ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
02.05.2024Справа № 910/6804/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 910/6804/23
За позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирска, №49А»
про визнання недійсними рішення загальних зборів
Представники учасників справи:
від позивача: Дем`янчук Г.В.
від відповідача: Ізвєков В.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» (далі - відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів.
Позов обґрунтований тим, що позивачка є власницеюНОМЕР_1 нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вул. Володимирська, б. 49А , а відтак є співвласницею Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А», втім про проведення загальних зборів 31.03.2021 та 20.08.2022 повідомлена не була, тоді як прийняті рішення на загальних зборах порушують її права як співвласниці об`єднання, у зв`язку з чим просить визнати їх недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 (суддя Привалов А.І.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6804/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 (суддя Привалов А.І.) задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено до вирішення спору по суті дію рішень загальних зборів співвласників від 31.03.2021, оформлених Протоколом № 2 Загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А» від 30.04.2021, та рішень загальних зборів від 20.08.2022, оформлених Протоколом №3 Загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А» від 30.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 (суддя Привалов А.І.) відмовлено в задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/6804/23.
31.05.2023 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечив проти задоволення позову та зауважив, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» належним чином та у передбачений статутом спосіб повідомлено позивачку про проведення загальних зборів співвласників, які скликались 31.03.2021 та 20.08.2022. Відповідач також наголошує на тому, що рішення загальних зборів, оформлені протоколами від 30.04.2021 та 30.09.2022, прийняті в межах повноважень та у відповідності до встановленого Статутом ОСББ порядку. При цьому, наголошує, що посилання у позові на неврахування відповідачем під час голосування усіх об`єктів нерухомості позивачку у будинку є помилковими, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона є власником 15-ти приміщень, а не НОМЕР_1 об`єктів нерухомості, як про це зазначено у позові. Крім того, відповідач зауважує на тому, що має обґрунтовані сумніви щодо законності підстав набуття позивачкою права власності на об`єкти нерухомого майна, яке є умовою виникнення у неї прав та обов`язків співвласника та відповідно права на позов. Також відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що позивачка не обґрунтовує свій позов наявністю безумовної підстави для визначення оскаржуваних рішень недійсними та не надає жодного доказу щодо цього, а незгода з прийнятими рішеннями суперечить необхідності дотримання балансу між інтересами співвласників, які брали участь у голосуванні. Поряд з тим, оскільки позивачка зазначає, що послуги з утримання будинку вона одержує відповідно до укладеного індивідуального договору з Фірма «Т.М.М.» ТОВ, а тому сплата ОСББ внесків за утримання та управління будинком є економічно невигідною їй, відповідач з метою встановлення усіх обставин справи просить суд витребувати у позивачки платіжні документи на підтвердження здійснення нею оплат за послуги на підставі індивідуального договору від 28.07.2020 на користь Фірми «Т.М.М.» ТОВ за період з 28.07.2020 по 29.05.2023. Разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем було поставлено питання позивачу в порядку передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України.
12.06.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка заперечила проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зауважила, що вона взагалі не була повідомлена про дату, час та місце проведення загальних зборів, що відбулись 31.03.2021, оскільки із списків згрупованих відправлень наданих відповідачем до суду, вбачається, що зазначена адреса позивачки, як одержувача у списку відправлень вказана як: « АДРЕСА_2 », без зазначення конкретного номеру приміщення, що свідчить про неналежність відправлення та, як наслідок, не повідомлення її про її право на участь у загальних зборах співвласників. Крім того, на переконання позивачки, відповідач повинен був здійснити відправку повідомлення про проведення загальних зборів на адресу кожного приміщення, розташованого по вулиці Володимирська №49А у місті Києві , адже чинні на той момент положення статуту ОСББ визначали кількість голосів співвласника за кількістю його квартир та/або нежитлових приміщень в будинку. Заперечує позивачка і доводи відповідача про те, що за нею зареєстровано лише 15 об`єктів нерухомості, посилаючись на те, що технічними паспортами на нежитлові приміщення НОМЕР_16 чітко визначено, що перелічені нежитлові приміщення є відокремленими об`єктами. Разом з тим, позивачка наголошує на тому, що на спірних загальних зборах співвласники, які брали участь безпосередньо у день зборів не голосували, а виявили бажання здійснити таке голосування шляхом письмового опитування, що свідчить про те, що на загальних зборах ніхто зі співвласників не голосував, відтак і рішення не могло бути прийнято.
26.06.2023 року до відділу діловодства суду через систему Електронний Суд від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечив проти доводів позивачки та вказав, що списки згрупованих відправлень складаються працівниками АТ «Укрпошта» з використанням власних технічних засобів і очевидно, що технічні обмеження, зокрема, щодо кількості символів у рядках, не дали змоги повністю відобразити адресу одержувача у списку згрупованих відправлень та наголошує, що АТ «Укрпошта» не прийняла б поштові відправлення з недоліками у адресі одержувача, адже у відповідності до пункту 56 Правил надання поштового зв`язку, не підлягають пересиланню поштові відправлення, поштові перекази, які не відповідають вимогам цих Правил, при цьому, надсилання співвласнику повідомлення про скликання загальних зборів на усі належні йому об`єкти нерухомого майна жодним нормативним документом не передбачено. Щодо доводів позивачки про відсутність начебто голосування співвласників під час проведення загальних зборів, то відповідач зауважує, що жоден нормативний акт чи статут ОСББ не передбачає, що присутні на зборах учасники мають підписати саме протокол як форму втілення рішень, прийнятих на зборах, відповідач наголошує, що ОСББ у своїй практиці проведення загальних зборів користується зручною формою фіксації голосів співвласників - листок опитування, такі листки опитування застосовуються до усіх способів голосування співвласників - як присутніх безпосередньо на зборах, так і тих, які висловили намір проголосувати під час процедури опитування і така форма голосування учасників, присутніх на зборах, як підписання окремого документу, яким є листок опитування, не суперечить чинному законодавству, отже міркування позивачки про не голосування співвласниками під час проведення зборів у 2021 та 2022 роках не мають під собою жодного аргументу та спростовуються наявними у справі доказами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 про забезпечення позову задоволено, ухвалу скасовано та прийнято нове рішення про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення.
05.07.2024 року через відділ діловодства суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» надійшла заява про відвід судді Привалова А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 (суддя Привалов А.І.) заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/6804/23 залишено без розгляду.
06.07.2024 року через відділ діловодства суду від представника відповідача Ізвєкова В.В. надійшла заява про відвід судді Привалова А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 (суддя Привалов А.І.) відмовлено у задоволенні заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» адвоката Ізвєкова В.В. про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/6804/23 та визнано його необґрунтованим, самовідвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/6804/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників задоволено, справу №910/6804/23 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/6804/23 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 справу №910/6804/23 прийнято до провадження судді Васильченко Т.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання у справі.
25.07.2023 року до відділу діловодства суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023, за змістом якої вбачається, що у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи №910/6804/23, у зв`язку з надходженням заяви про виправлення описки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 зупинено провадження у справі №910/6804/23 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.
За супровідним листом Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №27-17/910/6804/23/482/23 від 29.09.2023 матеріали справи повернуті до Господарського суду міста Києва 05.10.2023 та передані на сектор судді з відділу автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 поновлено провадження по справі №910/6804/23 та призначено підготовче засідання на 07.11.2023.
06.11.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 07.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання відповідача про витребування у позивачки платіжних документів на підтвердження здійснення нею сплат послуг на підставі індивідуального договору від 28.07.2020 на користь Фірми «Т.М.М.» ТОВ за період з 28.07.2020 по 29.05.2023 та задоволено заяву позивачки про відкладення, відкладено підготовче засідання у справі на 28.11.2023.
За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлені права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У Рекомендаціях R(84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Враховуючи наведені відповідачем обставини, з метою повного та всебічного встановлення усіх обставин справи та на виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про витребування у позивачки документів, а саме: платіжних документів на підтвердження здійснення сплат послуг по індивідуальному договору від 28.07.2020 на користь Фірми «Т.М.М.» ТОВ за період з 28.07.2020 по 29.05.2023.
24.11.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів разом із копіями платіжних документів у підтвердження здійснення оплат послуг на підставі договору від 28.07.2020 на користь Фірми «Т.М.М.» ТОВ.
У судовому засіданні 28.11.2023 оголошено перерву до 19.12.2023.
08.12.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/6804/23 нотаріально завіреної заяви свідка на запитання відповідача про обставини, що мають значення для справи.
У судовому засіданні 19.12.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 16.01.2024.
У судових засіданнях у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви, зокрема, до 09.04.2024.
Судове засідання, призначене на 09.04.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням суддів Васильченко Т.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 02.05.2024.
У судовому засіданні 02.05.2024 представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 02.05.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2018 року проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, № 49 А» за № 10741020000073924 про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодекс України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
ОСОБА_1 є власником ряду нежитлових приміщень, у будинку по вулиці Володимирська, 49 А у місті Києві , що не заперечується відповідачем у справі, а тому є співвласником багатоквартирного будинку по вулиці Володимирська, 49 А у місті Києві .
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів).
Зазначений Закон визначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За приписами частини 4 статті 4 вищевказаного Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №462/2646/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Частини 2-3, 6, 13 вказаної статті визначають, що для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.
Згідно частини 8 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2021 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві , які оформлені протоколом зборів №2 від 30.04.2021.
На вказаних зборах вирішено: 1) Обрати Головою загальних зборів співвласників ОСОБА_4 . Обрати Секретарем загальних зборів співвласників ОСОБА_5 . Уповноважити Голову зборів та Секретаря зборів підписати протокол Загальних зборів співвласників «Володимирська, №49А». 2) Затвердити звіт Правління ОСББ «Володимирська, №49А» за період 2019-2020 роки. 3) Затвердити Статут ОСББ «Володимирська, №49А» у новій редакції. Уповноважити Голову загальних зборів співвласників підписати Статут і забезпечити проведення необхідних дій для його реєстрації. 4) Обрати статутний орган ОСББ «Володимирська, №49А» Правління у складі 8-ми осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 5) Обрати статутний орган ОСББ «Володимирська, №49А» Ревізійну комісію у складі 4-х осіб: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
На момент проведення Загальних зборів співвласників будинку загальна кількість голосів співвласників (відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Володимирська, № 49А») становила: 196, що підтверджується і реєстром співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській у місті Києва , які мали право брати участь у Загальних зборах співвласників ОСББ «Володимирська, №49А», що відбулися 31.03.2021.
У Загальних зборах співвласників прийняли участь особисто та/або через представників співвласників у кількості 13 осіб із загальною кількістю голосів: 17,6. У письмовому опитуванні (особисто та/або через представників) взяли участь співвласники у кількості 98 осіб із загальною кількістю голосів: 89,4. Разом у голосуванні взяли участь співвласники у кількості 111 осіб із загальною кількістю голосів 107, що становить 54,59% від загальної кількості голосів співвласників (відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Володимирська, № 49А»).
Як на підставу для скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві , які оформлені протоколом зборів № 2 від 30.04.2021 позивачка зазначає про те, що вона не була повідомлена про дату, час і місце проведення загальних зборів, що призвело до порушення її права на участь у загальних зборах, права на голосування та прийняття рішень порядку денного, окрім того, відповідно до редакції статуту 2017 року кількість голосів, які має співвласник дорівнює кількості квартир та/або нежитлових приміщень у будинку, які перебувають у його власності, а оскільки позивачка є власницею 26 об`єктів нерухомості, то включення в реєстр співвласників лише 15 об`єктів є обмеженням її права у кількості голосів.
За приписами ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Згідно з ч. 12, 13 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не визначає кворуму загальних зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів, що рахується від загальної кількості всіх співвласників.
Частиною 14 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 зазначила, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
За приписами п. 2 ч. ІІІ Статуту 2017 ОСББ «Володимирська, № 49А», загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.
З огляду на порядок денний загальних зборів 31.03.2021 на їх розгляд було поставлено питання, які відносяться виключно до компетенції загальних зборів і такі збори повноважені приймати рішення з усіх питань порядку денного.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Статуту 2017 рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. З питань, які не відносяться до спеціальних, рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного хто проголосував із зазначенням результату його голосування.
Частиною 15 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Вказана норма Закону кореспондується із пунктом 9 розділу ІІІ Статуту 2017 ОСББ «Володимирська, № 49А».
Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).
Порядок проведення письмового опитування під час прийняття рішень зборами співвласників багатоквартирних будинків врегульовано в статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який в силу ч. 11 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» застосовується і під час проведення установчих зборів об`єднання.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Таким чином, вищевказані результати голосування співвласників відображені в протоколі № 2 від 30.04.2021 загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А», який містить остаточні підсумки загальних зборів і письмового опитування та відображає волевиявлення більшості.
Водночас Статут 2017, затверджений зазначеним рішенням загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49А», не передбачає спеціального порядку ухвалення рішень 2/3 кількості голосів щодо питань, передбачених ч. 14 ст. 10 Закону України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Отже, для того, щоб рішення стосовно спірних питань порядку денного загальних зборів 31.03.2021 вважалося таким, що є прийнятим, за нього мали проголосувати співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників.
При цьому, вимоги чинного законодавства та статут не передбачають умов, що присутні на зборах учасники мають підписати саме протокол як форму втілення рішень, прийнятих на зборах, а відтак фіксація голосів співвласників шляхом заповнення листка опитування, в тому числі, присутніх безпосередньо на зборах, які є додатком до протоколу, не протирічить чинному законодавству.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Відтак, оскільки рішення загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49 А», оформлене протоколом від 30.04.2021 №2 є ухваленим відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статуту ОСББ «Володимирська, №49А» у редакції 2017 року, а у голосуванні взяли участь співвласники у кількості 111 осіб із загальною кількістю голосів 107, що становить 54,59% від загальної кількості голосів співвласників, та беручи до уваги, що права одного співвласника ОСББ не можуть мати перевагу над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.
При цьому, суд відхиляє доводи позивачки про неповідомлення її про дату, час і місце проведення загальних зборів, що призвело до порушення права на участь у загальних зборах, права на голосування та прийняття рішень порядку денного.
Так, частиною 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Тобто, вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше встановлює, що форма повідомлення обов`язково письмова, по-друге повідомляється кожен власник по-третє, таке повідомлення вручається власнику під розписку, або шляхом поштового повідомлення (рекомендованим листом).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
Вказана норма закону кореспондується із пунктом 5 розділу ІІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А», затвердженого рішенням установчих зборів співвласників, оформленого протоколом від 28.03.2017 (далі - Статут 2017), яким передбачено, що правління не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом з повідомленням письмове повідомлення про проведення загальних зборів.
На виконання вищезазначених вимог Закону та Статуту в чинній на той момент редакції, відповідачем було направлено ОСОБА_1 повідомлення від 15.03.2021 про проведення загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А», призначених на 31.03.2021 о 19 год. 00 хв. у Київському Будинку Вчених, який знаходиться за адресою: вул. Володимирська, 45а, 2 поверх, «Біла зала» з порядком денним: 1) звіт діяльності правління за 2019-2020 рік; 2) затвердження Статуту у новій редакції; 3) обрання правління у новому скаладі; 4) обрання Ревізійної комісії у новому складі; 5) інші питання, про що свідчить копія списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Київ-1, відправник - ОСББ «Володимирська, №49А» №9165 від 17.03.2021 та фіскальні чеки про сплату послуг відправки.
Список згрупованих відправлень, складений працівниками відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» Київ-1 з використанням власних технічних засобів, підтверджує, що відповідне поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 , як і інших адресатів, надіслано ОСББ як відправником через національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» у порядку та спосіб, передбачених відповідними Правилами, тобто із зазначенням адреси усіх отримувачів (в т.ч. і ОСОБА_1 ), а сам факт не відображення повної адреси отримувача у списку згрупованих відправлень не може свідчити про не здійснення відправки поштового відправлення, вказаному на конверті отримувачу.
Відповідно до пункту 42 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: 1) найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також якщо відомо посада, ім`я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата зазначаються повністю; за наявності номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень); 2) поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.
При цьому, за умовами пункту 56 Правил, не підлягають пересиланню поштові відправлення, поштові перекази, порядок адресування яких не відповідає вимогам, визначеним цим правилам.
Отже, АТ «Укрпошта» не приймає відправлення до пересилання, у разі не відповідності їх вказаним Правилам, адже відповідно до пункту 56 Правил листи без зазначення повної адреси одержувача не підлягають пересиланню.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення працівниками АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, щодо направлених відповідачем листів з повідомлення про загальні збори на адресу ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідне поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 і інших адресатів, надіслано ОСББ як відправником через національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» у порядку та у спосіб, передбачений відповідними Правилами, тобто із зазначенням повної адреси усіх отримувачів, в іншому випадку АТ «Укрпошта» не прийняла б таке відправлення.
Таким чином, відповідачем належним чином виконано вимоги Закону та Статуту у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень, щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення загальних зборів.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (схожий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).
Не обґрунтованими є і доводи позивачки про необхідність надсилання повідомлення про скликання зборів на усі адреси нерухомого майна, якими вона володіє у будинку по вулиці Володимирська, №49А та обмеження її у кількості голосів, оскільки відповідачем у реєстрі співвласників станом на момент загальних зборів зазначено лише 15 об`єктів нерухомого майна з 26.
Так, відповідно до приписів пункту 7 Статуту, кількість голосів, які має співвласник дорівнює кількості квартир та/або нежитлових приміщень в будинку, які перебувають у його власності.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень у будинку по
АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/1-2-3-4-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217962822 від 28.07.2020;
2) АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/7-9-10-11-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217847555 від 27.07.2020;
3) АДРЕСА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/13-14-15-16-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217824056 від 27.07.2020;
4) АДРЕСА_6 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/17-18-19-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217818568 від 27.07.2020;
5) АДРЕСА_7 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/5-6-7-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217876099 від 27.07.2020;
6) АДРЕСА_8 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/8-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217884808 від 27.07.2020;
7) АДРЕСА_9 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/12-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217889080 від 27.07.2020;
8) АДРЕСА_10 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/13-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217965829 від 28.07.2020;
9) АДРЕСА_11 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/14-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217968764 від 28.07.2020;
10) АДРЕСА_12 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/21-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217977174 від 28.07.2020;
11) АДРЕСА_13 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/26-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217972186 від 28.07.2020;
12) АДРЕСА_14 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/27а-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217980105 від 28.07.2020;
13) АДРЕСА_15 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/31-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217842567 від 27.07.2020;
14) АДРЕСА_16 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/32-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217838049 від 27.07.2020;
15) АДРЕСА_17 , що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № ВЛ/37-01-03 від 28.01.2003 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 217828947 від 27.07.2020.
Обставини перебування у власності позивачки об`єктів нерухомості у кількості 15 штук підтверджується і наданою відповідачем довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна від 15.03.2021 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49А .
Отже, позивачка на момент ухвалення оскаржуваних рішень загальних зборів, мала право власності на 15 нежитлових приміщення у будинку за адресою: вул. Володимирська, 49 А, м. Київ , що спростовує її доводи про порушення п.7 розділу ІІІ Статуту.
При цьому, стверджуючи про перебування у її власності 26 окремих об`єктів нерухомого майна, належних доказів у підтвердження цього не надає та долучає до матеріалів справи копії технічних паспортів саме на 15 об`єктів нерухомого майна, а саме: технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_2 площею 47,8 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_3 площею 35,7 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_3 площею 35,7 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_4 площею 12,0 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_5 площею 5,4 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_6 площею 7,7 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_7 площею 17,2 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_8 площею 8,7 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_9 площею 54,7 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_10 площею 16,1 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_11 площею 15,7 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_12a площею 22,0 кв.м. в літ. «А-7-16»; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_13 площею 37,8 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_14 площею 24,3 кв.м.; технічний паспорт від 10.07.2020, інвентаризаційна справа №2277, на нежитлове приміщення цокольного поверху НОМЕР_15 площею 10,0 кв.м.
Відтак, оскільки за ОСОБА_1 станом на момент прийняття рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві , які оформлені протоколом зборів №2 від 30.04.2021, зареєстровано 15 приміщень, то відповідно мала 15 голосів, а тому суд приходить до висновку про відсутність обмеження її у кількості голосів під час прийняття оскаржуваних рішень.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання рішень загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49 А», оформлених протоколом від 30.04.2021 №2 недійсними.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49 А», оформленим протоколом № 2 від 30.04.2021 затверджено статут ОСББ «Володимирська, № 49 А» в новій редакції (далі - Статут 2021).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Статуту 2021 кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорцій до частки загальної площі квартири та /або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо квартира/нежитлове приміщення перебуває у власності кількох осіб, то голоси рахуються пропорційно частинам власності таких співвласників. Співвласник частини квартири/нежитлового приміщення може уповноважити представляти інтереси на зборах іншого співвласника у відповідності до вимог чинного законодавства. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Тобто, у разі набрання необхідної кількості голосів, зміни в статут вступають в силу для учасників юридичної особи, якими є і співвласники, з моменту прийняття такого рішення на загальних зборах.
20.08.2022 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві , які оформлені протоколом зборів №3 від 30.09.2022.
На вказаних зборах вирішено: 1) Обрати Головою Загальних зборів співвласників ОСОБА_4 . Обрати Секретаря Загальних зборів співвласників ОСОБА_5 . Уповноважено Голову та Секретаря Загальних зборів співвласників підписати протокол Загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А». Надати повноваження Голові Загальних зборів співвласників здійснити державну реєстрацію документів, затверджених Загальними зборами співвласників. 2) Затвердити звіт Правління ОСББ «Володимирська, №49А» за період січень 2021 року - липень 2022 року. 3) Змінити назву ОСББ «Володимирська, №49А»: повне найменування англійською мовою на Homeowners association «Volodymyrska, №49А», скорочене найменування англійською мовою на Condominum «Volodymyrska, №49А». 4) Визначити наступний порядок управління багатоквартирним будинком №49А по вулиці Володимирській у місті Києва : з 01 квітня 2023 року ОСББ «Володимирська, №49А» приймає багатоповерховий будинок №49А по вулиці Володимирська у місті Києві , підземну автостоянку, що знаходиться в цьому будинку, прибудинкову територію, спільне майно співвласників цього будинку на самостійне управління, утримання, обслуговування та експлуатацію, включаючи їх поточний та капітальний ремонт. 5) Для забезпечення утримання, експлуатації багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській у місті Києві , (включаючи його поточний, капітальний ремонт та утримання прибудинкової території), для забезпечення водопостачання, водовідведення, постачання електричної та теплової енергії, вивезення твердих побутових відходів у такому будинку, а також для забезпечення належного користування спільним майном співвласників, ОСББ «Володимирьска, №49A»: задовольняє господарчі потреби самостійно шляхом самозабезпечення або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання; визначає виконавців окремих житлово-комунальних послуг та укладає з ними договори відповідно до чинного законодавства; виступає колективним споживачем (замовником) усіх або окремих комунальних послуг на основі колективних договорів з виконавцями. 6) Затвердити кошторис ОСББ «Володимирська, №49А» на 2023й рік. 7) Затвердити щомісячний обов`язковий цільовий внесок співвласника ОСББ «Володимирська, №49А» у Фонд утримання спільного майна будинку та його прибудинкової території в розрахунку за один метр квадратний площі у власності для нежитлових приміщень: 21,00 грн. 8) Затвердити щомісячний обов`язковий цільовий внесок співвласника ОСББ «Володимирьска, №49А» у Фонд утримання спільного майна будинку та його прибудинкової території в розрахунку за один метр квадратний площі у власності для нежитлових приміщень: 21,00 грн. 9) Затвердити щомісячний обов`язковий цільовий внесок співвласника ОСББ «Володимирська, №49А» у Фонд утримання спільного майна будинку та його прибудинкової території в розрахунку за один метр квадратний площі у власності для машиномісць підземній автостоянці: 21,00 грн. 10) Затвердити щомісячний обов`язковий цільовий внесок співвласника ОСББ «Володимирьска, №49А» у Резервний фонд в розрахунку за один метр квадратний площі у власності для усіх типів об`єктів нерухомого майна: 3,00 грн. 11) Уповноважити Правління ОСББ «Володимирська, №49А» використовувати допоміжні приміщення та спільне майно багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській у місті Києві для потреб ОСББ «Володимирська, №49А» - безкоштовно, а також передавати його за плату в оренду та/або строкове користування співвласникам та/або третім особам (за умови якщо таке використання спільного майна не буде порушувати умов експлуатації та функціонування будинку) з правом укладати/розривати договори оренди (строкового платного користування) вказаного майна (в тому числі за рішенням Правління ОСББ «Володимирська, №49А» визначати та затверджувати умови таких договорів, вносити в них зміни/доповнення). 12) Ввести мораторій на будь-які дії щодо відчуження, передачі у володіння чи розпорядження приміщень в місцях загального користування, проїзду в підземній автостоянці, технічних, підсобних та допоміжних приміщень багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирська у місті Києві , що відносяться до спільної сумісної власності співвласників цього будинку. 13) Встановити заробітну плату Голові Правління ОСББ «Володимирська, №49А» у розмірі 25000 (двадцяти п`яти тисяч) гривень до виплати.
На момент проведення Загальних зборів співвласників, загальна кількість співвласників становила - 177 осіб, загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку становила - 32266,36 кв.м.
У Загальних зборах співвласників, які відбулися 20 серпня 2022 року за адресою вул. Володимирська, будинок 45а (2-й поверх, «Біла зала»), прийняли участь особисто та/або через представників співвласників 25 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в будинку загальною площею 4820,70 кв.м.
У письмовому опитуванні (особисто та/або через представників) взяли участь співвласники у кількості 76 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в будинку загальною площею 13447,30 кв.м. Разом у голосуванні взяли участь співвласники у кількості 101 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в будинку загальною площею 18268,00 кв.м., що становить 56,62% від загальної кількості площ всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, права власності на які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на момент проведення Загальних зборів співвласників.
Як на підставу для скасування рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві , які оформлені протоколом зборів № 3 від 30.09.2022 позивачка посилається на те, що під час ухвалення питань, пов`язаних з визначенням переліку та розміру внесків, слід було керуватися Статутом в редакції 2017 року, який, у свою чергу, визначав, що по спірних питаннях проголосувати повинні були не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що не було враховано під час ухвалення ряду питань по визначенню розміру внесків. Крім того, позивачка наголошує, що вона не була повідомлена про дату, час і місце проведення вищезгаданих загальних зборів, що призвело до порушення її права на участь у загальних зборах, права на голосування та прийняття рішень порядку денного.
Як уже зазначалося вище, частиною 4 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше встановлює, що форма повідомлення обов`язково письмова, по-друге повідомляється кожен власник по-третє, таке повідомлення вручається власнику під розписку, або шляхом поштового повідомлення (рекомендованим листом).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Володимирська, №49А» нова редакція, затвердженого рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А» від 31.03.2021 (далі - Статут 2021) загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Ініціатор загальних зборів (правління або ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. Додатково таке повідомлення ініціатор загальних зборів розміщає у місцях загального користування та у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багато квартирного будинку. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Будь-які повідомлення співвласників (в тому числі про скликання загальних зборів та про прийняті рішення на загальних зборах) можуть бути надіслані на електронну поштову адресу чи на номер мобільного телефону (через SMS-повідомлення та/або через Messenger, Viber, Telegram, WhatsApp та інші), контактні дані яких співвласник (його представник) письмово повідомив об`єднанню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання вищезазначених вимог Закону та Статуту в чинній на той момент редакції, було направлено ОСОБА_1 повідомлення про проведення Загальних зборів співвласників ОСББ «Володимирська, №49А», у якому вказано про те, що 20.08.2022 року о 11:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 45а (2-й поверх, «Біла зала»), відбудуться Загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №45А», з наступним порядком денним: 1) обрання Голови та Секретаря Загальних зборів співвласників; 2) звіт Правління ОСББ за період Січень 2021 року - Липень 2022 року; 3) визначення порядку управління багатоквартирним будинком №49а по вулиці Володимирській у місті Києві ; 4) організація господарчого забезпечення ОСББ та вибір моделі організації договірних відносин ОСББ з виконавцями комунальних послуг; 5) затвердження кошторису ОСББ на 2023й рік; 6) затвердження розміру та порядку сплати цільових внесків співвласників; 7) надання повноважень Правлінню ОСББ використовувати та/або надавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку; 8) інші питання.
У якості доказів направлення повідомлення, відповідачем надано копію списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих ОСББ «Володимирська, №49А» №Збори 20-08-2022 від 04.08.2022 та фіскальні чеки про сплату послуг відправки, з яких вбачається, що відповідач здійснив направлення рекомендованого листа на адресу: вул. Володимирська, 49А, нежитлове приміщення 1, 2, 3, 4, м. Київ.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином виконано вимоги Закону та Статуту у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень, щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення загальних зборів.
Відхиляє суд і посилання позивачки на те, що під час ухвалення питань, пов`язаних з визначенням переліку та розміру внесків, слід було керуватися Статутом в редакції 2017 року, оскільки рішенням загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49 А», оформленим протоколом № 2 від 30.04.2021 затверджено статут ОСББ «Володимирська, № 49 А» в новій редакції (далі - Статут 2021), який вступає в силу для учасників юридичної особи, якими є і співвласники, з моменту прийняття такого рішення на загальних зборах.
Під час розгляду справи доводи позивачки про недійсність рішень загальних зборів від 31.03.2021, які оформлені протоколом зборів №2 від 30.04.2021 не знайшли свого підтвердження, а отже рішення, в тому числі про затвердження статуту ОСББ «Володимирська, № 49 А» в новій редакції (далі - Статут 2021) є дійсним і приймається судом.
Відтак, оскільки Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» було прийнято статут у новій редакції, що не суперечить положенням статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», під час проведення та прийняття рішень на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку №49А по вулиці Володимирській в місті Києві 20.08.2022 підлягав застосуванню Статут в редакції 2021 року.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Статуту 2021 рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Будь-яке рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішень, які вимагають кваліфікованої більшості (дві третини загальної кількості) голосів співвласників, Статутом не передбачено. Рішення загальних зборів оформлюється у формі протоколу, який підписується головою загальних зборів та засвідчується особистим підписом кожного учасника загальних зборів, із зазначенням результату його голосування («за» або «проти») в протоколі та/або в листках опитування, які є невід`ємною частиною (додатком) протоколу.
Частиною 7-9 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Отже, під час голосування кожний співвласник (його представник) має пропорційну кількість голосів до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, які розташовані у багатоквартирному будинку, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що у голосуванні взяли участь співвласники у кількості 101 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення в будинку загальною площею 18268,00 кв.м., що становить 56,62% від загальної кількості площ всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку, права власності на які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на момент проведення загальних зборів, суд прийшов до висновку, що рішення на оскаржуваних зборах прийняті у відповідності до вимог Закону та Статуту, в редакція, яка була чинна та підлягала застосування на дату проведення загальних зборів співвласників.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Статуту 2021 та частини 15 статті 10 Закону України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Загальні збори відбулись 20.08.2022, а відтак п`ятнадцятий календарний день з дати проведення загальних зборів припадає на 04.09.2022. Тобто, саме до 04.09.2022 співвласники будинку могли заповнювати листки опитування щодо зборів.
ОСОБА_16 та ОСОБА_17 проголосували 04.09.2022 та 03.09.2022, тобто в межах строку, визначеного Статутом 2021 року та Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що спростовує доводи позивачки про порушення встановленого 15-ти денного строку для письмово опитування вказаними особами.
За положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Водночас, статті 16-18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.
Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи (стаття 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Аналогічний за змістом принцип закріплений і у Статуті ОСББ.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.
Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
За змістом частин першої-третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).
У відповідності до положень частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (стаття 360 Цивільного кодексу України).
Таким чином, згідно з положеннями статей 360, 382 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 17, 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7, частини 1-3 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Зважаючи на наведені вище норми закону, рішення загальних зборів ОСББ «Володимирська, № 49А», у тому числі, про визначення розміру внесків на утримання та управління багатоквартирним будинком, а також про встановлення форми управління багатоквартирним будинком шляхом самостійного утримання будинку та прибудинкової території, є обов`язковими для ОСОБА_1 , яка є власницею п`ятнадцяти нежитлових приміщень у будинку 49А по вулиці Володимирська у м. Києві , і в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного їй майна та зобов`язана виконувати прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ, у зв`язку з чим суд відхиляє посилання на те, що рішення Загальних зборів, оформлене протоколом № 3 від 30.09.2022 порушує її права в частині утримання належного їй майна, оскільки нею укладений індивідуальний договір з Фірмою «Т.М.М.» ТОВ від 28.07.2020, за умовами якого ОСОБА_1 сплачує послуги з утримання її майна на меншу суму, ніж сума щомісячного внеску, яка погоджена співвласниками будинку у відповідному рішенні.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису, розміру внесків та інших важливих для діяльності ОСББ питань недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки для діяльності ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі шляхом скасування рішень, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Приймаючи до уваги вищевикладене та беручи до уваги, що права одного співвласника ОСББ не можуть мати перевагу над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, які реалізували свої права на участь в управлінні ОСББ та голосували за прийняття спірних рішень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів, проведених 20.08.2022 та оформлених протоколом № 3 від 30.09.2022.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час розгляду справи позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження як порушення вимог Закону та Статутів, так і її прав під час проведення та прийняття рішень на оскаржуваних загальних зборах співвласників.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання на порушення встановленого порядку голосування на зборах 31.03.2021 та 20.08.2022, так як не всі із присутніх співвласників проголосували безпосередньо на зборах, а віддали свої голоси шляхом підписання листка опитування, з огляду на те, що Статут 2017 року та Статут 2021 року не передбачає обов`язку співвласника проголосувати безпосередньо на зборах.
Відповідно до пункт 10 розділу ІІІ Статуту 2017, пункт 10 розділу ІІІ Статуту 2021 та частина 16 статті 10 Закону України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» враховуються голоси під час їх підрахунку, як тих, що подані співвласниками безпосередньо на зборах, так і тих, що подані під час письмового опитування.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_18» про визнання недійсними рішення загальних зборів відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на заявника.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 22.10.2024.
СуддяТ.В. Васильченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122497599 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Васильченко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні