Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/6804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа № 910/6804/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про розподіл судових витрат у справі №910/6804/23

За позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирска, №49А»

про визнання недійсними рішення загальних зборів

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» (далі - відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів.

Позов обґрунтований тим, що позивачка є власницею 26 нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 , а відтак є співвласницею Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А», втім про проведення загальних зборів 31.03.2021 та 20.08.2022 повідомлена не була, тоді як прийняті рішення на загальних зборах порушують її права як співвласниці об`єднання, у зв`язку з чим просить визнати недійсними рішення загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 (суддя Привалов А.І.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6804/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А" про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/6804/23.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.09.2023, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 про забезпечення позову задоволено, ухвалу скасовано з прийняттям нового рішення про залишення заяви без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимирська, №49А" про відвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/6804/23 залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023, зокрема, задоволено самовідвід судді Привалова А.І. від розгляду справи №910/6804/23 та передано справу №910/6804/23 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/6804/23 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 справу №910/6804/23 прийнято до провадження судді Васильченко Т.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирска, № 49 А» про визнання недійсними рішення загальних зборів відмовлено.

07.05.2024 року через систему Електронний Суд від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат у якій заявник просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

23.07.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача, оскільки у поданій відповідачем заяві про ухвалення додаткового рішення обґрунтування права останнього на компенсацію понесених судових витрат не пояснює на що саме були спрямовані зазначені витрати на правничу допомогу та що вони в себе включають. Крім того, відповідачем надано лише загальні суми витрат без детально доведених аргументів, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. При цьому, зауважує на тому, що уповноважений представник відповідача приймав участь у справі за допомогою відоконференції, а тому не затратив часу на дорогу та очікування судового засідання, а про судові засідання, які не відбувалися з підстав перебування судді на лікарняному чи у відпустці секретар судового засідання повідомляв завчасно, що також свідчить про необґрунтованість витрат відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат призначено на 05.11.2024.

У судове засідання 05.11.2024 представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а саме: ухвали Господарського суду міста Києва від 21.10.2024, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної заяви і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6804/23 проводити за їх відсутності.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 у справі №910/6804/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У поданій заяві відповідач просить стягнути з позивача понесені судові витрати у розмірі 189750,00 грн на професійну правничу допомогу та судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.23 у розмірі 2684,00 грн.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копії договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-27/04/23 від 27.04.2023 (далі - договір), укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» (далі - адвокатське об`єднання), додатку №3 до договору від 08.05.2023, додатку №4 до договору від 08.05.2023, додатку №5 до договору від 09.05.2023, додатку №6 до договору від 09.05.2023, додатку №7 до договору від 21.08.2024, додатку №8 до договору від 21.08.2023 додаткової угоди №1 до договору від 20.12.2023, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 08.05.2023 на суму 22500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 09.05.2023 на суму 21500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 04.07.2023 на суму 18500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 06.07.2023 на суму 18500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 20.06.2023 на суму 22500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 21.08.2023 на суму 21500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 28.11.2023 на суму 18500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 20.12.2023 на суму 18500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 06.02.2024 на суму 18500,00 грн, рахунку на оплату №1-28/11-23 від 03.05.2024 на суму 9250,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-04/07/23 від 04.07.2023 на суму 40000,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-06/07/24 від 06.07.2023 на суму 41000,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-18/10/23 від 18.10.2023 на суму 21500,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №03-29/02/24 від 29.02.2024 на суму 37000,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-16/04/24 від 16.04.2024 на суму 18500,00 грн, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-03/05/24 від 03.05.2024 на суму 31750,00 грн, платіжної інструкції №29 від 17.05.2023 на суму 21500,00 грн, платіжної інструкції №32 від 01.06.2023 на суму 22500,00 грн, платіжної інструкції №63 від 13.07.2023 на суму 18500,00 грн, платіжної інструкції №64 від 01.08.2023 на суму 22500,00 грн, платіжної інструкції №89 від 17.08.2023 на суму 18500,00 грн, платіжної інструкції №92 від 29.09.2023 на суму 21500,00 грн, платіжної інструкції №188 від 29.11.2023 на суму 18500,00 грн, платіжної інструкції №201 від 07.12.2023 на суму 18500,00 грн, платіжної інструкції №280 від 26.02.2024 на суму 18500,00 грн, платіжної інструкції №368 від 03.05.2024 на суму 9250,00 грн та платіжної інструкції №27 від 15.05.2023 на суму 2684,00 грн, на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, ордеру про надання правничої (правової) допомоги, серії ВО №1052802 від 09.05.2023.

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта про надання йому професійної правничої (правової) допомоги в обсязі, порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Згідно пункту 1.3 договору сторони погодили, що професійну правничу (правову) допомогу клієнту за цим договором надаватимуть адвокати адвокатського об`єднання та/або залучені адвокатським об`єднанням адвокати на договірних засадах.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що професійна правнича (правова) допомога за цим договором може включати, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій, звернень, запитів, клопотань та позовних заяв тощо; представництво клієнта в судах України усіх інстанцій, в т.ч. загальних, господарських, адміністративних; здійснення представництва та захисту клієнта у кримінальному провадженні, - в цьому випадку адвокат Адвокатського об`єднання виконує функції захисника (або представника юридичної особи), статус якого передбачений ст.ст. 45-53 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та іншими Законами України, як під час досудового розслідування, так і у судовому провадженні та/або під час вчинення із клієнтом (його працівниками) будь-яких процесуальних дій у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; здійснення адвокатом адвокатського об`єднання повноважень адвоката свідка та/або представника заявника та/або потерпілого у кримінальному провадженні; особистої участі адвоката адвокатського об`єднання у відносинах клієнта з юридичними і фізичними особами, органами державної влади (участь у переговорах, участь у проведенні нотаріальних дій, участь у проведенні будь-яких слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) стосовно клієнта чи його працівників, відібрання пояснень, запитування відомостей у клієнта, його працівників тощо); сприяння клієнту у поданні доказів та заявлені клопотань; підготовка та подання скарг на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (в т.ч. суду); збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; запитування, отримання і вилучення речей, документів, їх копій, ознайомлення з ними та опитування осіб за їх згодою; одержання письмових висновків фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; інші дії, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими нормативно-правовими актами; представництво інтересів клієнта у виконавчому провадженні, як сторони виконавчого провадження.

За надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди адвокатського об`єднання та порядок її сплати встановлюється додатком до цього договору, який є невід`ємною його частиною (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.4 договору клієнт оплачує винагороду (гонорар) адвокатському об`єднанню на підставі договору або виставленого адвокатським об`єднанням рахунку, якщо інше не передбачено додатком до цього договору, шляхом переказу визначеного розміру винагороди (гонорару) на поточний рахунок адвокатського об`єднання протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунку. У випадку надання професійної правничої (правової) допомоги на умовах передоплати адвокатське об`єднання має право розпочати надання професійної правничої (допомоги) після отримання передоплати від клієнта.

Умовами пункту 4.5 договору сторони погодили, що за результатами надання професійної правничої (правової) допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням професійної правничої (правової) допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати акти про надання професійної правничої (правової) допомоги, в яких буде вказано перелік наданої професійної правничої (правової) допомоги з ідентифікацією (звіт).

При цьому, в акті, зазначеному в п. 4.5 договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість професійної правничої (правової) допомоги. У цьому випадку сторони керуються умовами акта (пункт 4.8 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року. Строк дії договору продовжується до повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 8.1 договору).

Згідно пункту 1 додатку №3 до договору від 08.05.2023 (далі - додаток №3) клієнт доручає адвокатському об`єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги у Господарському суді міста Києва щодо захисту прав та інтересів клієнта, як відповідача у справі №910/6804/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, 49А» про визнання недійсними рішень, включаючи, але не виключно: вивчення та аналіз документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до поставлених клієнтом цілей; ознайомлення з матеріалами справи у Господарському суді м. Києва; здійснення підготовки та направлення необхідних адвокатських запитів; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву; підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань тощо) та доказів; забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи у Господарському суді міста Києва, включаючи, але не виключно, представництво клієнта як учасника справи у суді першої інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством.

У пункті 1.1 та 1.2 додатку №4 до договору від 08.05.2023 (далі - додаток №4) встановлено, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп.1.1.1-1.1.6 додатку № 3 до договору становить 45000,00 грн без ПДВ. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1.7 додатку № 3 до договору становить 9250,00 грн за кожне судове засідання (зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням повітряної тривоги тощо)).

Додатком №5 до договору від 09.05.2023 (далі - додаток №5) сторони погодили, що клієнт доручає адвокатському об`єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги у Північному апеляційному господарському суді щодо захисту прав та інтересів клієнта як апелянта (скаржника) при оскарженні ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 про забезпечення позову у справі №910/6804/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Володимирська, №49А» про визнання недійсним рішень загальних зборів співвласників, включаючи, але не виключно: вивчення та аналіз матеріалів справи, документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до поставлених клієнтом цілей; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази; аналіз оскаржуваної ухвали суду першої інстанції; підготовка та подання до суду апеляційної скарги; підготовка та подання до суду апеляційної інстанції всіх необхідних процесуальних документів у т.ч. заяв, клопотань, письмових пояснень тощо) та доказів; забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді, включаючи, але не виключно, представництво клієнта як учасника справи у Північному апеляційному господарському суді зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 додатку №6 до договору від 09.05.2024 (далі - додаток №6) розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1.1-1.1.6 додатку №5 до договору (з одним судовим засіданням, зокрема, відкладеного або судового засідання, що не відбулося незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням повітряної тривоги тощо)) становить 21500,00 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп) без ПДВ. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1.6 додатку №5 до договору становить 9250,00 грн за кожне судове засідання (зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням повітряної тривоги тощо)).

Додатком №7 до договору (далі - додаток №7) встановлено, що клієнт доручає адвокатському об`єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги у Касаційному господарському суді щодо захисту прав та інтересів клієнта як відповідача при оскарженні постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 про забезпечення позову у справі №910/6804/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Володимирська, №49А» про визнання недійсним рішень загальних зборів співвласників, включаючи, але не виключно: вивчення та аналіз касаційної скарги, матеріалів справи, документів, інформації клієнта та надання правової оцінки позиції клієнта відповідно до поставлених клієнтом цілей; збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази (у разі необхідності); здійснення підготовки та направлення необхідних адвокатських запитів (у разі необхідності); підготовка та подання до суду відзиву на касаційну скаргу; підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т.ч. заяв, клопотань, письмових пояснень тощо) та доказів (у разі необхідності); забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду справи у Касаційному господарському суді, включаючи, але не виключно, представництво клієнта як учасника справи у суді касаційної інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством (у разі розгляду справи із викликом сторін).

Пунктами 1.1 та 1.2 додатку №8 до договору від 21.08.2023 (далі - додаток №8) сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1.1-1.1.6 додатку № до договору становить 21500,00 грн (двадцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп.) без ПДВ (до одного судового засідання включно, зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням повітряної тривоги тощо), а також засідань щодо вирішення питань розподілу судових витрат при ухваленні додаткового рішення)). Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, визначеному у пп.1.1.1-1.1.6 додатку №8, за друге і кожне наступне судове засідання (зокрема, відкладених або судових засідань, які не відбулись незалежно від причин, в т.ч., але не виключно: хвороба судді, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку з клопотанням учасника справи або з інших процесуальних питань, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням тривоги тощо), а також засідань щодо вирішення питань розподілу судових витрат при ухваленні додаткового рішення, становить 9500,00 грн за одне таке судове засідання.

20.12.2023 року сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-27/04/23 від 27.04.2023 (далі - додаткова угода №1), за умовами якої сторони погодили, що з урахування вимог пункту 8.1 договору, викласти пункт 8.1 договору у такій редакції: « 8.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року. Строк дії договору продовжується до повного виконання зобов`язання за цим договором.». Решта положень договору залишається без змін.

На виконання умов договору адвокатським об`єднанням було надано клієнту послуги, передбачені умовами договору та додатками до нього, що підтверджується підписаними без будь-яких зауважень та заперечень між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-04/07/23 від 04.07.2023 на суму 40000,00 грн, №01-06/07/24 від 06.07.2023 на суму 41000,00 грн, №01-18/10/23 від 18.10.2023 на суму 21500,00 грн, №03-29/02/24 від 29.02.2024 на суму 37000,00 грн, №01-16/04/24 від 16.04.2024 на суму 18500,00 грн, №01-03/05/24 від 03.05.2024 на суму 31750,00 грн.

У свою чергу, відповідачем, на підставі виставлених адвокатським об`єднанням рахунків на оплату, було сплачено грошові кошти за одержані послуги з правничої (правової) допомоги на загальну суму 189750,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №29 від 17.05.2023 на суму 21500,00 грн, №32 від 01.06.2023 на суму 22500,00 грн, №63 від 13.07.2023 на суму 18500,00 грн, №64 від 01.08.2023 на суму 22500,00 грн, №89 від 17.08.2023 на суму 18500,00 грн, №92 від 29.09.2023 на суму 21500,00 грн, №188 від 29.11.2023 на суму 18500,00 грн, №201 від 07.12.2023 на суму 18500,00 грн, №280 від 26.02.2024 на суму 18500,00 грн та №368 від 03.05.2024 на суму 9250,00 грн.

Судом встановлено, що Ізвєков Віталій Володимирович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, відповідач заявляє, що у суді першої інстанції, у зв`язку із розглядом справи №910/6804/23 поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 128250,00 грн, які складаються із фіксованого гонорару адвоката у розмірі 45000,00 грн та 9250,00 грн за кожне судове засідання.

Так, відповідно до пункті 1.1 та 1.2 додатку №4 розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп.1.1.1-1.1.6 додатку № 3 до договору становить 45000,00 грн без ПДВ. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у пп. 1.1.7 додатку № 3 до договору становить 9250,00 грн за кожне судове засідання (зокрема, відкладених або судових засідань, що не відбулися незалежно від причин (в т.ч. але не виключно: хвороба, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку із клопотанням учасника справи або з інших процесуальних підстав, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням повітряної тривоги тощо)).

При розподілі судових витрат за результатами розгляду справи суд зобов`язаний враховувати принципи розумності та справедливості, керуючись положеннями процесуального законодавства та загальними засадами права. Одним із ключових аспектів такого розгляду є оцінка витрат на правничу допомогу, що були понесені стороною, яка виграла спір. Проте умови договору про надання правничої допомоги, укладеного такою стороною з адвокатом, не є безумовно обов`язковими для суду.

Суд може визнати, що такі умови договору, зокрема щодо розміру гонорару адвоката, є несправедливими або такими, що суперечать принципу розумності судових витрат. Зокрема, це можливо у випадках, коли розмір гонорару значно перевищує обґрунтовані межі, виходячи з обставин справи, її складності, обсягу виконаної роботи та часу, необхідного для її виконання. Також суд враховує співмірність витрат із фінансовим становищем сторони, яка програла спір, та з розумними очікуваннями щодо розподілу судових витрат.

Отже, навіть якщо сторона, яка виграла справу, при цьому, не була ініціатором спору, суд має право відступити від умов договору про надання правничої допомоги, якщо виявить, що вони порушують принципи справедливості та розумності. Такий підхід гарантує баланс інтересів сторін, запобігає зловживанням правом та забезпечує дотримання основоположних принципів судочинства.

У даному випадку, судом враховано, що судове засідання у справі від 01.06.2023 тривало менше 5 хвилин та не вирішувалося будь-яких процесуальних питань, а лише було відкладено підготовче засідання, у судовому засідання 06.07.2023 здійснювався розгляд заяви про відвід судді Привалова А.І., у судовому засіданні 16.01.2024, яке тривало менше 5 хвилин лише вирішувалося заявлене клопотання про відкладення розгляду справи, без розгляду самої справи по суті. При цьому, подальші судові засідання адвокат Ізвєков В.В. проводив за допомогою системи відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, а тому не затратив часу на добирання до суду та очікування судових засідань.

У той же час, спори, пов`язані з оскарженням або визнанням недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами, належать до категорії справ, які не вирізняються особливою складністю. Судова практика свідчить, що подібні спори неодноразово розглядалися судами, а позиція Верховного Суду у таких справах є сталою та передбачуваною. У зв`язку з цим обсяг правової роботи, необхідної для представництва інтересів сторони у суді, зазвичай є обмеженим, як і межі предмета доказування, які вже чітко визначені в тому числі сталою судовою практикою.

Заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції повинен бути обґрунтованим та співмірним із фактично виконаною роботою, обсягом зусиль адвоката, а також складністю справи. Враховуючи сталість та передбачуваність підходів до вирішення таких спорів, надмірний розмір витрат може свідчити про невиправданість витрачених коштів.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у суді першої інстанції в розмірі 80000,00 грн, в решті заявлених вимог в цій частині слід відмовити.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині витрат на професійну правничу допомогу за перегляд Північним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду міста Києва від Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, у розмірі 40000,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу за перегляд у Верховному суді ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у розмірі 21500,00 грн.

Так, порядок ухвалення судових рішень передбачено у статті 233 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Абзац 2 частини другої статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України з поміж питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи. Близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4380/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 зазначено, що зі змісту норми статті 244 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина 4 статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, у свою чергу, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.09.2023, вказану ухвалу скасовано та заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

Отже, постановами судів апеляційної та касаційної інстанції спір по суті не розглядався та не вирішувалося питання щодо суті позовних вимог, оскільки наведені постанови були прийняті з питань, що стосуються забезпечення позовних вимог та не є остаточними рішеннями суду, ухваленим після закінчення судового розгляду.

Таким чином, враховуючи, що Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд ухвалили постанови за наслідками розгляду питань, що стосуються забезпечення позовних вимог, яке виникло під час розгляду справи у суді першої інстанції, то враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, саме суд першої інстанції є тим судом, який уповноважений здійснювати розподіл витрат на правничу професійну допомогу за участь адвокатів у судах вищих інстанцій.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №910/4631/22.

Водночас, частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

За вказаних обставин, вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної та касаційної інстанцій, у зв`язку з переглядом ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до такого суду.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №910/13575/23.

Як вбачається з матеріалів справи, першою заявою по суті відповідача в суді апеляційної інстанції була апеляційна скарга, а у суді касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу.

Однак, ні у апеляційній скарзі ні у відзиві на касаційну скаргу, відповідачем не було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а тому у суду відсутні правові підстави вважати, що відповідач виконав вимоги статті 124 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд наголошує, що наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Тотожна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18.

За наведеного, враховуючи відсутність у перших заявах по суті відповідача в суді апеляційної та касаційної інстанцій попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на позивача розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у судах вищої інстанції в сумі 61500,00 грн.

За приписами частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем за подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №27 від 15.05.2023.

У вказаній апеляційній скарзі, відповідач просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.09.2023 оскаржувану ухвалу було скасовано, отже судове рішення в суді апеляційної інстанції було ухвалено на користь відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення статей 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на позивача витрат Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» зі сплати судового збору в загальному розмірі 2684,00 грн за перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 про розгляд заяви про забезпечення позову в Північному апеляційному господарському суді.

Керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирска, №49А» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49А; ідентифікаційний код 41999896) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирска, №49А» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 49А; ідентифікаційний код 41999896) судовий збір за звернення до суду апеляційної інстанції у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Видати накази відповідачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

5. В іншій частині заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» про розподіл судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2024.

СуддяТ.В. Васильченко