Рішення

від 14.10.2024 по справі 177/800/22

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/800/22

Провадження № 2/177/16/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 жовтня 2024 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Пушкарьова Є. В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпровського квартирно-експлуатаційне управління, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Криворізька районна рада Дніпропетровської області, про усунення перешкод у користуванні власністю, вилучення частини земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки з закриттям поземельної книги та скасування кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд усунути йому перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю, а саме нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 . Просив вилучити частину земельної ділянки площею 0,24 га, із земель площею 51373879 га з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, що перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України та передана у постійне користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпро, згідно державного акта на право постійного користування Б № 009798, виданого у 1980 році Широківським райвиконкомом для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України під випробувальним полігоном (танкодромом) військової частини НОМЕР_1 . Також просив суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 225884400:09:001:0038 в Державному земельному кадастрі Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з закриттям Поземельної книги та припиненням речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, у зв`язку з обмеженим доступом у володінні та розпорядженні нерухомістю, що перебуває у власності позивача, а також позбавленням права державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Рішенням Кіровської сільської ради Криворізького району № 269 від 28.12.2012 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі на місцевості для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,24 га (із земель житлової та громадської забудови), яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позивач замовив та виготовив технічну документацію із землеустрою в ТОВ «Дніпроленд» у 2013 році, однак рішенням ДЗК від 05.08.2013 йому відмовлено у внесені відомостей до ДЗК про земельну ділянку з підстав відсутності технічної можливості внесення до ДЗК відомостей про земельні ділянки по АДРЕСА_1 , внесення відповідних змін до індексно-кадастрової карти.

Рішенням Кіровської сільської ради VI скликання ХІХ сесії від 30.09.2013 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, затверджено технічну документацію ОСОБА_1 та передано у його власність земельну ділянку площею 0,24 га із земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_1 , з зобов`язанням оформлення документів згідно чинного законодавства. Однак, ОСОБА_1 позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на земельну ділянку, у зв`язку з неможливістю реєстрації земельної ділянки ДЗК та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, так як виділена йому площа земельної ділянки перебуває у межах земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, що перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України, передана у постійне користування КЕВ м. Дніпра.

Позивач зазначав, що тривалий час вживав заходів для досудового врегулювання спору, при цьому йому повідомлялося, що питання земельної ділянки під його будинком перебуває на оперативному контролі в Управлінні Держземагенства у Криворізькому районі, а в подальшому вже органи ДЗК повідомили, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 , знаходяться в межах земельної ділянки 1225884400:09:001:0038, дана помилка не є технічною, а тому вирішення питання приналежності земельної ділянки та подальше її користування, і як наслідок присвоєння відповідного кадастрового номера має вирішуватися в судовому порядку.

При зверненні його до Головного КЕВ ЗСУ, повідомлено, що земельна ділянка 1225884400:09:001:0038 віднесена до категорії земель оборони та розташована за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, Зеленобалківська сільська рада, відноситься до категорії земель оборони.

Дніпропетровська ОДА на колективне звернення повідомляла, що впорядкування відомостей про земельну ділянку 1225884400:09:001:0038 можливо, зокрема, шляхом її поділу та підпорядкування певної її частини відповідній територіальній громаді.

Голова Данилівської сільської ради Криворізького району в 2019 році повідомив голову Криворізької РДА про те, що мешканці АДРЕСА_1 не мають можливості приватизувати земельні ділянки біля своїх житлових будинків, а в подальшому повідомив про виготовлення генерального плану та необхідність розмежування Криворізького та Широківського районів, оскільки частина АДРЕСА_1 та житлові будинки і споруди розташовані на ній, що належать громадянам на праві приватної власності, знаходяться в межах земельної ділянки 1225884400:09:001:0038.

За зверненнями до Міністерства оборони України отримано відповідь, що межа земельної ділянки за державним актом визначена на Публічній карті України, а в Державному акті на землю відсутні будь-які записи про с. Червона Поляна.

Позивач звертав увагу на те, що будинки розташовані по АДРЕСА_1 були побудовані ще в 1949 році, задовго до того, як земельна ділянка під ними була надана МОУ, а отже земля під будинками є незаконно захопленою.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомляла жителів с. Бокова, що згідно Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України, с. Червона Поляна підпорядковане Кіровській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області. У Широківському районі с. Червона Поляна не обліковується.

Оскільки межі с. Червона Поляна до цього часу не визначені, відсутні відомості про межі села й в ДЗК. При цьому, земельні ділянки по АДРЕСА_1 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, державна реєстрація якої здійснена в 2014 році за результатами інвентаризації земель МОУ.

Позивач та його представник вказували, що вищевикладена ситуація унеможливлює реалізацію позивачем права на реєстрацію права власності на земельну ділянку під його будинком, в порядку приватизації, відповідно порушує його право власності, права розпорядження землею під його будинком, що є єдиним цілим з будинком, а відповідно порушується і право вільно розпоряджатися будинком, який не може бути відчужений без землі під ним.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності ОСОБА_1 зазначав, що замовивши в 2013 році документацію із землеустрою на присвоєння кадастрового номера земельної ділянки, він довідався про порушення свого права на розпорядження земельною ділянкою під будинком та почав активно вирішувати вказане питання на місцевому та державному рівні, сформувавши численні колективні звернення до органів місцевого самоврядування та державної влади. Однак, спроби досудового врегулювання спору не призвели до позитивного результату. З 2020 року в Україні введено карантин у зв`язку поширенням вірусної інфекції Ковід19, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, що порушувало звичний режим роботи державних органів, обмежувало право позивача на звернення до суду з вказаним позовом. В липні 2022 він звернувся до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги для отримання правової допомоги та захисту порушеного права в судовому порядку, після чого звернувся до суду з вказаним позовом. Вважав, що пропуск ним строку для звернення до суду має поважні причини, а тому просив суд поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права власності, про що подав відповідне клопотання (а.с. 55 т.1).

Відповідач Міністерство оборони України надало суду відзив на позов, в якому заперечуючи проти позову вказало, що 1980 року Криворізькій КЕЧ, правонаступником якої є КЕВ м. Дніпро видано Державний акт № 009798 що засвідчував право на землю, що відповідало вимогам ст. 20 ЗК УРСР від 08.07.1970. Спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, з цільовим призначенням землі оборони та перебуває на обліку в КЕУ ЗСУ на праві постійного користування, яке не може бути втрачено. Посилаючись на положення ст. 116 ЗК України, Рішення КС України, зазначало, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше надане їм право користування земельною ділянкою.

У відзиві вказано, що підставою для припинення права постійного користування земельними ділянками державної власності, закріпленими за державними юридичними особами, відповідно до ст. 142 ЗК України, є згода саме органу управління такої юридичної особи на вилучення земельних ділянок, тобто МОУ та КМУ. Посилаючись на положення закріплені наказом МОУ № 483 від 22.12.1997 вказували, що відчуження земель оборони здійснюється лише в порядку визначеному законодавством, за згоди Міністра оборони України. Крім цього, відповідач просив суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволені позову, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності (а.с. 80-83 т.1).

Крім цього, Міністерством оборони України подано клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду (а.с. 74-76 т.1).

Відповідач Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління (правонаступник КЕВ м. Дніпро, яке є правонаступником Криворізької квартирно-експлуатаційної частини (району)) (а.с. 167-169 т.2, а.с. 74 т.3) надало до суду відзив в якому просило відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказано, що позивачу належить право власності на будинок АДРЕСА_1 , державний акт на земельну ділянку під яким позивачу не виготовлявся. Спірна земельна ділянка 1225884400:09:001:0038 перебуває у державній власності, в особі МОУ та передана у постійне користування КЕВ м. Дніпро, яке від неї не відмовлялося та не відмовляється. Посилаючись на положення ст. 142 ЗК України вказували, що підставою для припинення права постійного користування земельними ділянками державної форми власності, закріпленими за державними юридичними особами, є згода на це уповноважених суб`єктів. Такої згоди, в порядку визначеному законом заінтересованими особами не отримано. Крім цього, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, просили відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачами (а.с. 112-113 т.1).

Третя особа ВЧ НОМЕР_1 надала суду письмові пояснення щодо позову, в яких просила суд відмови в позові ОСОБА_1 , у зв`язку з пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом. Крім цього, згідно п.4 ч.6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в її межах іншої земельної ділянки, а оскільки земельна ділянка 1225884400:09:001:0038 площею 5137,3879 га зареєстрована в ДЗК, то земельна ділянка по АДРЕСА_1 не розташована на території дії державного акта на право користування земельною ділянкою Б № 009798 від 1980 року, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою 1225884400:09:001:0038. Межа земельної ділянки 1225884400:09:001:0038 відображена на Публічній кадастровій карті України, а в державному акті відсутні будь-які записи про с. Червона Поляна (а.с. 65-71 т.1).

Третя особа Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, письмових заяв по суті справи не надала, тривалий час не забезпечувала участь свого представника у розгляді справи, допоки явка представника Лозуватської сільської ради не була визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 15.03.2024 представник Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Гончарук О.В., який займає посаду начальника відділу із земельних питань Лозуватської сільської ради, суду пояснив, що Лозуватська сільська рада близько трьох років тому розпочала вирішення спірного питання, яке полягає в тому, що мешканці АДРЕСА_1 , що адміністративно віднесене до Лозуватської (в минулому Данилівської) сільської ради, не має встановлених адміністративно-територіальних меж. Наразі розроблено лише генеральний план села, землевпорядна документація щодо визначення меж села не розроблена. Село Червона Поляна, згідно генерального плану має дві вулиці, одна з яких - ОСОБА_4 , на якій розташовані будинку невідомого року побудови. Вулиця Бокова територіально знаходиться на території Новолатівської сільської ради Криворізького району (в минулому Широківського району), та перебуває в межах дії державного акта на право користування земельною ділянкою Б № 009798 від 1980 року, на території танкового полігону.

Представник зазначав, що для вирішення спірного питання першочерговим є вирішення питання щодо встановлення відповідно до чинного законодавства меж с. Червона Поляна, розмежування за проектами землеустрою території Лозуватської та Новолатівської територіальних громад, в тому числі шляхом домовленості про передачу землі під АДРЕСА_1 із земель Новолатівської сільської ради до Лозуватської сільської ради. Однак, цьому процесу передує вирішення питання з Міноборони України щодо вилучення з земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, частини земельної ділянки, яка перебуває під будинками по АДРЕСА_1 . Представник зазначав, що до моменту вирішення вищевказаних питань та передання земельних ділянок під будинками в комунальну власність Лозуватської територіальної громади, Лозуватська сільська рада позбавлена повноважень розпоряджатися цими земельними ділянками.

Відповідаючи на запитання, представник Лозуватської сільської ради вказав, що для вирішення спірних питань, представники Лозуватської сільської ради проводили телефонні розмови з представниками Новолатівської громади, але письмові звернення не оформлювалися. Мали місце й звернення Лозуватської сільської ради до Міноборони, КЕВ, проводилися виїзди представників для огляду території, але результатів огляду у сільській раді немає, питання щодо вилучення земельної ділянки між Міноборони та Лозуватською сільською радою не вирішено.

Також, відповідаючи на запитання, ОСОБА_5 зазначав, що на даний час ОСОБА_1 не звертався до сільської ради з питання затвердження технічної документації на земельну ділянку під будинком. Однак, починаючи з 01.01.2013 для набуття права власності на земельну ділянку, необхідним було обов`язкове внесення земельної ділянки до кадастрової карти, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, та лише після цього могла бути затверджена технічна документація щодо земельної ділянки, щодо передачі її у власність.

Представник Новолатівської сільської ради Шевчук Н.М., суду пояснила, що в 1980 році с. Червона Поляна мало лише одну вулицю. На даний час, АДРЕСА_1 фактично перебуває на території Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, межа якої наразі не встановлена. Територіальній громаді відомо, що Лозуватська сільська рада розпочала роботу щодо зміни меж села Червона Поляна, з метою включення землі під будинками в межі с. Червона Поляна Лозуватської ОТГ, проти чого Новолатівська сільська рада не заперечує. Однак, наразі це питання в порядку визначеному законодавством не вирішено, більш того Лозуватська сільська рада порушує питання про передачу їм інших земельних ділянок, зокрема під електростанцією, з чим Новолатівська сільська рада не погоджується.

Пояснила, що допоки відповідно до визначеного законодавством порядку не буде визначено межі села Червона Поляна, питання передачі земельних ділянок, що знаходяться під будинками по АДРЕСА_1 , не може бути вирішено.

ОСОБА_6 (а.с. 149 т.4) зазначала, що в свій час затверджуючи проект землеустрою про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , Кіровська (в наступному Данилівська) сільська рада (правонаступником якої нині є Лозуватська сільська рада), перевищила свої повноваження, розпорядившись землею, що їм не належала.

В подальшому представники третіх осіб Лозуватської та Новолатівської сільських рад до суду не з`являлися, надаючи заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 16, 25 т.5).

Треті особи Криворізька РДА, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, будучи неодноразово повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву не скористалися (а.с. 73, 145, 150-151, 156, 170-171, 178, 241, 242, 245 т.1, 6-7 т.5)

Третя особа Криворізька районна рада Дніпропетровської області (а.с. 94-97, 104-105 т.2), будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, участь представника у розгляді справи не забезпечила, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, вказували про підтримання позиції Міністерства оборони України (а.с. 66, 71 т.3, 14 т.5).

Ухвалою суду від 15.02.2023, після витребування ряду доказів, підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 81 т. 2).

В ході судового засідання ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів, третьої особи ВЧ НОМЕР_1 , кожен окремо, в ході судового розгляду просили відмовити в задоволенні позову, в тому числі враховуючи пропуск строку позовної давності. Представник МОУ Вологжанінова додатково вказувала, що позивачем не надано доказів отримання дозволу на будівництво будинку, що знаходиться на спірній земельній ділянці, при тому, що вказана земельна ділянка Міністерству оборони передана ще в 1947 році. Наполягала, що для вилучення земельних ділянок оборони існує спеціальний порядок, зокрема вилучення можливе лише за згодою Міністра оборони України, за відповідним звернення органів місцевого самоврядування територіальної громади до Міноборони України.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів та третіх осіб, спеціаліста ОСОБА_7 (в присутності якої, за клопотання позивача, здійснювалося дослідження технічної документації з інвентаризації земель), дослідивши заяви по суті справи та письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі у зв`язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 74-75 т.1), суд розцінює критично та відмовляє у його задоволенні, у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті, а не підставою для закриття провадження по справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (а.с. 8 т.1) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Уколовою Н.М. від 02.12.2010, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 (а.с. 242-245 т.3), набув право власності на цегляний житловий будинок А-1 житловою площею 33,3 кв.м., загальною площею 51,2 кв.м., з господарчими та побутовими будівлями: шлакоблоковий сарай Б, цегляний гараж Г, огорожу 1, огорожу 2, ворота 3, вимощення І, водоколонку ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Першою криворізькою державною нотаріальною конторою 30.04.1979 та зареєстрованого в КП ДОР «Криворізьке БТІ». Згідно свідоцтва про право на спадщину, вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, що переходить у користування ОСОБА_1 (а.с. 40 т.1).

ОСОБА_1 зареєстрував право власності на житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 09.01.2011 (а.с. 42 т.1).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , вказане домоволодіння складається з нерухомого майна, частина якого була збудована ще 1946 році літня кухня «В», що є самочинно збудованою (а.с. 37 зворот т.1), а решта нерухомого майна збудовано в 1963 році, зокрема житловий будинок А-1, сарай, гараж, що не є самочинним будівництвом, що встановлено на підставі даних технічного паспорту на будинок (а.с. 37-39 т.1, 242-245 т.3).

В змагальному процесі, незважаючи на неодноразові роз`яснення позивачу судом права на подання документів, що підтверджували б підстави виникнення права на користування земельною ділянкою під будинком попереднім власником будинку та самим позивачем (рішень органів місцевого самоврядування, дозволів, тощо), враховуючи заперечення відповідачів щодо наявності дозволу на будівництво вищевказаного будинку, наявність інформації про те, що першопочаткові споруди в складі цього домоволодіння були самочинними, позивач та його представник, вільно реалізуючи свої права на подання доказів у змагальному процесі, не надали суду належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка під будинком за адресою: АДРЕСА_1 , була виділена спадкодавцям позивача у встановленому законом порядку, в тому числі для будівництва будинку.

У грудні 2012 року рішенням № 269 XVI сесії VI скликання Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміром 0,2400 га (а.с. 32 т.1). ОСОБА_9 замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 30- 36 т.1), однак рішенням державного кадастрового реєстратора від 05.08.2013 № РВ-1200048902013 відмовлено ОСОБА_1 у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с. 28 т.1).

Як пояснила в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_7 (сертифікований інженер землевпорядник), про виклик якої до суду клопотала сторона позивача, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК не через перетин меж земельної ділянки під його будинком з земельною ділянкою кадастровий номер 1225884400:09:001:0038 (а.с. 244-245 т.4), відомості про яку станом на дату відмову ще навіть не були внесені до ДЗК (а.с. 28 т.1 відмова ДЗК датована 05.08.2013, а відомості про земельну ділянку під випробувальним полігоном внесено до ДЗК лише 04.03.2014 а.с. 154 т.2), а у зв`язку з тим, що не знайдено перетину з індексно кадастровими картами, що визначають межі адміністративно територіальних одиниць. Так, ОСОБА_1 просив внести відомості до ДЗК щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в той час як земельна ділянка під належним йому будинком фактично, згідно даних ДЗК, перебувала у межах Широківського району, що унеможливило реєстрацію земельної ділянки під будинком ОСОБА_1 в ДЗК. Також спеціаліст пояснила, що затвердженню проекту землеустрою щодо земельної ділянки під будинком ОСОБА_1 , на підставі рішення Кіровської сільської ради, в обов`язковому порядку мало передувати внесення відомостей про земельну ділянку під будинком до ДЗК, з присвоєнням кадастрового номеру. Згідно чинного законодавства, присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки є обов`язковою передумовою для затвердження технічної документації з землеустрою.

Спеціаліст вказала, що процедура вилучення земельних ділянок, в тому числі земель оборони, є законодавчо визначеною та на даний час практично реалізується шляхом звернення органів місцевого самоврядування до розпорядників землі з відповідними клопотаннями. Саме таким чином було вилучено ряд земельних ділянок, відомості про які містяться в матеріалах інвентаризації землі за Державним актом № 009798 від 1980 року.

Дані про те, що земельна ділянка під будинком, що належить ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , не відносилася до земель Криворізького району (до об`єднання районів), а відповідно до індексно-кадастрової картки земельної ділянки відноситься до земель Широківського району (до об`єднання районів), підтверджується відповідями Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.04.2016 та 05.05.2016 на адресу ОСОБА_1 . Цією ж відповіддю ОСОБА_1 роз`яснювалася процедура можливого вилучення земельної ділянки під його будинком, а також було вказано про відсутність інформації про вилучення частини земельної ділянки з користування ЗСУ (а.с. 73-76 т.2).

Довідки старости Данилівського старостинського округу від 03.02.2022 про те, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 не знаходяться під випробувальним полігоном (танкодромом) (а.с. 20 т.1), суд розцінює критично, оскільки як встановлено вище, земельні ділянки АДРЕСА_1 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038. Вказане визнано сторонами по справі.

Незважаючи на це, як встановлено судом, рішенням № 339-XIX/VI від 30.09.2013 Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що перебуває у користуванні площею 0,24 га та передано ОСОБА_1 земельну ділянку у власність, із земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29 т.1).

Не лише спеціаліст ОСОБА_7 , представник військової частини Шпилькін І.В., представник Новолатівської сільської ради Шевчук, а й навіть представник Лозуватської сільської ради (яка є правонаступником Данилівської (в минулому Кіровської) сільської ради) - ОСОБА_5 , вказували на неможливість (незаконність) затвердження проекту землеустрою до присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, а також про неможливість розпорядження органом місцевого самоврядування земельною ділянкою під будинком ОСОБА_1 , в тому числі шляхом передання її ОСОБА_1 у власність, до моменту затвердження Генерального плану населеного пункту, визначення меж населеного пункту Червона Поляна. Вказане узгоджується з нормами законодавства.

Так, відповідно ст. 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції станом на дату прийняття рішення про затвердження технічної документації ОСОБА_1 ), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягали складенню в тому числі, у разі формування нових земельних ділянок, такі проекти погоджувалися та затверджувалися в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, серед іншого, мали включати кадастровий план земельної ділянки.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції станом на дату прийняття рішення Кіровською сільською радою від 30.09.2013), на кадастровому плані земельної ділянки, серед іншого, мав відображатися кадастровий номер земельної ділянки.

Враховуючи викладене, встановлення того, що земельній ділянці під будинком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 не присвоювався кадастровий номер (а.с. 28, 30, 34 т.1), суд приходить до висновку, що розроблена ОСОБА_1 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, що була затверджена рішенням Кіровського сільської ради № 339-ХІХ/VI від 30.09.2013 не відповідала вимогам законодавства, що в силу ст. 123 Земельного кодексу України мало б стати підставою для відмови в затвердженні проекту землеустрою.

Більш того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Генеральний план с. Червона Поляна розроблено лише в 2019 році на підставі рішення Данилівської сільської ради № 376-ХХІІІ/VII від 10.04.2019 «Про розроблення генерального плану с. Червона Поляна Данилівської сільської ради» та затверджено рішенням сесії сільської ради № 341 від 17.12.2019 (а.с. 25 т.1, 72 т.4). Відповідно до Генарального плану, що розрахований терміном на 20 років (до 2039 року), лише запроектовано на перспективу збільшення площі села з 28,47 га до 66,48 га, з них житлової та садибної забудови з 14,18 га до 16,9 га, зокрема за рахунок приєднання нових територій, визначення проектних меж, об`єднання двох масивів, що забезпечить цілісності селища (а.с. 179-182 т.1). Планом передбачено включення території прилеглих зон садибної забудови (а.с. 178-221 т.1). Як зазначав у судовому засіданні представник Лозуватської сільської ради, нині генеральний план ще не реалізований, межі села не визначені. Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Червона Поляна Криворізького району Дніпропетровської області відсутній та не розроблявся (а.с. 10 т.2).

При розгляді даної справи предметом спору не є законність чи незаконність рішення Кіровської сільської ради № 339-ХІХ/VI від 30.09.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», а тому керуючись принципом диспозитивної цивільного судочинства, суд не вирішує питання про відповідність прийнятого органом місцевого самоврядування рішення вимогам закону.

Разом з тим, суд враховує вищевказані обставини при оцінці доводів позивача про те, що саме він є законним володільцем земельної ділянки під будинком, та вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки під будинком, оскільки його право власності на землю під будинком не зареєстроване, а підстава для виникнення такого права - рішення органу місцевого самоврядування від 30.09.2013, явно суперечить вимогам земельного законодавства.

Суду не надано доказів тому, що в розумний період часу, ОСОБА_1 реалізував право щодо вирішення питання, що стало підставою для відмови в реєстрації в земельному кадастрі земельної ділянки під його будинком, або ж реалізації органом місцевого самоврядування Кіровською сільською радою (на той час), питання щодо включення АДРЕСА_1 , визначення меж села, розмежування території сільських рад та районів (Криворізького і Широківського).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 11.04.2023, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даних Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем) станом на 01.01.2016 не обліковувалася (а.с. 34, 152-153 т.2).

На підставі наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 почав активно вживати заходів щодо реалізації права на завершення приватизації земельної ділянки під будинком по АДРЕСА_1 , спільно з іншими мешканцями цієї вулиці, в 2016-2020 роках (а.с. 14-16 т.1).

На звернення ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру ще 31.03.2016, 07.04.2016 доводило до відома ОСОБА_10 про те, що згідно картографічних матеріалів щодо формування територій та даних державної статистичної звітності про наявність земель (форма 6 зем), земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 відноситься до земель Широківського району, та на вулицю Бокова накладається земельні ділянка з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038. Вказано, що між Ликовим та Міністерством оборони існує суперечність щодо права користування земельною ділянкою, та між Кіровською сільською радою та Широківською районною державною адміністрацією існує суперечність щодо розпорядження запитуваною земельною ділянкою. Для вирішення спірних питань рекомендувалося звернутися до Кіровської сільської ради, Широківської облдержадміністрації та Міноборони, як зацікавлених у вирішенні питання осіб (а.с. 73-74, 75-76, 78 т.2, а.с. 16-18 т.1). Однак, як встановлено судом, в порядку визначеному законом спірне питання не вирішено.

Натомість судом встановлено, що на підставі державного акта на право користування землею Б № 009798, виконавчий комітет Широківська районна рада Дніпропетровської області передав у безстрокове та безоплатне користування КЕЧ Криворізького району, під випробувальний полігон, 9819,7 га землі, в межах згідно з планом користування (а.с. 117-122 т.1).

Відповідачами суду надано документальне підтвердження того, що на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.04.1945 за № 0232 та рішення виконкому Дніпропетровської обласної ради від 05.06.1945 за № 845-с, для потреб військових частин Криворізького гарнізону, виділено земельну ділянку площею 12247 га, а фактично займалася Міністерством оборони площа 10405 га (а.с. 147-148, 190 т.3). До 1980 року площа землі зменшилася до 9819,7 га та була передана в постійне користування КЕЧ на підставі вищевказаного Державного акта. Доводи представника позивача щодо заперечення того, що це саме та земельна ділянка в межах якої нині розташовано будинок позивача, суд розцінює критично, оскільки доказів на спростування наданих відповідачем матеріалів суду не надано, натомість дані генплану с. Червона Поляна вказують на те, що селище було засноване в 1949 році, у зв`язку з формуванням полігону.

В 2014 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки що знаходиться в постійному користуванні Криворізької КЕЧ під випробувальним полігоном (танкодромом) військової частини НОМЕР_1 на території Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (на підставі державного акта на право постійного користування землею Б № 009798 від 1980, розробник ПП «Геохора», відповідальний за якість робіт сертифікований інженер землевпорядник ОСОБА_7 ) (а.с. 154-190 т.2).

Як слідує з відмітки на титульному аркуші технічної документації, дані технічної документації внесено до Державного земельного кадастру 04.03.2014 (а.с. 154 т.2). Згідно змісту технічної документації, об`єктом інвентаризації була земельна ділянка на території Широківського району Дніпропетровської області за межами населених пунктів у межах Державного акту на право користування землею Б № 009798 від 1980 року, що посвідчував право постійного користування Криворізькою КЕЧ земельною ділянкою площею 9819,7 га для випробувального полігону (танкодрому) в/ч НОМЕР_1 . Об`єкт інвентаризації має складну конфігурацію та складається з п`яти земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 землі оборони, що розміщені на території Зеленобалківської сільської ради (нині Новолатівська сільська рада). Технічна документація містить інформацію про вилучення з площі визначеної державним актом 9819,7 га ряду земельних ділянок, як до території міста Кривого Рогу, так і на користь сторонніх землекористувачів (Радгосп «Степовий» на підставі рішення Зеленобалківської с/р від 29.03.1999, селище «Степове», радгосп «Комуніст» та інші), як наслідок остаточна площа проінвентаризованих земель на території Зеленобалківської сільської ради на момент інвентаризації склала 5796,3 га, з яких 5137,3879 га земельна ділянка з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 (а.с. 155 зворот -156 т.2). Як зазначала спеціаліст ОСОБА_7 , яка й виготовляла вищевказану технічну документацію, за умови оформлення органом місцевого самоврядування Кіровською сільською радою, відповідно до визначеної законодавством процедури, вилучення земельних ділянок під будинками по АДРЕСА_1 до 04.03.2014, коли вищевказана технічна документація щодо інвентаризації була внесена до ДЗК, земельні ділянки під будинками також були б вилучені з загального масиву землі, що передано на підставі Державного акта 1980. Оскільки на момент внесення даних технічної документації з інвентаризації земель оборони вилучення земельних ділянок під будинками по АДРЕСА_1 не було оформлено, то відповідно земельні ділянки не були вилучені.

Реєстрація земель оборони, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 в ДЗК, в подальшому унеможливила присвоєння кадастрового номеру під земельною ділянкою ОСОБА_1 , оскільки на теперішній час фіксується перетинання земельної ділянки під його будинком з землями оборони, відомості про які внесено до ДЗК.

Доводи позивача про те, що технічна документація з інвентаризації земель оборони порушила його права, не відповідає вимогам законодавства, оскільки нібито землевпорядна організація не врахувала наявності на землях оборони житлових будинків, зокрема його будинку, суд розцінює критично, адже як слушно пояснила спеціаліст, вищевказана технічна документація стосувалася не виділення нової земельної ділянки, а стосувалася інвентаризації земельної ділянки виділеної ще в 1980 році на підставі Державного акта Б № 009798 від 1980, тобто фактично визначалися межі залишкової частини тієї земельної ділянки, що була виділена ще в 1980 році та з якої протягом 1980-2014 вилучалися частини земельної ділянки. Вищевказана технічна документація з інвентаризації земель, жодним чином не порушила право позивача, оскільки земельна ділянка під його будинком не була вилучена з земель оборони у встановленому законодавством порядку, а Кіровська сільська рада прийнявши рішення № 339-XIX/VI від 30.09.2013 про передання ОСОБА_1 права власності на землю, фактично розпорядилася землями поза межами Кіровської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

На підставі вищевказаних документів, в тому числі технічної документації інвентаризації земель, в державному земельному кадастрі 05.03.2014 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, що розташована на території Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, площею 5137,3879 га, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, борони та іншого призначення, з цільовим призначенням 15.01 для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, форма власності державна (а.с. 3-8, 56-58 т.2, 234 т.3).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, площею 5137,3879 га, 13.06.2016 року зареєстрована на праві державної власності за державою в особі Міністерства оборони України (а.с. 59-60 т.2).

Той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 знаходилася в межах Зеленобалківської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, яка відповідно до рішення Новолатівської сільської ради від 15.08.2016 № 295-9/VII «Про добровільне об`єднання територіальних громад» добровільно об`єдналася з Новолатівською сільською радою, підтверджується в тому числі листом Криворізької РДА від 17.11.2022 (а.с. 1-2, 9 т.2, 245 т.1). Відповідно до п.п. 4 п.1 Постанови ВР України № 807-ІХ від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» у Дніпропетровській області утворено Криворізький район (з адміністративним центром у м. Кривий Ріг), що об`єднав у тому числі Лозуватську та Новолатівську сільські територіальні громади.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що при виділенні земельної ділянки у постійне користування КЕЧ в 1980 році, а також при інвентаризації цих земель, право позивача ОСОБА_1 на землю не було порушено. Держава в особі Міністерства оборони України набула право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 в порядку визначеному законом, протилежне перед судом не доведено.

Державний акт № 009798 від 1980 року чинний.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що станом на 1980 рік, або в подальшому, йому чи його предкам було надано право користування земельною ділянкою під будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно дост.41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 142 ЗК України, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Припинення правапостійного користуванняземельною ділянкоюу разідобровільної відмовиземлекористувача здійснюєтьсяза йогозаявою довласника земельноїділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Підстави для примусового припинення прав на земельні ділянки визначено ст. 143 ЗК України (примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б)неусунення допущенихпорушень законодавствав строки,встановлені приписамиорганів,що здійснюютьдержавний контрольза використаннямта охороноюземель; в)конфіскації земельноїділянки; г)примусового відчуженняземельної ділянкиз мотивівсуспільної необхідності; ґ)примусового зверненнястягнень наземельну ділянкупо зобов`язанняхвласника цієїземельної ділянки; ґ-1) примусового звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов`язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві).

Відповідно до ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу з урахуванням вимогстатті 150цього Кодексу.

Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України можуть вилучатися з постійного користування державних підприємств, установ, організацій без їхньої згоди та без згоди органів (організацій), до сфери управління (відання) яких вони належать, і передаватися у постійне користування іншим державним підприємствам. Ці положення не поширюються на вилучення Кабінетом Міністрів України земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з постійного користування військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Вилучення земельних ділянок з постійного користування державного підприємства, установи, організації не припиняє права власності держави на такі земельні ділянки.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються земельні ділянки, призначені для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Землі оборониможуть перебуватилише вдержавній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно дост.84Земельного кодексуУкраїни,у державнійвласності перебуваютьусі земліУкраїни,крім земелькомунальної таприватної власності.Право державноївласності наземлю набуваєтьсяі реалізуєтьсядержавою черезоргани виконавчоївлади відповіднодо повноважень,визначених цимКодексом. Держава набуває права власності на землю, в тому числі, у разі передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністр оборониУкраїни здійснюєвійськово-політичнета адміністративнекерівництво ЗбройнимиСилами України,а такожінші повноваження,передбачені законодавством. Адміністративне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на всебічне забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування та розвитку в межах виконання основних завдань державної політики у сфері оборони.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України, встановлює порядок надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числіземельних (водних) ділянок, інших природних ресурсів, та іншого, необхідних для виконання покладених на Збройні Сили України функцій та завдань.

Згідно з положеннями Закону України «Про використання земель оборони», землями оборони визнаються земельні ділянки, призначені для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (далі - військові частини). Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимогЗемельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Землі оборони призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, але серед іншого, можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). Статтею 2 Закону визначено, що вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначенняпорядку вилучення і передачійого до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимогЗакону України"Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», його норми регулюють відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об`єктів права комунальної власності у державну власність. Об`єктом передачі, серед іншого, може бути нерухоме майно (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 3 Закону, ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити зокрема відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 4 Закону, передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об`єктів, визначених уабзацах другому - п`ятомучастини першої статті 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Передача об`єктівз державноїу комунальнувласність територіальнихгромад сіл,селищ,міст,районів умістах здійснюєтьсяза наявностізгоди відповіднихсільських,селищних,міських,районних умістах рад,якщо іншене передбаченозаконом,а успільну власністьтериторіальних громадсіл,селищ,міст -за наявностізгоди районнихабо обласнихрад,якщо іншене передбаченозаконом. Пропозиціїщодо передачіоб`єктівз державноїу комунальнувласність,яка здійснюєтьсяза рішеннямКабінету МіністрівУкраїни,погоджуються з: органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією.

У разі якщо передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об`єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними устатті 3цього Закону, та подаються до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом МО України № 483 від 22.12.1997, право користування наданою земельною ділянкою для потреб оборони виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними радами (п. 17,19). Облік усіх земель, наданих для потреб МО України здійснюється керівництвом по обліку земель (земельних ділянок) в квартирно-експлуатаційній службі ЗС України (п. 25).

Згідно п. 42 вказаного положення, землі, які виділені в користування Міністерству оборони України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Згідно п. 44 Положення, за відсутності потреби, земельні ділянки надані для потреб ЗС України, підлягають передачі місцевим органам влади. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва (п. 45 Положення).

Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затверджено постановою КМ України № 1282 від 29.08.2002. Згідно вказаного Порядку, він визначає процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та

організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність. Об`єктом передачі, серед іншого є нерухоме майно (будівлі, споруди, об`єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно), а також інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно; Зокрема, у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка, інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, житлові будинки (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), гуртожитки та інше. Військове нерухоме майно може передаватися безоплатно у комунальну власність у разі невключення до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню.

Передача військового майна з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах проводиться за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди відповідно районних або обласних рад.

Відповідно до п. 4 Порядку, передача військового майна органам, уповноваженим

управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України-щодо об`єктів,визначених упідпунктах 1і 2пункту 2-1цього Порядку; Міноборони - щодо об`єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.

До прийняття Кабінетом Міністрів України чи Міноборони рішення, зазначеного у пункті 4 цього Порядку, Міноборони проводить вилучення військового майна з оперативного управління військових частин. У разі прийняття рішення про вилучення військового майна воно знімається з обліку в порядку, що визначається Міноборони, і залишається на тимчасовому зберіганні та обслуговуванні цих військових частин.

Відповідно до п. 5 Інструкції з обліку земель оборони, затвердженої наказом МО України № 680 від 19.12.2017, зарахування на оперативний облік земельних ділянок здійснюється на підставі документів, які посвідчують право користування ними (правовстановлюючі документи та акт приймання-передачі облікових документів земельної ділянки). Припинення права постійного користування земельними ділянками установ, військових навчальних закладів та організацій Збройних Сил України, суб`єктів господарювання сфери управління Міноборони, ДССТ здійснюється відповідно до вимогстатей123,141,142,149Земельного кодексу України за згодою Міністра оборони України із урахуванням вимог наказу Міноборони від 16 серпня 2018 року № 415 (зі змінами). При цьому, організація заходів щодо припинення права постійного користування земельними ділянками здійснюється квартирно-експлуатаційними органами щодо земельних ділянок, наданих для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військових навчальних закладів та організацій Збройних Сил України, у сфері відповідальності яких перебувають ці земельні ділянки.

Відповідно до п. 5.5 Інструкції, квартирно-експлуатаційними та іншими органами, з урахуванням пункту 5.4 цієї Інструкції узагальнюються та надаються на розгляд координаційної робочої групи з питань внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав, їх кількісні, якісні характеристики та грошову оцінку, що належать до земель оборони (далі - Координаційна робоча група), утвореної наказом Міноборони від 16 серпня 2018 року № 415 (зі змінами), через її секретаря переліки земельних ділянок, які пропонуються до припинення права користування ними, разом з відповідними картографічними матеріалами, на яких нанесено земельні ділянки з поворотними точками координат, кадастрові плани земельних ділянок з таблицями координат та обґрунтуваннями необхідності припинення права користування земельними ділянками з відповідними підтверджуючими документами.

Пропозиції Координаційної робочої групи щодо припинення права користування земельними ділянками, викладені в протоколах її засідань, доповідаються Міністру оборони України або його заступнику (згідно з розподілом завдань) начальником ГУЗОФ для прийняття відповідних рішень.

Наказом Міністерства оборони України № 415 від 16.08.2018 затверджено Порядок роботи координаційної робочої групи з питань внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, державного реєстру речових прав, їх кількісні, якісні характеристики та грошову оцінку, що належать до земель оборони. Порядок визначає умови роботи координаційної робочої групи, зокрема підготовки та надання пропозицій для прийняття рішень Міністерством оборони України щодо відмови від права постійного користування земельних ділянок під переданими будівлями спорудами, фондами, що перебувають у власності інших суб`єктів, та зняття цих ділянок з карткового обліку Міністерства оборони України у встановленому порядку.

При розгляді даної справи судом не встановлено визначених земельним законодавством підстав для примусового вилучення з земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, що відносить до земель оброни та перебуває у власності держави, частини земельної ділянки під будинком ОСОБА_11 .

Щодо вищевикладеної, визначеної законодавством процедури припинення права власності (постійного користування) землями оборони, шляхом їх передачі в комунальну власність відповідної територіальної громади чи декількох громад, то як встановлено при розгляді даної справи, уповноважені суб`єкти (органи місцевого самоврядування, що мають представляти інтереси відповідної територіальної громади, зокрема жителів АДРЕСА_1 ) не реалізували вищевказаний порядок з метою забезпечення можливості отримання згоди уповноважених суб`єктів на передачу земельної ділянки, в тому числі під будинком ОСОБА_1 , з державної власності держави в особі Міноборони України в комунальну власність, що в майбутньому могло б забезпечити можливість передачі землі переданої у комунальну власність громадянам у порядку приватизації.

Ще в 2020 році ГУ Держгеокадастру, надаючи відповідь на колективне звернення мешканців вул. Бокова, вказувало, що у разі неможливості отримання згоди на вилучення земельної ділянки, вказана ситуація набуває характеру спору, який в силу ст. 158 ЗК України підлягає вирішенню судом, адже виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей (а.с. 14 т.1).

Суду не надано доказів того, що позивач у визначеному законом порядку звертався до Міністерства оборони України з питання надання згоди на вилучення частини земельної ділянки під його будинком з загальної площі земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038. При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно чинного законодавства землі оборони можуть бути передані саме в комунальну власність, а не приватну власність окремих громадян. Громадяни можуть набути право на вищевказані землі лише після їх передання у комунальну власність, та в послідуючому в порядку розпорядженнями цими землями відповідними органами місцевого самоврядування.

Як слідує з листів Данилівської сільської ради від 14.06.2018 та від 19.08.2020, сільська рада володіла інформацією про проблему, та усвідомлювала той факт, що першочерговими заходами по вирішенню проблемного питання є розроблення генерального плану села с. Червона Поляна та проекту землеустрою по встановленню меж села в натурі, розроблення розмежування Криворізького та Широківського районів, на що не вистачало коштів (а.с. 21, 23 т.1).

Як слідує з відповідей Данилівської сільської ради від 04.01.2019 та 02.04.2019, органом місцевого самоврядування вживалися заходи для виділення коштів на виготовлення генерального плану селища Червона Поляна та проекту землеустрою (а.с. 71-72 т.2, 24 т.1), але як встановлено в судовому засіданні проект землеустрою не виготовлений до цього часу.

В 2021 році вже Лозуватська сільська рада, як правонаступник Данилівської сільської ради Криворізького району, зверталася до КЕВ м. Дніпро, Криворізької РДА та Міноборони України, доводячи до відома останніх існування проблеми неможливості приватизації земельних ділянок під будинками мешканців по АДРЕСА_1 , з проханням розгляду можливості «припинення частини земельної ділянки» (а.с. 9-13 т.1, а.с. 62 т.4).

У відповідь на вказані звернення Лозуватська сільська рада отримала лист КЕВ м. Дніпро Міністерства оборони України від 17.05.2021 № 575/1540 про те, що КЕВ м. Дніпро направив своїх представників для обмеження земельної ділянки та складення акту обстеження (а.с. 19 т.1). Як слідує з листа Лозуватської сільської ради, інформації щодо обстеження земельної ділянки вони не отримували (а.с. 65 т.4).

Однак, 15.09.2021 складено акт обстеження земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 Криворізький район, на виконання наказу начальника КЕВ м. Дніпро від 21.04.2021 № 62 щодо встановлення меж АДРЕСА_1 та кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, згідно якого, в ході обстеження виявлено, що земельна ділянка використовується за призначенням в/ч НОМЕР_1 полігон 17 ОТБР, що заснований в серпні 1945 року, але під час візуального обстеження земельної ділянки встановлено, що чотири громадянських будинка (що відносяться до с. Червона Поляна та збудовані в радянські часи) знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038. Місцеві жителя відмовилися від спілкування. За результатами перевірки вирішено звернутися за захистом інтересів держави до правоохоронних органів щодо звільнення земельної ділянки, що самовільно захоплена (а.с. 79 т.4).

01.02.2022 Територіальне управління м. Дніпро МО України звернулося до Лозуватської сільської ради з приводу надання інформації для перевірки фактів можливого незаконного заняття цивільними особами земельної ділянки Міністерства оборони для забудови приватних будинків та господарств, зокрема жителями с. Червона Поляна, що самовільно, без будь-яких дозвільних документів здійснили будівництво чотирьох приватних господарств. Інформація щодо будинку позивача АДРЕСА_1 не витребовувалася (а.с. 64 т.4). У відповідь на вказаний лист, сільська рада повідомила, що Лозуватською сільською радою не приймалися рішення про передачу у власність земельних ділянок під будівництво та не видавалися дозвільні документи на будівництво житлових будинків у с. Червона Поляна Криворізького району, при цьому надано довідку про зареєстрованих осі, в тому числі у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 63 т.4).

31.05.2021 Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ЗС України за вих. № 001128 від 28.04.2021 надіслало Лозуватській сільській раді лист, в якому повідомило про утворення за наказом Міністерства оборони України № 415 від 16.08.2018 координаційної робочої групи з питань внесення відомостей про земельні ділянки до ДЗК, одним із завдань якої є підготовка та надання пропозицій для прийняття рішень МО України щодо відмови від права постійного користування земельними ділянками під переданими будівлями, спорудами, що перебувають у власності інших суб`єктів та зняття їх з обліку МО України в порядку встановленому земельним законодавством. Сільській раді запропоновано надати КЕВ м. Дніпро копію документів підтверджуючих наявність нерухомого майна для внесення питання на розгляд координаційної групи (а.с. 26 т.1). Вказаний лист отримано сільською радою 30.06.2021 (а.с. 60-61 т.4).

Даних щодо надання Лозуватською сільською радою запитуваних Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення ЗС України документів, з метою їх опрацювання координаційною робочою групою, з можливістю внесення пропозицій щодо вилучення земельною ділянкою під будинком позивача з загального масиву земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, в порядку добровільної відмови від права постійного користування земельної ділянки під будівлями, сторони в змагальному процесі суду не надали (а.с. 60-72 т.4). Представник КЕВ підтвердила в судовому засіданні, що запитувані документи Лозуватською сільською радою не надано, відповідно рішення щодо відмови від права постійного користування частиною спірної земельної ділянки не приймалося.

Отже, не визначення меж с. Червона Поляна, в тому числі не включення в нього вул. Бокова, не вирішення питання щодо розмежування території Лозуватської та Новолатівської громад, не реалізація за визначеною законодавством процедурою права на передання земель під АДРЕСА_1 з державної до комунальної власності, а також ненадання Центральному управлінню інженерно-інфраструктурного забезпечення ЗС України з травня 2021 запитуваних документів підтверджуючих наявність нерухомого майна на спірній земельній ділянці, на даний час, унеможливило прийняття компетентним органами рішення щодо можливості/неможливості передачі відповідної частини земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 з державної у комунальну власність, шляхом відмови від неї в порядку визначеному спеціальним законодавством.

На час розгляду справи в суді, Головне управління земель оборони та фондів МО України, повідомляло про відсутність інформації щодо прийнятих Міністром оборони України рішень про відмову від земельних ділянок в межах державного акта серії Б № 009798, звертав увагу на існування координаційної робочої групи з цих питань, механізму відмови від землекористування землекористувачами ЗСУ та Міноборони, а також про відсутність на дату надання відповіді підстав для відмови від земельних ділянок у межах вказаного державного акта (а.с. 138 т.3).

Відповідно, рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5137,3879 га, яка відноситься до земель оборони, Кабінет Міністрів України не приймав і Міністерство оборони України відповідного подання на розгляд останнього не вносило.

У постанові від 29.11.2018 у справі № 924/1025/14 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні Міністерства оборони України, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно дост. 142 ЗК України, виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. А тому, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам, є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міністерства оборони України.

Отже, в змагальному процесі, перед судом не доведено законних підстав для втручання у право власності держави в особі Міноборони України на земельну ділянку з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038, в тому числі шляхом вилучення з неї частини земельної ділянки площею 0,24 га (необхідної для розміщення та обслуговування будинку ОСОБА_10 ), скасування державної реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1225884400:09:001:0038 в Державному земельному кадастрі Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з закриттям Поземельної книги та припиненням речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки.

Щодо права позивача на користування належним йому житловим будинком, то обставини які б свідчили про порушення такого права перед судом не доведено. Доводи позивача про те, що набувши право власності на будинок до нього автоматично перейшло право власності на землю під ним та землю необхідну для його обслуговування, суд розцінює критично, оскільки такі доводи позивача не узгоджуються з нормами ст. 120 ЗК України, частина 11 якої закріплює для власника об`єкта нерухомого майна розміщеного на земельній ділянці державної чи комунальної власності три варіанти набуття у власність чи користування земельної ділянки під будинком (ст. 118, 123, 128 ЗК України). Подібні висновки містить постанова ВС від 07.08.2024 у справі № 153/1548/23.

Більш того, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).

Позовні вимоги заявлені позивачем, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема не визначення меж с. Червона Поляна, не врегульованого питання щодо включення вулиці Бокова до складу села Червона Поляна Криворізького району Дніпропетровської область, не забезпечить позивачу можливості реалізації права на приватизацію земельної ділянки під будинком та реєстрації права власності на неї в реєстрі нерухомого майна, в порядку визначеному чинним законодавством.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем ОСОБА_9 не доведено порушення його права на володіння житловим будинком АДРЕСА_1 та користування земельною ділянкою під ним. Водночас, розпорядитися вказаною земельною ділянкою останній не має права, оскільки не набув права власності на неї в порядку визначеному законом. Спірна земельна ділянка перебуває в межах дії Державного акта серії Б № 009798, який засвідчує право власності держави в особі Міністерства оборони України на землі оборони загальною площею 5137,3879 га, що передані в безстрокове користування Дніпровському квартирно-експлуатаційному управлінню. При цьому, реалізація позивачем права на спірні земельні ділянки може мати місце за умови дотримання законодавчо врегульованої процедури щодо вилучення частини земельної ділянки в Міністерства оборони України та прийняття КМУ із цього питання відповідного рішення за зверненням органу місцевого самоврядування. На теперішній час Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області не наділена повноваженнями розпоряджатися землями державної власності.

За вищевказаних обставин, вилучення земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки, як вже зазначалося судом, у разі дотримання процедури вилучення частини земельної ділянки із земель оборони, вилучені земельні ділянки передаються органам місцевого самоврядування, після чого останні будуть наділені правом розпорядитися землями територіальних громад, зокрема, передати їх у власність громадян, в тому числі ОСОБА_11 .

Звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами, на переконання суду, є намаганням вирішення питання про набуття права на частину земель оборони в обхід порядку визначеного спеціальним законодавством.

Щодо вирішення питання про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18.

Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту невизнаного права, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, суд не вирішує питання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, про яку завлено стороною відповідачів.

Позивач по справі, на підставі ухвали суду від 09.08.2022 звільнений від сплати судового збору за подання вказаного позову до суду (а.с. 58 т.1), а тому беручи до уваги відмову в задоволенні його позовних вимог, суд вважає за необхідне віднести судові витрати по справі на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

З задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпровського квартирно-експлуатаційне управління, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_1 , Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Криворізька районна рада Дніпропетровської області, про усунення перешкод у користуванні власністю, вилучення частини земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки з закриттям поземельної книги та скасування кадастрового номеру в Державному земельному кадастрі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23.10.2024.

Суддя М.В. Березюк