Рішення

від 22.10.2024 по справі 274/4894/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 274/4894/24

2/296/2674/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Дальянської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Житомирського державного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 про стягнення боргу за проживання в гуртожитку

ВСТАНОВИВ:

Житомирський державний університет імені Івана Франка звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення боргу за проживання в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що між Житомирським державним університетом імені Івана Франка та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка, відповідно до умов якого Університет взяв на себе зобов`язання надати відповідачу в тимчасове користування ліжко - місце (житлове приміщення) для проживання. Відповідач був поселений до гуртожитку. В період з 01.07.2018 по 30.06.2019 відповідачу було нараховано 9517,57 грн. комунальних послуг, відповідач сплатив 9061,20 грн., сума заборгованості становить 456,34 грн.

Відповідно до договору найму № 55 від 18.06.2019 відповідач був поселений до гуртожитку на період з 01.07.2019 по 30.06.2020. В період з 01.07.2019 по 30.06.2020 відповідачу було нараховано 9966,31 грн. за проживання в гуртожитку та комунальних послуг, відповідач сплатив 9899,53 грн., сума заборгованості становить 66,78 грн.

Відповідно до договору найму №118 від 30.06.2020 відповідач був поселений до гуртожитку на період з 01.07.2020 по 30.08.2020. В період з 01.07.2020 по 30.08.2020 відповідачу було нараховано 2404,84 грн. за проживання в гуртожитку та комунальних послуг, відповідач сплатив 1730,00 грн., сума заборгованості становить 674,84 грн.

Відповідно до договору найму №218 від 25.08.2020 відповідач був поселений до гуртожитку на період з 01.09.2020 по 30.06.2021. В період з 01.09.2020 по 30.06.2021 відповідачу було нараховано 17621,00 грн. за проживання в гуртожитку та комунальних послуг, відповідач сплатив 7000,00 грн., сума заборгованості становить 10621,00 грн.

Відповідно до договору найму №448 від 01.07.2021 відповідач був поселений до гуртожитку на період з 01.07.2021 по 20.08.2021. В період з 01.07.2021 по 20.08.2021 відповідачу було нараховано 2862,58 грн. за проживання в гуртожитку та комунальних послуг, відповідач сплатив 7000,00 грн.

Загальна сума нарахувань за вказані періоди становить 42372,27 грн., та загальна сума сплати становить 34690,73 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму несплаченої заборгованості, інфляційні збитки та 3% річних.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення кореспонденції за зареєстрованим місцем свого проживання, однак в судові засідання призначені на 18.09.2024, 22.10.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Ухвала про відкриття провадження була отримана особисто відповідачем, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2018 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка в особі проректора з адміністративно- господарської роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №124 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка (а.с. 9).

Положеннями розділу 1 вищевказаного договору №124 передбачено наступне:

- Наймодавець надає працівникові наймача тимчасове ліжко-місце в гуртожитку ЖДУ №5 кімната № 99 місце 1 чол. ( АДРЕСА_3 ) на період з 01.07.2018 по 30.06.2019.

Пунктом 2.3.7 вказаного договору передбачено, що наймач зобов`язується своєчасно, не пізніше 10 числа кожного місяця проводити оплату затрат проживання в гуртожитку ті комунальні послуги за розрахунковою вартістю готівкою чи безготівковим шляхом.

18.06.2019 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка в особі проректора з адміністративно- господарської роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №55 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка на період з 01.07.2019 по 30.06.2020 (а.с. 10).

30.06.2020 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка в особі проректора з адміністративно- господарської роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №118 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка на період з 01.07.2020 по 30.08.2020 (а.с. 11-12).

25.08.2020 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка в особі проректора з адміністративно- господарської роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №218 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка на період з 01.09.2020 по 30.06.2021 (а.с. 13-14).

01.07.2021 між Житомирським державним університетом імені Івана Франка в особі проректора з адміністративно- господарської роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір №448 на тимчасове проживання в студентському гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка на період з 01.07.2021 по 20.08.2021 (а.с. 15-17).

У відповідності до довідки, виданої головним бухгалтером Житомирського державного університету імені Івана Франка Ларисою Шевчук сума заборгованості ОСОБА_1 за проживання у гуртожитку АДРЕСА_4 становить 7681,54 грн. (а.с. 18-20).

Згідно наявного в позовній заяві розрахунку, ОСОБА_1 за період з 01.09.2021 по 31.03.2024 нараховано інфляційні втрати в розмірі 3027,80 грн та 3 % річних в розмірі 634,28 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.127 Житлового кодексу України, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до ст.130 Житлового кодексу України, порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 11 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №498, наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом; підтримувати чистоту і порядок у жилих та допоміжних приміщеннях; дотримуватися вимог пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати жилу площу в гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження технічного обладнання в гуртожитку; забезпечувати за власний рахунок проведення ремонту жилого приміщення у гуртожитку (наймач - згідно з договором найму (оренди); не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними приміщеннями в гуртожитку; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання гуртожитку, порушують умови проживання інших осіб; у разі виселення з гуртожитку та/або набуття у власність жилого приміщення передати організації, яка здійснює управління гуртожитком, усе майно, що було надано їм у користування згідно з договором найму (оренди).

Відповідно до пункту 15 Примірного положення про користування гуртожитками, особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору.

Згідно положень пункту 5 розділу IV та пунктів 1, 2 розділу V Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2019 року №1452, мешканці гуртожитку закладу освіти зобов`язані своєчасно та у повному обсязі відповідно до договору найму жилого приміщення в гуртожитку закладу освіти сплачувати плату за проживання, комунальні послуги; розмір плати за проживання у гуртожитках закладів освіти державної та комунальної форми власності встановлює керівник закладу освіти за погодженням з органом студентського самоврядування з урахуванням вимог наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28 березня 2011 року №284/423/173, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 квітня 2011 року за №520/19258; плата за проживання у гуртожитках закладу освіти вноситься мешканцями у порядку та строки, встановлені договором найму жилого приміщення у гуртожитку закладу освіти.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 12ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, у відповідача по справі ОСОБА_1 утворилась заборгованість за проживання у гуртожитку Житомирського державного університету імені Івана Франка, яка становить 7681,54 грн, доказів на спростування наявності якої відповідачем надано не було.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Житомирського державного університету імені Івана Франка заборгованості за проживання у гуртожитку в розмірі 7681,54 грн.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на даний час продовжує діяти.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України Про житлово - комунальні послуги, житлово - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, оскільки положеннями укладених між сторонами по справі договорів передбачено, що вартість проживання у гуртожитку включає в себе вартість комунальних послуг, а також беручи до уваги те, що позивачем за несвоєчасне внесення плати за проживання у гуртожитку нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 01.09.2021 по 31.03.2024 тобто, під час дії території України воєнного стану, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення інфляційних та 3% річних за період з 01.09.2021 по 23.02.2022.

Таким чином з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 504,66 грн. інфляційних збитків та 111,12 грн. 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача Житомирського державного університету імені Івана Франка підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2214,80 грн (8297,32*3028/11343,81).

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Житомирського державного університету імені Івана Франка заборгованість за проживання у гуртожитку в розмірі 7681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 54 коп., 504 (п`ятсот чотири) грн. 66 коп. інфляційних збитків, 111 (сто одинадцять) грн. 12 коп. 3% річних та 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю. І. Драч