Постанова

від 21.10.2024 по справі 916/3882/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3882/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Ярош А.І.;

Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер СиФуд":

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН":

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер СиФуд"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 (про забезпечення позову до пред`явлення позову)

по справі №916/3882/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер СиФуд"

(суддя першої інстанції: Петренко Н.Д., дата та місце ухвалення рішення: 09.09.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН" про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-79/24 від 04.09.2024/ задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Данвер СиФуд» /ЄДРПОУ 44511749/, і які розміщені в установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку (МФО) 305299, код банку за ЄДРПОУ 14360570, на розрахунковому рахунку IBAN № НОМЕР_1 або на будь-яких інших банківських рахунках в будь-яких банківських установах, або підлягають передачі чи сплаті ТОВ «ДАНВЕР СИФУД» /ЄДРПОУ 44511749/, і знаходяться у нього чи в інших осіб у розмірі 1 331 009,12 грн /один мільйон триста тридцять одна тисяча дев`ять гривень 12 копійок/; в іншій частині вимог відмовлено.

16.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер СиФуд" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24.

Заявник апеляційної скарги вказує, що апелянтом неодноразово була озвучена представнику заявника усна претензія з вимогою заміни товару, повідомлено про наявні проблеми з його реалізацією, і в подальшому сторони дійшли згоди про поступове погашення заборгованості по мірі надходження коштів на рахунок ТОВ «Данвер СиФуд».

Апелянт звертає увагу, що сам факт підписання акту звірки взаєморозрахунків свідчить про те, що ТОВ «Данвер СиФуд» не ухиляється від виконання свого обов`язку, і навпаки підтверджує взяті на себе зобов`язання, а в даний момент наявність арешту грошових коштів на банківських рахунках створює відповідні перешкоди не лише для апелянта, а й для контрагентів. Водночас, доказів, що свідчили б про вчинення ТОВ «Данвер СиФуд» дій, що можуть призвести до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, заявником не надані.

ТОВ «Данвер СиФуд» зазначає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Так, ТОВ «Данвер СиФуд» не має на меті приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, чи будь-яким іншим способом ухилятись від сплати заборгованості за Договором поставки № 16/06 від 16 червня 2023 року.

Апелянт вважає, що всі доводи «ТОРГОВИЙ ДІМ «РУБІКОН» щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях заявника; вжиті заходи забезпечення позову можуть істотно ускладнити господарську діяльність відповідача і не забезпечують збалансованість інтересів сторін, а також ймовірно призведуть до зриву діючих контрактів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 по справі №916/3882/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Данвер СиФуд" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи на 21.10.2024 року о 10-30 год.

02.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заявник вказує, що заходи забезпечення позову, застосовані судом, є співмірними з заявленими позивачем вимогами щодо заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар, підтвердженої первинними документами а також апеляційною скаргою, та не можуть створити ніяких перешкод, так як грошові кошти, на які накладений арешт, належать до сплати, що підтверджує і сам відповідач.

Крім того, часткове задоволення клопотання про забезпечення позову (арешт на грошові кошти було накладено виключно в межах суми, яка вказана в Акті взаєморозрахунків, і яка є основною суму боргу, яку визнає Відповідач) вказує на те, що судом першої інстанції, прийнято обґрунтоване, вмотивоване, зважене рішення з дотриманням балансу інтересів сторін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, 04.09.2024 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-79/24/, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Данвер СиФуд», і які розміщені в установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» або на будь-яких інших банківських рахунках в будь-яких банківських установах, або підлягають передачі чи сплаті ТОВ «Данвер СиФуд» і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах предмету позову в розмірі 1 767 133,99 грн.

В обґрунтування заяви зазначено про подання позовної заяви до ТОВ «Данвер СиФуд» про стягнення заборгованості за поставлений і неоплачений товар та штрафні санкції за Договором поставки № 16/06 від 16 червня 2023 року у загальному розмірі 1 767 133,99 грн. Заявник вказує, що загалом в період з 17 листопада 2023 року по 08 грудня 2023 року були передані у власність ТОВ «Данвер СиФуд» партії товару на загальну суму 1 446 421,46 грн. (з урахуванням ПДВ). Однак на теперішній час оплата поставленого за Договором товару була здійснена лише частково, в загальній сумі 693 951,44 грн. із порушенням строків.

Станом на 02.09.2024 сума заборгованості ТОВ «Данвер СиФуд» перед ТОВ «ТД «РУБІКОН» безпосередньо за поставлений за Договором товар (без врахування штрафних санкцій) становить 1 331 009,12 грн, про що свідчить складений та підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 09 липня 2024 року до Договору № 16/06 від 06 червня 2023 року за період з 30 вересня 2023 року по 19 березня 2024 року. Заявник зазначив, що ТОВ «Данвер СиФуд» протягом тривалого часу не виконує свої платіжні зобов`язання з оплати за поставлений товар.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що відповідно до відомостей в ЄДРПОУ - ТОВ «Данвер СиФуд» є товариством, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90). Згідно з відомостями, розміщеними на порталі Судової влади України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у Малиновському районному суді м. Одеси існує провадження по справі №521/9462/24, де відповідачем є єдиний учасник та директор ТОВ «Данвер СиФуд» Деревянко Артем Миколайович.

Заявник наголосив, що вжиття заходів забезпечення позову дозволить запобігти ухиленню ТОВ «Данвер СиФуд» від виконання рішення суду та забезпечить виконання фінансових зобов`язань перед заявником. Саме вжиття таких заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «РУБІКОН», як позивача на час вирішення спору, і в разі задоволення позову, - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН" про забезпечення позову до подачі позову /вх. № 4-79/24 від 04.09.2024/ задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Данвер СиФуд» /ЄДРПОУ 44511749/, і які розміщені в установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку (МФО) 305299, код банку за ЄДРПОУ 14360570, на розрахунковому рахунку IBAN № НОМЕР_1 або на будь-яких інших банківських рахунках в будь-яких банківських установах, або підлягають передачі чи сплаті ТОВ «Данвер СиФуд» /ЄДРПОУ 44511749/, і знаходяться у нього чи в інших осіб у розмірі 1 331 009,12 грн /один мільйон триста тридцять одна тисяча дев`ять гривень 12 копійок/; в іншій частині вимог відмовлено.

Господарський суд в своїй ухвалі зазначив, що оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення 1 767 133,99 грн. у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ «Данвер СиФуд» необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного заявником заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Разом з тим, суд вказав, що заявник просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1 767 133,99 грн, зазначаючи, що вказана суму заборгованості складається із основного боргу та штрафних санкцій. Проте, заявником не надано безпосередньо розрахунку штрафних санкцій, що свідчило б про відповідність даної суми здійсненому розрахунку, у зв`язку із чим суд вважав за можливе накласти арешт на грошові кошти саме у розмірі основного боргу, що визнаний ТОВ «Данвер СиФуд» (44511749) у акті звірки від 09.07.2024 у розмірі 1 331 009,12 грн.

Крім того, суд зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі заявлені ТОВ «ТД «РУБІКОН» цілком відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, місцевий господарський суд зазначив, про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РУБІКОН" про забезпечення позову до подачі позову.

Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, предметом апеляційного перегляду у даному разі є наявність або відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Колегія суддів зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення заборгованості з ТОВ «Данвер СиФуд» за поставлений і неоплачений товар та штрафні санкції згідно Договору поставки № 16/06 від 16 червня 2023 року у загальному розмірі 1 767 133,99 грн.

Колегія суддів вважає, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву саме в частині суми позовних вимог.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.

Також, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

З огляду на вищевикладене, доводи апелянта в частині відсутності доказів з боку заявника судовою колегією не приймаються до уваги.

Також суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта в частині обмеження відповідача прав щодо користування власними коштами, оскільки арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Судова колегія зазначає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не порушують та не обмежують права будь-яких осіб, в тому числі відповідачів, а лише встановлюють певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача, в інтересах якого прокурор звернувся із цим позовом, в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

У свою чергу відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Отже, у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, є обґрунтованими, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що належать та знаходяться у нього, у межах ціни позову.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 275 та ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав вірну оцінку доводам сторін, правильно застосував процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення питання щодо відмови у забезпеченні позову, а стосуються суті спору.

Посилання скаржника на неправильне застосування норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає.

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм процесуального права та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Данвер СиФуд" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 по справі №916/3882/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку та строки, передбачені статтями 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.10.2024 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

А.І. Ярош