Рішення

від 10.10.2024 по справі 574/319/24

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/319/24

Провадження №2/574/178/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Буринь

Буринський районний суду Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: виконавчий комітет Путивльської міської ради, Буринська міська рада про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: виконавчий комітет Путивльської міської ради, Буринська міська рада про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, який мотивує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 3,262 га, у тому числі 2,8009 га ріллі та 0,4611 га кормові угіддя, кадастрові номери 5920987000:07:002:0709 та 5920987000:06:001:0536 та земельна ділянка площею 3,5211 га, у тому числі 3,2549 га ріллі та 0,2662 га кормові угіддя, з кадастровими номерами 5920987000:07:002:0705 та 5920987000:05:001:0213.

В 2017 році між нею та відповідачем було укладено два договори оренди вищевказаних земельних ділянок. В 2023 році вона звернулась до ЦНАП виконавчого комітету Сумської міської ради та отримала інформаційну довідку щодо земельної ділянки з якої дізналася, що право оренди земельної ділянки, на підставі договору оренди, від 02.01.2020 р. б/н, зареєстроване строком на 10 років.

В подальшому вона звернулася до відповідача з вимогою надати їй примірники договорів оренди. У відповідь отримала договори в яких на її думку змінена 1 сторінка договору, оскільки викладені умови з нею не узгоджувалися, її волевиявлення на укладення договору з такими умовами не було.

Нею в ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» було замовлено експертне дослідження. Відповідно до висновку експерта №24595 від 19.12.2023 р. в наданому на дослідження договорі оренди землі від 02.01.2020 (номер договору не зазначений) змінювався перший аркуш.

Договір оренди від 31.12.2027 року укладався на 5 років, проте надана відповідачем копія договору містить положення щодо строку дії договору 10 років. Вважає, що і в даному договорі змінено 1 аркуш.

19.02.2024 року вона звернулася до відповідача із вимогою про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок, проте відповіді не отримала.

Крім того, зазначає, що її права як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею порушено, тим самим завдано їй моральної шкоди, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях, а саме приниження її честі та гідності, престижу та ділової репутації, страху за себе та членів своєї сім`ї в зв`язку з непередбачуваним зниженням достатку. Таке тривале порушення відповідачем її прав, викликало відчуття незахищеності від протиправних посягань, погіршились стосунки в сім`ї та взаємовідносини з оточуючими людьми, вона повинна доводити своє право в суді, що не тільки не надає їй гідності, а й принижує її, що призвело до розладу сімейних відносин та відносин з родичами та близькими. Вона стала дратівливою, її мутить безсоння, з`явилися болі в серці. Все це і спричинило і подовжує спричиняти їй моральну шкоду. Вважає, що сума в 20000 грн. моральної компенсації, є мінімальною для відшкодування спричиненої їй матеріальної шкоди і відновлення її психологічного стану, з урахуванням понесених нею моральних страждань.

На підставі викладеного, просила суд визнати недійсними: договір оренди землі від 02.01.2020 року земельних ділянок площею 3,262 га, кадастрові номери 5920987000:07:002:0709 та 5920987000:06:001:0536 та договір оренди землі від 31.12.2017 року земельних ділянок площею 3,5211 га, кадастрові номери 5920987000:07:002:0705 та 5920987000:05:001:0213, які розташовані на території Суховерхівської сільської ради Конотопського (раніше Букринського) району Сумської області. Зобов`язати відповідача передати за актом приймання-передачі їй вищезазначені земельні ділянки, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому вони були одержані в оренду. Скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 02.01.2020 р. та від 31.12.2017 р. Стягнутим з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Стягнути з відповідача вартість висновку експерта, експертного дослідження №24595 в сумі 8603,28 грн. та сплачений нею судовий збір.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 22.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 23.07.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ейсмонт Є.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також, ОСОБА_3 пояснила, що в 2017 році та 2020 році уклала з відповідачем договори оренди належних їй земельних ділянок, строком на п`ять років. Договори оренди підписала не читаючи, оскільки з відповідачем була знайома, перебувала в добрих відносинах та йому довіряла, однак добре бачила, що на першому аркуші договорів строк оренди був вказаний саме на п`ять років. При укладенні договорів оренди землі відповідачем їй не було надано її примірників договорів, а коли вони були отримані на вимогу її адвоката, вона побачила, що в них строк оренди вказаний на десять років. До 2020 року відповідач регулярно виплачував їй орендну плату, проте після того як вона відмовилась укладати додаткову угоду про продовження строку оренди, перестав її платити, а тому вона хоче розірвати укладені з ним договори оренди.

Відповідач та треті особи, були неодноразово належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, однак до суду жодного разу не з`явились.

ФОП ОСОБА_4 та Буринська міська рада про причини неявки не повідомили.

Від Виконавчого комітету Путивльської міської ради надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності учасників які не з`явилися.

Заслухавши доводи позивачки її та представника, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,521 га, та земельної ділянки площею 3,262 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Суховерхівської сільської ради Буринського району Сумської області (на теперішній час Буринської об`єднаної територіальної громади), що вбачається з державного акта на право приватної власності на землю серії СМ №000562 та з державного акта на право приватної власності на землю серії СМ №000957, виданих 29.03.2002 року на підставі розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 22.03.2002 р. №63 (а.с.22-23, 24-25).

31.12.2017 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, за умовами якого останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5920987000:07:002:0705 та 5920987000:05:001:0213, які знаходяться на території Суховерхівської сільської ради Буринського району Сумської області (п.п.1 п.1 договору). Згідно п.п.3.1. п.3 договору договір укладено на 10 (десять) років (а.с.10-14).

02.01.2020 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, за умовами якого останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5920987000:07:002:0709 та 5920987000:06:001:0536, які знаходяться на території Суховерхівської сільської ради Буринського району Сумської області (п.п.1 п.1 договору). Згідно п.п.3.1. п.3 договору договір укладено на 10 (десять) років (а.с.16-20).

Згідно Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна за ОСОБА_3 зареєстровано правовласності наземельні ділянки:площею 0,2662га,кадастровий номер:5920987000:05:001:0213, та площею 3,2549га,кадастровий номер:5920987000:07:002:0705. 09.03.2023 року державним реєстратором Буринської міської ради Сумської області Жахаловим Є.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66714911 та індексний номер: 66711830 та зареєстровано за ОСОБА_4 право оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років до 21.12.2017.

Також,за ОСОБА_3 зареєстровано правовласності на земельні ділянки: площею 0,4611 га, кадастровий номер: 5920987000:06:001:0536, площею 2,8009 га, кадастровий номер: 5920987000:07:002:0709. 07.02.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Путивльської міської ради Сумської області Гудімовою Т.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51026462 та індексний номер: 51026142, а також зареєстровано за ОСОБА_4 право оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років до 02.01.2030 р. (а.с.28-33).

20.02.2024 року позивачкою ОСОБА_3 на адресу ФОП ОСОБА_4 було надіслано лист в якому ОСОБА_3 вимагала розірвати договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920987000:07:002:0705, 5920987000:05:001:0213, 5920987000:07:002:0709, 5920987000:06:001:0536 та повернути їй зазначені земельні ділянки на підставі того, що зміст договорів не відповідає істотним умовам погоджених сторонами при підписанні, має місце підробка 1 сторінки договору та не відповідають її волевиявленню (а.с.34-35).

Даний лист 23.02.2024 року був отримана відповідачем, що вбачається з витягу з сайту АТ «Укрпошта» (а.с.36).

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга, четверта статті 207 ЦК України).

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри учасника (учасників правочину), забезпечує їх ідентифікацію, а також цілісність документа, яким формалізується правочин.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 4 статті 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановлених договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У постанові від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. … суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Частиною 1 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.654 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною і ст.110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Відповідно висновку експерта №24595 за результатами проведення технічного експертного дослідження документів за заявою ОСОБА_3 складеного 19.12.2023, в наданому на дослідження договорі оренди землі від 02.01.2020 (номер договору не зазначений) змінювався перший аркуш (а.с.37-47).

Із вказаного висновку експерта слідує, що аркуші наданого на дослідження договору оренди були скріплені у лівих верхніх кутах за допомогою скоби для степлера в підшивку. Під час проведеного дослідження експертом було встановлено, що другий, третій та четвертий аркуші наданої підшивки скріплені за допомогою скоби для степлера, яка розгиналася. В подальшому аркуші скріплювались за допомогою скоби повторно.

Однак, будь-яких відомостей щодо часу заміни першого аркушу договору оренди висновок експерта не містить і такі питання перед експертом не ставились.

За наведено, із наданого стороною позивача висновку експерта неможливо достовірно встановити, коли саме, до підписання позивачкою, чи після, було замінено перший аркуш договору оренди від 02.01.2020 року.

Жодних клопотань про витребування у відповідача чи державного реєстратора інших примірників договору та призначення у справі судової експертизи від учасників справи не надходило.

При цьому, доказів заміни першого аркуша, укладеного між сторонами, договору оренди землі від 31.12.2017 року стороною позивача взагалі не надано.

Як пояснив представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання про призначення експертизи для встановлення вказаної обставини ним не заявлялось, оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву, що свідчить про визнання ним даної обставини.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала, що оспорювані договори оренди землі від 31.12.2017 року та 02.01.2020 року підписані саме нею, а також що разом із вказаними договорами вона особисто підписала акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акти приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, копії яких містяться в матеріалах справи (ас. 15, 21).

При цьому в підписаних позивачкою актах приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, вказано, що ОСОБА_3 передано ФОП ОСОБА_4 земельні ділянки в оренду строком на 10 років, як зазначено і в самих договорах оренди.

Таким чином, ОСОБА_3 та її представником не доведено, належними та достатніми доказами відсутності в позивачки волевиявлення на передачу, належних їй земельних ділянок, відповідачу в оренду на 10 років, а тому підстави для визнання оспорюваних договорів оренди землі недійсними.

Оскільки, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання договорів оренди не дійсними, то не можуть бути задоволені і позовні вимоги про зобов`язання відповідача передати за актом приймання-передачі позивачці земельних ділянок та про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, які заявлені саме з підстав їхньої недійсності.

Крім того, з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного кодексу України виключено положення щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» було виключено статті 18 та 20 про обов`язкову державну реєстрацію договорів оренди землі.

Тобто, починаючи з 01.01.2013 та на момент укладення оспорюваних позивачкою договорів оренди реєстрації підлягало саме право оренди, яке виникає на підставі договору оренди земельної ділянки.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.12.2021 року у справі № 818/100/18.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди (постанови Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №264/7310/15-ц (провадження №61-32917св18), від 28 серпня 2019 року у справі №643/4417/16-ц (провадження №61-28475св 18)).

Однак, позивачкою не доведено жодними доказами доказами, як заподіяння їй відповідачем моральної шкоди так і її розміру, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю.

Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, то не підлягають стягненню на її користь і понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст.10-13, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: виконавчий комітет Путивльської міської ради , Буринська міська рада про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - ФОП ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа 1 - виконавчий комітет Путивльської міської ради, місцезнаходження: 41500, Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. Володимира Князя, 50, код ЄДРПОУ 43922605.

Третя особа 2 - Буринська міська рада, місцезнаходження: 41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Пршотравнева, 1, код ЄДРПОУ 04058025.

Повне судове рішення складено 21.10.2024 року.

Суддя Т.Р. Гук