Рішення

від 17.10.2024 по справі 385/844/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/844/24

Провадження № 2/385/379/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2024 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Медвідя В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Гурьєво», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області в особі державного реєстратора Демецької Т. М., про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди земельної ділянки,

встановив:

Позивачка через свого представника адвоката Марущака О. О. звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства «Гурьєво», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області в особі державного реєстратора Демецької Т. М. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Індексний номер 72418601 від 04.04.2024 та про скасування державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 номер запису про інше речове право 54423578 вчинений 13.03.2024 державним реєстратором Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Демецькою Тетяною Миколаївною право оренди припинити та стягнути на користь позивача судові витрати.

Стислий виклад позиції сторін

позиція позивача

В обґрунтування позову позивачка покликається на те, що вона є власницею нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 площею 3,6197 га, що розташована на території Чемерпільської сільської ради Кіровоградської області, право власності на яку підтверджується договором дарування земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 2606 від 30.10.2023 та посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кримською Наталією Петрівною, серії НСР №150626. 08.03.2024 позивачка перевіряючи місце розташування належної їй земельної ділянки виявила, що нею хтось користується та звернулась до поліції звідки отримала відповідь, що належну їй земельну ділянку використовує ПП «Гурьєво» в особі генерального директора Пасєки С. В. на підставі укладеного договору оренди від 26.01.2011 укладеному між ОСОБА_2 та ПП «Гурьєво». 25.04.2024 позивачка звернулась до центру з надання адміністративних послуг Савранської селищної ради Одеської області та отримала інформаційну довідку №375956020, згідно якої зареєстровано інше речове право за № 54423578 право оренди земельної ділянки за ПП «Гурьєво». Підставою державної реєстрації права оренди належної позивачці земельної ділянки стало рішення державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Демецької Т. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72418601 від 04.04.2024. Таким чином вважає рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди відповідача на земельну ділянку є незаконним та підлягає скасуванню оскільки державний реєстратор не врахувала, що підставою для реєстрації права оренди за відповідачем був договір оренди земельної ділянки від 26.01.2011 укладений з попереднім власником.

позиція відповідача

Представник відповідача ПП «Гурьєво» - адвокат Медвідь В. А. у поданому відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 26.01.2011 укладеному між ОСОБА_2 та ПП «Гурьєво» та зареєстрований в книзі № 4 відділом Держкомзему у Гайворнському районі при Держкомземі України» про, що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012, номер запису 362110004201618 30.10.2023 відбувся перехід права власності на земельну ділянку від згідно договору дарування від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . З пункту 12.5 Договору оренди вбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи а також реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. З пункту 14.1 Договору оренди вбачається, що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. А тому зміна власника не є підставою для зміни його умов або розірвання договору.

Станом на час укладання договору оренди між ОСОБА_2 та ПП «Гурьєво», відповідно до постанови КМУ від 09.09.2009 № 1021 функціонувала перехідна реєстраційна система, що діяла в період з 03.08.2011 по 30.12.2012. Адміністраторами такої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Тому укладений між ОСОБА_2 та ПП «Гурьєво» договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований в книзі № 4 відділом Держкомзему у Гайворонському районі при Держкомземі України, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012, номер запису 362110004201618 - являється чинним, а перереєстрація іншого речового права права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 площею 3,6197 га 13.03.2024 вчинена державним реєстратором на підставі чинного договору. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області в особі державного реєстратора Демецької Т. М. заяв та клопотань суду не надсилала.

Учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з`явились.

Від представника позивача, адвоката Марущака О. Є. 16.10.2024 надійшла заява про проведення судового засідання в справі 17.10.2024 за його відсутності.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ПП «Гурьєво» - адвокат Медвідь В. А. в судовому засіданні проти позову заперечив просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві. Заявив клопотання про долучення до справи доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою від 06.06.2021 відкрито провадження в справі, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 01.07.2024 підготовче судове засідання відкладено в зв`язку з неявкою відповідача.

03.07.2024 відповідачем ПП «Гурьєво» подано відзив з доказами про направлення такого відповідачу сторонам по справі.

Ухвалою від 22.07.2024 підготовче судове засідання відкладено в зв`язку з неявкою позивачки.

Ухвалою від 07.08.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

30.08.2024 справу знято з розгляду в зв`язку з відключенням електроенергії.

Розгляд справи по суті проведено 17.10.2024.

Протоькольною ухвалою задоволене клопотання представника відповідача про долучення доказів понесених судових витрат відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогамистатей 12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Відповідно достатті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною першоюстатті 202ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 13Закону України«Про орендуземлі» - договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 26.01.2011, що укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП «Гурьєво» (орендар) домовились про передачу в строкове платне володіння та користування земельної ділянки кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району, площею 2,6197 га строком на 49 років зі сплатою орендної плати, державний акт на право власності на земельну ділянку ІІ-КР 032278 (а.с. 13-18). Договір містить відмітку в книзі № 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі при Держкомземі України, запис від 23.08.2012 за № 362110004601618. З пункту 12.5 Договору оренди вбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи а також реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. З пункту 14.1 Договору оренди вбачається, що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника

З акту прийому-передачі земельної ділянки від 26.01.2011, що є додатком до договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_2 передала ПП «Гурьєво» земельну ділянку площею 2,62 га ріллі, кадастровий номер 756 на території Чемерпільської сільської ради на підставі договору оренди (а.с. 18).

Як встановленосудом,договір орендиземлі від26січня 2011року,що укладенийміж власницеюна тойчас спірноїземельної ділянки ОСОБА_2 таПП «Гурьєво»,зареєстрований в книзі № 4 відділом держкомзему у Гайворонському районі при Держкомземі України про, що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012, номер запису 362110004201618. Таке підтверджується відповідною відміткою в договорі оренди.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На момент реєстрації договору оренди земельної ділянки від 26.01.2011, укладеного між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП «Гурьєво», діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель затверджений наказом Державного комітету України по земельним ресурсам 02.07.2003 № 174, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3, 4.4. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. У книзі реєстрації реєструються: державні акти на право власності на земельну ділянку; державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; договори оренди землі. Книга реєстрації є власністю держави.

Також, з листів Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.11.2023 № 2547/290-23 та Відділу № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03.07.2024 № 1559/290-24 вбачається, що згідно відомостей «Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» наявний запис за № 352110004001618 від 23.08.2012 про реєстрацію іншого речового права (права оренди, що виникло в установленому законом порядку на земельну ділянку кадастровий номер 3521187600:02:000:0478, власник ОСОБА_2 , терміном на 49 років, орендар ПП «Гурьєво». Відомості про зазначену земельну ділянку було перенесено з Держаного реєстру земель до Державного земельного кадастру та автоматично програмним забезпеченням Національна кадастрова система присвоєно кадастровий номер 3521187600:02:000:0756.

Тобто реєстраціявказаного вищедоговору орендиземельної ділянкивід 26.01.2011,проведена відповіднодо Тимчасовогопорядку веденнядержавного реєструземель затвердженогонаказом Державногокомітету Українипо земельнимресурсам 02.07.2003року №174,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 25.07.2003року за№ 641/7962,а томуна вказанийдоговір орендиземлі поширюєтьсядія пункту1частини 3статті 3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (Речовіправа нанерухоме майнота їхобтяження,що виниклидо 1січня 2013року,визнаються дійснимиза наявностіоднієї зтаких умов,зокрема реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення).

Отже даний договір оренди земельної ділянки набув чинності на строк вказаний в ньому 49 років, з часу його державної реєстрації 23.08.2012.

За Договором дарування земельної ділянки від 30.10.2023 ОСОБА_2 (дарувальник) подарувала ОСОБА_1 (обдарована) земельну ділянку кадастровий номер 3521187600:02:000:0756, державний акт на право власності на земельну ділянку ІІ-КР 032278, яка знаходиться на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського (зараз Голованівського) району Кіровоградської області, площею 2,6197 га (а.с. 9-10). В договорі зазначено, що дарувальник стверджує, що речових прав щодо відчужуваної земельної ділянки в третіх осіб немає.

Тобто власником спірної земельної ділянки кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 на час подання позову є позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 69976099 від 30.10.2023 (а.с. 22), а також підтверджується договором дарування земельної ділянки від 30.10.2023, що посвідчено приватним нотаріусом Кримською Н. П.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Однак, з пункту 12.5 Договору оренди вбачається, що сторони узгодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи а також реорганізація юридичної особи Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. З пункту 14.1 Договору оренди вбачається, що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Згідно ч.4ст.32цього Закону,станом начас укладеннята реєстраціїдоговору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частини 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення договору дарування земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Статтею 627ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже положення п. 12.5, 14.1 Договору оренди від 26.01.2011 не суперечили нормам Закону України «Про оренду землі» та перехід права власності на ділянку до ОСОБА_1 не змінили умови договору оренди.

Тобто договір оренди земельної ділянки, що укладений 26.01.2011 між ОСОБА_2 та ПП «Гурьєво» на час набуття позивачкою права власності на дану земельну ділянку, та і на сьогоднішній день, являється чинним. Слід вказати, що вказання в договорі дарування земельної ділянки про те, що дарувальник ОСОБА_2 стверджує, що речових прав щодо відчужуваної земельної ділянки в третіх осіб немає не впливає на чинність Договору оренди земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3521187600:02:000:0756 площею 3,6197 га за ПП «Гурьєво» є підставною та законною.

У зв`язку з цим підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді відповідачем підтверджується договором про надання правової допомоги від 27.06.2024 № 08/06 та та додатковим описом робіт виконаних адвокатом для надання правової допомоги від 30.08.2024 року № 3, актом виконаних робіт від 30.08.2024 на суму 7750,00 грн, квитанцією від 30.08.2024 № 81, відповідно до якої відповідачем сплачено гонорар за надану правову допомогу у розмірі 77500 грн.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723 св 20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

З урахуванням вищевказаного, доказів щодо понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ПП «Гур`єво» - адвоката Медвідя В. В., та стягнення з позивача на користь Приватного підприємства «Гур`єво» 7750 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На думку суду такий розмір відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Слід вказати, що позивачка не заявляла щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача та нею також було вказано про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 202, 203, 215, 248 Цивільного кодексу України,

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Гур`єво» (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Покровське, вул. 40-річчя перемоги, 2, код ЄДРПОУ 32954190) про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Гур`єво» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7750 (сім тисяч п`ятдесят) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Гайворонський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі, в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2024.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 17.10.2024