Постанова

від 24.09.2024 по справі 903/1252/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Справа № 903/1252/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Філіпова Т.Л.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін :

позивача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - предст. Слівінська Н.І.

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" - предст. Корнійчук І.М., Михальчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"

на рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 р.

постановлене у м. Луцьк, повний текст складено 17.07.2024 р.

у справі № 903/1252/23 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"

про стягнення 46 525 024,06 грн. відсотків річних та інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 17.07.2024 р. Господарський суд Волинської області задоволив позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у справі № 903/1252/23. Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом-Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 9164534,65 грн. 3% річних, 37360489,41 грн. інфляційних втрат та 558300,29 грн. витрат зі сплати судового збору. Також підлягає поверненню Відокремленому підрозділу Енергоатом-Трейдинг Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 139608,46 грн., сплачений згідно з платіжною інструкцією № 225130 від 13.12.2023 р. на суму 697908,75 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з огляду на нез`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також на неправильне застосуванням судом норм матеріального права.

Зазначає, що Господарський суд Волинської області не дослідив та не встановив той факт, що відсутня вина відповідача у затримці розрахунків у ланцюзі ПСО, про що можна зробити висновок за результатами вивчення листа НКРЕКП № 3894/22.1.1/7-24 від 12.04.2024 р. Пояснює, що несвоєчасне виконання платежів ТОВ «Волиньелектрозбут» за період з квітня 2022 року по жовтень 2023 року обумовлено об`єктивними обставинами, які не залежали від відповідача, оскільки фінансове навантаження на товариство спричинене діючими нормативно - правовими актами у сфері купівлі-продажу електричної енергії та іншими чинниками, викликаними військовою агресією та бойовими діями російської федерації проти України. Тому наявні підстави про зменшення розміру інфляційних нарахувань та 3% річних на 95 % у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову.

Також зазначає, що з метою додаткового підтвердження позиції відповідача щодо порядку розрахунків учасників ринку під час виконання ПСО, спростування доводів позивача відповідачем 31.05.2024 р. було подано клопотання щодо долучення до матеріалів господарської справи № 903/1252/23 доказів, які мають значення для правильного вирішення справи та постановлення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, у тому числі копії листа НКРЕКП від 12.04.2024 р. № 3894/22.1.1/7-24, в якому НКРЕКП регулятор на ринку електричної енергії надає пояснення з приводу механізму функціонування ПСО та взаємних зобов`язань учасників ПСО при здійсненні розрахунків. Однак суд першої інстанції відмовив відповідачу у залученні доказів, оскільки клопотання було подано після спливу строку на подання відзиву на позовну заяву.

Натомість скаржник пояснює, що відзив на позовну заяву він повинен був подати до 04.01.2024 р., тоді як зазначений лист як доказ був отриманий ним значно пізніше, що унеможливило дотримання вимог ГПК України. Тому просить долучити до матеріалів справи копію листа НКРЕКП № 3894/22.1.1/7-24 від 12.04.2024 р.

Просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 р. у справі № 903/1252/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 46525024,06 грн. відмовити повністю, а у випадку задоволення позовних вимог - зменшити розмір інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, які можуть бути стягнуті у даній справі, на 95 %.

Позивач Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом-Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом подав відзив на апеляційну скаргу та вважає її необґрунтованою, доводи скаржника такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а оскаржуване рішення таким, що ухвалено судом з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права.

Зазначає, що відповідач зобов`язаний сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника системи відносин у межах спеціальних обов`язків.

Посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 19.06.2019 р. у справі № 703/2718/16-ц та від 13.11.2019 р. у справі № 922/3095/18 та пояснює, що три відсотки річних нараховуються незалежно від вини боржника. При цьому позивач та відповідач не змінювали у договірному порядку розмір процентної ставки, що підлягає стягненню у разі прострочення оплати за договором, тому вважає необґрунтованим посилання відповідача на висновки Верховного Суду викладені у справах, де стягувалися значно більші розміри відсотків річних (40%, 96 % тощо).

Щодо незалучення судом першої інстанції доказу відповідача листа НКРЕКП зазначає, що відповідач не повідомив Господарський суд Волинської області про причини, з яких такий доказ не міг бути поданий у визначений строк для подання відзиву на позовну заяву та не заявив клопотання про поновлення такого строку.

Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 р. у справі № 903/1252/23 без змін.

В судовому засіданні 23.09.2024 р. представники скаржника/відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задоволити. Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» як виробник електричної енергії та Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» як постачальник універсальних послуг є учасниками ринку електричної енергії у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2016 р. № 483 (у редакції постанови від 11.08.2021 р. № 859) затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Положення про ПСО).

Згідно з пунктом 4 Положення про ПСО спеціальні обов`язки покладено, зокрема, на ДП «НАЕК «Енергоатом» як на виробника електричної енергії та на ТОВ «Волиньелектрозбут» як на постачальника універсальних послуг.

До спеціальних обов`язків відповідно до абзацу шостого пункту 5 Положення про ПСО належить придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів у ДП «НАЕК «Енергоатом» стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні «об`єднаної енергосистеми України» («бази») за період М - 3, де М - розрахунковий місяць. Пунктом 9 Положення про ПСО закріплено обов`язок постачальників універсальних послуг здійснювати купівлю стандартних продуктів BASE_M в обсязі мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами відповідного постачальника універсальних послуг за годину в аналогічному місяці попереднього року відповідно до умов, визначених пунктом 5 цього Положення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2016 р. № 483 (у редакції постанови від 11.08.2021 р. № 859) аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який створений при Міністерстві енергетики України, затверджено примірну форму договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (протокол від 21.09.2021 р. № 28).

На підставі вищезазначеного примірного договору 24 вересня 2021 року позивач ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом»/продавець та відповідач ТОВ «Волиньелектрозбут»/ПУП уклали договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00433 /а.с. 78 81 у т.1/.

Відповідно до умов п. 1.1. договору цей договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 (зі змінами). Визначено, що кожна сторона зобов`язана вжити всіх необхідних заходів (вчинити необхідні дії), що передбачені у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах для належного виконання своїх зобов`язань за цим договором щодо купівлі-продажу електричної енергії, які, зокрема можуть включати, але не виключно, укладання відповідних договорів, внесення необхідних платежів та гарантій, отримання необхідних дозволів, підтверджень та погоджень, здійснення відповідних повідомлень, реєстрацію та надання необхідної інформації, впровадження програмного забезпечення тощо (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. 2.1. договору продавець зобов`язаний продати, а ПУП зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).

Відповідно до умов п. 2.2. договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії.

Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання (п. 4.2. договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання (п. 4.3. договору), грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у розділі 13 цього договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 2 (два) робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді.

Виконання обов`язку з оплати за цим договором вважається належним чином здійсненим за умови перерахування коштів ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (п. 4.6. договору).

Додатковими угодами № 6 від 16.02.2022 р., № 7 від 27.03.2022 р., № 8 від 29.04.2022 р., № 9 від 23.05.2022 р., № 10 від 23.06.2022 р., № 11 від 26.07.2022 р., № 12 від 04.08.2022 р., № 13 від 24.08.2022 р., № 14 від 30.09.2022 р., № 15 від 29.10.2022 р., № 16 від 22.11.2022 р., № 17 від 28.12.2022 р., № 18 від 25.01.2023 р., № 19 від 20.02.2023 р., № 20 від 29.03.2023 р., № 21 від 27.04.2023 р., № 22 від 31.05.2023 р., № 23 від 22.06.2023 р., № 24 від 25.07.2023 р., № 25 від 24.08.2023 р., № 26 від 26.09.2023 р. /а.с. 85 126 у т.1/ сторони погодили період постачання березень 2022-жовтень 2023, вартість та обсяг електричної енергії, а також етапи оплати, які є однаковими у всіх додаткових угодах, а саме:

- за 2 банківські дні до розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 4-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 10-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 16-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці;

- не пізніше 22-го числа (включно) розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.

Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.

Відповідно до пункту 1.3 договору для цілей цього договору сторони під терміном розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та продавцем.

Продавцем/позивачем виконано свої зобов`язання за договором належним чином та здійснено передачу електричної енергії у період з березня 2022 року по жовтень 2023 року у строки та в обсягах, визначених відповідними додатковими угодами для періоду постачання, що підтверджується підписаними актами купівлі-продажу електричної енергії /а.с.127 136 у т.1/.

Відповідач порушував встановлені додатковими угодами строки оплати за електричну енергію, починаючи з березня 2022 року, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ДП «НАЕК «Енергоатом» /а.с. 137 155 у т.1/ та не заперечується відповідачем.

Внаслідок порушення відповідачем строків оплати за договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00433 ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» 9164534,65 грн. 3% річних, 37360489,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих на підставі сь.625 ЦК України за період прострочення з березня 2022 року по жовтень 2023 року.

Відповідач, заперечивши проти позову, зазначав у відзиві на позовну заяву про відсутність його вини у затримці розрахунків у ланцюзі ПСО, оскільки він проводив оплату одразу після надходження на його рахунок коштів від Державного підприємця «Гарантований покупець». У разі задоволення позову відповідач просив зменшити нарахування відсотків річних та інфляційних втрат на 99,99 % оскільки позивач не надав доказів понесення збитків.

Суд першої інстанції, задоволивши позов, виснував, що умови договору, укладеного позивачем та відповідачем, не містять умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов`язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов`язків з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, відсутня вказівка на те, що при виконанні договірних зобов`язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків, тому позовні вимги позивача є обгрунтованимиз огляду на встановлені обставини прострочення відповідачем оплати за договором.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 р., якою затверджене "Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії", з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Як зазначено вище, цим Положенням визначено: загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов`язки; зміст та обсяг спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно з цим Положенням (далі - спеціальні обов`язки); учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки; обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для їх виконання; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; територію та строк виконання спеціальних обов`язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов`язки.

Згідно з пунктом 4 Положення спеціальні обов`язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов`язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника "останньої надії"; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника "останньої надії".

Відповідно до пункту 5 Положення до спеціальних обов`язків належить, зокрема:

- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;

- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;

- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;

- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період М-3, де М - розрахунковий місяць.

Згідно з вимогами пункту 7 Положення виробники зобов`язані зокрема укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем; оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця.

Відповідно до пункту 8 Положення гарантований покупець зобов`язаний зокрема укласти з виробниками договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг; оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.

Згідно з пунктом 9 Положення постачальники універсальних послуг зобов`язані зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг.

Виконання спеціальних обов`язків, передбачених цим Положенням має забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання; джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов`язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 16 положення).

Отже, умови покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі "виробників електричної енергії", "постачальників універсальних послуг" та "гарантованого покупця", - шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у схемі відносин:

- "виробник - "гарантований покупець" договір про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4);

- "гарантований покупець" - "постачальник універсальних послуг" договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2);

- "виробник" - ДП "НАЕК "Енергоатом" - "постачальник універсальних послуг" договір щодо придбання за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам.

Разом з тим, майново-господарські зобов`язання виникають на підставі господарських договорів (частина перша статті 179 Господарського кодексу України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору, з-поміж іншого, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (частина четверта статті 179 Господарського кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що 24 вересня 2021 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «Волиньелектрозбут» уклали договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00433 /а.с. 78 81 у т.1/. Договір укладений на підставі примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, затвердженого рішенням Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами від 21.09.2021 р. № 28.

Договір № 65-150-SD-21-00433 містить посилання на спеціальний статус покупця електричної енергії - ТОВ «Волиньелектрозбут», а саме визначає його у якості "постачальника універсальних послуг" (преамбула договору).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов`язується оплатити прийняту енергію (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України), а за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 654 Цивільного кодексу України).

ТОВ «Волиньелектрозбут» визнане "постачальником універсальної послуги".

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" - "постачальник універсальної послуги" це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги (пункт 67 частини першої статті 1), а універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина перша статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Отже, колегія суддів відзазначає, що передбачений умовами договору № 65-150-SD-21-00433 статус ТОВ «Волиньелектрозбут» - "постачальника універсальної послуги" стосується лише прав та обов`язків сторін стосовно обов`язковості продажу електричної енергії її виробником, а тому у незалежності від наведеного статусу ТОВ «Волиньелектрозбут» виступає за договором лише покупцем електричної енергії.

Щодо доводів відповідача про послідовність дій у ланцюгу здійснення грошових розрахунків між "виробником", "гарантованим покупцем" та "постачальником універсальних послуг" колегія суддів зазначає, що ані умови примірних договорів, ані умови наведеного договору не містять умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов`язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов`язків за Положенням про ПСО з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Договір № 65-150-SD-21-00433 не містить вказівки на те, що при виконанні договірних зобов`язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 р. у справі № 918/1304/23, яка була ухвалена за подібних правовідносин, і такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Отже, є безпідставними і відхиляються колегією суддів доводи скаржника про відсутність його вини у простроченні грошових зобов`язань через фінансове навантаження на товариство, спричинене діючими нормативно - правовими актами у сфері купівлі-продажу електричної енергії та іншими чинниками, викликаними військовою агресією та бойовими діями російської федерації проти України. При цьому колегія суддів відзначає, що факт запровадження обмежень воєнного часу в Україні, про які зазначає відповідач, безумовно має негативний вплив на умови господарювання сторін. Такі обставини в рівній мірі мають значення для обох сторін договору, тому оцінюються судом з урахуванням балансу інтересів як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» грошові зобов`язання виконувало з порушенням пункту 4.3 договору та строків встановлених пунктом 6 додаткових угод до договору, що підтверджується інформацією від АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунок ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.03.2022 р. по 31.10.2023 р. (а.с. 137-155 у т.1/, виписками по рахунку від АТ «Укрексімбанк» за період з 01.03.2022 р. по 31.10.2023 р. від 13.11.2023 р. /а.с. 156-157 у т.1/ та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також - три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов`язання має місце, правомірно з урахуванням умов договору і норм ст.625 ЦК України позивач заявив про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних.

Перевіривши розрахунки позивача на а.с. 53- 63 у т.1, колегія суддів встановила, що розрахунки позивача відповідають умовам договору і встановленим обставинам, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення 9164534,65 грн. 3 % річних та 37360489,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з з 01.03.2022 р. по 31.10.2023 р.

Відповідач не заперечує правильність розрахунків відсотків річних та інфляційних втрат. Колегія суддів звертає увагу, що належні до стягнення відповідно до ст.625 ЦК України нарахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми не є господарськими штрафними санкціями, які можуть бути зменшені судом відповідно до норм ст.233 ГК України і ст.551 ЦК України.

Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до норм ст.625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 суд надав оцінку правовідносинам, в яких сторонами в договорі було змінено (збільшено) розмір відсотків річних проти норм ст.625 Цивільного кодексу України. Натомість у даній справі сторонами у договорі не збільшувався розмір відсотків річних, порівняно з розміром, визначеним законом у ст.625 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів скаржника про неправомірне відхилення судом першої інстанції клопотання про долучення доказів, колегія суддів зазначає, що відповідач/скаржник подаючи до суду першої інстанції відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву не заявляв про намір долучити до матеріалів справи копію листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.04.2024 р. № 3894/22.1.1/7-24. Так само не заявляв клопотання про витребування такого доказу - матеріали справи не містять доказів такого.

31.05.2024 р. відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про долучення доказу - копію листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.04.2024 р. № 3894/22.1.1/7-24. Суд першої інстанції відмовив у долученні копії листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.04.2024 р. № 3894/22.1.1/7-24, оскільки відповідач звернувся до НКРЕКП з адвокатським запитом 02.04.2024 р. тоді як строк для подання відзиву у відповідача встановлений до 04.01.2024 р., а відтак такий доказ було подано після спливу строку на подання відзиву на позовну заяву. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у долучені копії листа правомірним і обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.04.2024 р. № 3894/22.1.1/7-24 носить інформативний характер, не підтверджує обставини, які заперечує відповідач, та не може вважатися належним доказом відсутності порушення відповідачем строку оплати за договором.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті, враховані судом апеляційної інстанції, натомість оскаржуване рішення є вмотивованим, і судом першої інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає нормам ст..236 ГПК України та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не встановив підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 р. у справі № 903/1252/23. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 р. у справі № 903/1252/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 903/1252/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 22.10.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.