Рішення

від 16.10.2024 по справі 909/737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/737/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Куцанюк Й.С.,

за участю представника позивача - Дяденчук А.І.,

представника відповідача - Бойчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк", вул. Центральна, буд. 38 А, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35312

до відповідача: Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради, вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, про стягнення 801 146, 11 грн - основної суми заборгованості, 7 420, 45 грн - 3% річних, 24 185, 21 грн - інфляційних втрат, зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту фактичного виконання рішення, стягнення судових витрат,

встановив, що ТОВ "Хімія Парк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення 801 146, 11 грн - основної суми заборгованості, 7 420, 45 грн - 3% річних, 24 185, 21 грн - інфляційних втрат, зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту фактичного виконання рішення, стягнення судового збору в розмірі 12 491, 28 грн та 25 000 грн - витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України та умовам договору про закупівлю послуг № 48/23 від 03.05.2023, не виконав взяті на себе зобов`язання і не оплатив надані послуги в обумовлений договором строк.

За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховані 3% річних і інфляційні втрати.

У підтвердження вимог надав суду копії: договору про закупівлю послуг № 48/23 від 03.05.2023, зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, дефектного акту, договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи № 01-01-01 і розрахунку загальновиробничих витрат до нього, пояснювальної записки, відомості ресурсів до локального кошторису № 01-01-01, додаткової угоди № 97 від 30.08.2023 до договору № 48/23 від 03.05.2023, зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи № 01-01-01, відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до нього, пояснювальної записки, додаткової угоди № 101 від 31.08.2023 до договору № 48/23 від 03.05.2023, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2023, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 01-01-01, акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.04.2023 - 05.07.2024, витягу з ЄДРПОУ стосовно позивача, витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 19.09.2024.

27.08.2024, відповідач направив суду відзив на позовну заяву в якому зазначив про те, що, відповідно до п.п. 4.3., 4.11. Договору № 48/23 від 03.05.2023 фінансові зобов`язання виникають лише за наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Тобто, порядок розрахунків за цими Договорами сторони поставили в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника та отримання ним бюджетних призначень на фінансування закупівлі згаданого Договору № 48/23 на свій реєстраційний рахунок. На момент направлення відзиву фактичних бюджетних надходжень за цим Договором не було, а відповідач не отримував бюджетні призначення на фінансування закупівлі згідно Договору № 48/23 на свій реєстраційний рахунок. Вказав також на те, що укладаючи Договір № 48/23 від 03.05.2023, позивач погодився з умовою пункту 4.2., а саме про те, що розрахунки за цими Договорами здійснюються відповідно до постанови КМУ від 09.06.2021 № 590, якою визначено механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, та встановлено порядок (черговість) здійснення видатків державного та місцевого бюджетів. Щодо стягнення судового збору, 3% та інфляційних втрат зазначає, що відповідно до п. 10.2. Договору № 48/23 замовник не несе відповідальності за затримку бюджетного фінансування та зобов`язується здійснити оплату за надані послуги згідно з п. 4.3 Сторони погодились, що замовник звільняється від сплати будь-яких штрафів, пені, стягнень, судового збору, інших санкцій тощо стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов`язань за цим Договором, яке викликане затримкою бюджетного фінансування.

Також вказав на те, що посилання позивача на висновки Верховного суду, які викладені у постанові від 18.01.2024 у справі № 916/410/23 (п. 85-87) є безпідставними, оскільки інтереси позивача, як кредитора у даному випадку не порушуються, тому, що на такі умови оплати позивач погодився на стадії закупівлі за результатами якої між Сторонами було укладено Договір з чітко визначеними умовами оплати наданих ним послуг та сплати стягнень.

У підтвердження викладених обставин надав суду копії виписки з ЄДРЮОФОПГФ щодо відповідача, рішення Івано-Франківської міської ради від 03.02.2023 № 16-33, довідки про наявність коштів на рахунку відповідача станом на 26.08.2024, виписки з рахунка за 26.08.2024, реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 16.10.2023 № 216, проєкту договору № 48/23. вих. № 2219/ПЗ від 12.04.2023 і додатків до нього.

15.10.2024, представник позивача направив суду пояснення по справі в яких вказав на те, що з огляду на умови п. 4.1. Договору № 48/23, відповідач зобов`язаний був оплатити надані йому послуги до 01.04.2024. Договір підряду, зокрема, Договір № 48/23, є безумовно оплатним і визначений обов`язок Замовника оплатити надані йому послуги не може ставитись у залежність від наявності чи відсутності у нього бюджетних коштів. В обґрунтування вказав на вимоги ст.ст. 3, 837, 875, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020, що винесена у справі № 902/417/18 (п. 8.33), постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 , що винесена у справі № 523/6003/14-ц), постанову ОП КГС ВС від 16.09.2022 (справа № 913/703/20). Узгоджена сторонами умова ( п. 4.3. ) про оплату наданих послуг після надходження коштів на рахунок Департаменту не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки така умова не відповідає визначенню "відкладальна обставина" та суперечить змісту ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 і ч. 1 ст. 875 ЦК України. В підтвердження своєї позиції також вказав на рішення Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005, що винесено у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" і рішення від 30.11.2004, що винесено у справі "Бакалов проти України", а також на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16.

15.10.2024, від представника позивача до суду надійшла заява, у якій позивач, посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України, повідомляє суду, що протягом 5 днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з наданням доказів на підтвердження їх розміру.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом розгляду є стягнення заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до моменту фактичного виконання рішення, стягнення судових витрат.

Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору про надання послуг №48/23 від 03.05.2023, в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Так, відповідно до умов вказаного договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується надати послуги, зазначені в п. 1.2 даного Договору згідно з затвердженою кошторисною документацією (далі послуги), а Замовник приймає та оплачує надані належним чином послуги, у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору, Виконавець зобов`язується вказані послуги надати з використанням власних матеріалів і матеріально-технічних засобів, відповідно до затвердженої кошторисної документації, забезпечити необхідну якість послуг у відповідності до державних стандартів, будівельних норм і правил та інших нормативних документів.

Склад, обсяги, види, ціна та строки надання послуг, а також ціна матеріалів, умови та порядок фінансування визначаються: кошторисною документацією та цим Договором. Постачання, складування та зберігання матеріалів здійснюється Виконавцем (п. 1.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору, передбачено, що сума цього Договору відповідає динамічній Договірній ціні (додатки 1, 2, 3 до цього Договору) і становить: 1 042 671, 83 грн. 83 коп. без ПДВ.

30.08.2023 року сторонами підписано додаткову угоду № 97, якою змінено ціну договору з 1 042 671, 83 грн. до 1 042 022, 82 грн. та підписано договірну ціну в новій редакції.

31.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 101, якою строки надання послуг продовжені до 31.12.2023.

Відповідно до довідки про вартість і акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 розмір ціни наданих послуг, (які підписані сторонами у справі та скріплені їхніми печатками) визначено сторонами у сумі 801 146, 11 грн.

Сторони узгодили, що розрахунки проводяться тільки за фактично надані послуги протягом 120 - ти банківських днів після підписання Замовником представлених Виконавцем належно оформлених актив наданих послуг (Форма КБ-2в) та довідок про вартість наданих послуг (Форма КБ-3) (п. 4.1. Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року N? 590 (зі змінами та доповненнями) у національній валюті України гривні у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок Виконавця, що вказаний у реквізитах цього договору (п. 4.2. Договору).

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані Послуги здійснюється упродовж 5 (п?яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.3. Договору).

Фінансування за даним Договором здійснюється за рахунок коштів бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади (п. 4.10. Договору).

Бюджетні зобов`язання за даним Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 4.11. Договору).

Виконання бюджетних зобов`язань за даним Договором проводиться виключно за умови та в межах фактичних надходжень коштів за бюджетним призначенням по даному Договору (п. 4.12. Договору). .

Згідно з п. 7.3.4. Договору, Замовник зобов`язується прийняти в установленому порядку та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 10.2. Договору, Замовник не несе відповідальності за затримку бюджетного фінансування та зобов`язується здійснити оплату за надані послуги згідно з п. 4.3. Сторони погодились, що Замовник звільняється від сплати будь-яких штрафів, пені, стягнень, судового збору, інших санкцій тощо стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов`язань за цим Договором, яке викликане затримкою бюджетного фінансування.

Отже, в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, між сторонами, на підставі Договору, виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 ГК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов`язанні передбачено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підтвердженням наявності непогашеної відповідачем заборгованості є акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2023р. по 05.07.2024, підписаний сторонами.

Посилання відповідача на відсутність фактичних бюджетних надходжень за спірним Договором, не отримання бюджетних призначень на фінансування закупівлі згідно Договору № 48/23 на свій реєстраційний рахунок не може братись судом до уваги, адже відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Виходячи з положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Зокрема, така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018, що винесена у справі № 911/4249/16.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення основної суми боргу, є обґрунтованою .

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід задоволити частково виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якими встановлено те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом і того, що при перерахунку здійсненого судом самостійно, встановлено, що до стягнення підлягають 7 354, 78 грн - 3% річних та 24 185, 21 грн - інфляційних втрат.

Вимогу про означення в рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% до моменту фактичного виконання рішення, слід задоволити у відповідності до вимог ст. 238 ГПК України , якою передбачено право суду , приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради ( що знаходиться по вул. Незалежності, буд. 7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 7601, код ЄДРПОУ 37794186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" ( що знаходиться по вул. Центральна, буд. 38 А, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35312 код ЄДРПОУ - 38986599 ) - 801 146, 11 грн - основної суми заборгованості, 7354,78 грн - 3% річних, 24 185, 21 грн - інфляційних втрат та 12 490,29 судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, нараховувати 3% річних до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.10.24.

Суддя М. Скапровська