Ухвала

від 16.10.2024 по справі 906/624/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"16" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/624/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за скаргою Житомирського обласного центру зайнятості №2619/10-24 від 02.08.2024 (вх.№01-19/89/24 від 07.08.2024) на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у справі

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про стягнення 76 775,15грн

за участю представників сторін:

від заявника: Забігайло Л.В., дов. №13 від 25.06.2024;

від ГУ Казначейства: Зубовський Д.О., представник згідно з відомостями з ЄДР;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області 09.11.2022 позов задоволено; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь Житомирського обласного центру зайнятості в особі Хорошівської районної філії Житомирського обласного центру зайнятості 76775,15грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю, 2481,00грн судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ №906/624/22 від 27.01.2023.

07.08.2024 за вх.№01-19/89/24 суд отримав поштою скаргу Житомирського обласного центру зайнятості на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області (м. Житомир) №2619/10-24 від 02.08.2024, в якій скаржник просить:

- визнати неправомірними відмови Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у прийнятті наказу до виконання та повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Житомирської області по справі №906/624/22.

В обґрунтування скарги зазначено, що Житомирський обласний центр зайнятості листом від 06.02.2023 №462/10-23 направив наказ №906/624/22 від 27.01.2023 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), та 16.02.2023 вказаним відділом відкрито виконавче провадження ВП №71032002. У березні 2023 року ГУ ПФУ у Житомирській області звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, зокрема, у частині відкриття зазначеного виконавчого провадження. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.04.2023, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023, у задоволенні скарги відповідача було відмовлено. Постановою Верховного Суду від 06.11.2023 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 19.04.2023 у справі №906/624/22 скасовано; прийнято нове рішення, яким скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено; визнано дії державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2023 ВП №71032002 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 27.01.2023 №906/624/22 неправомірними та скасовано постанову державного виконавця від 16.02.2023 ВП №71032002 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 27.01.2023 №906/624/22. Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області код 13559341 є органом державної влади. Виконавчий документ необхідно пред`явити до Державної казначейської служби України за місцем знаходження боржника. Враховуючи ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", 04.12.2023 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу - наказу №906/624/22 без прийняття до виконання. 18.04.2024 за вх.№1197/1-24 виконавчий документ надійшов стягувачу. З огляду на постанову Верховного суду від 06.11.2023 у даній справі, 18.04.2024 Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (супр. лист №1367/10-24), направивши для примусового виконання рішення суду наказ №906/624/22. 14.05.2024 на адресу Житомирського обласного центру зайнятості надійшов лист про повернення виконавчого документа від Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області №04-08-1-10/6688 від 02.05.2024 без виконання. 28.06.2024 листом №2215/10-24 скаржник повторно звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, намагаючись пред`явити наказ до виконання, проте листом від 22.07.2024 №04-08-1-06/10585 (вх.№2288/1-24 від 30.07.2024) виконавчий документ повернуто без виконання з тих самих підстав. 30.07.2024 за вх.№2288/1-24 Житомирським обласним центром зайнятості отримано лист від 22.07.2024 №04-08-1-06/10585 про повернення виконавчого документу без виконання.

Ухвалою суду від 08.08.2024 скаргу Житомирського обласного центру зайнятості №2619/10-24 від 02.08.2024 (вх.№01-19/89/24 від 07.08.2024) на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду заяви на 20.08.2024 о 16:00. Також, даною ухвалою зобов`язано Головне управлінню Державної казначейської служби України в Житомирській області до 16.08.2024 надати суду письмові пояснення по суті скарги.

16.08.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській областінадійшли пояснення по справі.

20.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги, в якому, зокрема, зазначено про заперечення скарги з боку даного органу.

05.09.2024 до суду від Житомирського обласного центру зайнятості надійшла заява від 02.09.2024 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання (вх.№01-44/2527/24 від 05.09.2024).

11.09.2024 через систему "Електронний суд" від ГУ Державної казначейської служби України в Житомирській області надійшло пояснення на скаргу, в якому останнє просить суд відмовити в її задоволенні.

23.09.2024 до суду від заявника надійшло письмове заперечення на пояснення ГУ Державної казначейської служби України в Житомирській області на скаргу.

Ухвалою суду від 01.10.2024 оголошено перерву до16.10.2024 о 09:30.

14.10.2024 через систему "Електронний суд" від ГУ Державної казначейської служби України в Житомирській області надійшло заперечення на заяву Житомирського обласного центру зайнятості щодо поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання.

Представник заявника в судовому засіданні 16.10.2024 підтримав подану до суду скаргу №2619/10-24 від 02.08.2024 на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, а також заяву від 02.09.2024 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання.

Представник ГУ Державної казначейської служби України в Житомирській області в судовому засіданні 16.10.2024 заперечував проти задоволення скарги дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області та щодо поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в засідання суду 16.10.2024 не прибув, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся засобами електронного зв`язку, про що свідчить відповідна довідка суду про доставку електронного листа.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи з розгляду скарги Житомирського обласного центру зайнятості №2619/10-24 від 02.08.2024 на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області та заяви від 02.09.2024 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Аналогічне положення закріплено в ч.1 ст.1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.1, 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За нормами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення №215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно із п.3 Положення №215 основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення №215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.13 №45).

За правилами п.3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)).

Відповідно до зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до п.15 Порядку, дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

Разом з тим, Закон України "Про виконавче провадження" установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч.1 ст.74 цього Закону).

Водночас, можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства цим Законом не визначено.

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, також не визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Наведені норми права є підставою для висновку про те, що ГПК України та Закон України "Про виконавче провадження" передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.06.2018 у справі №916/1227/16 (провадження №12-105гс18) та від 27.02.2019 у справі №913/356/15 (провадження №12-5гс19).

Таким чином, оскільки оскарження дій Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області щодо невиконання судового рішення підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, то заявник дійшов помилкових висновків про те, що подана заявником скарга підлягає розгляду в порядку, встановленому розділом VI ГПК України.

Відповідно до ч.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Вирішуючи питання щодо скарги Житомирського обласного центру зайнятості, суд, виходячи із загальних принципів судочинства, вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме - положення п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Згідно із ч.2 ст.231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження за скаргою Житомирського обласного центру зайнятості №2619/10-24 від 02.08.2024 на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо відмови у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 (вх.№01-19/89/24 від 07.08.2024).

Водночас, суд роз`яснює заявнику, що розгляд його вимог про визнання дій Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області щодо відмови у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 належить до юрисдикції адміністративного суду.

Щодо заяви Житомирського обласного центру зайнятості від 02.09.2024 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 до примусового виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Варто зазначити, що згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За змістом ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ГУ Державної казначейської служби України в Житомирській області №04-08-1-06/10585, 22.07.2024 останнім Житомирському обласному центру зайнятості повернуто наказ Господарського суду Житомирській області №906/624/22 від 27.01.2023 (а.с. 132-133, т.2).

Разом з тим, відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, строк для пред`явлення наказу Господарського суду Житомирській області №906/624/22 від 27.01.2023 до виконання Житомирським обласним центром зайнятості не пропущено, відтак потреба у поновленні строку для пред`явлення даного наказу до виконання відсутня.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Житомирського обласного центру зайнятості від 02.09.2024 про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Житомирській області №906/624/22 від 27.01.2023 (вх.№01-44/2527/24 від 05.09.2024).

Керуючись ст.2,7,13,42,46,231,234,235,329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Житомирського обласного центру зайнятості від 02.09.2024 (вх.№01-44/2527/24 від 05.09.2024) про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Житомирській області №906/624/22 від 27.01.2023.

2. Провадження за скаргою Житомирського обласного центру зайнятості №2619/10-24 від 02.08.2024 (вх.№01-19/89/24 від 07.08.2024) на дії (бездіяльність) Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області щодо відмови у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/624/22 від 27.01.2023 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 21.10.2024.

Суддя Шніт А.В. Відправити:

1 - Житомирському обласному центру зайнятості через електронний кабінет

2 - ГУ ПФУ в Житомирській області через електронний кабінет

3 - ГУ Державної казначейської служби в Житомирській області через електронний кабінет