Постанова

від 22.10.2024 по справі 908/62/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/62/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

прокурор: Тавлеєв Олександр Олександрович (в залі суду) - прокурор відділу, посвідчення № 069908

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Запорізьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 (суддя Горохов І.С.) у справі №908/62/24

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Запорізьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в розмірі 7 846 343,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024, у даній справі, позов задоволено повістю.

Стягнуто із Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставелі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі Філії Запорізьке лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Чумаченка, 15 В, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 00991999) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-А, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 43877338) зарахувавши кошти па розрахунковий рахунок UА418999980333159331000008423, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/Тс. Петро-Михайлівка, код ЄДРПОУ 37941997, код бюджетної класифікації -24062100) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 7 846 342,97 грн (сім мільйонів вісімсот сорок шість тисяч триста сорок дві гривні 97 коп.).

Стягнуто із Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Руставєлі Шота, 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) в особі Філії Запорізьке лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (юридична адреса: вул. Чумаченка, 15 В, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 00991999) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 117 695,14 грн (сто сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень 14 коп.).

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що під час ревізії (лісового обходу), проведеної відповідно до наказу філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Філія) від 20.02.2023 № 12-од «Про проведення весняних планованих ревізії лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» у період часу з 06.03.2023 по 07.03.2023 виявлено факти незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту на території Тернівської сільської ради (Петро-Михайлівська територіальна громада), що входить до складу Державного лісового фонду України та знаходяться в постійному користуванні філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 1 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 37 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 317 395,86 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 2 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 616 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 5 172 762,68 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 4 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 24 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 239 008,95 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 5 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 180 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 764 536,19 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 7 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 206 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 1 784 479,24 грн.

Загальний орієнтовний розмір завданих державі збитків за результатами ревізії лісників склав 8 278 182, 92 грн.

За цим фактом Запорізькою обласною прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України щодо незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва невстановленими особами, що спричинило тяжкі наслідки навколишньому природному середовищу.

У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено огляди ділянок лісу на території Запорізького лісництва, які зазначено в матеріалах ревізії. Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 7 846 342,97 грн.

Основним напрямом діяльності Філії, серед інших, є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок (п. 2.2.2 Положення).

Викопіюванням з планшету кварталу 39 Запорізького лісництва підтверджують право постійного користування Філії на земельні лісові ділянки на яких здійснено самовільну рубку дерев.

Посадовими особами Філії, усупереч вимогам статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, п. п. 2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належне збереження та охорону лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоди на загальну суму 7 846 342,97 грн.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають також нести постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів (державної лісової охорони) охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається незаконне вирубування дерев (пошкодження дерев).

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, від 19.12.2019 у справі № 906/133/18, від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність вини Філії у проведенні незаконної рубки вищезазначеного обсягу деревини.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Запорізьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом не прийнято до уваги що Розрахунки проведено по матеріалам кримінального провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023 р., методом дослідження матеріалів (протоколів огляду місця події), наданих Держекоінспекції прокурором; У протоколах місць подій відсутня інформація про прилад, яким проводилось вимірювання розміру пнів;

- у справі відсутні належні та достовірні докази, що підтверджують точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, що виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданної відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності;

- Постановою КМУ від 13.03.2022 року №303 відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони;

- Філія «Запорізьке лісове господарство» не мала можливості виконувати в повному обсязі покладені на неї нормативними актами обов`язки щодо забезпечення збереження лісі у нічний час, внаслідок російської агресії, оскільки не наділена правом на порушення режиму комендантської години і була обмежена діяти у нічний час доби.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

12.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Запорізької обласної прокуратури на апеляційну скаргу, яким зазначає, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Просить апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу, відповідно без задоволення.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/62/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/62/24.

20.05.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємтсва «Ліси України» в особі філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 (суддя Горохов І.С.) у справі №908/62/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.10.2024 о 10:00 год.

21.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване терміновим відрядженням останнього за межі міста Запоріжжя.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки причини неявки представника у судове засідання не є поважними.

Процесуальне законодавство не визначає пріоритет одних справ над іншими; неможливість заміни на іншого представника також не доведена заявником. Суд звертає увагу скаржника, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача (скаржника).

22.10.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Відповідно до наказу філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Філія) від 20.02.2023 № 12-од «Про проведення весняних планованих ревізії лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» лісничим Запорізького лісництва Філії Ушковим В.А. спільно з майстром лісу Запорізького лісництва Філії Котлярем С.В. у період часу з 06.03.2023 по 07.03.2023 здійснено виїзд з метою перевірки на предмет збереження лісів і майна, а також здійснення комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів.

Під час ревізії (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту на території Тернівської сільської ради (Петро-Михайлівська територіальна громада), що входить до складу Державного лісового фонду України та знаходяться в постійному користуванні філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 1 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 37 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 317 395,86 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 2 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 616 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 5 172 762,68 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 4 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 24 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 239 008,95 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 5 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 180 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 764 536,19 грн.

Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 7 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 206 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 1 784 479,24 грн.

Загальний орієнтовний розмір завданих державі збитків за результатами ревізії лісників склав 8 278 182, 92 грн.

За цим фактом Запорізькою обласною прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України щодо незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва невстановленими особами, що спричинило тяжкі наслідки навколишньому природному середовищу.

У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено огляди ділянок лісу на території Запорізького лісництва, які зазначено в матеріалах ревізії.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що відповідно до наказу філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (Філія) від 20.02.2023 № 12-од «Про проведення весняних планованих ревізії лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» лісничим Запорізького лісництва Філії Ушковим В.А. спільно з майстром лісу Запорізького лісництва Філії Котлярем С.В. у період часу з 06.03.2023 по 07.03.2023 здійснено виїзд з метою перевірки на предмет збереження лісів і майна, а також здійснення комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів; що під час ревізії (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев до ступеня припинення росту на території Тернівської сільської ради (Петро-Михайлівська територіальна громада), що входить до складу Державного лісового фонду України та знаходяться в постійному користуванні філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; що відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 1 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 37 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 317 395,86 грн; Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 06.06.2023 у 39 кварталі 2 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 616 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 5 172 762,68 грн; Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 4 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 24 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 239 008,95 грн; Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 5 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 180 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 764 536,19 грн; Відповідно до Акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 07.06.2023 у 39 кварталі 7 виділі Запорізького лісництва Філії виявлено незаконну рубку 206 дерев до ступеня припинення росту без відповідного дозволу. Орієнтовний розмір завданих державі збитків складає 1 784 479,24 грн; Загальний орієнтовний розмір завданих державі збитків за результатами ревізії лісників склав 8 278 182, 92 грн; що за цим фактом Запорізькою обласною прокуратурою розпочато кримінальне провадження № 42023080000000023 від 21.03.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України щодо незаконної порубки лісових насаджень на території Запорізького лісництва невстановленими особами, що спричинило тяжкі наслідки навколишньому природному середовищу.

Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено «… Вочевидь, що відомості Актів про порушення і відомості протоколів ОМП містять розбіжності щодо кількості та порід дерев.

Тож, на чому базуються вимоги прокурора, щодо відшкодування вартості дерев не є очевидним.

Розрахунок шкоди було здійснено на запити Запорізької обласної прокуратури зроблені в межах кримінального провадження ЄРДР №42023080000000023 до яких прокурором було долучено відповідні протоколи ОМП.

Розрахунки розміру шкоди здійснено Державною екологічною інспекцією Південного округу наступними листами:

1.Від 02.10.2023 року на суму 344 928,77 грн;

2.Від 03.10.2023 року на суму 4 958 580,05 грн;

3.Від 06.10.2023 року на суму 136 270,05 грн;

4.Від 13.10.2023 року на суму 755 112,08 грн;

5.Від 11.10.2023 року на суму 1 651 452,02 грн.

Всього за розрахунками інспекції загальна сума збитків становить 7 846 342,97 грн, при тому, що прокурором заявлено позов на суму 7 846 343,00 грн.

З яких підстав позивачем було округлено суму в бік збільшення позову на 03 копійки не зрозуміло, правові підстави для цього відсутні.

Також інші важливі вихідні дані в розрахунках відсутні.

Такі розрахунки не вбачається можливим перевірити на вірність встановленого розміру шкоди, оскільки вони не містять всіх вихідних даних у тому числі індексацію такс, а отже, вважаємо розрахунки неналежними доказами, які не можуть бути підставою для встановлення розміру шкоди…».

Згідно частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині наявності підстав для стягнення з останнього збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодаства, колегія суддів здійснює перегляд рішення саме в цій частині, не надаючи оцінку наявності підстав для представництва інтересів держави.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено огляди ділянок лісу на території Запорізького лісництва, які зазначено в матеріалах ревізії.

Установлено, що на території 39 кварталу 1 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація» та «Клен» у кількості 37 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 02.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 344 928,77 грн, який розраховано відповідно до «Такси обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (постанова від 23.07.2008 № 665).

Установлено, що на території 39 кварталу 2 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація», «В`язь» та «Клен» у кількості 618 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 12.10.2023 з додатками.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 02.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 4 958 580,05 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.

Установлено, що на території 39 кварталу 4 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Ясень» у кількості 25 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 06.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 136 270,05 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.

Установлено, що на території 39 кварталу 5 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Дуб», «Акація», «Ясень» та «Клен» у кількості 180 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, про що складено протоколо огляду місця події від 13.10.2023 з додатками.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 03.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 755 112,08 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.

Установлено, що на території 39 кварталу 7 виділу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація» у кількості 206 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 11.10.2023 з додатками.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 06.11.2023 розмір завданих державі збитків складає 1651452,02 грн, який розраховано відповідно до постанови від 23.07.2008 № 665.

Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 7 846 342,97 грн.

Відповідні доводи Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» стосовно того, що «… Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» від 24.07.2013 року № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здеревяніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток № 1) за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту з діаметром дерева у корі біля шийки кореня: 26,1-30 см 2112 грн., 30,1-34 см 2832 грн., 34,1-38 см 3602 грн., 42,1-46 см 5247 грн., 46,1-50 см 6066 грн., 51 см - 6259 грн., 52 см - 6450 грн., 53 см - 6642 грн., 57см - 7410 грн., 60 см - 7986 грн., 62см - 8370 грн., 68 см - 9522 грн., 70см - 9906 грн., 78 см - 11442 грн.; дубу сухого: 34,1-38 см. - 3602 грн., 38,1-42 см - 4422 грн., 42,1-46 см - 5247 грн., 42,1-46 см - 5247 грн., 78 см - 11442 грн.

Пунктом 6 примітки додатку № 1 вищевказаної Постанови встановлено, що у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.

Таким чином, шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра.

Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового діаметра розмір шкоди збільшується на 105, 00 грн. А також те, що при визначенні розміру враховується ознака, оскільки за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшується у 2 рази.

Суд першої інстанції не врахував, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди.

Суд визнав доведеним розмір шкоди в сумі 7 846 342,97 грн з розрахунків Екологічної інспекції, проте, в матеріалах справи відсутня інформація про ознаку зрубаних дерев та дані про вимірювальний пристрій яким проводились заміри…» не приймаються до уваги, як такі, на які відповідач позбавляється права посилатися в силу приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України і спростовуються вищевстановленими фактичними обставинами справи.

Щодо доводів скаржника в частині не зазначення, який індекс інфляції застосовано при проведенні розрахунку, колегія суддів зазначає наступне.

Розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев від 02.11.2023, 03.11.2023 та 06.11.2023 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації такс у 2023 році.

Постановою КМУ також затверджено Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Згідно п. 1 вказаного Порядку передбачено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою: Ні = Нп х 11 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що індекс споживчих цін розраховується Держстатом. Інформація про його розмір за попередній рік подається щороку до 1 лютого Міндовкіллю та Держлісагентству.

Інформація щодо індексу споживчих цін за попередній рік розміщується на офіційному сайті Державної служби статистики України, друкується в офіційному виданні Кабінету Міністрів України - Урядовий кур`єр та є загальнодоступним.

Враховуючи наведене вище, твердження апелянта про те, що у вищевказаних розрахунках розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев, здійснених Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), не вказано який саме індекс інфляції застосовано, є необгрунтованими.

Крім того, у розрахунках, проведених Держекоінспекцією 02.11.2023, 03.11.2023 та 06.11.2023, зазначено діаметр кожного зрубаного дерева, наявність такої ознаки дерев як сухостійність та кількість зрубаних дерев.

Для проведення вказаних розрахунків використовувались дані протоколів огляду місця події від 11.10.2023, 12.10.2023 та 13.10.2023, проведених за участю працівників «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та інспектора Державної екологічної інспекції Південного регіону (Запорізька та Херсонська області). Зауважень до протоколу огляду на момент його підписання від учасників слідчої дії не надходило. У вказаних протоколах огляду слідчим зазначались порода та діаметр кожного спиляного дерева.

Водночас апелянтом жодних контррозрахунків в обгрунтування неналежності суми встановлених збитків не надано.

Ураховуючи викладене, доводи апелянта про те, що розрахунки розміру шкоди, проведені Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області), не може бути покладено в обґрунтування розміру шкоди, є хибними.

Враховуючи наведене вище, твердження апелянта в частині «… В розрахунках вказано, що його зроблено з урахуванням індексації такс у 2023 році, при цьому в розрахунках не зазначено який індекс інфляції застосовано…» відхиляються колегією суддів як необгрунтовані.

Відповідно до положень статтей 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Пунктами 1, 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду внормовані ст. 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Відповідач, у свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Обставинами справи встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, а саме:

-протиправна поведінка відповідача, яка полягає у недотриманні вимог законодавства в частинні забезпечення охорони та захисту лісів, допустивши самовільну рубку на підконтрольній йому території;

-шкідливий результат такої поведінки (шкоди), який полягає у знищенні лісових культур, що завдало шкоди на загальну суму 7 846 342,97 грн;

-причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме бездіяльність відповідача призвела до знищення лісових культур, чим заподіяно шкоду в загальному розмірі 7 846 342,97 грн;

-вина особи, яка заподіяла шкоду виражена у незабезпеченні належного використання, охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.

З огляду на викладене, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають також нести постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається незаконне вирубування (пошкодження) дерев.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 927/238/17, від 19.12.2019 у справі № 906/133/18, від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.

Відповідно до ст. ст. 17, 19, 89-91 Лісового кодексу України, Положення та матеріалів лісовпорядкування, Філія є постійним лісокористувачем, в обов`язки якого входить забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Враховуючи положення чинного законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України.

Отже, шкода, яка завдана державі внаслідок незаконної рубки лісових насаджень у розмірі 7 846 342,97 грн підлягає стягненню з постійного лісокористувача ДСГП «Ліси України».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що у діях постійного лісокористувача відсутній склад цивільного правопорушення та відповідно підстави для відшкодування завданих збитків , а саме «… З огляду на наведене, предметом доказування в даній справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Вважаємо, що суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам відповідача, щодо відсутності вини з його сторони…» відхиляються колегією суддів з огляду на викладене вище.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі відносно неможливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) на час військового стану, а саме «… Постановою КМУ від 13.03.2022 р. № 303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану було визначено:

п.1 Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Воєнний стан, після його введення, неодноразово продовжувався Президентом України та діє до сьогоднішнього часу.

Таким чином, Постановою КМУ від 13.03.2022 року № 303 відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони.

Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд першої інстанції вказав, що відповідач не був позбавлений в повній мірі можливості здійснювати заходи державного контролю для досягнення мети забезпечення охорони лісів від незаконних рубок оскільки протягом періоду воєнного стану п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 було дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Тут слід зазначити, що будь яких рішень центральних органів виконавчої влади щодо надання дозволу або доручень на здійснення Філією Запорізьке лісове господарство заходів державного нагляду (контролю) не надавалось, тож, філія не мала можливості здійснювати такі заходи, отже була позбавлена частини своїх функційних можливостей, що вплинуло на ефективність діяльності в сфері охорони природного навколишнього середовища.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В наступному дія воєнного стану неодноразово продовжувалась Указами Президента України, та він діє безперервно до сьогоднішнього часу.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Також, за ініціативою Запорізької обласної військової адміністрації за погодженням з військовим командуванням у м. Запоріжжі з 20.05.2022 року було запроваджено комендантську годину.

Комендантська година в 2022 році починалась о 22:00 і тривала до 5:00 ранку. В період 2023 року комендантська година діяла з 23:00 години і діяла до 5:00 ранку.

З огляду на викладене, Філія Запорізьке Лісове Господарство не мала можливості виконувати в повному обсязі покладені на неї нормативними актами обов`язки, щодо забезпечення збереження лісу у нічний час, внаслідок російської агресії, оскільки не наділена правом на порушення режиму комендантської години і була обмежена діяти у нічний час доби.

Також, Порядком 612 передбачено, що Державна лісова охорона застосовує патрулювання лісів авіаційне (авіапатрулювання) як один із способів охорони і захисту лісів шляхом використання літаків (вертольотів) або безпілотних літальних апаратів з дотриманням вимог законодавства в галузі авіації, із залученням посадових осіб державної лісової охорони, лісової охорони інших лісокористувачів та власників лісів, пожежно-рятувальних підрозділів, добровільної пожежної охорони та інших осіб з метою здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захисту від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу;

патрулювання лісів наземне - один із способів охорони і захисту лісів шляхом переміщення посадових осіб державної лісової охорони, лісової охорони інших лісокористувачів та власників лісів, пожежно-рятувальних підрозділів, добровільної пожежної охорони та інших залучених осіб територією лісів пішки або транспортними засобами (за умови великої відстані) із зупинками з метою здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захисту від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; (пункт 2 Порядку 612).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, заборонено перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, обмежено пересування громадян та транспортних засобів.

Вочевидь, що з моменту запровадження в Україні воєнного стану внаслідок російської агресії, відповідач був позбавлений можливості застосовувати в своїй діяльності весь спектр заходів по охороні лісу, а саме таких як патрулювання наземне, патрулювання з використанням літаків, гвинтокрилів, безпілотних літальних апаратів з причин, незалежних від нього, в силу дії непереборної сили.

З цього приводу суд вказав, що Філія ЗЛГ не була позбавлена можливості виконувати обов`язки з забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, оскільки має статус правоохоронного органу.

Вважаємо, що такі висновки суду є припущеннями і не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки використання літаків (вертольотів) або безпілотних літальних апаратів, в умовах воєнного стану, органу лісової охорони, навіть зі статусом правоохоронного органу, використовувати не дозволено.

Відповідно до п. 1.3 Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов`язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв`язок між відповілними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

З огляду на викладене, вважаю, що суд дійшов помилкових висновків щодо наявності провини з боку відповідача…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Постановою Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.

Зазначенні вимоги законодавства стосуються проведення заходів державного нагляду (контролю) уповноваженими особами у діяльності суб`єктів господарювання.

Згідно п. 2.1 Положення про Філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 16.12.2022 № 42, Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Пунктом 2.2.2. Положення про Філію передбачено, що основним напрямом діяльності Філії, серед інших, є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Враховуючи наведене, посадові особи Філії «Запорізьке лісове господарство» не мали заборон щодо проведення заходів із охорони лісів від незаконних рубок.

З приводу посилання скаржника на форс-мажорні обставини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Форс-мажорними визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Дане легальне визначення обставин непереборної сили знайшло своє закріплення у ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово- промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР і є ключовим національного законодавства. Верховний Суд виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Таким чином, форс-мажор є обставиною, запобігти якій зобов`язана сторона не може. Відповідно, неналежне виконання зобов`язань не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, якщо інше не передбачено договором або законом.

Положення статті 218 ГК України покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, обов`язок виконання взятих на себе зобов`язань нікуди не зникає, боржник звільняється лише від штрафних санкцій, які він зобов`язаний сплатити у разі їх неналежного виконання. При цьому, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 05.11.2021 у справі № 913/20/21. Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Згідно ст. 89 Лісового кодексу України, Філія «Запорізьке лісове господарство» є органом державної лісової охорони і має статус правоохоронного органу.

Під час комендантської години заборонено пересуватися вулицями, якщо це не пов`язано з виконанням службових або надзвичайних обов`язків. Підтвердженням наявності таких обов`язків є відповідна перепустка, яка дає право на вільне пересування під час комендантської години. При цьому заборонена будь-яка діяльність, яка перешкоджає роботі військових, правоохоронних та інших органів.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи інформації щодо факту звернення Філії «Запорізьке лісове господарство» до Запорізької обласної військової адміністрації про видачу її працівникам відповідних перепусток на вільне пересування під час комендантської години з метою здійснення патрулювання лісів.

Також колегія суддів зауважує, що апелянтом не доведено, що незаконні порубки відбулися саме в нічний час доби.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що Філія «Запорізьке лісове господарство» як правоохоронний орган не позбавлена можливості з виконання обов`язків із захисту лісів від незаконних рубок.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції здійснено належну оцінку доказам по справі та, відповідно, винесено законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що Позивачу надану вичерпну відповідь на всі істотні питання, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 у справі №908/62/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 176 542,72 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Запорізьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 у справі №908/62/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2024 у справі №908/62/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 176 542,72 грн покласти на Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Запорізьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.10.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус