Постанова

від 09.10.2024 по справі 910/6192/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 910/6192/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 09.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024

у справі № 910/6192/24 (суддя -Лиськов М.О.)

при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ"

до Міністерства юстиції України

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "САНОЛТА КОРМ"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН"

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЗІРКИ"

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТЕКСПОРТ"

третя особа 6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРКО"

третя особа 7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРМ ЛТД"

третя особа 8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна

третя особа 9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна

третя особа 10, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" про застосування заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову вжито наступні заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, шляхом: 1) встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відновлення (поновлення) відомостей про оренду та орендаря, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024 року в тому числі, шляхом встановлення заборони скасовування (анулювання) рішення від 13.02.2023 року № 66394273, прийнятого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Тетяною Андріївною, рішення від 11.04.2023 року № 67153029, від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517, прийнятих приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною щодо наступних об`єктів нерухомого майна: - тип об`єкта нерухомого майна: зерновий термінал (ПТЗ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис. тон (ІV черга будівництва) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна:2084464051101, площею 5288.2 кв.м, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1; - земельні ділянки з кадастровим номером 5110137500:07:002:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758173651101) та кадастровим номером 5110137500:07:002:0042 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758179151101). Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю АТТОЛЛО ГРАНУМ (пл. Митна,м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65026, ідентифікаційний код 44999993); Боржник Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 21.06.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 про забезпечення позову, та постановити ухвалу, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" про забезпечення позову - відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що задовольняючи заяву про забезпечення позову суд фактично вирішив справу без її розгляду по суті заявлених вимог, то не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, за відсутності в тому числі відповідних доказів, які б свідчили про очевидну протиправність рішення відповідача.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що враховуючи критерії співмірності та адекватності заходів забезпечення позову, Міністерство юстиції України вважає, що накладена судом заборона має узгоджуватися з предметом позову та стосуватися виключно запобігання передчасному скасуванню реєстраційних дій на виконання спірного наказу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2023 року у справі №910/9654/22.

Скаржник вказує, що заходи забезпечення позову, яких просить вжити заявник, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв?язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко М.Л., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою, 05.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Компанія "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттолло Гранум" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 12.02.2024 №386/5, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттолло Гранум" про забезпечення позову.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що позивачем не надані докази та не наведені відповідні обґрунтування, що у період з дати винесення оскаржуваного наказу (про наявність наказу позивачу стало відомо під час розгляду справи №910/1758/24, в якій він залучений в якості третьої особи і приймав участь) по дату винесення оскаржуваної ухвали, відповідачем чи третіми особами вчинялись дії, спрямовані на виконання оскаржуваного наказу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь - яких реєстраційних дій на виконання пунктів 2, 3, 4 оскаржуваного наказу по суті є зупиненням дії наказу, оскільки зміст існування оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України полягає виключно у його виконанні шляхом внесення відповідних записів на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скаржник раховуючи наявність справи №910/1758/24 про оскарження того самого наказу Міністерства юстиції України та з тих самих підстав, а також наявного такого ж самого забезпечення позову у справі №910/1758/24 як і у даній справі, вважаємо, що застосовані судом заходи забезпечення позову є неадекватними, оскільки, не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 08.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко М.Л., Яковлєв М.Л.

Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою, 08.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 про забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що З огляду на зміст позовних вимог, а також посилання Позивача у заяві про забезпечення позову на порушення норм матеріального права під час винесення Наказу, можна дійти висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення вчинення будь - яких реєстраційних дій на виконання пунктів 2, 3, 4 оскаржуваного наказу в даному випадку за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що Розпорядник майна вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення вчинення будь - яких реєстраційних дій на виконання пунктів 2, 3, 4 оскаржуваного наказу по суті є зупиненням дії Наказу, оскільки зміст існування оскаржуваного наказу полягає виключно у його виконанні шляхом внесення відповідних записів на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скаржник вказує, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними, оскільки спричиняють неможливість подальшого виконання необхідних дій в межах справ про банкруство ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 08.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко М.Л., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сокола Олексія Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 до надходження матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

02.09.2024 Північним апеляційним господарським судом листом №№ 910/6192/24/09.1-14/191/24 повторно витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24.

05.09.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24.

Суддя Тарасенко з 19.08.2024 по 13.09.2024 перебувала у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 поновлено Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24. Поновлено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражному керуючому Соколу Олексію Юрійовичу пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24. Об`єднано апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 у судовому засіданні 09.10.2024.

02.10.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" адвоката Гавриленко Юлії Юріївни до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" адвоката Гавриленко Юлії Юріївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційних скарг Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі № 910/6192/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 09.10.2024.

У судове засідання, що відбулось 09.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача, третьої особи-2, 3, 10, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Інші сторони в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №386/5 від 12.02.2024 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" вказує на порушення Міністерством вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 26.06.2024.

12.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" подано до суду заяву про застосування у справі заходів забезпечення позову.

Звертаючись до суду із означеною заявою, позивач, з метою забезпечення позову, просить суд заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відновлення (поновлення) відомостей про оренду та орендаря, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024 року в тому числі, шляхом встановлення заборони скасовування (анулювання) рішення від 13.02.2023 року № 66394273, прийнятого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Тетяною Андріївною, рішення від 11.04.2023 року № 67153029, від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517, прийнятих приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- тип об`єкта нерухомого майна: зерновий термінал (ПТЗ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис. тон (ІV черга будівництва) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна:2084464051101, площею 5288.2 кв.м, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1;

- земельні ділянки з кадастровим номером - 5110137500:07:002:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758173651101) та кадастровим номером - 5110137500:07:002:0042 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758179151101).

Розглянувши апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на безпідставність та незаконність прийняття оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України № 386/5 від 12.02.2024 "Про задоволення скарги" (щодо якого позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу).

09.01.2024 року відбулось засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції з приводу розгляду скарги GNT TRADE DMCC від 19 грудня 2023 року (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2023 року) за № СК-5161-23 щодо: - тип об`єкта нерухомого майна: зерновий термінал (ПТЗ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис. тон (ІV черга будівництва), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2084464051101 (далі - Нерухоме майно). - земельні ділянки з кадастровим номером - 5110137500:07:002:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758173651101) та кадастровим номером - 5110137500:07:002:0042 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758179151101) (далі - Земельні ділянки). Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна. Зазначена скарга стосується скасування рішення про державну реєстрацію прав від 13.02.2023 року №66394273, яке було прийняте приватним нотаріусом Дімітровою Тетяною Андріївною щодо реєстрації права власності на зазначене вище Нерухоме майно за ТОВ «САНОЛТА КОРМ» на підставі відповідного договору купівлі-продажу, укладеного в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку». А також відновлення права оренди земельних ділянок за ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ», у зв`язку з анулюванням рішення про державну реєстрацію прав на Нерухоме майно за ТОВ «САНОЛТА КОРМ». Засідання, призначене 09.01.2024 року було відкладено на 30.01.2024 року з метою належного з`ясування усіх обставин. ТОВ «САНОЛТА КОРМ» після ознайомлення зі скаргою подавало до МЮУ обґрунтуванні заперечення з викладенням аргументів для залишення скарги компанії GNT TRADE DMCC без задоволення.

Наказом № 386/5 від 12.02.2024 скаргу GNT TRADE DMCC від 19.12.2023 задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовано рішення від 13.02.2023 № 66394273 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни; визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анульовані рішення від 11.04.2023 № 67153029, від 19.04.2023 № 67263756, 67263517 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни. Виконання наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

Отже, спірним наказом було скасовано рішення про державну реєстрацію прав від 13.02.2023 року №66394273 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно (зерновий термінал, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1) за ТОВ "САНОЛТА КОРМ" на підставі відповідного договору купівлі-продажу, укладеного в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку". Крім того, як похідні було скасовано: - рішення від 11.04.2023 року № 67153029 на підставі якого зареєстровано перехід права власності на вищезазначене нерухоме майно від ТОВ "САНОЛТА КОРМ" до ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ" (відбувся за договором купівлі-продажу від 10.04.2023) та змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ "САНОЛТА КОРМ" на ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ"; - рішення від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517 на підставі яких зареєстровано іпотеку та заборону на Нерухоме майно (іпотекодавцець ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ", а іпотекодержатель: ТОВ "ОЗІРКИ" за договором іпотеки від 19.04.2023).

Як зазначає заявник, прийняття спірного наказу призведе до повернення Нерухомого майна у власність іпотекодавця - ТОВ "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ" та відновлення права оренди земельних ділянок за ТОВ "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ". Також як наслідок прийняття спірного наказу нерухоме майно, у свою чергу, може бути реалізоване в межах процедури банкрутства ТОВ "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ" з переходом прав власності на це майно до інших осіб, що призведе до того, що ТОВ "САНОЛТА КОРМ" (як особа, яка придбала майно у Банка), ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ" (власник майна, який придбав таке майно у ТОВ "САНОЛТА КОРМ" ) можуть втратити будь-які права на Нерухоме майно. Окрім того, існує ризик того, що ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ" втратить можливість взагалі відновити свої права на це майно, відновити скасоване рішення (запис) про державну реєстрацію речових прав на Нерухоме майно. Вказане може призвести до того, що ТОВ "АТТОЛЛО ГРАНУМ" буде позбавлене можливості відновити свої порушені права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Одразу після виконання наказу МЮУ № 386/5 від 12.02.2024 року (скасування рішень) ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» буде змушене звертатися з вимогами про повернення коштів (штрафів, і т.д.) (претензіями, позовами) до ТОВ «САНОЛТА КОРМ», у якого ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» придбало Нерухоме майно.

Як вказує заявник, в свою чергу, ТОВ «САНОЛТА КОРМ» змушене буде звертатися з вимогами до Банку щодо повернення сплачених коштів за придбання майна, що також поставить Банк в край невигідне становище стосовно Нерухомого майна та наслідків скасування реєстрації права власності на це майно.

Також за твердженням заявника, ТОВ «ОЗІРКИ» внаслідок прийняття спірного наказу втрачає речове право на Нерухоме майно, а борг ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» перед ТОВ «ОЗІРКИ» перестає бути забезпеченим іпотекою Нерухомого майна. Вказане може призвести до неможливості ТОВ «ОЗІРКИ» взагалі задовольнити свої вимоги за борговим зобов`язанням.

Отже, на переконання заявника, виконання спірного наказу МЮУ створить правову невизначеність щодо Нерухомого майна та осіб, які у певний період часу були власниками чи є актуальними власниками, або щодо осіб, які мають речові права на нерухоме майно, або осіб, у яких виникне обов`язок повернути грошові кошти за це майно на користь осіб, які його придбали. Що призведе до порушення прав та інтересів таких осіб, порушивши баланс інтересів таких осіб відносно спірного Нерухомого майна.

Теж саме стосується й права оренди земельних ділянок, щодо яких було пред`явлено скаргу та прийнято рішення МЮУ, оскільки право оренди є похідним від права власності на Нерухоме майно.

Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник стверджує, що для збереження прав на ефективне поновлення своїх порушених прав ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» та з метою недопущення порушення законних прав та інтересів інших осіб, доцільно застосувати такі заходи забезпечення позову, шляхом встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання пунктів спірного наказу МЮУ, у тому числі шляхом скасування рішень, прийнятих державними реєстраторами щодо Нерухомого майна та Земельних ділянок.

Наведені вище обставини, на думку заявника вказують на те, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, до моменту набрання ним законної сили можуть виникнути обставини, які зроблять неможливим поновлення прав та інтересів позивача.

Отже, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник послався на те, що:

- усталена практика Верховного Суду щодо застосування інституту забезпечення позову виходить з того, що у разі, коли спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду та те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду;

- існує реальний ризик виконання спірного наказу Міністерства юстиції України №386/5 від 12.02.2024;

- при цьому виконання вказаного наказу, а саме скасування реєстраційних дій, призведе до повернення нерухомого майна у власність іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл", і таке майно в подальшому може бути реалізовано в межах банкрутства останнього з переходом права власності на це майно до інших осіб, що призведе до того, що ТОВ «САНОЛТА КОРМ» (особа, яка придбала таке майно) та ТОВ "Аттолло Гранум" (власник майна, який придбав його у позивача) можуть втратити будь-які права на таке майно;

- вказане може призвести до того, що позивач буде позбавлений можливості відновити свої порушені права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду;

- отже виконання спірного наказу відповідача створить правову невизначеність щодо спірного нерухомого майна та осіб, які у певний період часу були власниками чи є актуальними власниками, або щодо осіб, які мають речові права на нерухоме майно, або осіб, у яких виникне обов`язок повернути грошові кошти за цей майно на користь осіб, які його придбали, а також призведе до порушення прав та інтересів позивача та третіх осіб, порушить дисбаланс інтересів позивача та третіх осіб відносно спірного нерухомого майна.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові від 15.01.2020р. Верховного Суду по справі №915/1912/19.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від 17.08.2020р. по справі №910/679/20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне.

Судом враховано, що оспорюваним наказом Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024 було скасовано реєстраційні дії переходу права власності на зерновий термінал від ТОВ «САНОЛТА КОРМ» до ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» та змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ «САНОЛТА КОРМ» на ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ», на підставі яких зареєстровано іпотеку та заборону відчуження щодо зернового терміналу. І подальше виконання спірного наказу може призвести до утруднення або неможливості поновити позивачем свої права та захистити майнові інтереси.

Тобто, захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Відчуження спірного нерухомого майна та внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо особи власника призведе до неефективності обраного заявником способу судового захисту.

Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи наведені вище обставини суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог щодо заборони здійснювати реєстраційні дії щодо спірного майна, може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття таких заходів є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов.

Предметом позову у цій справі є вимоги визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024. Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.

Заходи забезпечення позову, які позивач просить вжити у поданій заяві, стосуються нерухомого майна щодо якого позивачем заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024, а отже відповідають предмету позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Пунктом 2 частини 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

За таких обставин адекватним та ефективним способом забезпечення позову та таким, що відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову є заборона суб`єктам реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, з приводу якого було прийнято спірний наказ.

Крім того, слід зазначити, що вимоги, викладені в прохальній частині заяви повинні бути зрозумілими, чіткими та конкретизованими. При цьому, має бути необхідний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вказав, що права заявника можуть бути захищені за допомогою вжиття заходів забезпечення позову, які є співрозмірними з заявленими позивачем позовними вимогами, а саме шляхом: заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відновлення (поновлення) відомостей про оренду та орендаря, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України № 386/5 від 12.02.2024 року в тому числі, шляхом встановлення заборони скасовування (анулювання) рішення від 13.02.2023 року № 66394273, прийнятого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Тетяною Андріївною, рішення від 11.04.2023 року № 67153029, від 19.04.2023 №№ 67263756, 67263517, прийнятих приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою Ольгою Юріївною щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- тип об`єкта нерухомого майна: зерновий термінал (ПТЗ) з обсягом одночасного зберігання до 190 тис. тон (ІV черга будівництва) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна:2084464051101, площею 5288.2 кв.м, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, площа Митна, будинок 1/1;

- земельні ділянки з кадастровим номером - 5110137500:07:002:0041 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758173651101) та кадастровим номером - 5110137500:07:002:0042 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 758179151101).

Таким чином, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та гарантуватимуть ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ", за захистом яких позивач звернувся до суду.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Разом з тим, за змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права заявника можуть бути захищені за допомогою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому факті, що в даному випадку, забезпечення позову лише обмежує право розпорядження цим нерухомим майном, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Отже, зазначені заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оскільки обрані заходи до забезпечення позову відповідають предмету позову, що заявлений у даній справі, і в подальшому можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі у спосіб визначений заявником.

Аналогічна за змістом правова позиція в тому числі викладена в постанові Верховного Суду від 17.11.2023 № 910/8568/23. Якою було визнано обґрунтованими вжиті судом заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, у справі предметом розгляду в якій було визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5 "Про задоволення скарги".

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16 та ін.).

Таким чином, суд вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову.

У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану, тому відсутні підстави вважати, що права відповідача чи баланс інтересів будуть порушені.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду позову по суті, а в разі задоволення позову сприятимуть справедливому та ефективному захисту порушених прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Таким чином, суд, здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, дійшов висновку про те, що вжиття вищенаведених заходів забезпечення позову відповідатиме вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і обґрунтованим припущенням, що невжиття заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду і такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТОЛЛО ГРАНУМ" про застосування заходів забезпечення позову задоволено та вжиття заходів щодо забезпечення позову.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024у справі №910/6192/24 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Компанії "ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО - СИРОВИННІЙ БІРЖІ" IGNT TRADE DMCCI - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШН" арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2024у справі №910/6192/24 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 21.10.2024

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

К.В. Тарасенко