Постанова

від 22.10.2024 по справі 638/5241/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 638/5241/24

провадження № 22-ц/818/3211/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участі секретаря Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» про захист прав споживачів, -

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року, постановлене суддею Аркатовою К.В.,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся із позовом, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» на його користь 58353,72 гривень вартості ненаданої за Договором на туристичне обслуговування № COS27040A3 від 31.01.2020 року туристичної послуги та 50767,74 гривень пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» на користь ОСОБА_1 вартість ненаданої туристичної послуги в сумі 58353,72 гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» на користь ОСОБА_1 пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 50767,74 за прострочення повернення вартості ненаданої туристичної послуги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» на користь держави 968,96 гривень судового збору.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» оплатив туристичному оператору Atlantis Line Sea Cruises комплекс туристичних послуг для туриста ОСОБА_4 за заявкою COS27040A3 у складі оплати за послуги для інших туристів. Неможливість позивача скористатись заброньованим туром в узгоджені договором строки виникла саме у зв`язку з прийняттям нормативних актів та закриттям пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України для міжнародних пасажирських перевезень, що не залежало від дій чи бездіяльності відповідача та свідчить про відсутність його вини в цьому. Таким чином, ознака протиправності (порушення умов договору) у діях відповідача (туроператора), як основна підстава для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, - відсутня.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини стосуються не компенсації збитків позивача, як споживача туристичної послуги, а відшкодування вартості ненаданої йому послуги і такий обов`язок прямо передбачений ст. 20 Закону України «Про туризм». Суд вважав заявлену суму пені справедливою сатисфакцією позивача за порушення його прав споживача у спірних правовідносин. Крім того суд враховув, що пеня порахована в межах однорічного строку з дня отримання відповідачем досудової вимоги про повернення вартості ненаданої туристичної послуги.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено,що міжТОВ «КРУЇЗ-ЛАЙФПРО» (Туроператором)та ОСОБА_1 (Замовником) 31.01.2020 було укладено договір на туристичне обслуговування № COS27040A3 (далі Договір).

За умовами Договору, Туроператор ТОВ «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» за плату на замовлення Замовника зобов`язується забезпечити надання туристичного продукту (комплексу туристичних послуг) у вигляді морського круїзу на 2 особи, який мав відбутись 27.04.2020 року на лайнері Cost Smeralda 5*, що належить компанії Costa Cruises.

На виконання досягнутих домовленостей щодо оплати круїзу на умовах попередньої оплати та на підставі рахунків-фактури з однаковим номером COS27040A4 від 31.01.2020 року та від 26.02.2020 року позивач сплатив відповідачу 58353,72 гривень згідно із платіжною інструкцією № 17 від 31.01.2020 року та квитанцією № MP79-T808-C712-515X від 26.02.2020, що є в матеріалах справи.

Круїз не відбувся внаслідок запровадження на території України обмежень, через розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та встановлено на всій території України карантин.

Із наданих відповідачем скріншоти електронної переписки з позивачем щодо перебронювання круїзу на інші дати, а також з круїзною компанією та компанією-посередником (резидентом російської федерації) вбачається, що інші учасники процесу організації подорожі та відповідач, як туристичний оператор, що уклав відповідний договір з позивачем, як із споживачем туристичної послуги, прийшли до висновку що кошти за не надану послугу мають бути поверненні туристу. Проте остаточно не можливо визначити порядок їх повернення.

Електронним листом позивач повідомлений відповідачем про перебронювання подорожі на 04.10.2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу адвокатом позивача направлявся адвокатський запит (вих. № 204/03-2023-з від 20.03.2023 року) з проханням надати протягом 5-денного строку з дня його отримання відомості та документи про хід виконання Туроператором замовлення на круїз. Відповідь на вказаний запит в матеріалах справи відсутня.

З метою досудового врегулювання даного спору позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 630/08-2023 від 14.08.2023 року), в якій вимагав в п`ятиденний строк з дня її отримання повернути сплачену вартість ненаданої за Договором на туристичне обслуговування № COS27040A4 від 31.01.2020 року туристичної послуги в сумі 58353,72 гривень.

Проте доказів виконання цієї вимоги чи заперечень проти неї матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наголошував, що оскільки використати оплачену туристичну подорож він не може, то вимушений звернутися до суду із позовом про повернення сплачених коштів. А також просив стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Ст.12ЦПК Українивстановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначено, що туризм тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від`їжджає; турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов`язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін; туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору: 1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; 2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); 3) готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування; 4) види і способи забезпечення харчування; 5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; 6) програма туристичного обслуговування; 7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту; 8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту; 9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг; 10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там; 11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати; 12) форма розрахунку.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Статтею 30 Закону України «Про туризм» визначено, що порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є: провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов; залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам; ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення норм і правил у галузі туризму; незаконне використання категорії об`єкта туристичної інфраструктури; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг; невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов; порушення правил щодо охорони чи використання об`єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об`єктів відвідування; створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності; незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб`єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм» суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед яких є розірвання договору, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.ст.901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов`язковим для сторін (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором.

Факт ненадання туристичного продукту позивачеві відповідач не спростовує.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для повернення позивачеві суми, сплаченої за туристичну послугу, оскільки позивач просив про повернення вартості ненаданої йому туроператором послуги, і такий обов`язок прямо передбачений ст. 20 Закону України «Про туризм».

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення пені у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», судова колегія зазначає наступне.

Відповідно допреамбулиЗакону України «Про захист прав споживачів»він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Уцьому Законі не визначено вичерпного переліку відносин, на які він поширюється, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та керуючись загальними принципами цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах «слабкої сторони», якою є фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цимЗакономрегулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. І особливістю таких правовідносин є участь у них спеціального суб`єкта - споживача.

Уст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17);виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Отже,Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані будь-які договірні відносини за участі споживача.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Отже, пеня, передбачена частиною п`ятоюстатті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовується в разі порушення виконання договірного зобов`язання на користь споживача.

Пеня, як різновид неустойки, має забезпечувальний та компенсаційний характер.

Суд враховує, що відповідач безпідставно не повернув на вимогу позивача сплачені ним за ненадану туристичну послугу (морську подорож) грошові кошти.

Тому судова колегія погоджується з висновками суду про наявність підстав для стягнення пені.

Доказів на спростування заявлених вимоги апелянтом не надано.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенціїпро захист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «КРУЇЗ-ЛАЙФ ПРО» залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний текс постанови складено 23.10.2024