УХВАЛА
21 жовтня 2024 року м. Кропивницький
справа № 405/9232/23
провадження № 22-ц/4809/1545/24
Кропивницький апеляційний суд в складі судді Голованя А.М. дослідивши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінськогорайонного судум.Кіровограда від23серпня 2024року,
В С Т А Н О В И В :
16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», третя особа: Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
До апеляційної скарги позивачем долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому ОСОБА_1 посилався на те, що повний тексту рішення Ленінського районногосуду м.Кіровограда від23серпня 2024року, складений 02.09.2024, був отриманий ним лише 09.10.2024, про що ним було зазначено в заяві про видачу копії оскаржуваного рішення.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження встановлено, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити, а апеляційну скаргу залишити без руху з наступних підстав.
Згідно ст. 354 ЦПК України, апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів,а наухвалу суду-протягом п`ятнадцятиднів здня його(її)проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частина перша статті 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальнийстрок, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такогопоновлення.
З матеріалів справи вбачається, що копія повного рішення суду виготовлена 02.09.2024. Згідно довідки про доставку електронного документа «Рішення Іменем України» від 23.08.2024 доставлено до електронної скриньки представника позивача адвоката Бондаренка Ю.Ю. (т.2 а.с.11)
Крім того, згідно розписки, копія повного тексту оскаржуваного рішення суду була отримана представником позивача ОСОБА_2 04.09.2024. (т.2 а.с.16)
Апеляційна скарга подана до суду 16.10.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 354 ЦПК України.
Зазначені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду не дають підстав для висновку про його пропуск з поважних причин та спростовуються матеріалами справи.
Повноваження представника позивача адвоката Бондаренка Ю.Ю. в суді першої інстанції підтверджуються дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 369 від 20.10.2023.
Адвокат як представник (стаття 60 ЦПК України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальнимзакономнаслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №480/8341/22 від 08.02.2024 року.
Таким чином, отримання рішення на електронну адресу адвокатом, представником відповідача є тотожним врученню самій стороні.
З урахуванням зазначеного, причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, на які посилається позивач спростовуються матеріалами справи та не є безумовною підставою для його поновлення.
Інших обставин непереборної сили, які об`єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений строк, представником позивача не зазначено.
Відповідно до ч. 1ст.44ЦПК України імперативно визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (пункти 22-23) зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (Melnyk v. Ukraine, N 23436/03).
Тобто, інститут строків в цивільному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Враховуючи викладене, суд не визнає наведені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Відповідно до ч. 3 ст.357ЦПК Україниапеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінськогорайонногосудум.Кіровоградавід 23серпня 2024року залишити без руху.
Запропонувати скаржнику протягом десяти днів здня врученнякопії цієїухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 23 серпня 2024 року, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Роз`яснити, що у разі, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку встановленому ст. 358 ЦПК України.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду А.М. Головань
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122502309 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Головань А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні