Ухвала

від 09.10.2024 по справі 908/2157/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.10.2024 м.Дніпро Справа № 908/2157/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г. Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від кредитора: Хитрук Н.І., представник ТОВ "Пряма мова";

інші сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року, якою було змінено ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2021 року у справі №908/2157/21 (суддя Черкаський В.І.)

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Пряма мова" звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 168 000,00 грн, яка обґрунтована несплатою боржником в повному обсязі заборгованості з орендної плати за договором операційної оренди №1282802 від 28.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.12.2021 року у справі №908/2157/21, зокрема, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" від 08.09.2021 року; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" у розмірі 168 000,00 грн; зобов`язано розпорядника майна включити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано розпорядника майна включити витрати заявника по сплаті судового збору за подання заяви у розмірі 4540,00 грн до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду 20.07.2022 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2021 року у справі №908/2157/21 змінено; викладено абзац перший та речення перше абзацу другого резолютивної частини ухвали в наступній редакції: "Заяву ТОВ "Пряма мова" від 08.09.2021 року (вх. №18886/08-08/21 від 14.09.2021) задовольнити частково; визнати вимоги ТОВ "Пряма мова" у розмірі 120 750 грн. 00 коп., інші вимоги відхилити".

29.04.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року, якою було змінено ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2021 року у справі № 908/2157/21.

ТОВ "ЮФК Ментор" вказує, що 25.03.2024 року дізналось про зміст договору купівлі-продажу оптичних волокон №012603 від 26.03.2012 року, який було укладено між ТОВ "Нові мережі України" та ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи".

Заявник вважає, що зміст цього договору та договору операційної оренди №128802 від 28.02.2013 року однакові, оскільки оптичні волокна, вказані в цих договорах, є одні й ті самі.

Також ТОВ "ЮФК Ментор" наголошує на тому, що єдиним засновником кредитора ТОВ "Пряма мова" є ОСОБА_1 . При цьому, до 21.07.2017 року ОСОБА_1 також був засновником бенефіціарних власників ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи".

На думку заявника, договір купівлі-продажу оптичних волокон №012603 від 26.03.2012 року може підтвердити чи спростувати обставини, чи взагалі має у своїй власності ТОВ "Пряма мова" оптичні волокна, частину яких вона передає в оренду ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи", оскільки на даний час, як вбачається з оригіналів договорів купівлі-продажу, така власність належить саме ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи".

ТОВ "Пряма мова" згідно поданих відзиву та пояснень просить відмовити у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами. В обґрунтування зазначає, що у своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" не зазначило про існування жодної із підстав, яка б свідчила про необхідність перегляду постанови, а лише долучає перелік документів, які не мають відношення до справи.

Кредитор звертає увагу, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи" існує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" за договором операційної оренди № 1282802 від 28.02.2013 року.

Відповідно до вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи" отримало в оренду оптичні волокна протяжністю вул. Саперно-Слобідська 8 вул. Феодори Пушиної 19.

Вказані у договорі операційної оренди № 1282802 від 28.02.2013 року волокна не стосуються волокон, зазначених у договорі № 012603 купівлі-продажу оптичних волокон. Порівняння траси проходження волокон є необґрунтованим та таким, що не відповідає характеристикам та умовам прокладання оптичних волокон за договором операційної оренди № 1282802 від 28.02.2013 року.

Товариство вказує, що договір операційної оренди № 1282802 від 28.02.2013 року був підписаний чинним на момент підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи" Долженком В.Г. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" Бутченком А.В.

Крім того, товариство вважає, що твердження ТОВ "ЮФК Ментор" про те, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" є ОСОБА_1 не є вірним, оскільки єдиним учасником товариства є ОСОБА_2 .

Також товариство звертає увагу, що заявником були долучені листи адвокату Михайлову А.Л. стосовно оптичних волокон, які зазначені в договорі № 012603 купівлі-продажу оптичних волокон. Проте вказані листи були отримані адвокатом в серпні 2023 року. Тому це спростовує позицію заявника, що йому не було відомо про існування такого договору раніше.

В судове засідання з`явився представник ТОВ "Пряма мова", інші учасники справи участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 року, після надходження справи на запит, відкрито провадженняза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року, якою було змінено ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2021 року у справі №908/2157/21; розгляд заяви призначено на 09.10.2024 року на 15:20 год.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Коваль Л.А. розпорядженням керівника апарату суду призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 908/2157/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.

Враховуючи закінчення процесуального строку розгляду даної заяви, який передбачено ч.1 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що всі учасники були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, апеляційний суд вважав можливим провести розгляд заяви за відсутності осіб, що не з`явилися.

Також колегія суддів зауважує, що після судового засідання, о 16 год.31 хв. до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 09.10.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обговоривши доводи поданої заяви, дослідивши докази, перевіривши обставини на які посилається заявник, колегія суддів доходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частинами 4 і 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права у іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 року у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 року у справі № 916/24/17 та від 19.05.2020 року у справі № 910/19793/14.

Водночас, нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

При цьому, колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004 року).

Як на нововиявлену обставину заявник посилається на договір купівлі-продажу оптичних волокон №012603 від 26.03.2012 року, який було укладено між ТОВ "Нові мережі України" та ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи" і вважає, що зміст цього договору та договору операційної оренди №128802 від 28.02.2013 року, на підставі якого сформовані кредиторські вимоги ТОВ "Пряма мова" до боржника - ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи", є ідентичні. Тому, на його думку, в оренду боржнику передано майно, яке йому і належить.

Колегія суддів не вважає такі доводи обгрунтованими з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому, згідно положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Цивльний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи (за доведеності порушеного права такої особи), якщо під час вирішення відповідного спору буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину."

Положення частини першої статті 204 Цивільного кодексу України встановлює презумцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, є безпідставним посилання скаржника на договір № 012603 від 26.03.2012 року, оскільки зміст вказаного договору не спростовує презумцію правомірності договору операційної оренди № 1282802 від 28.02.2013 року, за яким утворилась заборгованість боржника перед кредитором.

Саме по собі існування такого договору не може бути підставою для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року у цій справі.

В пунктах 7.4, 7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки існування договору № 012603 від 26.03.2012 року не є тією істотною обставиною, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, з огляду на презумцію правомірності правочину - договору № 1282802 від 28.02.2013 року, який став підставою для визнання кредиторських вимог ТОВ "Пряма мова" до боржника ТОВ "Телекомунікаційно-інформаційні системи".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року у справі №908/2157/21.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 року у справі №908/2157/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя А.Є. Чередко