Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/17295/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа № 910/17295/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 (повний текст ухвали складено 07.05.2024) (суддя Пукшин Л.Г.)

у справі № 910/17295/23 Господарського суду міста Києва

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке",

про зміну умов договору у зв`язку з істотною зміною обставин,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

про визнання недійним договору та витребування з володіння частки у статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" (далі - ТОВ "Села Енерджи", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (далі - ТОВ "Навігатор комплект", відповідач) про зміну умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" (далі - ТОВ "Навігатор Майницьке", третя особа), укладеного 05.01.2021 між ТОВ "Навігатор комплект" та ТОВ "Села Енерджи", шляхом викладення п. 2.2 в такій редакції: "2.2. Базова вартість Частки за домовленістю Сторін становить 4 362 400,00 грн. (чотири мільйона триста шістдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що еквівалентно 153 448 доларів США 148 центів США за курсом НБУ на дату укладення цього Договору (надалі - "Ціна продажу Частки")".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2021 року між позивачем в якості покупця та відповідачем в якості продавця було укладено договір купівлі-продажу частки в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Навігатор Майницьке" (далі - Договір), основною діяльністю якого є видобуток природного газу. Ціна продажу частки становила 1 800 000,00 дол. США, при цьому ціноутворюючою обставиною відчужуваної частки слугували обсяги запасів газу на газовому родовищі, правом на користування яким володіє відповідач. Утім, уже після укладення Договору позивачем виявлено, що запаси газу на родовищі є значно меншими від гарантованих відповідачем, а надані відповідачем документи на підтвердження обумовлених запасів газу містять недостовірні відомості. У зв`язку з викладеним, позивач просив суд змінити умови Договору шляхом викладення пункту 2.2 у новій редакції, за яким базова вартість частки за домовленістю сторін становить 4 362 400,00 грн, що еквівалентно 153 448,00 дол. США.

13.12.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Навігатор комплект" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Села Енерджи" про визнання недійним з моменту укладення Договору з додатками та стягнення (витребування з володіння) частки в статутному капіталі ТОВ "Навігатор комплект" в розмірі 100 % статутного капіталу.

Короткий зміст і підстави заяви про зміну предмета позову

10.04.2024, до закінчення підготовчого засідання, ТОВ "Села Енерджи" подало до Господарського суду міста Києва заяву від 10.04.2024 про зміну предмета позову шляхом його доповнення новою позовною вимогою (без зміни підстав позову) у справі № 910/17295/23.

У зазначеній заяві ТОВ "Села Енерджи" просило змінити предмет позову в даній справі шляхом його доповнення новою позовною вимогою такого змісту: "Визнати припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" встановлені у п. 3, п. 3.4, п. 3.5. Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.01.2021 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект", у зв`язку із неможливістю його виконання, що спричинено обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає".

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Села Енерджи" зазначило, що за результатом укладення Договору 100 % частки в статутному капіталі ТОВ "Навігатор Майницьке" стало належати ТОВ "Села Енерджи". Проте, з моменту отримання Спеціального дозволу ТОВ "Навігатор Майницьке" перебуває в особливому правовому становищі, зокрема, щодо наявності правовідносин із контролюючим органом - Держгеонадрами. ТОВ "Навігатор Майницьке" є єдиним та виключним користувачем ділянки надр Майницького родовища відповідно до спецдозволу. Таким чином, зобов`язання ТОВ "Села Енерджи" щодо буріння на родовищі фактично поставлено у залежність від дій іншої юридичної особи - ТОВ "Навігатор Майницьке", яке, у свою чергу, не є стороною Договору та зобов`язане здійснювати розробку родовища (буріння свердловин) із чітким дотриманням строків програми робіт на родовищі, затвердженої та погодженої контролюючим органом - Держгеонадрами. З огляду на вищезазначене, у ТОВ "Села Енерджи" відсутня можливість впливати на внутрішню господарську діяльність товариства щодо зміни строків буріння свердловин на родовищі, зокрема, через узгоджені строки відповідно до програми, затвердженої Держгеонадрами. Таким чином, неможливість виконання зобов`язання з буріння зумовлена обставинами, які не залежать від ТОВ "Села Енерджи", що в силу ст. 607 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання судом такого зобов`язання припиненим.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/17295/23 заяву про зміну предмета позову від 10.04.2024 повернуто ТОВ "Села Енерджи".

Місцевий господарський суд виходив із того, що фактично ТОВ "Села Енерджи" заявлено нову самостійну матеріально-правову вимогу та на обґрунтування цієї вимоги наведені інші обставини, які не були визначені позивачем первісною підставою позову, тобто позивачем не дотримано вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та подано заяву про одночасно зміну предмета і підстав позову, що вважається новим позовом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ "Села Енерджи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/17295/23, а справу № 910/17295/23 за заявою ТОВ "Села Енерджи" про зміну предмета позову шляхом його доповнення новою позовною вимогою (без зміни підстав позову) направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, вважаючи, що посилаючись на інші умови Договору, позивач одночасно змінює і предмет, і підстави позову;

- позивач не змінював первісних обставин, на які він посилався при поданні позову, а лише доповнив позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, тому така зміна не вважається зміною підстав позову в розумінні ст. 46 ГПК України;

- подаючи заяву про зміну предмета позову, ТОВ "Села Енерджи" не виключало посилання на інші умови Договору, що містилися безпосередньо в позовній заяві; законом не заборонено посилатися на нові обставини, при збереженні первісних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, ОСОБА_1, Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Села Енерджи" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/17295/23; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.08.2024.

У зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 05.09.2024 № 2622/0/15-24 про звільнення ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 № 09.1-08/3319/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17295/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Села Енерджи" у справі № 910/17295/23 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою від 18.09.2024 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Села Енерджи" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/17295/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, планові та екстрені відключення електроенергії по місту Києву, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

ТОВ "Навігатор комплект" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК України.

Відповідно до положень статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача.

За змістом частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідних процесуальних дій, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені частиною четвертою статті 13 ГПК України.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі № 910/14065/23.

Так, у позовній заяві позивачем за первісним позовом заявлено вимогу: "Змінити умови Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" (код ЄДРПОУ 44072781) укладеного "05" січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (код ЄДРПОУ 34644874) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" (код ЄДРПОУ 43853055) шляхом викладення пункту 2.2 в наступній редакції: "2.2. Базова вартість Частки за домовленістю Сторін становить 4 362 400,00 грн. (чотири мільйона триста шістдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що еквівалентно 153 448,00 доларів США 148 центів США за курсом НБУ на дату укладення цього Договору (надалі - "Ціна продажу Частки")".

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається зі змісту позовної заяви, вимогу у первісній редакції позивач обґрунтовує положенням ч. 1 ст. 652 ЦК України (зміна або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин), оскільки, на думку останнього, існує обґрунтована необхідність зміни умов договору купівлі-продажу частки в частині зменшення ціни останньої з огляду на істотну зміну обставини, якими сторони керувалися при формуванні ціни частки до укладення Договору.

Зокрема, позивачем у позовній заяві зазначено, що власники ТОВ "Села Енерджи" у 2020 році розпочали бізнес-діяльність у новій для себе нафтогазовій сфері та вирішили купити корпоративні права ТОВ "Навігатор Майницьке", оскільки його власник на той момент - ТОВ "Навігатор комплект", був "досвідченим гравцем" ринку нафтогазової сфери.

Мотивацією для купівлі 100 % корпоративних прав ТОВ "Навігатор Майницьке" стало підтвердження наявності високих запасів газу на свердловинах Майницького родовища.

Так, до укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, ТОВ "Села Енерджи" запросило у ТОВ "Навігатор Майницьке" докази наявності обумовлених обсягів газу на родовищі для підтвердження визначеного ТОВ "Навігатор Майницьке" розміру ціни частки та економічної доцільності укладення договору на таких умовах. У відповідь на запит позивача представниками ТОВ "Навігатор комплект" було продемонстровано документи, які містили результати досліджень, які нібито підтверджували наявність запасів газу по свердловині № 312, яка розташована на горизонті НД-13 Майницького родовища, в обсязі більше 200 млн.м3. Також було надано матеріали досліджень кернового матеріалу по горизонту НД-13 із свердловини 312, які нібито свідчили про його високопористість та високопрониклість, що підтверджує можливість вилучення з породи високих об`ємів газу. Таким документом був Протокол № 5245 засідання Колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при державній службі Геології та надр України від 29.12.2020 "Приріст запасів вуглеводнів Майницького родовища".

Уже після придбання активу, ТОВ "Села Енерджи" отримало результати незалежного аудиту, проведеного білоруським науково-дослідницьким проектним інститутом нафти "БелНИПИнефть". За його результатами було виявлено відсутність обумовлених запасів газу на горизонтах НД-12, НД-13 Майницького родовища, економічну нерентабельність наявних запасів газу на вказаних горизонтах, а також недостовірність даних про геологічні показники Майницького родовища, які надав продавець. Більше того, у звіті з надання технічного консультування з питань геології "Аналіз і систематизація геолого-геофізичних матеріалів Майницької площі" від 25.06.2023, складеного ТОВ "Геовіжн Юкрейн", йдеться, що ТОВ "Навігатор комплект" надало значно завищені показники газонасиченості та пористості свердловини № 312-Мн у Протокол № 5245 засідання Колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при державній службі Геології та надр України від 29.12.2020 "Приріст запасів вуглеводнів Майницького родовища". Відповідно до звіту про незалежну оцінку корпоративних прав у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Навігатор Майницьке" станом на 05.01.2021 (дату укладення Договору) від 03.08.2023 встановлено, що ринкова вартість корпоративних прав ТОВ "Навігатор Майницьке" станом на 05.01.2021 становила 4 362 400,00 грн, що еквівалентно 153 448,00 дол. 148 центів США на зазначену дату.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна продажу Частки (Ціна Договору) складається з двох платежів - Базова вартість Частки та Бонусний платіж за Частку.

Тобто, звертаючись із первісними позовними вимогами, позивач фактично не погодився з розміром Базової вартості Частки - складової частини ціни Договору, що передбачена пунктом 2 Договору.

У свою чергу, як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, в заяві про зміну предмета позову від 10.04.2024 ТОВ "Села Енерджи" фактично доповнило позовні вимоги такою вимогою: "Визнати припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" встановлені у п. 3, п. 3.4, п. 3.5. Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.01.2021 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект", у зв`язку із неможливістю його виконання, що спричинено обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає".

Заявляючи нову позовну вимогу, позивач фактично оскаржує другу складову Ціни Договору - "Бонусний платіж за Частку", і, відповідно, обґрунтовує нову позовну вимогу такими обставинами: положеннями пунктів 2.1, 2.3, 2.4 Договору, оскаржуючи крім Базової вартості Частки також другу складову Ціни Договору - Бонусний платіж за Частку; положеннями Додатку № 1 Договору, а саме пунктами: 3, 3.4, 3.5, 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3, 3.9, які стосуються умов оплати Бонусного платежу; статтею 638 ЦК України щодо порядку укладення договору; статтею 607 ЦК України стосовно припинення зобов`язання неможливістю його виконання; Положенням про Державну службу геології та надр, пунктом 10 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615; ч. 1 ст. 1, ст. 11, ч. 1 ст. 26, ч. 1, 3 ст. 28 Закону України "Про нафту і газ".

Таким чином, у заяві про зміну предмета позову ТОВ "Села Енерджи" заявлено нову самостійну матеріально-правову вимогу, відмінну від первинного позову, в обґрунтування якої наведені інші обставини, які не були визначені позивачем первісною підставою позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема про те, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 906/1311/23.

Виключається можливість одночасної зміни предмета і підстав позову. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку (зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц).

Суд апеляційної інстанції враховує, що стаття 173 ГПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів.

Згідно із частиною першою статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 15.08.2024 у справі № 910/12648/23.

З урахуванням наведеного та положень чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що подана позивачем заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, оскільки містить у собі нову самостійну матеріально-правову вимогу, в обґрунтування якої наведені інші обставини, які не були визначені позивачем первісною підставою позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо невідповідності вказаної заяви вимогам статті 46 ГПК України, якою встановлено заборону на одночасну зміну предмета і підстав позову, та правомірно повернув зазначену заяву позивачу.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з повним з`ясуванням обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/17295/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко