Рішення

від 22.10.2024 по справі 298/1247/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1247/24

Номер провадження 2-о/298/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року селище Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Великий Березний, цивільну справу за заявою представника заявника адвоката Брітовї Емілії Артурівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Великоберезнянський відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, про встановлення факту що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

В заяві йдеться про те, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с.Бітля Турківського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про народження виданим повторно Великоберезнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) серія НОМЕР_1 від 11.06.2022 року. З моменту свого народження проживав у с. Бітля Турківського району Львівської області.

З 01 вересня 1985 року по 22 липня 1986 року навчався в Турківському СПТУ-51, та отримав диплом за спеціальністю електромонтер сільської електрифікації і зв`язку, відповідно до даних вказаних у дипломі №521048 від 18.11.1986 року.

У 1986 році переїхав до Закарпатської області в с.Малий Березний (колишнього Великоберезнянського району) та як зазначено в трудовій книжці серія НОМЕР_2 від 30.11.1986 року влаштувався на роботу електриком на ферму колгосп ім. Леніна в с. Малий Березний та залишився проживати в с. Малий Березний Ужгородського району (колишнього Великоберезнянського району) Закарпатської області, пропрацювавши у даному колгоспі по 20 січня 1992 року включно, безперервно.

01 березня 1989 року ОСОБА_1 був знятий з реєстрації в Турківському районі Львівської області, та в подальшому не зареєстрував своє місце проживання.

24 лютого 1990 року одружився з громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського райуправління юстиції Закарпатської області серія НОМЕР_3 від 26.11.2004 року.

Факт проживання без реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 1986 року по теперішній час, підтверджується довідкою виданою адміністратором ЦНАП Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Дзьоба М. №313 від 02.07.2024 року.

Після розпаду колишнього СРСР ОСОБА_1 не виготовив собі паспорт громадянина України.

На сьогоднішній день постала потреба в особи виготовити паспорт громадянина України, щоб реалізувати своє право на цивільно-правові угоди, пільги та пенсію.

Однак, звернувшись до Великоберезнянського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області, ОСОБА_1 вказано на те, що оскільки в його звернені зазначено, що він знятий з реєстрації місця проживання з 01.03.1989 року, йому необхідно надати документ, що підтверджує факт постійного проживання особи станом на 24 серпня 1991 року на території України, а тому просить суд встановити факт, що має юридичне значення постійного проживання на території України.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, заяву про встановлення факту підтримали в повному обсязі та просили таку задовольнити.

Представник зацікавленої особи Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явився, однак подав заяву в якій просив розглянути справу без їх участі, проти заяви не заперечують.

16.10.2024 до суду від представника заінтересованої особи Великоберезнянського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області, надійшли пояснення на заяву, в яких зазначено, що до них 31.05.2024 р. надійшло звернення б/н від 30.05.2024 р. громадянина ОСОБА_1 щодо надання переліку документів, які необхідні для оформлення паспорта громадянина України у зв`язку з обміном паспорта колишнього СРСР. Великоберезнянським відділом ТУ ДМС у Закарпатській області, в межах компетенції розглянуто звернення. У ході розгляду встановлено, що згідно обліків Великоберезнянського відділу ТУ ДМС у Закарпатській області вказаний громадянин зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться, паспортом громадянина України не документований.

Оскільки у поданому зверненні зазначено, що вказаний громадянин знятий з реєстрації місця проживання 01.03.1989 р., що підтверджувалось доданою до звернення копією паспорта зразка СРСР, заявнику надано відповідь щодо порядку оформлення паспорта громадянина України та звернуто увагу про необхідність надати документ, що підтверджує факт постійного проживання особи станом на 24 серпня 1991 року на території України.

Отже, для оформлення паспортного документу, громадянину ОСОБА_1 необхідно надати рішення суду, яке підтверджує факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт його проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року.

Відтак, у зв`язку з відсутністю реєстрації місця проживання заявника станом на 24 серпня 1991 року, вважають, що підстави для задоволення заяви про встановлення факт, який має юридичне значення відсутні.

Представник зацікавленої особи Великоберезнянського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області, у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином.

Згідно ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 3, статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право за захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 293ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 3 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого прядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення та якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Аналіз зазначених норм свідчить, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів постійного проживання на території України станом до 24 серпня 1991 року.

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, метою такого звернення є необхідність встановлення особи для отримання паспорту громадянина України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 (Заявник), народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Бітля Турківського району Львівської області, про що виконавчим комітетом Бітлянської сільської ради Турківського району Львівської області зроблено відповідний актовий запис за № 10, що підтверджується повторно виданим копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 14.06.2022 року Великоберезнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Південо-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає без реєстрації з 1986 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується, виданою довідкою виконкому Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, від 02.07.2024 року № 331.

Згідно картки платника податків від 17.08.2000 року № 6748, ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 .

З 01 вересня 1985 року по 22 липня 1986 року ОСОБА_1 , навчався в Турківському СПТУ-51, та отримав диплом за спеціальністю електромонтер сільської електрифікації і зв`язку, що підтверджується дипломом №521048 від 18.11.1986 року.

У 1986 році, заявник переїхав до Закарпатської області влаштувався на роботу електриком на ферму колгосп ім. Леніна в с. Малий Березний, де пропрацювавши у даному колгоспі по 20 січня 1992 року включно, безперервно, що підтверджується, трудовою книжкою серія НОМЕР_2 заповненої 30.11.1986 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та архівною довідкою Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, від 21.10.2024 року № 02-07/2579.

Крім того, відповідно до довідки про трудовий стаж, ОСОБА_1 у даному колгоспі відпрацював 31 день у серпні та 26 днів у листопаді 1991 року.

Відповідно до повторно виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського райуправління юстиції Закарпатської області свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_3 від 26.11.2004, заявник одружився 24.02.1990 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований виконкомом Торунської сільради Міжгірського району Закарпатської області, запис №06.

Заявник ОСОБА_1 , 04.02.2016 року за актовим записом № 2 розірвав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великоберезнянського районного управління юстиції у Закарпатській області від 09.02.2016 серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 був знятий з реєстрації 01 березня 1989 року в Турківському районі Львівської області, та в подальшому не зареєстрував своє місце проживання, про що наявна відмітка в паспорті громадянина СССР, серії НОМЕР_6 від 01.03.1989.

Звернувшись у травні 2024 до Великоберезнянського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області б/н, громадянин ОСОБА_1 щодо необхідності для оформлення паспорта громадянина України у зв`язку з обміном паспорта колишнього СРСР. Заявник отримав відмову, оскільки за результатами проведення процедури встановлення особи, вказаний громадянин зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться, паспортом громадянина України не документований. У поданому зверненні зазначено, що вказаний громадянин знятий з реєстрації місця проживання 01.03.1989 р., заявнику надано відповідь щодо порядку оформлення паспорта громадянина України необхідно надати документ, що підтверджує факт постійного проживання особи станом на 24 серпня 1991 року на території України.

Статтею 4Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України «Про громадянство України», Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215/2001 Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України«Про громадянствоУкраїни» (Закон № 2235-III) і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ст.1 Закону № 2235-III, громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках. Громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України, спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи. Виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства Указом Президента України покладено на Державну міграційну службу України та її територіальні органи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.3Закону України«Про громадянствоУкраїни» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України«Про громадянствоУкраїни» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Тобто, особи, які визначені у п.1 ч.1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, а зазначені у п.2 з 13 листопада 1991 року.

Відповідно до ч.1 ст.8Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що Заявник народився в с. Бітля Турківського району Львівської області, тобто на території колишньої УРСР, яка в подальшому стала територією України.

Пунктом 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства Україниподається відповідне рішення суду.

Заявнику встановлення зазначеного вище юридичного факту (постійного проживання на території України з моменту народження, протягом життя та станом на 24.08.1991 року) необхідно для отримання паспорту громадянина України. Можливості документально підтвердити заявлені факти у позасудовому порядку він позбавлений.

Аналіз наявних письмових доказів в їх сукупності та системному зв`язку з положеннями діючого законодавства України, дають підстави для висновку про доведеність факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 та станом на 13.11.1991.

Надані заявником копії документів підтверджують факт проживання останнього на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року, які в судовому засіданні не спростовані, а тому заява ОСОБА_1 в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 293, 294, 315, 318, 319, 352, 351, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представником заявника адвокатом Брітовою Емілією Артурівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Великоберезнянський відділ Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, про встановлення факту, постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Бітля Турківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були на оголошенні рішення в той же строк з часу отримання ними його копії) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження після апеляційного розгляду справи, якщо рішення не буде скасоване.

Головуючий Тарасевич П.П.