Постанова

від 10.10.2024 по справі 902/69/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

10 жовтня 2024 року Справа № 902/69/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024

(ухвалене о 09:23 год. у м. Вінниці, повний текст складено 05.07.2024)

у справі № 902/69/24 (головуючий суддя Матвійчук В.В., суддя Тварковський А.А., суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1"

про визнання рішення недійсним

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1 ;

від відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом про визнання недійсним та скасування рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" в частині питання №4 порядку денного "Створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт будинку" шляхом сплати одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення з метою першочергового проведення заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку, прийняте загальними зборами, проведеними 18.11.2023 за ініціативою правління об`єднання.

Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями під час скликання та проведення вимог законодавства України та положень статуту відповідача.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 27.06.2024 у справі №902/69/24 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що співвласники, у тому числі позивачка, були повідомленні про проведення загальних зборів з дотриманням вимог Статуту відповідача, за 14 днів до їх проведення, шляхом розміщення інформації на дошці оголошення та у групі в месенджері Viber.

Суд встановив, що спірне рішення на загальних зборах було прийнято за наявності кворуму, і позивачка була присутня на таких зборах та голосувала проти такого рішення.

Крім того, суд вказав, що письмове опитування було проведене з дотриманням встановленої законом процедури та в строки, визначені законом.

Місцевий господарський суд зазначив, що сама по собі незгода позивачки із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень, а право на оскарження рішення загальних зборів не повинно реалізовуватися позивачкою всупереч волевиявленню решти співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1".

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 15, 16, 382, 385 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського кодексу України, ст. ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. ст. 1, 4, 6, 10, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , у якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані таким.

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" від 18.11.2023, в частині питання №4 порядку денного "Створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку" шляхом сплати одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення з метою першочергового проведення заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку, порушені права та законні інтереси позивачки щодо встановлення її частки, як співвласника, у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку не пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності та при умовах:

- позбавлення права позивачки-співвласника брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом відповідача;

- відсутності рішення правління об`єднання про скликання і проведення загальних зборів, викладеного у протоколі засідання правління;

- недотримання процедури належного повідомлення співвласників про проведення загальних зборів 18.11.2023;

- незаконного визначення одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення до накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку незалежно (непропорційно) до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласника;

- відсутності рішення правління об`єднання про утворення відповідної комісії для проведення правлінням, як ініціатором зборів, письмового опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрана кількість голосів "за" або "проти", викладеного у протоколі засідання правління;

- перевищення повноважень головою правління, правлінням об`єднання, передбачених Статутом, щодо визначення термінів проведення письмового опитування серед співвласників довше ніж 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, що є виключною компетенцією загальних зборів об`єднання;

- прийняття рішення зі спірного питання за відсутності кворуму, внаслідок не проведення письмового опитування серед 181 співвласника на останній день проведення письмового опитування 02.12.2023;

- не затвердження за рішенням загальних зборів окремого (спеціального) кошторису для здійснення витрат за рахунок ремонтного фонду та відповідно не надання ревізійною комісією загальним зборам висновків щодо можливого такого проекту кошторису;

- не надання правлінням на ознайомлення протокольного рішення загальних зборів з листками опитування, помилково посилаючись на дотримання правлінням об`єднання правових норм законодавства про віднесення інформації про фізичну особу до конфіденційної, що спонукає до сумнівів щодо добросовісності, чесності та унеможливлення порушень вимог цивільного законодавства в порядку представництва при здійсненні голосування представником;

- фальсифікації результатів голосування, в першу чергу з питання №1 порядку денного загальних зборів об`єднання, - що є достатніми безумовними підставами для визнання недійсним та скасування рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" в частині питання №4 порядку денного.

Оригінал та копія протоколу загальних зборів об`єднання з додатками 1 та 2, як доказ, що підтверджує обставини наявності кворуму зі спірного питання № 4 порядку денного розглядуваного рішення, не був досліджений в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідач, всупереч приписами ч. 2 ст. 42, ч. 3 ст. 80, п. 6 ч. 3 ст. 165 ГПК України, не подав з відзивом на позовну заяву станом на 09.02.2024 позивачу до Електронного кабінету у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи копій додатків протоколу загальних зборів:

- голосування співвласників, присутніх 18.11.2023 на загальних зборах об`єднання,

- листків письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах 18.11.2023 (квитанція про доставку заяви про вступ у справу як представник (відзиву) з протоколом загальних зборів на 8 (восьми) сторінках в додатку 3).

У разі відсутності у позивача та матеріалах судової справи копії протоколу загальних зборів з вказаними вище додатками, процесуальні та матеріальні наслідки не подання разом з поданням відзиву на позовну заяву доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, несе відповідач.

Надання копій, у яких приховано персональні дані співвласників об`єднання є нічим іншим, як іншою формою прикриття вчиненого (допущеного) правлінням об`єднання ряду порушень щодо прийняття рішення зі спірного питання, за неможливості встановлення наявності кворуму, що спонукає до сумнівів щодо добросовісності, чесності та унеможливлення порушень вимог цивільного законодавства в порядку представництва при здійсненні голосування представниками співвласників та фальсифікації результатів голосування.

При належному ефективному економному витрачанні грошових коштів, а також затвердженому кошторису доходів та видатків об`єднання на 2024 рік зі щомісячним плановим надходженням 101 923 грн 16 коп., існує реальна можливість здійснювати ремонт комунікацій у будинку та центрального трубопроводу холодної води у підвалі будинку із запланованим річним накопичуванням в резервний та ремонтний фонди 445 770 грн 48 коп.

За наведеного позивачка не погоджується із рішенням суду першої інстанції.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив, в якому вважає, що оскаржене позивачкою рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з таких підстав.

При прийняті оспорюваного рішення загальних зборів не було допущеного жодного порушення вимог закону щодо порядку голосування співвласниками та збору голосів співвласників будинку з приводу прийняття рішення про необхідність збору коштів сплати одноразового внеску співвласниками будинку на проведення ремонтних робіт із заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку.

Рішення ОСББ "Привокзальна 2/1", яке оспорюється позивачем у суді, не порушує жодним чином прав співвласників будинку, а навпаки має на меті відновити наявні порушення та забезпечити належне забезпечення прав співвласників, зокрема, щодо користування житловими та комунальними послугами.

ОСОБА_1 не вказує про конкретні порушення з боку ОСББ "Привокзальна 2/1", що спричинили позбавлення права ОСОБА_1 брати участь в управлінні об`єднанням, що свідчить про недоведеність вказаного порушення.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивачки щодо порушення відповідачем положень строків проведення письмового опитування співвласників, позаяк відповідно до положень ч. 16 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1", письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Оскільки збори співвласників проведено 18.11.2023, а письмове опитування в період з 20.11.2023 по 14.12.2023, процедура проведення письмового опитування відповідачем дотримана.

Загальні збори проводились в подвір`ї будинку та на них, згідно додатку № 1 до протоколу Загальних зборів, проголосувало 114 співвласників що становить 63,93 % голосів.

Також, було проведено письмове опитування між співвласниками будинку, в якому взяло участь 172 співвласники, що становить 109,04 голосів.

Отже, було зібрано необхідну кількість голосів співвласників будинку, для затвердження питання про необхідність проведення ремонтних робіт та сплати до фонду одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення і здійснення робіт по заміні труб холодного водопостачання у підвалі будинку.

У Протоколах загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" в АДРЕСА_1 та у листках письмового опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" в АДРЕСА_1 наявні персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, які не можуть бути розголошені. ОСББ "Привокзальна 2/1" є одержувачем персональних даних, у розумінні положень Закону України "Про захист персональних даних".

Незрозумілим є оскарження лише одного питання в прийнятому рішенні ОСББ "Привокзальна 2/1", зокрема, якщо це питання стосується саме виконання ОСББ "Привокзальна 2/1" покладених на нього функцій, щодо забезпечення та захисту законних прав співвласників.

Таким чином, рішення Загальних зборів ОСББ " Привокзальна 2/1" є законним, підтримане більшістю співвласників будинку, не містить ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів позивача та інших співвласників будинку, не допущено жодного порушення вимог закону під час прийняття вказаного рішення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 є законним, обґрунтованим та винесеним із повним та всебічним вивченням та аналізуванням всіх обставин справи та не підлягає скасуванню.

За наведеного просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 без змін.

Також, відповідач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позивачка подала апеляційному господарському суду пояснення від 01.10.2024 в яких, зокрема, просить:

- визнати неналежною копію протоколу загальних зборів об`єднання з додатками 1, 2 до нього, подану відповідачем до суду 05.03.2024 за вхідним реєстраційним № 01- 34/2404/24, та виключити її з числа доказів;

- копію листа від 19.01.2017 за вихідним №261 керівника Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" Нагірняк Д.Б. начальнику відділу по розвитку об`єднань співвласників багатоквартирних будинків Вінницької міської ради Ігорю Іванову долучити до справи в якості доказів;

- призначити у справі №902/69/24 експертизу щодо виконання (накладення власноручно) підпису суддею Тварковським А.А. в оригіналі повного рішення суду в паперовій формі.

Обґрунтовуючи прохання про виключення із числа доказів копій протоколу загальних зборів об`єднання з додатками 1, 2 до нього, подана відповідачем до суду 05.03.2024, скаржниця вказує, що такі копії не звірено належним чином з дотриманням законодавства.

Продовжує, що надання копій, у яких приховано "персональні дані" співвласників об`єднання є нічим іншим, як іншою формою прикриття вчиненого (допущеного) правлінням об`єднання ряду порушень щодо прийняття рішення зі спірного питання, - за неможливості встановлення наявності кворуму, що спонукає до сумнівів щодо добросовісності, чесності та унеможливлення порушень вимог цивільного законодавства в порядку представництва при здійсненні голосування представниками співвласників та фальсифікації результатів голосування.

Відносно призначення у справі №902/69/24 експертизи щодо виконання (накладення власноручно) підпису суддею Тварковським А.А. в оригіналі повного рішення суду в паперовій формі скаржниця вказує, що електронний примірник оскаржуваного рішення замість судді ОСОБА_3 підписав ОСОБА_4 . Зазначає, що в справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували ті обставини, що суддя Тварковський А.А. наклав власноручний підпис на рішення суду в паперовій формі. Посилається на те, що при огляді підписів судді ОСОБА_3 на рішенні суду, що містить вступну та резолютивну частини, та на повному рішенні суду, є обґрунтовані сумніви, що на оригіналі повного рішення суду в паперовій формі підпис накладений власноручно суддею Тварковським А.А., а не іншою особою, що спонукає скаржника до подання клопотання про призначення відповідної експертизи та постановлення судом ухвали про призначення такої експертизи.

Письмове опитування співвласників повинно було проводитися протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, як визначено Статутом об`єднання (абзац 2 пункту 9 розділу III Статуту відповідача).

В розділі IV Статуту відповідача визначається порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників, а саме зазначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, а також для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси.

Підсумки голосування з питання №1 порядку денного загальних зборів об`єднання щодо обрання ОСОБА_2 головою зборів та надання йому повноваження підписати протокол загальних зборів з додатками є не прийнятим, так як у голосуванні приймали участь співвласники, які не були присутніми на загальних зборах, та голосування проводилось не одним голосом кожного присутнього на зборах співвласника, а частками одного голосу, яка відповідає її частці в праві власності на квартиру або нежитлове приміщення.

Також, ОСОБА_1 надає пояснення щодо наявності кворму по спірному питанню рішення загальних зборів, з посиланням на лист від 19.01.2017 за вихідним №261 керівника Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", та вказує, що:

- з 02.12.2023 по 16.12.2023 (включно) листками письмового опитування проголосувало 67 (шістдесят сім) співвласників з допущенням правлінням об`єднання наступних порушень;

- 62 співвласника із 67, що з 02.12.2023 по 16.12.2023 (включно) голосували листками письмового опитування із оспорюваного питання, не підтвердили відповідними документами, встановленими законом, своє право власності на квартиру/нежитлове приміщення;

- у 26 співвласників по 23 квартирах, які не були присутніми на загальних зборах об`єднання, що проводились 18.11.2023, та голосували шляхом власноручного заповнення листків письмового опитування до 16.12.2023, у розділі "Документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення" листка письмового опитування співвласника відсутні повні відомості або зазначені не належні відомості.

Висновує, що з огляду на вказані порушення, станом на 17.12.2023, день складання протоколу №2 загальних зборів об`єднання, легітимного кворуму щодо голосування з оспорюваного питання порядку денного загальних зборів не менш як двома третинами загальної кількості усіх співвласників не було.

Тому просить рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі №902/69/24 про відмову в позові про визнання недійсним та скасування рішення, прийнятого загальними зборами, скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 09.09.2024 та 10.10.2024 скаржниця підтримала свою позицію, доводи та вимоги апеляційної скарги. Також підтримала вимоги додаткових пояснень від 01.10.2024. Просила рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 09.09.2024 та 10.10.2024 заперечив проти апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на неї. Просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Щодо призначення експертизи підпису судді Тварковського А.А. в оригіналі повного рішення суду в паперовій формі, апеляційний господарський суд вказує, що за приписами ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, експертиза у справі господарськими судами призначається саме для з`ясування обставин справи, які входять у коло доказування, яке в свою чергу визначається предметом спору, а не для з`ясування обставин виконання підпису суддею на процесуальному документі.

Тому, суд відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Відносно долученого скаржником нового доказу у справі, а саме листа від 19.01.2017 №261 керівника Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", суд вказує таке.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. В той же час, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Однак, як убачається із пояснень скаржника від 01.10.2024, позивачка не обґрунтовує причину не подання такого доказу суду першої інстанції, а лише вказує, що позивачу надано доступ до оригіналу протоколу загальних зборів об`єднання лише 23.09.2024 та їй стало відомо, що листом від 19.01.2017 за вихідним №261 Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" відповідачем підтверджуються права власності співвласників на квартири та нежитлові приміщення, просить копію вказаного листа долучити до справи в якості доказів.

Враховуючи, що позивачка не надала докази неможливості подання до суду першої інстанції вказаного вище доказу з причин, що об`єктивно не залежали від неї, то суд апеляційної інстанції не може з`ясувати причини неподання такого доказу суду першої інстанції, надати їм оцінку, а відтак новий доказ у справі не приймається судом апеляційної інстанції до розгляду та суд не надає йому оцінку.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 , про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №360934444 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 35338638 (т. 4, а. с. 57-60).

У будинку за адресою АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1".

Відповідно до пункту 1 розділу І Статуту ОСББ "Привокзальна 2/1" (т. 1, а. с. 50-62), затвердженого установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від 12.10.2022, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1", створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Статут).

Судом встановлено, що з ініціативи правління (протокол правління 01/11 від 01.11.2023), були призначені загальні збори ОСББ "Привокзальна 2/1" на 18.11.2023.

Оголошення про проведення загальних зборів, згідно положень пункту 3 розділу 5 Статуту, розміщенні за 14 днів до проведення (03.11.2023) на стендах для оголошень та у соцмережі Viber де створена група для співвласників будинку "ДВІР 2/1" про проведення Загальних зборів де було вказано ініціатора проведення Загальних зборів, дату, час та місце їх проведення, порядок денний Загальних зборів (т. 4, а. с. 62).

18.11.2023 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом № 2 загальних зборів співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1", який складено 17.12.2023 (т.1, а. с. 36-39).

Оригінал вказаного проколу з додатками були оглянуті та досліджені судом апеляційної інстанції.

З протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 2 від 17.12.2022 вбачається таке:

Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 405 осіб.

Загальна кількість всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 240, загальна кількість яких складає 16 987 кв. м., загальна кількість голосів: 240.

У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 114 (сто чотирнадцять) осіб, яким належить частка квартири та/або нежитлового приміщення багатоквартирного будинку загальною кількістю 63,93 (шістдесят три цілих дев`яносто три сотих), відповідно до реєстру співвласників сформованого на момент проведення Загальних зборів (додаток 1).

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 172 (сто сімдесят дві) особи, яким належать частка квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною кількістю 109,04 (сто дев`ять цілих нуль чотири сотих) (додаток 2).

Згідно протоколу № 2, порядком денним зборів було: 1) обрання голови та секретарів зборів; 2) затвердження кошторису на 2024 рік; 3) затвердження правил добросусідства та проживання в будинку; 4) створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку; 5) встановлення лед-світильників з датчиком руху в коридорах та тамбурах; 6) встановлення відеоспостереження; 7) обмеження проходу на прибудинкову територію; 9) оренда даху ПрАТ "ВФ Україна" (Vodafone).

З протоколу № 2 від 17.12.2023 вбачається, що за результатами загальних зборів прийнято рішення шляхом наступного голосування:

- по питанню № 1 рішення прийнято: голосували "за" - 285 (двісті вісімдесят п`ять) 70,37% співвласників, кількість голосів яких становить 171,97 (сто сімдесят одна ціла дев`яносто сім сотих) 71,65% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 2 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 168 (сто шістдесят вісім) 70%від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 3 рішення прийнято: голосували "за" - 285 (двісті вісімдесят п`ять) 70,37% співвласників, кількість голосів яких становить 171,97 (сто сімдесят одна ціла дев`яносто сім сотих) 71,65% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 4 рішення прийнято: голосували "за" - 276 (двісті сімдесят шість) 68,14% співвласників, кількість голосів яких становить 167,1 (сто шістдесят сім цілих одна сота) 69,62% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,99% співвласників, кількість голосів яких становить 2 (два) 0,83% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 5 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 69,87% співвласників, кількість голосів яких становить 170,1 (сто сімдесят цілих одна десята) 70,87% від загальної кількості голосів; "проти" - 0 (нуль) 0% співвласників, кількість голосів яких становить 0 (нуль) 0% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 6 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 71,23% співвласників, кількість голосів яких становить 170,97 (сто сімдесят цілих дев`яносто сім сотих) 71,23% від загальної кількості голосів; "проти" - 1 (один) 0,24% співвласників, кількість голосів яких становить 1 (один) 0,41% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 7 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 167,76 (сто шістдесят сім цілих сімдесят шість сотих) 69,89% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,98% співвласників, кількість голосів яких становить 2,33 (дві цілих тридцять три сотих) 0,97% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 8 рішення прийнято: голосували "за" - 279 (двісті сімдесят дев`ять) 68,88% співвласників, кількість голосів яких становить 168,75 (сто шістдесят вісім цілих сімдесят п`ять сотих) 70,21% від загальної кількості голосів; "проти" - 4 (чотири) 0,98% співвласників, кількість голосів яких становить 1,33 (одна ціла тридцять три сотих) 0,55% від загальної кількості голосів;

- по питанню № 9 рішення прийнято: голосували "за" - 283 (двісті вісімдесят три) 69,83% співвласників, кількість голосів яких становить 170,1 (сто сімдесят цілих одна десята) 70,87% від загальної кількості голосів; "проти" - 0 (нуль) 0% співвласників, кількість голосів яких становить 0 (нуль) 0% від загальної кількості голосів.

Протокол загальних зборів № 2 розміщено на дошці оголошень та соцмережі Viber 25.12.2023.

Позивачка вважаючи, що рішення загальних зборів, в частині питання № 4 є незаконним, оскільки прийняті з порушенням вимог законодавства, зокрема за відсутності кворуму, а також з порушенням принципу пропорційності (відносно площ приміщень належних їх власникам), звернулася до суду із позовом в цій справі.

Крім того, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.09.2024 витребував від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Привокзальна, 2/1 у м. Вінниці, який складено 17.12.2023 із оригіналами додатків до нього, а саме додатки № 1 та додатки № 2 (листки письмових опитувань співвласників).

16.09.2024 до суду апеляційної інстанції із супровідним листом від відповідача надійшли оригінали витребуваних документів (т. 1, а. с. 173-175).

Відтак, суд апеляційної інстанції оглянув та дослідив оригінали протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Привокзальна, 2/1 у м. Вінниці, який складено 17.12.2023 та оригінали додатків № 1, № 2. Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи (т. 1, а. с. 113-249; т. 2, а. с. 1-249) копії протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , який складено 17.12.2023 та додатків до нього, а саме додатків № 1, № 2 (із знеособленими відомостями) відповідають оглянутим та дослідженим судом апеляційної інстанції оригіналам вказаних доказів.

Таким чином, наявні в матеріалах справи копії вказаних доказів оцінюються у сукупності з їх оригіналами, а тому суд не вбачає підстав для визнання копій, наявних в матеріалах справи неналежними доказами, як про це вказує позивачка у своїх поясненнях від 01.10.2024.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Як визначено в ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Як передбачено ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

У відповідності до з п. 1 розділу ІІІ Статуту ОСББ "Привокзальна 2/1" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори співвласників вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори співвласників скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ Статуту).

Пунктом 5 розділу 3 Статуту визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів та розміщує оголошення про збори в місцях загального користування будинку, може надсилати повідомлення (смс, електронною поштою, соціальними мережами та інше). Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Позивачка стверджує про порушення відповідачем положень Статуту в частині вручення не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів кожному співвласнику під розписку або направлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмового повідомлення про проведення загальних зборів.

В підтвердження дотримання способу та порядку повідомлення співвласників, в тому числі і позивачки, про скликання спірних загальних зборів, відповідач вказав про розміщення 03.11.2023 оголошення про збори в місцях загального користування будинку на дошці оголошень.

Про розміщення оголошення на дошці оголошень 03.11.2023 вказує і позивачка в позовній заяві (т . 1, а. с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Крім того, судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку додатково були повідомлені про скликання загальних зборів через групу у месенджері Viber де створена група для співвласників будинку "Двір 2/1".

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21).

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

З огляду на те, що оголошення про проведення загальних зборів 18.11.2023 розміщено 03.11.2023, тобто за 14 днів до проведення загальних зборів, у спосіб, визначений Статутом об`єднання, який відповідає положенням Закону про ОСББ, суд першої інстнації виріно виснував, що твердження позивачки про порушення положень Статуту щодо порядку та способу повідомлення співвласників про проведення загальних зборів не знайшли свого підтвердження.

За змістом пункту 6 розділу ІІІ Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. (пункт 8 розділ ІІІ Статуту).

Згідно пункту 9 розділу ІІІ Статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Статуту рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Також, пунктом 3 розділу ІІІ Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів, серед іншого, належить: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту шляхом скликання загальних зборів, зокрема встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об`єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

В силу положень ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 розділу ІІІ Статуту встановлено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, яка відповідає кількості належних йому квартир та/або нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення перебуває у спільній власності двох і більше осіб, кожна така особа має частку голосу, яка відповідає її частці в праві власності на таку квартиру або нежитлове приміщення.

За змістом пункту 8 розділу ІІІ Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Згідно з частинами 16-20 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.

Як вже було вище зазначено судом у рішенні із преамбули рішення загальних зборів ОСББ "Привокзальна 2/1", оформленого протоколом від 17.12.2023 № 2, слідує, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 405 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 16 987 кв. м.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 114 осіб, яким належать частка квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 63,93. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 172 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 109,04.

Як вказано вище, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.09.2024 витребував від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" оригінал протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Привокзальна, 2/1 у м. Вінниці, який складено 17.12.2023 із оригіналами додатків до нього, а саме додатки № 1 та додатки № 2 (листки письмових опитування співвласників).

16.09.2024 до суду апеляційної інстанції із супровідним листом від відповідача надійшли оригінали витребуваних документів (т. 1, а. с. 173-175).

Відтак, суд апеляційної інстанції оглянув та дослідив оригінали протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , який складено 17.12.2023 та оригінали додатків № 1, № 2. Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи (т. 1, а. с. 113-249; т. 2, а. с. 1-249) копії протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , який складено 17.12.2023 та додатків до нього, а саме додатків № 1, № 2 (із знеособленими відомостями) відповідають оглянутим та дослідженим судом апеляційної інстанції оригіналам вказаних доказів.

Крім того, 23.09.2024 позивачка у приміщенні суду апеляційної інстанції ознайомилася, як з матеріалами справи, так і з оригіналами протоколу №2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , який складено 17.12.2023 та оригіналами додатків до нього (т. 5, а. с. 176-177).

Суд встановив, що на кожному листі із питаннями порядку денного наявні підписи 114 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 63,93. Особи, які залишили свої підписи на листах порядку денного підтримують всі питання результатів голосування, поставивши позначку "за", у той же час із представлених до матеріалів справи додатків до протоколу № 2 загальних зборів ОСББ "Привокзальна 2/1", проведених 18.11.2020, а саме листків письмового опитування, яке проведено у період з 20.11.2023 по 14.12.2023, 172 особи підтримали питання порядку денного, залишивши свій підпис та позначку "за", яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною кількістю 109,04.

Перевіривши представлені відповідачем 05.03.2024 листки опитування та питання по порядку денному на предмет загальної площі квартир/нежитлових приміщень, судом встановлено, що процент співмешканців, який підтримав та проголосував "за" складає більше 69% від загальної кількості голосів співвласників.

Відносно посилання скаржниці на розбіжності по деяких квартирах, у відомостях щодо права власності (документів, які підтверджують право власності), самих власниках (прізвище, ім`я, по батькові), із відомостями наявними в Державному реєстрі нерухомого майна, то суд апеляційної інстанції вказує, що позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження права власності по житлових та нежитлових приміщень в будинку

До того ж заперечуючи проти наявності кворуму, позивачка не надала доказів на підтвердження таких своїх тверджень (інформація про загальну площу будинку, про площу наявну у власність кожного співвласника, результати волевиявлення співвласників та співставлення таких даних), на підставі котрих суд встановив би відсутність кворуму по спірному питанню.

Крім того, відносно доводів позивачки, що деякі підписи виконанні не тими особами, які є співвласниками, то суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 01.10.2020 в справі №916/2556/19 дійшов висновку про те, що заперечувати справжність підписів у листках письмового опитування повинні особи, яким підписи (нібито) належать.

Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази того, що зазначені позивачкою особи, не підписували листки опитування, в цій частині доводи скаржника слід відхилити, бо вони базуються тільки на припущеннях позивача.

Судом також встановлено, що позивачка була присутня на зборах, приймала участь у голосуванні, та по спірному питанню порядку денного проголосували "проти".

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вказує, що позивачкою не доведено ті підстави, на котрі вона посилається, а саме відсутність її повідомлення про загальні збори та відсутність кворуму на них.

Апеляційний господарський суд вказує, що не знайшли свого підтвердження і доводи позивачки щодо порушення відповідачем положень строків проведення письмового опитування співвласників, позаяк відповідно до положень ч. 16 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", в редакції, чинній на час проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1", письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Оскільки збори співвласників проведено 18.11.2023, а письмове опитування в період з 20.11.2023 по 14.12.2023, процедура проведення письмового опитування відповідачем дотримана.

Що стосується доводів позивачки про непропорційність рішення прийнятого на загальних зборів по четвертому питанню, суд вказує таке.

Вище встановлено, що по четвертому питанню - створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку проголосували "за" 276 (68,14%) співвласників, кількість голосів яких становить 167,1 (сто шістдесят сім цілих одна сота) 69,62% від загальної кількості голосів, а "проти 4 (0,99%) співвласників, кількість голосів яких становить 2 (два) 0,83% від загальної кількості голосів.

Таким чином було прийнято рішення про створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку та сплатою до нього одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення та першочергово здійснити, за кошт цього фонду, виконання робіт по заміні труб холодного водопостачання у підвалі будинку.

Суд зауважує, що вказаним рішенням установлений внесок для власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, котрий не враховує пропорційність до площ належних їм таких приміщень.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Тобто законодавство надає рішенням зборів співвласників можливість передбачати інший порядок розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2024 у справі №914/2347/23.

Крім того, щодо посилання скаржниці на те, що пропорційність внесків визначена і Статутом відповідача, суд вказує таке.

Відповідно до абз. 1-2 п. 2 р. IV Статуту відповідача сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

В той же час, абз. 3 такого пункту встановлено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 3 розділу III статуту ОСББ "Привокзальна 2/1" до виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Таким чином, загальні збори співвласників скористалися своїм правом на встановлення іншого порядку розподілу витрат на управління багатоквартирним будинком та встановили однаковий для всіх співвласників розмір одноразового внеску на створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт у будинку.

Крім того, суд апеляційної інстанції зважає на те, що у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав таке:

"96. Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

97. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.

98. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку".

Верховний Суд в постанові від 13.04.2023 у справі № 924/1225/21 звернув увагу на те, що рішення загальних зборів, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сама по собі незгода позивачки із прийнятими рішеннями загальних зборів не є підставою для визнання таких рішень недійсними або скасування таких рішень.

Крім того, суд вважає, що право на оскарження рішення загальних зборів не повинно реалізовуватися позивачкою всупереч волевиявленню решти співвласників ОСББ "Привокзальна 2/1".

Так, Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи, що позивачка була присутня на загальних зборах 18.11.2023, тобто мала можливість реалізувати свої права, оспорюване нею рішення прийнято за необхідної кількості голосів, а також враховуючи баланс інтересів усіх співвласників та самого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в цій справі позивачкою не доведено, яким чином оскаржуване рішення порушує її право або інтерес та не зазначено яким чином задоволення позовних вимог у цій справі призведе до поновлення прав і законних інтересів, за захистом яких остання звернулася з цим позовом до суду, і яких саме.

Крім того, щодо доводів позивачки щодо результатів голосування по питанню № 1 порядку денного загальних зборів об`єднання, то суд апеляційної інстанції вказує, що рішення загальних зборів ОСББ в цій частині не є предметом розгляду в цій справі, оскільки звертаючись до суду із позовом в цій справі, позивачка користуючись своїми правами визначила предмет спору - визнання недійсним та скасування рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" в частині питання №4 порядку денного "Створення накопичувального фонду для проведення ремонтних робіт будинку" шляхом сплати одноразового внеску у розмірі 3 000 грн з кожної квартири і нежитлового приміщення з метою першочергового проведення заміни труб холодного водопостачання у підвалі будинку, прийняте загальними зборами, проведеними 18.11.2023 за ініціативою правління об`єднання.

Тому, вказаним вище твердженням позивачки суд не надає оцінку.

Відносно посилання скаржниці на те, що електронний примірник оскаржуваного рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 замість кваліфікованого електронного підпису судді ОСОБА_3 підписаний КЕП ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції вказує таке.

В порядку підготовки справи до розгляду, Північно-західний апеляційний господарський суд звернувся до Господарського суду Волинської області із листом № 902/69/24/5911/24 від 05.09.2024, в якому просив надати інформацію щодо правомірності підписання ОСОБА_4 електронного примірника рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/69/24 від 27.06.2024, замість судді ОСОБА_3 , з підтвердженням вказаного відповідними документами (т. 5, а. с. 151).

У відповідь Господарський суду Волинської області, листом № 902/69/24/1037/24 від 05.09.2024, повідомив, що:

- електронний примірник рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 був підписаний КЕП Гнири В.М. замість судді-учасника колегії Тварковського А.А. у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці з 01.07.2024 до 31.07.2024 (наказ від 18.06.2024 № 16-В);

- повноваження ОСОБА_4 на підписання власним КЕП судових рішень у випадку відсутності суддів передбачені пунктом 1 наказу т.в.о. голови суду Лабунської Т.І. від 26.07.2021 №5-ОД "Щодо надіслання до ЄДРСР електронних копій судових рішень суддів, які на момент надіслання їх до Реєстру втратили можливість їх підписувати власним електронним цифровим підписом";

- відповідно до зазначеного наказу, у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказом про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до Реєстру провідний спеціаліст відділу аналітики та судової статистики Гнира Валерій Миколайович;

- наказ видано з метою підвищення ефективності ведення Єдиного державного реєстру судових рішень згідно з вимогами Закону України "Про доступ до судових рішень" та на виконання розділу III рішення Вищої ради правосуддя № 1200/0/15-18 від 19.04.2018 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень".

До листа були додані копії наказу т.в.о. голови Господарського суду Вінницької області Лабунської Т.І. від 26.07.2021 №5-ОД та наказу голови Господарського суду Вінницької області від 18.06.2024 № 16-В (т. 5, а. с. 169-171).

Враховуючи викладене, а саме перебування судді Тварковського А.А. у щорічній відпустці з 01.07.2024 до 31.07.2024, складання головуючим суддею повного тексту оскаржуваного рішення 05.07.2024, тобто у період відпустки судді-учасника колегії, можливість підпису провідним спеціалістом відділу аналітики та судової статистики Гнирою Валеріяєм Миколайовичем електронних примірників судових рішень власним КЕП за неможливості підпису таких рішень суддями, котрі їх ухвалювали, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження скаржника про те, що підписання електронного примірнику рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 ОСОБА_4 замість кваліфікованого електронного підпису судді Тварковського Анатолія Анатолійовича є підставою для скасування такого судового рішення.

Також, апеляційний господарський суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.

За наведеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в позові.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вказував про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн (т. 5, а. с. 116-130).

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачка в поясненнях від 01.10.2024 заперечила проти заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу, вважає їх розмір необґрунтовано великим та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для позивачки, її фінансової спроможності.

Вказує, що ознайомлення з апеляційною скаргою та підготовку відзиву на апеляційну скаргу, в справі з позовом без вимог майнового характеру, не потребує значних об`ємів робіт, обсягів адвокатських послуг та витрачання часу на їх виконання.

Крім того, вказує, що відповідач проводить оплату за отримані адвокатські послуги з коштів об`єднання, частка яких є внески і платежі позивача.

Також, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.10.2024 позивачка заперечила проти стягнення з неї таких витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в суді апеляційної інстанції відповідачу надавалася Адвокатським об`єднанням "Захист у криміналі".

Зокрема, 16.08.2024 між ОСББ "Привокзальна2/1" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Захист у криміналі". (Адвокатське об`єднання) був укладений Договір про надання правової допомоги (далі Договір; т. 5, а. с. 131-132), відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу, а саме підготовку і подачу відзиву на апеляційну скаргу по судовій справі 902/69/24, без участі в судовому засіданні, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний надавати усю необхідну інформацію щодо предмета Договору.

Згідно із п. 3.1. Договору вартість послуг складає 10 000 грн (підготовка відзиву на апеляційну скаргу 5 годин роботи по 2 000 грн за одну годину).

Відповідно до Розрахунку витрат на правову допомогу вартість наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 16.08.2024 складає 10 000 грн. Такий документ визначено як підставу для розрахунків за вказаним Договором про надання правової допомоги (т. 5, а. с. 135).

За таким розрахунком виконавцем надані такі послуги:

1. Зустріч, консультація клієнта та узгодження правової позиції. Ознайомлення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24. Витрачений час 1 година. Вартість 2 000 грн.

2. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24. Витрачений час 4 години. Вартість 8 000 грн.

Окрім того, матеріали справи містять ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1683026 від 19.08.2024 на представництво інтересів відповідача адвокатом Покоєвичем Андрієм Олексійовичем у складі Адвокатського об`єднання "Захист у криміналі" (т. 5, а. с. 133).

Крім того, як вбачається з платіжної інструкції №242 від 16.08.2024 відповідачем здійснено оплату Адвокатському об`єднанню за послуги в сумі 10 00 грн (т. 5, а. с. 134).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, враховуючи заперечення позивачки, обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерії розумності розміру витрат та їх розумну необхідність для конкретно цієї справи, з огляду на конкретні обставини справи та фактичності і неминучості (необхідності) колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 000 грн.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.06.2024 у справі № 902/69/24 - без змін.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Привокзальна 2/1" ( 21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул.Привокзальна, будинок 2/1, код 44829332) - 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

4. Справу № 902/69/24 надіслати Господарському суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "21" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.