ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2024 р. Справа№ 927/865/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Хрипуна О.О.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Польчен А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.09.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Флеш" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 (повний текст рішення підписано 17.11.2023)
у справі №927/865/23 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області
до Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" (відповідач-1)
Фермерського господарства "Флеш" (відповідач-2)
про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" та Фермерського господарства "Флеш" про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії, якою прокурор просить:
визнати недійсним договір № 2 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022, укладений між відповідачами,
визнати недійсним договір № 1 купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва від 02.03.2023, укладений між відповідачами,
зобов`язати відповідача-2 звільнити займані ним земельні ділянки площею 40,2 га (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102) на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та площею 153 га (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що на його думку, оспорювані договори є удаваними правочинами, вчиненими відповідачами для приховання договору оренди земельних ділянок, який вони насправді вчинили, укладення якого суперечить вимогам діючого законодавства України, що регулює земельні правовідносини (ст. 92, 93, 95, 122, 123 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про оренду землі"), що є підставою для визнання їх недійсними.
Нормативно - правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог прокурором визначено ст. 203, 215, 216, 235 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 по справі №927/865/23 позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" та Фермерського господарства "Флеш" про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано недійсним Договір №2 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022, укладений між Державним навчальним закладом "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" (код 02548794) та Фермерським господарством "Флеш" (код 37915768).
Визнано недійсним договір №1 купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва від 02.03.2023, укладений між Державним навчальним закладом "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" (код 02548794) та Фермерським господарством "Флеш" (код 37915768).
Зобов`язано Фермерське господарство "Флеш" (16670, с. Вікторівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Гавриша, 57; код 37915768) звільнити земельні ділянки площею 40,2 га (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102) на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та площею 153 га (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Стягнуто з Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Незалежності, 5-а; код 02548794) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 2 684 грн 00 коп. судового збору.
Стягнуто з Фермерського господарства "Флеш" (16670, с. Вікторівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Гавриша, 57; код 37915768) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 5 368 грн 00 коп. судового збору.
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обгрунтваності заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-2 29.11.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення винесено з порушеням норм матеріального права та без дотримання норм процесуального права, є таким, що не ґрунтується на засадах верховенства права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- позов підписано особою без підтвердження законних повноважень щодо права звернення до суду в інтересах іншої особи;
- відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді;
- апелянт вважає, що між відповідачами були укладені договора підряду №2 від 21.042022 та купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва №1 від 02.03.2023, які є реальними та не удаваними;
- у директора відповідача-1 були наявні повноваження на укладення та підписання господарських договорів;
- оскільки правочини дійсні, відсутні підстави визнавати їх недійсними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Іоннікова І.А.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/865/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Флеш" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №927/865/23.
13.12.2023 від Господарського суду Чернігівської області електронною поштою отримано лист №927/865/23/1631/23 від 13.12.2023, згідно якого повідомлено, що матеріали справи №927/865/23 підготовлені до відправлення, але у зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, справа буде направлена до ПАГС після усунення зазначених обставин.
12.01.2024 матеріали справи №927/865/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання належних доказів реєстрації електронного кабінету в Фермерське господарство "Флеш" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
22.01.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2024) апелянтом до суду подано клопотання, до якого додано відповідь №435991 за запитом про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЕСІТС Фермерського господарства "Флеш" та докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками Ніжинській окружній прокуратурі, Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області, Державному навчальному закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" до їх електронних кабінетів у підситемі "Електронний суд".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 поновлено Фермерському господарству "Флеш" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/865/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Флеш" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/865/23, справу призначено до розгляду на 15.02.2024.
Розпорядженням Керівника апарату від 15.02.2024 №09.1-08/747/24 у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, справу №927/865/23 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 справу №927/865/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 колегією суддів у визначеному складі прийнято до свого провадження справу №927/865/23 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Флеш" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07 листопада 2023, призначено розгляд справи на 18.03.2024.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції розгляд справи відкладався з об`єктивних причин, останній раз на 23.09.2024.
До останнього варіанту апеляційної скарги, що сформований в системі «Електронний суд» 21.01.2024, апелянтом приєднано клопотання про долучення до справи нових доказів, а саме:
- копія контракту з керівником та посадову інструкцію керівника Єлізарова Ю.П.;
- копія наказу з переліком про закріплення державного майна на праві оперативного управління за ДНЗ "НІЖИНСЬКИЙ ПАЛЧО";
- копія розпорядження про надання у постійне користування земельних ділянок;
- копія листів щодо навчання учнів в ДНЗ "НІЖИНСЬКИЙ ПАЛЧО" в 2022 та 2023 р. очно;
- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДНЗ "НІЖИНСЬКИЙ ПАЛЧО";
- копія відповіді на адвокатський запит.
Вказане клопотання колегією суддів задоволено в судовому засіданні за наслідками обговорення з учасниками справи.
31.01.2024 до матеріалів справи (документ сформовано в системі «Електронний суд») отримано від прокурора відзив на апеляційну скаргу, а 03.05.2024 додаткові письмові пояснення, відповідно до яких прокурор заперечує доводи апелянта, оскаржуване рішення просить залишити без змін.
Явка представників сторін
Відповідач-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.09.2024 підтримав апеляційну скаргу відповідача-2, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.09.2024 заперечував проти доводів відповідача-2, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях до відзиву, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 23.09.2024 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача-2 в судове засідання апеляційної інстанції 23.09.2024 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
30.08.2024 через систему «Електронний суд» від керівника відповідача-2 (апелянта) надійшла заява про розгляд справи без участі представника апелянта.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача відповідача-2 (апелянта) обов`язковою в судове засідання не визнавалась, задоволення клопотання керівника апелянта про розгляд справи у відсутність їх представника, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 23.09.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
На підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації від 10.02.2012 №73, Державному навчальному закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» надано у постійне користування:
40,2000 га земель (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102) на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для дослідних і навчальних цілей, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377326 від 14.09.2012 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 26330715;
153,000 га земель (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для дослідних і навчальних цілей, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377327 від 14.09.2012 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 26441060.
Відповідно до п.п. 1.1 Статуту Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області», який затверджено наказом Міністерства освіти та науки України № 1238 від 13.11.2018, професійний ліцей є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.
Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (п. 1.4. Статуту).
Відповідно до п. 1.6. Статуту, професійний ліцей має землю у постійному користуванні, здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво) та її реалізацією (п. 1.4. Статуту).
Пунктом 2.6. Статуту передбачено, що з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, здобувачів освіти професійний ліцей має право укладати договори, у тому числі із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання відповідно до законодавства, зокрема з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 296 «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном».
Згідно п. 7.9 Статуту, майно професійного ліцею, у тому числі навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за професійним ліцеєм на праві оперативного управління.
Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки України.
Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають перепрофілюванню, використанню не за цільовим призначенням, вилученню або передачі у власність, оренду юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України, крім передбачених законодавством випадків.
Професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна (п. 7.11 Статуту).
21.04.2022 між Державним навчальним закладом «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» (Замовник) та Фермерським господарством «Флеш» (Підрядник) укладено Договір підряду №2 на виконання механізованих сільськогосподарських робіт (далі - Договір підряду).
Згідно п. 1.1. Договору підряду, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у відповідності до умов цього Договору механізовані сільськогосподарські роботи на основі впровадження прогресивних технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки, які включають в себе підготовку площ та посів сільськогосподарських культур, на належних Замовнику сільськогосподарських полях/угіддях (перебувають у користуванні Замовника на праві постійного користування).
Пунктом 2.1. Договору підряду передбачено, що Підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи на належних Замовнику сільськогосподарських полях/угіддях, а саме: земельній ділянці загальною площею 153,00 га, кадастровий номер 7423380400:11:001:0103, яка знаходиться на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту, та земельній ділянці загальною площею 40,2 га, кадастровий номер 7423385900:11:001:0102, яка знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту, відповідно наданого Замовником викопіювання полів та реєстру полів, що є невід`ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору підряду, згідно цього договору Підрядник виконує Замовнику роботи, перелік яких, їх вартість і терміни виконання вказані в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.
У Додатку № 1 до Договору підряду сторони узгодили умови підрядних робіт на 2022 рік.
Так, пунктом 1 Додатку № 1 до Договору підряду передбачено, що Підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи з вирощування кукурудзи.
У пункті 2 визначено склад та види робіт, насіння, засобів захисту рослин, тощо їх орієнтована вартість та інші орієнтовні можливі витрати Підрядника на одиницю величини для кукурудзи та вказано, що всього орієнтовна вартість підрядних робіт з вирощування кукурудзи на площі 175 га становить 1 395 625,00 грн із розрахунку витрат у розмірі 7 975 грн/га.
Згідно п. 3.1.3. Договору підряду, за цим договором Замовник зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього Договору за актом приймання передачі передати Підряднику площі для виконання робіт, виконання яких є предметом цього договору, при цьому сторони погодили, що акти приймання-передачі земельних ділянок складаються на кожну земельну ділянку (поле) і є невід`ємними частинами цього договору і є підтвердженням Замовника про допуск Підрядника до виконання робіт.
Згідно Акту №1 приймання-передачі площі для виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022 замовник передав, а підрядник прийняв для виконання механізованих сільськогосподарських робіт площу, а саме земельну ділянку загальною площею 153,00 га, кадастровий номер 7423380400:11:001:0103, яка знаходиться на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту.
Згідно Акту №2 приймання-передачі площі для виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022 замовник передав, а підрядник прийняв для виконання механізованих сільськогосподарських робіт площу, а саме земельну ділянку загальною площею 40,2 га, кадастровий номер 7423385900:11:001:0102, яка знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту.
Замовник зобов`язується забезпечити безперешкодний доступ техніки та працівників Підрядника до площ, на яких мають виконуватися роботи за цим договором (п. 3.1.4. Договору підряду).
Крім того, згідно п. 3.1.5. Договору підряду Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника виконані за цим Договором роботи.
Відповідно до п. 3.2.2. Договору підряду Підрядник зобов`язаний забезпечити за рахунок власних сил, коштів та матеріалів виконання сільськогосподарських робіт, що є предметом цього договору.
Пунктом 4.1. Договору підряду визначено, що сільськогосподарські роботи виконуються технікою Підрядника із застосуванням необхідних матеріалів (насіннєвих, добрива тощо), що є власністю Підрядника.
Згідно п. 4.2. Договору підряду, сторони домовились, що до моменту приймання-передачі виконаних робіт Підрядник залишається власником продукції в порядку статті 189 ЦК України.
Розрахунок за виконані Підрядником роботи проводяться на підставі виставленого Підрядником рахунку, складеного на підставі акту виконаних робіт, протягом 20 календарних днів (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору підряду сторони сплачують належні платежі грошовими коштами в безготівковій формі шляхом перерахування платіжними дорученнями коштів через установи банків.
У випадку якщо в сторін цього договору на момент проведення розрахунків за цим договором існує взаємна кредиторська заборгованість, то розрахунки за цим договором проводяться шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог. У випадку якщо після проведення сторонами взаємозаліку однорідних грошових вимог у Замовника перед Підрядником існує кредиторська заборгованість з оплати виконаних робіт, то така решта вартості виконаних робіт (ціни робіт) за цим договором підлягає сплаті Замовником Підряднику на підставі виставленого Підрядником рахунку протягом 20 днів (п. 6.3. Договору).
Пунктом 7.1. Договору підряду передбачено, що приймання-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами протягом 7 календарних днів з дня закінчення Підрядником робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги/кількість виконаних Підрядником робіт та їх загальна вартість. Цей акт є підставою для розрахунку сторін за виконані роботи.
Відповідно до п. 11.1. Договору підряду цей договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє протягом 5 (п`яти) років. У разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна сторона не заявить про намір розірвати його (припинити дію), то дія договору продовжується на такий же строк і на тих же умовах.
28.02.2023 сторони підписали Акт № 1 приймання-передачі виконаних механізованих сільськогосподарських робіт за Договором підряду № 2 від 21.04.2022 року, згідно якого підрядник виконав у 2022 році, а замовник прийняв виконання наступних робіт: лущення стерні, передпосівне рихлення, підвезення насіння та добрив, посів, заправка і підвіз води та пестицидів, обприскування. Вартість підрядних робіт з вирощування кукурудзи становить 6433000,00 грн.
Згідно інформації ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» від 03.04.2023 збір урожаю на земельних ділянках із кадастровими номерами 7423385900:11:001:0102 та 7423380400:11:001:0103 не проводився через несприятливі погодні умови, надто високу вологість зерна та, відповідно, значні витрати на сушіння зерна до прийнятних показників. Чинним залишається Договір підряду № 2 від 21.04.2022, що укладений із ФГ «Флеш».
02.03.2023 між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» та ФГ «Флеш» укладено Договір купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, згідно умов якого, незавершене сільськогосподарське виробництво на земельних ділянках 7423385900:11:001:0102 та 7423380400:11:001:0103 - посіви кукурудзи на зерно на площі 175 га, переходить у власність фермерському господарству, для продовження вирощування на земельних ділянках кукурудзи.
Так, згідно п. 1.1. Договору купівлі-продажу №1 від 02.03.2023, ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» (Продавець) зобов`язується передати, а ФГ «Флеш» (Покупець) - прийняти й оплатити незавершене сільськогосподарське виробництво рослинництва - посіви кукурудзи на зерно, кількістю 175 га.
Незавершене сільськогосподарське виробництво рослинництва за цим договором знаходиться на земельній ділянці загальною площею 153,00 га, кадастровий номер 7423380400:11:001:0103, яка знаходиться на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту, та земельній ділянці загальною площею 40,2 га, кадастровий номер 7423385900:11:001:0102, яка знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області за межами населеного пункту якою користується Продавець на праві постійного користування (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору купівлі-продажу №1 від 02.03.2023, приймання-передача незавершеного сільськогосподарського виробництва рослинництва здійснюється в момент підписання цього договору, без окремого оформлення актом приймання-передачі. Незавершене сільськогосподарське виробництво рослинництва отримується Покупцем для продовження вирощування на земельній ділянці кукурудзи.
Сума договору з ПДВ - 830 400,90 грн. (розділ 2 Договору).
Згідно п. 3.1. Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, покупець зобов`язаний внести 830 400,90 грн., у тому числі ПДВ 138 400,15 грн., за придбаний об`єкт незавершеного виробництва у строк до 15 квітня 2023 року.
Розрахунок за придбаний об`єкт незавершеного і будівництва здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця у банківській установі на рахунок Продавця у банківській установі. Плата за об`єкт незавершеного будівництва вноситься на підставі цього договору (п. 3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, у випадку якщо в сторін цього договору на момент проведення розрахунків за цим договором існувала взаємна кредиторська заборгованість то розрахунки за цим договором провадяться виключно шляхом взаємозаліку однорідних грошових вимог, у такому випадку кредиторська заборгованість Продавця перед Покупцем підлягає зменшенню на суму передбачену п. 2 цього договору.
Продавець зобов`язаний забезпечити вільний доступ представників та техніки Покупця до біологічних активів (незавершеного виробництва). Покупець має право доступу без будь-яких обмежень та в будь-який час до біологічних активів (незавершеного виробництва - посіви кукурудзи на зерно), визначених п. 1.1. договору, а також має право зібрати вирощений в результаті дозрівання біологічних активів (посівів кукурудзи на зерно), зазначених в п. 1.1. цього договору і які є предметом купівлі-продажу за цим договором врожай сільськогосподарських культур (п.п. 5.1., 5.4.1., 5.4.2. Договору).
Пунктом 5.4.3. Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 передбачено, що Покупець має виключне право власності на сільськогосподарську продукцію, зерно врожаю 2022 року, що буде вирощена на площі, визначеній в. п. 1.1. договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року (п. 8.1. Договору).
Прокурором у позовній заяві зазначено, що оспорювані договори є удаваними правочинами, вчиненими відповідачами для приховання договору оренди земельних ділянок, який вони насправді вчинили, укладення якого суперечить вимогам діючого законодавства України, що регулює земельні правовідносини (ст. 92, 93, 95, 122, 123 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про оренду землі"), що є підставою для визнання їх недійсними.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Прокурором подано позов в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у зв`язку з невиконанням ним своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.
Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 40,2000 га (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102) та 153,000 га (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103), перебувають у державній власності
Отже, повноваження щодо розпорядження вказаними земельними ділянками державної форми власності, які знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, належить виключно до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (зі змінами), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Підпунктом 31 п. 4 вказаного Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним Кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно п. 1, п.п. 13 та 30 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Чернігівської області (п.п. 16 п. 4); організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в т.ч. в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок (п.п. 30 п.4).
Ніжинською окружною прокуратурою, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді направлено листа від 05.06.2023 до ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, у якому проінформовано про виявлені порушення при використанні земельних ділянок, площею 153 га та 40,2 га, які знаходяться на території Ніжинського району та перебувають у постійному користуванні ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області». У листі також поставлено питання щодо вжиття заходів, зокрема в судовому порядку, спрямованих на усунення порушень законодавства при користуванні зазначеними земельними ділянками державної власності, щодо визнання недійсними Договору підряду № 2 від 21.04.2022 та Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, які укладені між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ, Чернігівської області» та ФГ «Флеш», а також зобов`язання звільнити земельні ділянки.
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області № 10-25- 0.442-115/90-23 від 21.06.2023, Головним управлінням заходи, у тому числі у судовому порядку, спрямовані на усунення порушення земельного законодавства не вживались та не планується їх вжиття у майбутньому.
Таким чином, уповноважений (компетентний) орган у сфері земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, незважаючи на встановлені порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер не здійснює захист інтересів держави щодо визнання недійсними у судовому порядку Договору підряду № 2 від 21.04.2022 та Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, які укладено між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» та ФГ «Флеш» та звільнення земельних ділянок.
Такі дії позивача судом визнані бездіяльністю щодо захисту інтересів держави.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта на захист порушених інтересів у даній справі - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, його бездіяльність щодо захисту суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що виразилося у незаконній передачі їх у користування третій особі.
Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері земельних відносин, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" та Фермерського господарства "Флеш" про визнання недійсними договорів та зобов`язання вчинити дії.
З огляду на вказані обставини справи в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків
Правовідносини відповідачів у цій справі врегульовано договорами підряду № 2 від 21.04.2022 та купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, які просить визнати недійсними прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з тих підстав, що ці договори за своєю правовою природою є договорами оренди землі, оскільки, зокрема, за їх умовами право, передбачене частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України, використовується не землекористувачем, тому цей правочин вчинений з метою приховання іншого правочину (удаваний правочин).
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18).
Відповідно до положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Таким чином, згідно з договором підряду підрядником створюється або нова індивідуально визначена річ або досягається конкретний матеріальний корисний результат відносно індивідуально-визначеної речі (покращення її якості, зміна властивостей, кольору, форми, тощо).
При цьому, відповідно до ст.ст. 839, 840 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів.
Характер правовідносин, що регулюється договором підряду, полягає у виконанні робіт підрядником, матеріалами для яких є відповідні ресурси сторін, а саме: сировина, складові елементи, частини, які використовуються для виготовлення продукту, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий та господарський інвентар, приладдя.
У відповідності до ст. 655, 656, 713 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі - продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Предметом зазначеного договору виступає сільськогосподарська продукція або майнові права на неї, яка (які) є у продавця на момент укладення договору або буде вирощена продавцем у майбутньому і поставлена покупцю (контрактанту), який зобов`язується прийняти і оплатити товар.
За змістом ст. 1, 3 - 5 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця і орендаря згідно положень яких орендодавець має право вимагати від орендаря:
використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно - захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов`язаний:
передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.
Орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Орендар земельної ділянки зобов`язаний:
приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному податковому органу.
Таким чином, договір оренди землі укладається на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Здійснивши аналіз змісту оспорюваних правочинів, суд дійшов висновку про їх вчинення відповідачами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме - договору оренди земельної ділянки, виходячи з наступного.
ФГ «Флеш» фактично отримало від ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» право обробітку спірних земельних ділянок за рахунок власних сил, коштів та матеріалів, у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, при цьому сума грошових коштів відповідно до взаємозаліку однорідних грошових вимог (згідно п. 3.3. Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023), яку заклад освіти мав отримати за Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок для вказаної діяльності (орендною платою).
Внаслідок поєднання умов зазначених договорів не відбувається ані безпосереднього вирощування закладом освіти сільськогосподарської продукції на належних йому земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках.
Зміст погоджених сторонами умов спірних договорів, а також інформація ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» свідчать, що ліцей фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках, незаконно передавши ФГ «Флеш» право обробки земельних ділянок і збору сільгосппродукції, виготовленої в результаті обробітку.
Договір купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 укладено за відсутності у ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» права власності на вирощену на його земельних ділянках сільськогосподарську продукцію.
Пунктом 4.2 Договору підряду №2 від 21.04.2022 передбачено, що власником продукції (посівів кукурудзи) до моменту приймання-передачі виконаних робіт є підрядник, а враховуючи, що збір врожаю 2022 року на момент укладення Договору купівлі-продажу №1 від 02.03.2023 не проводився, на момент укладення договору купівлі-продажу власником посівів фактично було не ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області», а ФГ «Флеш», отже, Відповідач-1 не мав правомочностей продавця на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу.
ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» у 2022 році не сплатило жодних коштів за виконані підрядником роботи з обробітку землі, натомість між сторонами укладено Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва на спірних земельних ділянках, розрахунок за яким здійснюється виключно шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог.
Вищевикладене свідчить про те, що Договір підряду № 2 від 21.04.2022 та Договір купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 у своїй сукупності є удаваним правочином, оскільки вчинений Відповідачами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди земельних ділянок державної власності, що наразі перебувають у постійному користуванні ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області».
Згідно інформації Міністерства освіти і науки України № 1/9283-22, яке виконує функції управління майном закріпленого за професійним ліцеєм, Міністерством не погоджувалося укладення господарських договорів підряду між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» та ФГ «Флеш».
Крім того, у листі Міністерства освіти і науки України зазначено, що у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами, Міністерство просить вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна.
З аналізу умов вищевказаних договорів вбачається, що всі зобов`язання ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» за Договором підряду № 2 від 21.04.2022 та Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, фактично зводяться до передачі земельних ділянок закладу освіти у користування ФГ «Флеш». При цьому, передача права користування є ознакою орендних правовідносин та не відповідає визначенню договорів підряду та купівлі- продажу.
Договір підряду №2 від 21.04.2022 та Договір купівлі-продажу №1 від 02.03.2023 - мають спільний предмет правового регулювання щодо використання спірних земельних ділянок у відповідний період та порядок розрахунку за виконані на них сільськогосподарські роботи. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України зміст правочину може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах.
Так, за умовами вказаних договорів підряду та купівлі-продажу в їх сукупності та взаємозв`язку, ФГ «Флеш» за рахунок власних сил, коштів та матеріалів забезпечує виконання всього обсягу сільськогосподарських робіт на земельних ділянках закладу освіти та, натомість, отримує у власність сільськогосподарську продукцію, вирощену на вказаних земельних ділянках ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» як постійного землекористувача.
Тобто, внаслідок поєднання умов зазначених договорів не відбувається ані безпосереднього вирощування закладом освіти сільськогосподарської продукції на належних йому земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках.
Зокрема, формальне зазначення в Договорі підряду від 21.04.2022 про набуття ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» права власності на вказану продукцію з моменту підписання акта виконаних робіт, спростовується змістом договору купівлі-продажу від 02.03.2023, яким передбачено продаж об`єкта незавершеного виробництва та можливість зменшення зобов`язань підрядника на вартість виконаних ним робіт виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін.
Згідно ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно - правовими актами.
Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Положеннями частин 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
За змістом положень ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 зазначеного Кодексу та, за загальним правилом, за результатами проведення земельних торгів.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).
Обсяг прав землекористувачів закріплений у ст. 95 Земельного кодексу України та передбачає, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо.
З огляду на зазначене, державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (відповідачу-1) надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.
Відповідні висновки щодо застосування норми цивільного та земельного законодавства України наведені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17 зі спору, що виник з подібних правовідносин.
Аналогічний висновок міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19.
У відповідності з ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.
Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 Земельного кодексу України).
Також, положеннями ст. 203, 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, зокрема, про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» як постійний користувач земельних ділянок не наділений правом передавати їх іншим особам, зокрема в оренду, укладення спірних у справі договорів, які в сукупності складають удаваний договір оренди земельних ділянок, суперечить вимогам земельного законодавства (ст. 92, 93, 95, 122, 124 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України «Про оренду землі), що є правовою підставою для визнання їх недійсними.
Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Відповідач-2 використувує спірні земельні ділянки і станом на час розгляду справи їх не звільнив шляхом повернення власнику (або постійному землекористувачу).
Як зазначено у пункті 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Доказів звільнення спірних земельних ділянок відповідачем-2 матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання відповідача-2 звільнити земельні ділянки заявлена правомірно.
Посилання відповідача-1 на використання спірних земельних ділянок для проходження виробничого навчання студентів та стажування педагогічних працівників із залученням Фермерського господарства «Флеш» судом обгрунтиовано не прийнято до уваги, оскільки це не стосується предмету спору і ніяким чином не впливає на висновки щодо недійсності укладених між відповідачами договорів.
Крім того, проходження практики студентами протягом трьох днів згідно Наказу №132-од/01 від 03.05.2023 та стажування одного майстра виробничого навчання згідно наказу № 108-од/01 від 11.07.2022 у Фермерському господарстві «Флеш» не співрозмірно з тими обсягами робіт і часом, які проведені відповідачем-2 при здійсненні господарської діяльності на земельних ділянках, переданих йому відповідачем-1.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.
Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апелянта.
Доводи апеляційної скарги щодо підписання позову особою без підтвердження законних повноважень щодо права звернення до суду в інтересах іншої особи; щодо відсутностіі підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді; щодо укладення між відповідачами реальних договорів підряду №2 від 21.042022 та купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва №1 від 02.03.2023, які є реальними, щодо наявності у директора відповідача-1 повноваження на укладення та підписання господарських договорів; щодо відсутні підстави визнавати їх недійсними, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
З аналізу наведених норм вбачається, що повноваження на підписання та подання до суду позовної заяви надані заступнику керівника окружної прокуратури як прокурору органу прокуратури частиною 3 статті 53 ГПК України та частиною 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» і саме такі норми підлягали застосуванню під час вирішення питання наявності у прокурора повноважень на підписання позовної заяви.
У справі, яка розглядається позовну заяву підписано заступником керівника окружної прокуратури, який в силу приписів ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» як заступник керівника окружної прокуратури наділений процесуальним правом на подання позовної заяви до господарського суду.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, відкриваючи провадження по справі, діяв у межах та спосіб визначений чинним законодавством.
У рішенні суду першої інстанції належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовано підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі позивача - Головного управління Держагеокадастру у Чернігівській області, з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ГПК України, правових висновків Конституційного та Верховного Судів, Європейського Суду з прав людини.
Твердження представника апелянта, про відсутність у прокурора повноважень на звернення з позовом у даній справі, оскільки прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді є такими, що не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Спірними договорами підряду та купівлі-продажу фактично передано у користування ФГ «Флеш» дві земельні ділянки державної форми власності, для дослідних і навчальних цілей, загальною площею 193,2 га, які на праві постійного користування перебувають у ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області», тим самим, порушуючи право власності держави на вказані земельні ділянки.
Разом з тим, право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Користування державною земельною ділянкою за відсутності правових підстав, суперечить вимогам діючого законодавства України, порушує охоронювані державою інтереси в сфері земельних відносин, а саме встановлений законодавством порядок користування земельними ділянками.
Порушення інтересів держави у вказаній справі полягає в тому, що оспорювані договори є удаваними правочинами, вчиненими відповідачами для приховання договору оренди земельних ділянок, який вони насправді вчинили, укладення якого суперечить вимогам діючого законодавства України, що регулює земельні правовідносини (ст. 92, 93, 95, 122, 123 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі»), а також порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.
Відповідно до ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні
засоби, службове житло тощо.
Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Земельні ділянки загальною площею 193,2 га, передані закладу освіти у постійне користування, належать до об`єктів освіти та відповідно до вимог Закону України «Про освіту» не можуть використовуватись не за призначенням та передаватись для діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом.
Недодержання порядку набуття прав та використання земельних ділянок закладів освіти призводить до порушення державних інтересів у цій галузі, не забезпечує додержання конституційних принципів законного та ефективного використання земельних ресурсів, негативно впливає на права учасників освітнього процесу, сприяє виникненню корупційних ризиків у освітній галузі.
Ухвалою суду від 22.04.2024 у вказаній справі оголошено перерву в судовому засіданні до 13.05.2024 та надано час прокурору на підготовку та подачу пояснень в обґрунтування повноважень на звернення з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
У зв`язку із цим на підставі ст. 42 ГПК України прокурором подано письмові пояснення по справі щодо обґрунтування повноважень на звернення з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Доводи прокурора в обґрунтування повноважень на звернення з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області визнаються судом обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, у даних спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є уповноваженим (компетентним) органом у сфері земельних відносин, який проявляє бездіяльність щодо захисту інтересів держави при вирішенні суспільно значимого питання законності володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що виразилося у незаконній передачі їх у користування третій особі.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої
влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З аналізу умов оскаржуваних договорів вбачається, що всі зобов`язання ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» за Договором підряду № 2 від 21.04.2022 та Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, фактично зводяться до передачі земельних ділянок закладу освіти у користування ФГ «Флеш». При цьому, передача права користування є ознакою орендних правовідносин та не відповідає визначенню договорів підряду та купівлі-продажу. Тобто, навчальний заклад всупереч вимог земельного законодавства самостійно розпорядився земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Разом з тим, на земельну ділянку прощею 40,2 га земель (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102), яка розташована на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377326 від 14.09.2012 з цільовим призначенням земельної ділянки - для дослідних і навчальних цілей.
Земельну ділянку прощею 153 га земель (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області передано ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» у постійне користування для дослідних і навчальних цілей , що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377327 від 14.09.2012.
Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (відповідачу-1) надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій».
У даній справі уповноваженим органом є Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вказані земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 40,2 га (кадастровий номер 7423385900:11:001:0102) та 153 га (кадастровий номер 7423380400:11:001:0103), перебувають у державній власності в особі Головного управління Держземагенства у Чернігівській області.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - правокористувачем вказаних земельних ділянок є ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області», якому право постійного користування цими земельними ділянками передано Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру в Чернігівській області.
Відповідну державну реєстрацію прав здійснено 05.09.2014 реєстраційною службою Ніжинського міськрайонного управління юстиції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 15 від 14.01.2015 (зі змінами), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Підпунктом 31 п. 4 вказаного Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його терторіальні органи.
Згідно п. 1, п.п. 13 та 30 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Чернігівської області (п.п. 16 п. 4); організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у т.ч. за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в т.ч. в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок (п.п. 30 п.4).
Отже, повноваження щодо розпорядження вказаними земельними ділянками державної форми власності, які знаходиться на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, що були передані в користування ФГ «Флеш» за Договором підряду № 2 від 21.04.2022 та Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, належить виключно до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Уповноважений (компетентний) орган у сфері земельних відносин - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, незважаючи на встановлені порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер, не здійснював та не планував здійснювати захист інтересів держави щодо визнання недійсними у судовому порядку Договору підряду №2 від 21.04.2022 та Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, які укладено між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» та ФГ «Флеш» та звільнення займаних земельних ділянок державної форми власності.
За таких обставин, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкту на захист порушених інтересів держави у даній справі - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, його бездіяльність щодо захисту суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками державної форми власності, що виразилося у незаконній передачі їх у користування третій особі.
Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу земельних ділянок державної власності у користування.
Ніжинською окружною прокуратурою безумовно виконано імперативні приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом направлення листа повідомлення позивачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із даним позовом та здійснення представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі.
Твердження представника апелянта про те, що прокурором не надано доказів надіслання листа-повідомлення про намір звернутися до суду, а скріншот з електронної пошти є неналежним доказом, - є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в
мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. (ч. 2 ст. 96 ГПК України).
Отже, позивачу належним чином направлено повідомлення, що підтверджено доказами, наданими до позовної заяви.
Таким чином, прокурор належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом, тому доводи апелянта в частині відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді є безпідставними.
З аналізу умов вищевказаних договорів вбачається, що всі зобов`язання ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» за Договором підряду № 2 від 21.04.2022 та Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, фактично зводяться до передачі земельних ділянок закладу освіти у користування ФГ «Флеш». При цьому, передача права користування є ознакою орендних правовідносин та не відповідає визначенню договорів підряду та купівлі-продажу.
Договір підряду № 2 від 21.04.2022 та Договір купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 - мають спільний предмет правового регулювання щодо використання спірних земельних ділянок у відповідний період та порядок розрахунку за виконані на них сільськогосподарські роботи. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України зміст правочину може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах.
За умовами вказаних договорів підряду та купівлі-продажу в їх сукупності та взаємозв`язку, ФГ «Флеш» за рахунок власних сил, коштів та матеріалів забезпечує виконання всього обсягу сільськогосподарських робіт на земельних ділянках закладу освіти та, натомість, отримує у власність сільськогосподарську продукцію, вирощену на вказаних земельних ділянках ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» як постійного землекористувача, при цьому, сума грошових коштів, яку сплачену Відповідачем-2 закладу освіти за Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 у сумі 830 607,07 грн. за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок (орендною платою).
Тобто, внаслідок поєднання умов зазначених договорів не відбувається ані безпосереднього вирощування закладом освіти сільськогосподарської продукції на належних йому земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках.
Зокрема, формальне зазначення в Договорі підряду від 21.04.2022 про набуття ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» права власності на вказану продукцію з моменту підписання акта виконаних робіт, спростовується змістом договору купівлі-продажу від 02.03.2023, яким передбачено продаж об`єкта незавершеного виробництва та можливість зменшення зобов`язань підрядника на вартість виконаних ним робіт виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін.
Відповідно до п.п. 1.1 Статуту Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області», який затверджено наказом Міністерства освіти та науки України № 1238 від 13.11.2018, професійний ліцей є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.
Згідно п. 7.9 Статуту, майно професійного ліцею, у тому числі навчально- виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за професійним ліцеєм на праві оперативного управління.
Згідно відповіді Міністерства освіти і науки України у листі від 15.06.2023 слідує, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року №831 «Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованими Міністерству освіти і науки» до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти були передані для тимчасового виконання такі повноваження обласним і Київській міській держадміністраціям, зокрема:
оперативне управління майном закладів освіти; здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності; призначення на посаду директорів закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласних бюджетів, бюджету м. Києва, за результатами конкурсів шляхом укладення строкового трудового договору (контракту).
Викладене свідчить, що Міністерство освіти і науки України не має повноважень здійснювати управління майном або земельними ділянками навчального закладу та не може бути позивачем у вказаній справі.
Оскільки у даній справі прокурор звернувся з позовом про визнання недійсними договорів та звільнення земельних ділянок відповідно до ст.ст. 203, 215, 216, 235 ЦК України, а не з підстав, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України (визнання недійсним правочину як вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства), та відповідно відсутні позовні вимоги про стягнення в дохід держави (Державного бюджету) одержаного сторонами доходу від реалізації кукурудзи на виконання умов оспорюваних договорів, тобто кошти на користь МОН України не стягуються, тому зважаючи на це Міністерство освіти і науки України також не було визначено позивачем у даній справі № 927/865/23.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2019 р. №403 «Про закріплення державного майна за Державним навчальним закладом «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» визначено перелік нерухомого державного майна, що закріплюється на праві оперативного управління за Державним навчальним закладом «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області, однак земельні ділянки там не вказані.
Прокурор зазначає, що Чернігівська обласна державна адміністрація, якій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року №831, передані повноваження щодо оперативного управління майном Державного навчального закладу «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області» не має повноважень щодо управління земельними ділянками, які перебувають на праві постійного користування у закладу освіти, а тому також не може бути позивачем у даній справі.
Таким чином, належним органом, уповноваженим здійснювати функції у даних спірних правовідносинах є саме - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, яке незважаючи на встановлені порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер, не здійснював захист інтересів держави щодо визнання недійсними у судовому порядку Договору підряду № 2 від 21.04.2022 та Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023, які укладено між ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» та ФГ «Флеш» та звільнення земельних ділянок.
При цьому закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.
Як вбачається з матеріалів справи, весь виробничий цикл з вирощування урожаю кукурудзи та її збору здійснювався самостійно ФГ «Флеш», його власними силами засобами.
Тобто, ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» фактично передав в користування ФГ «Флеш» земельні ділянки, які перебувають у закладі освіти на праві постійного користування та на яких ліцей самостійно не здійснював передбачену Статутом діяльність.
При цьому, власником продукції (врожаю кукурудзи 2022 року), згідно обох Договорів було саме ФГ «Флеш», а не заклад освіти.
Таким чином, воля сторін насправді спрямована на встановлення орендних правовідносин, оскільки відбулась передача в користування об`єкта оренди - земельних ділянок із кадастровими номерами 7423385900:11:001:0102 та 7423380400:11:001:0103, для вирощування ФГ «Флеш» кукурудзи на площі 175 га.
Отже, внаслідок укладення договору підряду в сукупності з договором купівлі- продажу, ФГ «Флеш» фактично отримало від ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» право обробітку спірних земельних ділянок у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, при цьому, сума грошових коштів, яку сплачену Відповідачем-2 закладу освіти за Договором купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 у сумі 830 607,07 грн. за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок (орендною платою).
Також, ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» не набув права власності на врожай, яким він розпорядився, уклавши Договір купівлі- продажу № 1 від 02.03.2023.
Внаслідок укладення оспорюваного договору підряду в сукупності з оспорюваним договором купівлі-продажу:
1) ФГ «Флеш» фактично отримало від ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області»
право обробітку спірних земельних ділянок за рахунок власних сил, коштів та матеріалів, у відповідний період із отриманням у власність вирощеного на них врожаю, при цьому сума грошових коштів, яку сплачено ФГ «Флеш» закладу освіти за своєю суттю є винагородою за використання земельних ділянок (орендною платою);
2) внаслідок поєднання умов зазначених договорів не відбувається ані безпосереднього вирощування закладом освіти сільськогосподарської продукції на належних йому земельних ділянках, ані набуття ним у власність сільськогосподарської продукції, вирощеної на вказаних земельних ділянках.
3) зміст погоджених сторонами умов спірних договорів свідчить, що заклад освіти фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках, незаконно передавши ФГ «Флеш» право обробки земельних ділянок і збору сільгосппродукції, виготовленої в результаті обробітку.
4) пунктом 4.2 Договору підряду № 2 від 21.04.2022 передбачено, що власником продукції (посівів кукурудзи) до моменту приймання-передачі виконаних робіт є підрядник, а враховуючи, що збір врожаю 2022 року на момент укладення Договору купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 не проводився, на момент укладення договору купівлі-продажу власником посівів фактично було не ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області», а ФГ «Флеш», отже, Відповідач-1 не мав правомочностей продавця на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу;
5) ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» за урожай 2022 року не сплатило жодних коштів за виконані підрядником роботи з обробітку землі, натомість між сторонами укладено Договір купівлі-продажу об`єкта незавершенного виробництва на спірних земельних ділянках, розрахунок за яким є фактично орендною платою за користування ФГ «Флеш» землями закладу освіти.
Вищевикладене свідчить про те, що Договір підряду № 2 від 21.04.2022 та Договір купівлі-продажу № 1 від 02.03.2023 у своїй сукупності є удаваними правочинами, оскільки вчинені Відповідачами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди земельних ділянок державної власності, що наразі перебувають у постійному користуванні ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області».
При цьому, Відповідач-1 наділений виключно правом постійного користування спірними земельними ділянками, але не розпоряджатися ними, а метою оспорюваних договорів підряду та купівлі-продажу є отримання Відповідачем-2 прибутку від врожаю сільськогосподарських культур з урахуванням того факту, що оплата за договором підряду не здійснювалася та, не зважаючи на це, між сторонами укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва на спірних земельних ділянках закладу освіти, розрахунок за яким проведено ФГ «Флеш» у сумі 830 607,07 грн., що є компенсацією Відповідача-2 за використання спірних земельних ділянок - орендною платою.
Оскільки ДНЗ «Ніжинський ПАЛ Чернігівської області» як постійний користувач земельних ділянок не наділений правом передавати їх іншим особам, зокрема в оренду, укладення спірних у справі договорів, які в сукупності складають удаваний договір оренди земельних ділянок, суперечить наведеним вимогам земельного законодавства (ст. 92, 93, 95,
122, 124 ЗК України, статті 4 Закону України «Про оренду землі), що є достатньою правовою підставою для визнання їх недійсними.
Долучені відповідачем-2 (апелянтом) до справи нові докази не спростовують вірних висновків суду про задоволення позову.
Доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача-2 належить відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача-2, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача-2 (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Флеш" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/865/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/865/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фермерське господарство "Флеш".
4. Матеріали справи №927/865/23 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 23.10.2024 після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.О. Хрипун
А.О. Мальченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122496952 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні