Ухвала

від 02.12.2024 по справі 910/17295/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17295/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024

(суддя Пукшин Л. Г.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024

(головуюча - Демидова А. М., судді: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В.)

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке",

про зміну умов договору у зв`язку з істотною зміною обставин

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

про визнання недійним договору та витребування у володіння частки у статутному капіталі

УСТАНОВИВ:

1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" (далі - ТОВ "Села Енерджи") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (далі - ТОВ "Навігатор комплект") про зміну умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" (далі - ТОВ "Навігатор Майницьке"), укладеного 05.01.2021 між сторонами, шляхом викладення пункту 2.2 у такій редакції: "2.2. Базова вартість Частки за домовленістю Сторін становить 4 362 400,00 грн (чотири мільйона триста шістдесят дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що еквівалентно 153 448, доларів США 15 центів США за курсом НБУ на дату укладення цього Договору".

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Села Енерджи" послалося на придбання у ТОВ "Навігатор комплект" за 1 800 000 дол. США частки у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Навігатор Майницьке", основною діяльністю якого є видобуток природного газу. Ціноутворюючою обставиною відчужуваної частки слугували обсяги запасів газу на газовому родовищі, правом на користування яких володіє ТОВ "Навігатор комплект". Підставою для купівлі 100 % корпоративних прав ТОВ "Навігатор Майницьке" було підтвердження наявності високих запасів газу на свердловинах Майницького родовища. Згодом ТОВ "Села Енерджи" виявило, що запаси газу на родовищі значно менші, ніж гарантовані ТОВ "Навігатор комплект", і документи на підтвердження обумовлених запасів газу містять недостовірні відомості, що зумовило подання цього позову про зміну умови договору стосовно зменшення розміру базової вартості частки.

3. ТОВ "Навігатор комплект" зі свого боку подало зустрічний позов до ТОВ "Села Енерджи" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу частки та просило витребувати у останнього продану йому частку у розмірі 100 % статутного капіталу.

4. Згодом ТОВ "Села Енерджи" звернулося із заявою, в якій первісний позов доповнило вимогою про визнання припиненими його зобов`язань, обумовлених пунктом 3, підпунктами 3.4, 3.5 додатку № 1 до договору, у зв`язку з неможливістю їх виконання, що спричинено обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Ці умови стосуються умов оплати ТОВ "Села Енерджи" бонусного платежу.

5. 01.05.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про повернення цієї заяви, оскільки відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

6. Суд першої інстанції з`ясував, що позивач, звертаючись із первісними позовними вимогами, фактично не погоджується із вартістю базової вартості частки - складової частини ціни договору, що передбачена пунктом 2 договору. Цю вимогу він обґрунтовує істотною зміною обставин, які сторони брали до уваги при укладенні договору. Позивач стверджує, що при укладенні договору він покладався на дані про запаси газу, надані продавцем. Однак пізніше з`ясувалося, що ці дані були значно завищеними.

7. Водночас у заяві у заяві про зміну предмету позову позивач доповнив позовні вимоги новою вимогою щодо визнання припиненими зобов`язання щодо сплати "Бонусного платежу". Ця вимога базується на твердженні позивача про неможливість виконання зобов`язань через певні обставини, за які жодна із сторін не відповідає.

8. Суд першої інстанції виснував, що заява про зміну предмету позову від 10.04.2024 фактично є новим позовом, оскільки в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову.

9. Суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України, що викладені у постановах від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 11.11.2020 у справі № 922/53/19.

10. 22.10.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про залишення цієї ухвали без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що у заяві про зміну предмета позову ТОВ "Села Енерджи" заявлено нову самостійну матеріально-правову вимогу та в обґрунтування наведені інші обставини, а одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

12. Суд апеляційної інстанції врахував, зокрема, висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, що "заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".

13. ТОВ "Села Енерджи" оскаржило ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду разом із заявою про доповнення позовної вимоги.

14. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив порушення судами частини третьої статті 46 ГПК України. Він стверджує, що не змінював первісних обставин, на які посилався при поданні позову, а лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних, тому така зміна не є зміною підстав позову.

15. Скаржник на підтвердження своєї позиції посилається на висновок Верховного Суду, відповідно до якого "не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).

16. Верховний Суд, оцінивши аргументи скаржника, визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування норми частини третьої статті 46 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

17. Так, частина третя статті 46 ГПК України визначає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

18. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

19. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц).

20. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами (пункт 62 цієї ж постанови).

21. У справі, що розглядається, позивач доповнив позов новою вимогою, що є зміною предметом позову. Також позивач змінив підставу позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

22. Так, спочатку ТОВ "Села Енерджи" як на підставу для зміни договору у частині базової вартості частки посилалося, на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при формуванні ціни частки до укладення договору (зокрема, виявлення відсутності обумовлених, економічної нерентабельність наявних запасів газу, а також недостовірність наданих продавцем результатів досліджень, які нібито підтверджували наявність запасів газу).

23. Згодом ТОВ "Села Енерджи" доповнило позов новою позовною вимогою про припинення зобов`язання щодо сплати бонусного платежу і посилалось на неможливість виконання зобов`язання з буріння на родовищі, що поставлено в залежність від дій іншої юридичної особи - ТОВ "Навігатор Майницьке".

24. Отже, виходячи із змісту заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, висновок судів, що доповнення позову новою вимогою про припинення зобов`язань щодо бонусного платежу є фактично новим позовом, оскільки змінюється не тільки предмет позову, але й його підстава, ґрунтується на правильному застосуванні норми частини третьої статті 46 ГПК України.

25. Висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильному врахуванні висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц щодо неможливості одночасної зміни предмета і підстав позову, та необхідність відмови у прийнятті та повернення судом заяви, поданої позивачем у підготовчому засіданні та направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову.

26. Скаржник у касаційній скарзі вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

27. Скаржник необґрунтовано та помилково посилається на те, що він лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних. Доповнення новими обставинами стосується вже існуючої підстави позову, тобто позивач додає нові факти до вже існуючих, щоб більш повно обґрунтувати свої вимоги.

28. Натомість, у справі, що розглядається, вимога про припинення зобов`язань щодо бонусного платежу є новою і базується на інших правових підставах. Для обґрунтування нової вимоги використовуються інші фактичні обставини.

29. Отже, така заява фактично є поданням нового (ще одного, іншого) позову, а не доповненням позову новими обставинами при збереженні первісних обставин. Тому висновки судів у справі, що переглядається, не суперечать загальному висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, що "не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права".

30. Скаржник необґрунтовано посилається на ці висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, що були зроблені з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема: в ході підготовчого судового засідання прокуратурою та позивачем встановлено зміну фактичних обставин справи: здійсненні відповідачем ряду дій та безпідставного розпорядження земельною ділянкою, прийняття за результатом такого розпорядження рішення, яке унеможливить відновлення права позивача.

31. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що правильне застосування судами норми частини третьої статті 46 ГПК України є очевидним.

32. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина друга статті 293 ГПК України).

33. Отже, оскільки правильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою і відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 287, 290, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/17295/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко