Рішення

від 03.07.2024 по справі 534/287/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/287/24

Провадження №2-о/534/11/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

в складі : головуючого судді Морозова В.Ю.

з участю секретаря судового засідання Хвіст Т.В

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

у с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій прохає встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за своїм батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Семилова, В-Устюгського району Вологодської області, який за станом свого здоров`я та в силу похилого віку відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Одночасно з поданням заяви заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про допит та виклик свідків, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько заявника є особою похилого віку (йому майже 86 років) і тривалий час хворіє на чисельні хвороби, в тому числі: перебуває на лікуванні у лікаря психіатра з діагнозом Галюцінаторно-параноїдальний синдром, має варикозну хворобу обох нижніх кінцівок, що ускладнює його самостійне пересування та є інвалідом ІІІ групи.

Враховуючи стан здоров`я батька заявника та наявність, у нього багатьох тяжких захворювань, він потребує стороннього догляду.

У зв`язку з воєнним станом, що оголошений в Україні, підтвердження факту здійснення постійного догляду та постійного проживання з батьком заявнику необхідне для можливості його доведення в державних органах, а також виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою суду від 16.02.2024 позовну заяву залишено без розгляду.

26.02.2024 заявником на виконання ухвали без руху подано клопотання.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року заява прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які за змістом наданих показів підтвердили факт догляду заявника за своїм батьком.

Ухвалою суду від 07.05.2024 судом відновлено розгляд по суті та залучена в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.06.2024 на адресу суду надійшов лист вх. 5934/24 відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив суду, що рішення Комсомольського міського суду Полтавської області прийняте за вищевказаною заявою військовозобов`язаного ОСОБА_7 на проведення з ним мобілізаційних заходів не вплине, а в разі подальшого ухилення заявника від призову на військову службу під час мобілізації, для нього це потягне відповідні правові наслідки. Просили суд долучити дану інформацію до матеріалів справи. (а.с.73 та на звороті)

У судове засідання повідомлені належним чином учасники не з`явились.

Представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника, просила суд задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином не з`явився клопотань чи заперечень проти заяви до суду не надходило.

Суд заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява необґрунтована і не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, які викладені у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

У справі, що переглядається, з метою звільнення з військової служби за сімейними обставинами заявник просить встановити факт, що він є єдиною особою, зайнятою постійним доглядом за своїми родичами, які потребують такого догляду за станом здоров`я.

Суд зазначає, що порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (п. 1 ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальні послуги».

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом п. 6, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з п. 1, 3 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з ч. 1 статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із ч. 6 ст. 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Доводи заявника про те, що лише суд може встановити факт того, що він доглядає за своїми хворими родичами на безоплатній основі, спростовуються наведеним законодавством, за яким незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні, для отримання відповідного статусу надавач та отримувач соціальних послуг включаються до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Зокрема, догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою, для отримання якої особа або її представник має звернутись із заявою про надання соціальної послуги за місцем свого проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади, який після оцінювання потреби особи/сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, яке може бути оскаржено до суду (пункт 1 частини шостої статті 16, частина перша статті 19, стаття 20, частини перша, четверта статті 21 Закону України «Про соціальні послуги»).

Підставою для відмови особі, яка звернулася із заявою, у наданні соціальних послуг є відсутність потреби осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, в соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї (пункт 42 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587).

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався заявник як на підставу своїх вимог, наданими суду доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, дійшов висновку у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи окремого провадження заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст. 263, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 заінтересовані особи виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;Заінтересована особа:Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 04057646, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Миру, 24;Заінтересована особа:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ