Ухвала

від 23.10.2024 по справі 336/10197/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/10197/24

Провадження №: 2/336/3538/2024

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Амвросіївської міської ради Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Березінь-Усова Ірина Анатоліївна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Амвросіївської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Березінь-Усова Ірина Анатоліївна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Позивач просить визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 . В разі задоволення позовних вимог, стягнути на його користь сплачений судовий збір в розмірі 5376 грн. 63 коп., на наступні реквізити: АТ "Ощадбанк", МФО 335106, отримувач ОСОБА_1 , IBAN: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Документ сформований в системі «Електронний суд» 13 жовтня 2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Амвросіївськоїміської радиДонецької області,третя особа:приватний нотаріусОдеського міськогонотаріального округуБерезінь-УсоваІ.А., провизнання прававласності наквартиру впорядку спадкуваннязалишено без руху та надано п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі. Роз`яснено позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

21 жовтня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків, проте недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху усунені частково.

В ухвалі суду від 16 жовтня 2024 року зокрема було вказано, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач вказує відповідачем Амвросіївську міську раду Донецької області та вказує адресу: Донецька область, Амвросіївський р-н, м. Амвросіївка, вул. Леніна, буд. 20, індекс 87300, ЄДРПОУ 04053080.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Місцезнаходження юридичної особи до якої пред`явлено позов на тимчасово окупованій території.

Відповідно до відповіді № 849474 від 16 жовтня 2024 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 04053080 інформації щодо такої юридичної особи не знайдено.

Позивачу необхідно було уточнити до якої саме юридичної особи пред`являються вимоги та вказати дійсне місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України.

Дана заява надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд» 13.10.2024.

Відповідно до частин 1, 4 та 8 статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом частини 5 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Саме в такий спосіб позивач звернувся до суду.

Відповідно ч. 7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

В порушення даних норм позивачем не надано до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, а тому позовна заява вважається поданою без додержання вимог ч. 1ст. 177 ЦПК України.

Отже, позивачу слід подати доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В позовній заяві зазначена ціна позову 537663,51 грн., яка визначена на підставі довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна (додаток № 2 до Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку).

Однак, відповідно до листа Фонду державного майна України від 26 серпня 2024 року заступник Голови Фонду вказує, що для визначення вартості об`єктів нерухомого майна з метою оформлення в судовому порядку прав на спадщину необхідно звернутися до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об`єкта. За результатами проведення незалежної оцінки суб`єктом оціночної діяльності складається звіт про оцінку майна та вказав посилання на перелік суб`єктів оціночної діяльності.

Як на підставу визначення ціни позову позивач посилається на довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна (додаток № 2 до Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку). Вказана довідка не є висновком експерта-суб`єкта оціночної діяльності, про що зазначено і в листі Фонду державного майна України від 26 серпня 2024 року.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 за N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Окрім того, вартість майна визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до позовної заяви вартість спірного майна становить 537663,51 грн., однак доказів щодо зазначеної вартості спірного майна суду не надано.

В якості доказу вартості майна позивач надає довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна (додаток № 2 до Порядку ведення єдиної бази звітів про оцінку). Вказана довідка не є висновком експерта-суб`єкта оціночної діяльності, про що зазначено і в листі Фонду державного майна України від 26 серпня 2024 року.

Так, для визначення ціни позову позивач на виконання ухвали суду від 16 жовтня 2024 року повинен був надати суду Звіт щодо дійсної вартості спадкового майна (надавши його до суду у повному обсязі) та сплатити судовий збір, відповідно до дійсної вартості, однак вимога суду позивачем не виконана.

В розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 3028 грн.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн. 15140,00 грн.)

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, що передбачено частиною другою статті 176 ЦПК України.

Оскільки позивач не надав суду Звіт щодо дійсної вартості майна, а зазначена позивачем вартість майна не відповідає дійсній вартості спірного майна, а тому суд попередньо визначає розмір судового збору за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно 15140,00 грн.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно в розмірі 5376,63 грн. (3219,78 грн. та 2156,85 грн.), то йому необхідно доплати судовий збір в розмірі 9763,37 грн. та надати оригінал квитанції про його сплату у відповідному розмірі.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд вбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

З метою повного, всебічного розгляду справи, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді від 16 жовтня 2024 року, на строк 2 дні з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Продовжити позивачу строк на усунення недоліків на виконання ухвали суду від 16 жовтня 2024 року, за позовною заявою ОСОБА_1 до Амвросіївської міської ради Донецької області, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Березінь-Усова Ірина Анатоліївна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, надавши позивачу строк два дні з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.

Запропонувати позивачу в дводенний строк з дня вручення копії вказаної ухвали усунути зазначені недоліки, роз`яснити, що в іншому випадку скарга буде вважатися неподаною.

Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: