Постанова

від 22.10.2024 по справі 2010/2-1452/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 2010/2-1452/11

провадження № 22-ц/818/3381/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П.

за участі секретаря Сізонової О.О.

учасники справи:

заявник - Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В. про встановлення способу і порядку виконання рішення,

за апеляційною скаргою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В. на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2024 року, постановлене суддею Жорняк О.М.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення суду із залученням суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в галузі будівництва згідно класифікації видів економічної діяльності.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головний державний виконавець Київського відділу ДВС у м. Харкові Роман В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на даний момент виконати рішення суду у встановлений рішенням спосіб не вбачається за можливе, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили не виконано, що порушує право на вільне користування об`єктом нерухомості. Виконавчою службою вжито всіх можливих заходів для виконання рішення проте, оскільки на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, є необхідність для залучення спеціального суб`єкта господарювання. Вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду з зазначеним способом виконання.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що звертаючись із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення заявник фактично просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, яке чітко визначає спосіб його виконання, але не надавши належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядомвстановлено,що впровадженні головногодержавного виконавцяКиївського відділудержавної виконавчоїслужби Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїРомана ВладнславаВадимовича перебуваєвиконавче провадження№43468575з примусовоговиконання виконавчого листа № 2010/2-1452/11, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 02.04.2014 (дублікат від 19.02.2024) про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку, площею 0,2212 га, по АДРЕСА_1 . Постановою від 28.05.2014 відкритто виконавче провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження, за вихідним № 2611 направлена сторонам виконавчого провадження. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав постанову особисто 03.06.2014 .

24.06.2014 державним виконавцем Сприндисом A.C. здійснено виїзд, за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця.

26.09.2014 державним виконавцем відділу Сприндисом A.C. винесена постанова про накладання штрафу у розмірі 340,00 грн., на підставі статей 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на момент прийняття рішення) 18.05.2017 головним державним виконавцем Дергачівського районного відділу - державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Переверзевою Ю.С. винесена постанова про передачу виконавчого провадження до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, оскільки рішенням Харківської міської ради від 24.10.2012 № 907/12 земельна ділянка включена в межі міста Харкова.

07.06.2023 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мастепановим Д.І. здійснено виїзд за адресою с. Лісне, вул. Підлісна, 21. За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці перебуває нежитлове двоповерхове приміщення, рішення суду не виконано, про що складено акт державного виконавця.

07.06.2023 державним виконавцем Мастепановим Д.І. винесено постанову про накладення штрафу на боржника згідно частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повторним невиконанням рішення.

15.06.2023 до Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Харківській області доставлено повідомлення державного виконавця про вчинення боржником кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

04.12.2024 представник стягувач - адвокат Муха А.І. звернувся до державного виконавця зі скаргою з питань невиконання судового рішення, в якій просив вжити всіх можливих заходів із забезпечення виконання рішення суду або змінити його спосіб і порядок виконання рішення.

Станом на 03.04.2024 рішення суду не виконано, земельна ділянка не звільнена, причини тривалого невиконання рішення суду боржником не повідомляються.

Статтею 129-1 Конституції Українитаст. 18 ЦПК Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень. За змістом цього принципу судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, а оцінка законності судових рішень може бути здійснена лише в установленому процесуальним законом порядку шляхом перегляду вищими судовими інстанціями.

Відповідно до ч. 1, 3ст.435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення чи зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У ч.1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Аналіз змістуст. 435 ЦПК Українисвідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

Відповідно до ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Таким чином, необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.

При цьому заявник просить у заяві не змінити спосіб виконання рішення, а фактично змінити обраний стягувачем спосіб захисту порушеного права, а саме: звільнити та привести у попередній стан земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:2561, державна реєстрація якої скасована, з залученням до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в галузі будівництва згідно класифікації видів економічної діяльності.

Слід звернути увагу на те, що на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту позивача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленогост. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, зміна способу і порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинна відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи наведені в апеляційній скарзі, оскільки, звертаючись із заявою про заміну способу виконання рішення заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Дослідивши доводи викладені у заяві та апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що заява Головного державного виконавця Київського відділу ДВС Роман В.В. не містить жодних фактів та доказів на обґрунтування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, також дані факти не підтверджені і матеріалами справи.

Підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення суду, про які просить державний виконавець, не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимогст.367 ЦПК Українив межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно ізст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.367,368,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роман В.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 23.10.2024 року.