ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7257/24 Справа № 2-6183/11 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Попенко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ КБ Приватбанк.
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_1 посилався на те, що 22 грудня 2023 року між ОСОБА_2 та АТ КБПриватбанкбуло укладено Додаткову Угоду № 1 до кредитного договору № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року, з метою сприятливих умов для виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року. За умовами Додаткової Угоди АТ КБПриватбанкзобов`язався здійснити прощення частини заборгованості, що виникла за договором по сплаті основного боргу на 9264,85 доларів США, процентів на 6569,47 доларів США, процентів за ст. 625 ЦК України 0,00 доларів США, по сплаті комісії на 34 грн., пені 10000 доларів США, за умови виконання умов цієї Додаткової Угоди та Договору. Пунктом 1.2. Угоди встановлено, що на дату підписання цієї Додаткової Угоди заборгованість за Договором у розмірі 8990,22 доларів США (в еквіваленті За курсом НБУ 338000 грн.): що складає заборгованість за основним боргом - 8990,22 доларів США. На виконання п 1.3. Додаткової Угоди, 22 грудня 2023 року позичальником ОСОБА_2 погашено заборгованість за Договором, визначену в п. 1.2. цієї Додаткової Угоди. Зобов`язання ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором №06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року були забезпечені порукою, на підставі договору поруки № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року. Оскільки кредитні зобов`язання позичальником виконанні, у ОСОБА_2 відсутня заборгованість перед АТ КБ Приватбанк, що вбачається з копії довідки АТ КБПриватбанквід 23 січня 2023 року. ОСОБА_1 зазначає, що згідно довідки АТ КБПриватбанквід 29 березня 2024 року, станом на день її видачі, у нього також відсутня заборгованість перед АТ КБ Приватбанк. Однак в Державному реєстрі речових прав міститься інформація про арешт його майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, усе нерухоме майно. У зв`язку з повним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобов`язань перед АТ КБ Приватбанк, він 29 березня 2024 року він звернувся до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з його нерухомого майна, зняття заборони на його відчуження та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про нього як боржника. Листом Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 квітня 2024 року було відмовлено у задоволенні його заяви, оскільки не надана ухвала суду про зняття арешту №10781534 від 02 лютого 2011 року. Арешт №12629092 від 18 червня 2012 року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року і згідно інформації з АСВП спецрозділу виконавче провадження 33048526 не виконано фактично, виконавчий збір у розмірі 10 % від основної суми боргу не сплачено. ОСОБА_1 вважає незаконною бездіяльність начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. щодо відмови зняти арешти. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати бездіяльність начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. Щодо зняття арештів №10781534 від 02 лютого 2011 року, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. від 02 лютого 2011 року та №12699092 від 18 червня 2012 року, накладеного на підставі постанови державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №33048526 від 18 червня 2012 року незаконною; зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 02 лютого 2011 року за №10781534 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Б/Н від 02 лютого 2011 року; зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 18 червня 2012 року за № 12629092 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ, на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ КБ Приватбанк задоволено частково. Зобов`язано Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного 18 червня 2012 року за №12629092 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року. В задоволенні іншої частини вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить ухвалу суду від 30травня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк зазначили, що не погоджуються з ухвалою суду від 30 травня 2024 року через несплату боржником виконавчого збору, та вважає, що права та обов`язки банку в частині стягнення з боржника виконавчого збору не порушуються, просить апеляційну скаргу розглянути в межах вимог чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 30 травня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Звернувшись до суду із вказаною скаргою ОСОБА_1 просив суд визнати бездіяльність начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. Щодо зняття арештів №10781534 від 02 лютого 2011 року, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. від 02 лютого 2011 року та №12699092 від 18 червня 2012 року, накладеного на підставі постанови державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №33048526 від 18 червня 2012 року незаконною; зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 02 лютого 2011 року за №10781534 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Б/Н від 02 лютого 2011 року; зобов`язати Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 18 червня 2012 року за № 12629092 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ, на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року, посилаючи на те, що у в`язку із повним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань перед АТ КБ Приватбанк, відсутні підстави для арешту його майна.
Задовольняючи частково вимоги скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на їх доведеність в частині зобов`язання Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного 18 червня 2012 року за №12629092 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог скарги за недоведеністю.
Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України Про державну виконавчу службу.
Частиною 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями ст. 11 Закону УкраїниПро виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з ч.4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статі 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У справі встановлено, 22 грудня 2023 року між ОСОБА_2 та АТ КБПриватбанк було укладено Додаткову Угоду № 1 до кредитного договору № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року, з метою сприятливих умов для виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року (т.1 а.с.73).
За умовами п.1.1 Додаткової Угоди АТ КБПриватбанк зобов`язався здійснити прощення частини заборгованості, що виникла за договором по сплаті основного боргу на 9264,85 доларів США, процентів на 6569,47 доларів США, процентів за ст. 625 Цивільного кодексу України 0,00 доларів США, по сплаті комісії на 34 грн., пені 10000 доларів США, за умови виконання умов цієї Додаткової Угоди та Договору.
Пунктом 1.2. Угоди встановлено, що на дату підписання цієї Додаткової Угоди заборгованість за Договором у розмірі 8990,22 доларів США (в еквіваленті За курсом НБУ 338000 грн.): що складає заборгованість за основним боргом - 8990,22 доларів США.
Зобов`язання позичальника ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором №06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року були забезпечені порукою на підставі договору поруки № 06/08/12МП01 від 03 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ЗАТ КБ Приватбанк(т.1 а.с.72).
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетрвоська від 18 січня 2011 року у справі №2-6183/2011 за позовом позовом ПАТ КБПриватбанк доТОВ Українськефінансове агентствоВерус, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості- стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Угринів ІПН: 2398311023); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБПриватбанк (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок погашення кредитного договору № 06/08/12 МП01 від 03 липня 2008 року 253118 грн. 11 коп. Стягнуто солідарно з ТОВ Українське фінансове агентство Верус (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 36, ЄДРПОУ 34562954), ОСОБА_2 (Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Угринів ІПН: 2398311023); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБПриватбанк (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 06/08/12 МП01 від 03 липня 2008 року 200 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ Українське фінансове агентство Верус (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 36, ЄДРПОУ 34562954), ОСОБА_2 (Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Угринів ІПН: 2398311023); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір 1700 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ Українське фінансове агентство Верус (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 36, ЄДРПОУ 34562954), ОСОБА_2 (Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Угринів ІПН: 2398311023); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили (т.1 а.с.31-34).
У Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний реєстраційний номер обтяження 10781534, який внесений 02 лютого 2011 року на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 02 лютого 2011 року, яка винесена на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська № 2-14275 від 16 листопада 2010 року про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 в межах суми позовних вимог - 253 481 грн. 23 коп. (т.1 а.с.21).
15 червня 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лабою М.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33048526 з примусового виконання виконавчого листа№ 2-6183, виданого 17 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості у розмірі 253118 грн. 11коп. (т.1 а.с.29).
18 червня 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лабою М.О. у ВП № 33048526 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т.1 а.с.116).
За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, отриманою виконавчою службою 22 травня 2024 року, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18 червня 2012 року зареєстрований арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 18 червня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12629092, обєт обтяження усе майно (т.1 а.с.21).
25 лютого 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бережанського районногоуправління юстиціїДудухом І.Я. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 33048526 стосовно боржника ОСОБА_1 , на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (відсутність майна) (т.1 а.с.30).
22 липня 2016 року головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51478819 з примусового виконання виконавчого листа №2-6183, виданого 17 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості у розмірі 253118 грн. 11 коп. (т.1 а.с.110, 111).
21 березня 2018 року головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Тернопільській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у №51478819 стосовно боржника ОСОБА_2 , на п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (відсутність майна) (т.1 а.с.113, 114).
23 вересня 2022 року головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69920488 з примусового виконання виконавчого листа№ 2-6183, виданого 17 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості у розмірі 253118 грн. 11 коп. (т.1 а.с.97).
З листа АТ КБПриватбанк від 23січня 2023року направленогодо Бережанськоговідділу державноївиконавчої службиТернопільського районуТернопільської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції вбачається,станом на23грудня позичальником ОСОБА_2 зобов`язання виконані в повному обсязі (т.1 а.с.103).
12 січня 2024 року державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанвоу про закінчення виконавчого провадження №69920488 з примусового виконання виконавчого листа№ 2-6183, виданого 17 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості у розмірі 253118 грн. 11 коп. на п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження (повне виконання зобов`язань) (т.1 а.с.141).
Згідно довідки АТ КБПриватбанк від 29 березня 2024 року, станом на день її видачі, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ КБ Приватбанк (т.1 а.с.104).
29березня 2024року,у зв`язку з повним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань перед АТ КБ Приватбанк, ОСОБА_1 звернувся до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з його нерухомого майна, зняття заборони на його відчуження та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про нього як боржника (т.1 а.с.17).
Листом Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки не надана ухвала суду про зняття арешту №10781534 від 02 лютого 2011 року. Зазначено, арешт №12629092 від 18 червня 2012 року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року і згідно інформації з АСВП спецрозділу виконавче провадження 33048526 не виконано фактично, виконавчий збір у розмірі 10 % від основної суми боргу не сплачено (т.1 а.с.23-25).
ОСОБА_1 зазначає про незаконність бездіяльності начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. щодо відмови зняти арешти.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV (в редакції, що діяла на момент повернення виконавчого листа 25 лютого 2015 року) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Законом України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент повернення виконавчого листа 25 лютого 2015 року) визначені наслідки завершення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Зі змісту постанови від 25 лютого 2015 року про повернення виконавчого документу ВП №33048526 вбачається, виконавчий документ був повернутий саме стягувачу, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Тобто, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент повернення виконавчого листа 25 лютого 2015 року) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.
Встановлено, що виконавчий лист №2-6183, виданий судом 17 квітня 2012 року у відношенні ОСОБА_1 , повторно не пред`являвся до примусового виконання після його повернення 25 лютого 2015 року.
Встановлено, 22 липня 2016 року та 23 вересня 2022 року до примусового виконання пред`являвся виконавчий лист №2-6183/2011, виданий 17 квітня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у відношенні ОСОБА_2 , але не у відношенні ОСОБА_1 .
Станом на теперішній період часу виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_2 закінчено, у зв`язку з надходженням повідомлення банку про сплату боргу в повному обсязі.
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) викладено правовий висновок: наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від від 10 січня 2024 року у справі №569/6234/22 (провадження № 61-2690св23) дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчого документа стягувачу, знищення виконавчого провадження за закінченням строку його зберігання та відсутність майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Встановлено, за результатами пошуку виконавчих проваджень в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відкриті провадження стосовно ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, відсутні підстави для подальшої дії накладеного арешту та наявні підстави визнання неправомірною бездіяльність начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. щодо зняття арештів №10781534 від 02 лютого 2011 року, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. від 02 лютого 2011 року та №12629092 від 18 червня 2012 року, накладеного на підставі постанови державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №33048526 від 18 червня 2012 року.
Стосовно вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 02 лютого 2011 року за №10781534 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Б/Н від 02 лютого 2011 року; та в частині зобов`язання Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного 18 червня 2012 року за № 12629092 реєстратором Тернопільської філії державного підприємства Інформаційний центр МЮУ, на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 33048526 від 18 червня 2012 року слід зазначити наступне.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом УкраїниПро виконавчепровадженняможуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби
Таким чином, звернення до суду з вимогами про зобов`язання державного виконавця до дій - скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанов державного виконавця, які згідно із Законом УкраїниПро виконавчепровадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, не ґрунтуються на вимогах Закону, а тому не підлягають задоволенню.
Із вимогами про скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно від 02 лютого 2011 року та 18 червня 2012 року ОСОБА_1 у цій справі до суду не звертався.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог скарги ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу заінтересованої особи Бережанськоговідділу державноївиконавчої службиТернопільського районуТернопільської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк - скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривеня І. щодо зняття арештів реєстраційний номер обтяження №10781534 від 02 лютого 2011 року, накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. від 02 лютого 2011 року та реєстраційний номер обтяження №12629092 від 18 червня 2012 року, накладеного на підставі постанови державного виконавця державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції Лаби М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №33048526 від 18 червня 2012 року - неправомірною.
У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122502226 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Єлізаренко І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні