодо обов`язкового виконання працівниками БЕБ наказів, розпоряджень, доручень Директора БЕБ, ставлення під сумнів їх юридичної сили, умисне розповсюдження такої своєї позиції серед інших працівників БЕБ, що набуває особливої актуальності серед осіб, які мають спеціальні звання, та наділені законодавством спеціальними повноваженнями, особливо в умовах воєнного стану в Україні.

З урахуванням суспільного резонансу та загального уявлення суспільства про працівника БЕБ, як носія влади, який протидіє злочинам, що посягають на функціонування економіки держави, вчинений ОСОБА_2 дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, було прийнято рішення про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в БЕБ.

Суд вказує, що Верховний Суд вважає неодноразово зазначав, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення службової дисципліни.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 520/1578/2020.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував, що захід дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду: від 05.05.2019 у справі № 825/1902/16, від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18, від 26.01.2021 № 2140/1342/18.

Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» (заяви № 36146/05 та № 42418/05) пункт 38).

Щодо посилання позивача про неотримання пояснень від нього під час проведення службового розслідування та неповідомлення про засідання дисциплінарної комісії варто зауважити таке.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту визначено порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до пункту 2 статті 27 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського па службі, уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Відповідно до пункту 3 статті 27 Дисциплінарного статуту виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

З дотриманням вимог статті 27 Дисциплінарного статуту, Положення № 15, дисциплінарною комісією БЕБ, 16.01.2023 року, на адресу проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 направлено рекомендований лист від 16.01.2023 року № 11/2.3/865-23 (трекінг № 0411638400413), яким запрошено ОСОБА_2 для надання пояснень про обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування.

Також, з метою належного повідомлення позивача про час та дату засідання Дисциплінарної комісії, ОСОБА_2 було повідомлено електронним засобом зв`язку, а саме на його власну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку позивач самостійно зазначив та яка міститься в його особовій справі.

18.01.2023 року головою дисциплінарної комісії БЕБ на адресу Департаменту забезпечення документообігу та контролю БЕБ України направлено лист № 9.2/2.3/15-23 про Інформування дисциплінарної комісії БЕБ в термін 18 год. 00 хв. 19.01.2023 року стосовно наявності надходження до БЕБ повідомлення ОСОБА_2 засобами поштового або електронного зв`язку щодо участі у засіданні дисциплінарної комісії БЕБ. Згідно отриманої відповіді, що надійшла листом від 19.01.2023 року № 9.12/12.2/35-23, встановлено, що станом на 17 год. 00 хв. 19.01.2023 року, запитувана дисциплінарною комісією інформація, не надходила.

У зв`язку із тим, що на визначену дату 20.01.2023 року ОСОБА_2 на засідання дисциплінарної комісії БЕБ не з`явився та жодним чином не повідомив дисциплінарну комісію про причини свого неприбуття, дисциплінарною комісією БЕБ відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту складено акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_2 .

Крім того, Дисциплінарною комісією в межах проведення службового розслідування було відібрано пояснення безпосереднього керівника позивача Кушнір Н.П. від 05 січня 2023 року, а також проаналізовано ряд документів, які надходили до БЕБ, про які зазначено в висновку службового розслідування.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція щодо значимості процедурних порушень викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає, а відтак є законним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 260/1155/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 22.10.24