Постанова

від 14.10.2024 по справі 922/4444/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/4444/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Гетьман Р.А.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Акціонерного товариства "Кредобанк", арбітражного керуючого Кошовського С.В. та представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" (вх. №1832 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 (повний текст підписано 16.01.2024, суддя Міньковський С.В.) у справі №922/4444/23

за заявою ОСОБА_2

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, оскільки він має прострочені зобов`язання на загальну суму 2341691,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/4444/23, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянин України. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво №923 від 14.05.2013, код іпн НОМЕР_2 , поштова адреса: 61022, м. Харків, а/с 4596,) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_2 у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди керуючого реструктуризацією є авансування боржником, що внесено на депозитний рахунок господарського суду (або згідно умов договору, укладеного з арбітражним керуючим). Ухвалено здійснити оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про керуючого реструктуризацією, строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. Заборонено фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що фізична особа ОСОБА_2 має значну заборгованість перед кредиторами, яка становить 2 341 691,41 грн, що стало підставою для відкриття провадження відповідно до положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (надалі КУзПБ), що регулює питання неплатоспроможності фізичних осіб та захисту прав кредиторів.

Акціонерне товариство "Кредобанк" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати повністю та відмовити у відкритті провадження у справі, судові витрати покласти на боржника.

В обґрунтуванні апеляційної скарги Акціонерне товариство "Кредобанк" наголошує на тому, що проведення процедури неплатоспроможності без особистої присутності боржника, фізичної особи ОСОБА_2 , є неможливим. На думку апелянта, участь боржника на підготовчому засіданні є обов`язковою умовою, оскільки на такому засіданні вирішується питання щодо особистості заявника. Також апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б вказували, що ОСОБА_2 знаходиться на території Німеччини, а не в Україні.

20.08.2024 через систему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказаний учасник справи просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін. В обґрунтуванні свого відзиву представник вказує, що Господарським судом Харківської області вже встановлено особу, яка звернулась до суду, а також, відповідно до ч.1 ст. 39 КУзПБ явка боржника у судове засідання не є обов`язковою і не перешкоджає проведенню засідання.

У судове засідання, яке відбулось 14.10.2024, з`явилися представник Акціонерного товариства "Кредобанк", арбітражний керуючий Кошовський С.В. та представник ОСОБА_1 . Інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи.

Фізична особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки він має прострочені зобов`язання на загальну суму 2341691,41 грн, в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією ОСОБА_3 , здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду першої інстанції від 07.11.2023 прийнято заяву ОСОБА_2 до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні суду на 11.01.2024.

В підготовчому засіданні судом першої інстанції досліджено всі надані боржником докази та вирішено відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).

За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій:

- відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ;

- відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.

Частиною 4 статті 119 КУзПБ установлено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;

4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Тобто, на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ за відсутності яких суд зобов`язаний відкрити провадження у справі (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).

Апелянт, обґрунтовуючи підстави для подання апеляційної скарги, посилається на недобросовісність боржника, підкреслюючи його нез`явлення у підготовче судове засідання. За думкою апелянта, присутність лише представника на засіданнях є недостатньою для забезпечення справедливого розгляду справи та належного контролю за виконанням обов`язків боржника.

В підготовчому засіданні, як свідчить протокол судового засідання від 11.01.2023, брали участь арбітражний керуючий Кошовський С.В. та представник фізичної особи ОСОБА_2 адвокат Танхельсон С.Л.

Відповідно до статті 41 "Склад учасників справи" ГПК України (параграф 1 "Учасники справи" глави 4 "Учасники судового процесу" розділу І "Загальні положення" цього Кодексу) учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Крім того, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається КУзПБ, який діє після втрати чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом частин першої, другої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. При цьому, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 КУзПБ унормовано, що сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут), а учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Згідно із частинами першою та другою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Частиною четвертою статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частинами першою, другою статті 61 ГПК України унормовано, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

З огляду на зазначене адвокат як представник, який бере участь у судовому процесі від імені учасника справи (сторони чи третьої особи), інтереси якого він представляє, наділений і процесуальними правами та обов`язками учасника справи, якого представляє, за умови, що в документі, який підтверджує повноваження представника (ордері, договорі про надання правової допомоги, довіреності) немає застережень про обмеження повноважень.

Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином і полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії (рішення, позиція) представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, оскільки адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу, й особа, яка надала адвокату повноваження щодо її представництва, має теж це розуміти.

Взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), знаходяться поза площиною втручання суду. Водночас участь сторони (третьої особи) у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом учасника справи, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.

Отже, участь однієї з сторін (учасника справи) у судовому процесі через свого представника, повноваження якого належним чином підтверджені, слід розцінювати як участь самого позивача, у зв`язку із чим і наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються на особу, яку представляють (позивача), незалежно від того, якою є особиста поведінка цієї особи. Інше суперечило б самій сутності інституту представництва (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 990/330/23).

Таким чином, відсутність фізичної особи ОСОБА_2 (боржника) на судових засіданнях, за наявності його представника не впливає на легітимність судового процесу і не може розглядатися як порушення прав сторін. Участь адвоката як представника у судовому процесі від імені боржника відповідає вимогам законодавства. Оскільки повноваження представника боржника, адвоката Танхельсона С.Л. належним чином підтверджені, його дії та процесуальні рішення мають такі ж юридичні наслідки, як і дії самого боржника.

Ані діючі норми КУзПБ, ані господарсько-процесуальне законодавство не містять такої обов`язкової вимоги при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, як безпосередня участь боржника у судовому засіданні.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що, згідно із частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Водночас, зобов`язання у учасника справи з`являтися в судове засідання за викликом суду виникає лише тоді, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України). Також суд, відповідно до частини шостої статті 197 ГПК України, може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частиною 1 статті 121 ГПК України установлено, що ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити:

1) ім`я (прізвище, ім`я, по-батькові) фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується ухвала;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву та номер справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа;

6) зазначення, чи викликається особа у підготовче засідання, в судове засідання або для участі у вчиненні певних процесуальних дій (із їх зазначенням);

7) роз`яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не викликав в судове засідання боржника для його особистої участі, що відображено в ухвалі Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 та ухвалі-повідомленні від 20.11.2023.

З огляду на зазначене, особиста явка заявника (сторін та учасників справи) до приміщення суду в судове засідання є обов`язковою лише тоді, коли суд прямо і однозначно зазначив про таке в ухвалі про призначення дати та розгляду справи та повідомим належним чином зобов`язану особу про дату та час проведення відповідного судового засідання.

Отже, учасники справи наділені правом приймати участь у судовому засіданні як безпосередньо в приміщенні суду, так і поза його межами за допомогою відповідних засобів відеоконференції. Тому ОСОБА_2 , у випадку вимоги суду щодо обов`язкової явки в судове засідання, зможе вільно брати участь в ньому в режимі відеоконференції.

В розрізі питання дослідження доводів апелянта щодо відсутності в матеріалах справи конкретного місця перебування та працевлаштування боржника, фізичної особи ОСОБА_2 , та його родини на території Німеччини, колегія суддів зазначає таке.

Проаналізувавши положення Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства, суд апеляційної інстанції встановив, що дії, на які посилається апелянт, зокрема дослідження місця перебування, працевлаштування фізичної особи ОСОБА_2 , доказів перетинання кордону боржником, не є обов`язковими на стадії підготовчого засідання. Суд першої інстанції не мав процесуального обов`язку розглядати ці питання на зазначеній стадії. Відтак, невчинення таких дій не може розглядатися як порушення вимог процесуального законодавства, що підтверджує правомірність дій суду першої інстанції.

Будь-яких інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали та для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до наведеного в ч. 4 ст. 119 КУзПБ вичерпного переліку, апелянтом не наведено.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Кредобанк" не підлягають задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі № 922/4444/23 має бути залишена без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі № 922/4444/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.10.2024

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман