Постанова

від 14.10.2024 по справі 904/3408/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3408/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Манько Г.В.) від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

до Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про стягнення 386 126 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради суми понесених збитків у розмірі 386 126 грн 63 коп. за шкоду, завдану необґрунтованою видачею листів непрацездатності. Судові витрати просило стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає наступне:

-вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що позивач не вказав у довідках за вих. № 318 від 07.03.2023 р. та вих. № 351 від 07.03.2023 р. докладно обставини порушень по кожній особі. Так, на думку позивача, він не мав обов`язку вказувати ці обставини, оскільки в цій справі предметом спору є відшкодування шкоди за встановленим порушенням при проведенні позапланової перевірки контролюючим органом, а не оскарження дій цього органу;

-вказує, що висновки суду першої інстанції про відсутність фактів протиправної поведінки лікарів ґрунтуються виключно на пояснення відповідача, без належних доказів, та з ігноруванням встановленого Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області порушення Інструкції 455;

-стверджує, що через порушення відповідачем Інструкції № 455 позивач, будучи не обізнаним про такі порушення, що пізніше були виявлені Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, здійснив оплату перших п`яти днів тимчасової непрацездатності працівникам за рахунок власних коштів, а отже відповідач своїми неправомірними діями спричинив майнову шкоду позивачу загальним розміром у сумі 386 126 грн 63 коп., на що не звернув увагу суд першої інстанції.

Представником Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає наступне:

-вважає, що порушення порядку видачі/продовження листків непрацездатності не спростовує самого настання страхових випадків із застрахованою особою;

-також на думку відповідача довідка комісії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності не встановлює наявність протиправної поведінки та вини лікарів у видачі/продовження листків непрацездатності;

-стверджує, що оцінка фактичних обставин, аналіз норм чинного законодавства України, судова практика свідчать про відсутність встановленого факту протиправної поведінки лікарів, що перебувають у трудових відносинах з відповідачем, і причинного зв`язку між припущеннями щодо неналежного оформлення медичної документації лікарями відповідача та витратами, понесеними позивачем, у зв`язку з виконанням обов`язку щодо оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.06.2024 р.

В судовому засіданні 03.06.2024 р. по справі оголошено перерву до 12.08.2024 р.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання, 12.08.2024 р. розгляд апеляційної скарги у справі № 904/3408/23 не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 р. зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.10.2024 р.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні, не забезпечили явку в судове засідання своїх представників, про час та місце судового засідання були повідомлена апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради здійснює такі види економічної діяльності: 86.10 Діяльність лікарняних закладів (основний); 86.21 Загальна медична практика; 86.22 Спеціалізована медична практика; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 87.10 Діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання.

На виконання запитів ТОВ "ДТЕК-СЕРВІС" № 07/6-293/2021, № 07/6-294/2021, № 07/6-291/2021 від 19.07.2021 року та листів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України № 1738-03-2; № 1739-03-2; № 1741-03-2 від 26.07.2021 фахівцями Фонду проведена позапланова перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, виданих лікарями Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради.

Перевірка проводилась головним спеціалістом відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, за участю головного спеціаліста ПОВЛН Першотравенського відділення УВД Фонду в період з 09.08.2021 по 12.08.2021 року.

За результатами позапланової перевірки Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області складено довідку, в якій зафіксовані встановлені перевіркою випадки необґрунтованої (неправомірної) видачі та продовження листків непрацездатності, що є порушенням вимог пп. 1.7, 2.2, 2,5 та 2.8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455.

Про зазначені вище порушення, встановлені перевіркою, позивач дізнався з листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області вих. № 11-16/284 від 24.01.2023 року. Додатком до цього листа був перелік працівників, яким булі видані листки непрацездатності з порушеннями, встановленими перевіркою, із зазначенням підстав порушення, номерів листків непрацездатності, датами їх видачі та періодами непрацездатності.

Позивачем долучено до матеріалів справи Довідку про нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності за перші 5 календарних днів за рахунок підприємства ВСП Шахтоуправління Дніпровське Виробничого структурного підрозділу "Шахтоуправління Дніпропеське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" № 351 від 07.03.2023 р., згідно якої нараховано 30 253,47 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи Довідку про нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності за перші 5 календарних днів за рахунок підприємства ВП Шахтоуправління Першотравенське ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" № 318 від 07.03.2023 р., згідно якої нараховано 355 873 грн 16 коп.

Отже позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем порядку видачі листків непрацездатності, встановленому Інструкцією № 455, позивачем здійснена оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності працівникам по необґрунтовано виданим відповідачем листкам непрацездатності, чим позивачу спричинено майнову шкоду у загальній сумі 386 126,63 грн, що й стало причиною виникнення спору у цій справі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновків, що наявними у справі доказами не підтверджено нікчемність спірних листків непрацездатності та не доведено відсутність хвороби фізичних осіб при видачі спірних листків непрацездатності, що доводить відсутність збитків за обставинами, викладеними позивачем у позовній заяві.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Судова колегія відзначає, що відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб`єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Спірні правовідносини щодо виплати позивачем страхового відшкодування регулюються нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно положень ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Фонд зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Як вже було зазначено вище, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, виданих лікарями Комунального некомерційного підприємства "Першотравенська міська лікарня" Першотравенської міської ради, за результатами якої встановлено порушення порядку видачі/продовження відповідачем листків непрацездатності працівникам позивача, про що складено відповідну довідку.

Згідно з п. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до пп. 10 п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхові випадки за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або, іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Статтею 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків.

За приписами ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням; доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; капіталізовані платежі, що надійшли в випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду; добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України "Про Загальнообов`язкове державне соціальне страхування" роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

Окрім того, відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застраховані особи зобов`язані надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього закону. Застрахована особа несе відповідальність згідно із законом за незаконне одержання з її вини (підроблення, виправлення в документах, подання недостовірних відомостей тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за соціальним страхуванням.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" наведено визначення термінів "застрахована особа", "страхувальник" та "роботодавці".

Так, відповідно до п. п. 3, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок;

Отже, виходячи із системного аналізу вищенаведених положень законодавства слід дійти висновку, що правовідносини у зв`язку з виплатами матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, здійсненими застрахованій особі за листками непрацездатності, виданими/продовженими закладом охорони здоров`я є страховими, та виникають між суб`єктами соціального страхування: застрахованою особою (членами її сім`ї або іншою особою у випадках, передбачених Законом), страхувальником та страховиком.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків (ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Порядок видачі листків непрацездатності визначено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян" (надалі Інструкція № 455).

Відповідно до Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність засвідчується листком непрацездатності.

Листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Право видачі листків непрацездатності надається: лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я.

Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності (п. 1.6 Інструкції № 455).

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (п. 1.7 Інструкції № 455).

У разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях (п. 2.1 Інструкції № 455).

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК. В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад у разі важких травм та туберкульозу періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання (п. 2.2 Інструкції № 455).

Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні листки непрацездатності, які начебто видані з порушенням Інструкції № 455 та порушеннями при видачі яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Водночас судова колегія зазначає, що сама по собі довідка Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, яка також відсутня в матеріалах, складена за результатами позапланової перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам працівникам позивача, не встановлює наявність протиправної поведінки та вини лікарів працівників відповідача у видачі/продовженні листків непрацездатності, а лише фіксує виявлене порушення.

Колегія суддів зауважує, що за відсутності в матеріалах справи відповідних документів (листків непрацездатності та медичної документації) посилання позивача на лист вих. № 11-16/284 від 24.01.2023 року та довідку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про результати перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності відповідача не є належними та допустимими доказами у розумінні положень ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження наявності підстав для застосування до юридичної особи відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Також, оскільки довідка не встановлює факт протиправної поведінки, вини особи, викладені у ній обставини не можуть прийматися судом як беззаперечне встановлення вини лікарів у протиправній видачі листків непрацездатності та підлягають дослідженню на загальних підставах.

Крім того, колегія суддів вважає, що порушення порядку видачі/продовження листків непрацездатності не спростовує самого факту настання страхових випадків із застрахованими особами.

Згідно з п. 8.3. Інструкції № 455 за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 8.5 Інструкції № 455 встановлено, що у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності, лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

З наведених норм права, а також системного аналізу зазначених вище законів не вбачається, що повернення страхових платежів страхувальникам у випадку їх безпідставного отримання може бути зроблено за рахунок закладів охорони здоров`я, які видають листки непрацездатності, що є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

У даному випадку заклад охорони здоров`я не є стороною страхових правовідносин, яка має права, обов`язки та несе відповідальність в цих правовідносинах.

Заклади охорони здоров`я (конкретно їх робітники) видають листки непрацездатності, які є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, але у випадку порушення правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність цих закладів передбачена лише у вигляді позбавлення права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, а також персональної відповідальності лікарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" кошти соціального страхування, що надходять від сплати єдиного внеску, повинні забезпечувати: 1) здійснення страхових виплат застрахованим особам та надання їм соціальних послуг, передбачених цим Законом; 2) створення резерву коштів соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку в розмірі суми, необхідної для здійснення всіх видів страхових виплат, передбачених цим Законом, протягом не менше п`яти календарних днів; 3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу управління, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі на розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем уповноваженого органу управління; 4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.

Тобто, сплата позивачем страхових внесків та оплата застрахованим особам перших п`яти днів тимчасової непрацездатності є його прямим обов`язком, а тому виплачене ним матеріальне забезпечення не є шкодою, що йому заподіяна, у розумінні приписів ст. ст. 1166, 1172 ЦК України.

Окрім зазначеного вище, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності вини та протиправної поведінки в діях відповідача не є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності протиправної поведінки та вини відповідача в діях останнього, є менш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже судова колегія вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано встановлено, що наявними у справі доказами не підтверджено нікчемність спірних листків непрацездатності, не доведено відсутність хвороби фізичних осіб при видачі спірних листків непрацездатності, що доводить відсутність збитків за обставинами, викладеними позивачем у позовній заяві.

Таким чином, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за встановлених обставин наявність збитків позивача не доведено матеріалами справи, оскільки позивачем не доведено відсутність страхових випадків у вигляді фактичної тимчасової непрацездатності застрахованої особи, а також у спірних правовідносинах на заклад охорони здоров`я не може бути покладена майнова відповідальність за сплачену допомогу, оскільки цей заклад не є стороною вказаних правовідносин, а отже, у справі відсутній причинний зв`язок між заявленою позивачем шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

За таких обставин суд першої інстанції було ухвалене правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у цій справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 687,85 грн слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 р. у справі № 904/3408/23 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 22.10.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов