Ухвала

від 21.10.2024 по справі 497/2432/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.10.2024

Справа № 497/2432/24

Провадження № 2/497/876/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"21" жовтня 2024 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та його представника адвоката Садаклієва Івана Ілліча до ОСОБА_2 про визнання батьківства,третя особа: Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

ВСТАНОВИЛА:

08.10.2024рокупредставник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, судом перевірена правильність підсудності справи отримані відомості про те, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться зареєстрованою по м.Одесі та Одеській області, тому позов не є підсудним Болградському районному суду Одеської області за правилами територіальної підсудності.

Так, відповідно до ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи це внесена за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформація про місце проживання (перебування) особи (п.12ч.1ст.2 ЗУ "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Таким чином, місце проживання (перебування) відповідачки має бути зареєстрованим на території Болградського району для того, щоби Позивач міг до неї пред`явити цей позов саме до Болградського районного суду Одеської області.

Тому суд дійшов висновку, що позов не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5ст.177 ЦПК України, згідно яких позов має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місцепроживання чиперебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, вищевказаний позовне враховуєусіх вимог,передбачених ЦПКУкраїни,а саме: не міститьвідомостей провжиття заходівдосудового врегулюванняспору (відсутність таких заходів), якщо такі здійснювалися, у тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, а також підставу звернення до суду - не має посилання на обставини, які порушують права позивача для захисту яких він звертається до суду.

Так, у позові зазначено, що відповідачка перебуває з позивачем у зареєстрованому шлюбі, від якого народилися дві дитини у 2018 і 2024р.р. відповідно, дочка ОСОБА_3 і син ОСОБА_4 , а також зазначено, що позивачка не заперечує проти визнання судом позивача батьком першої своєї дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження якого органом РАЦС зареєстроване на підставі ст.135 СК України зі слів матері, а тому суд дійшов висновку, що спору міжсторонами взагаліне вбачається.Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення сторін до органу РАЦС з заявою про внесення змін до актового запису про народження їхньої першої спільної як це зазначено у позові дитини ОСОБА_6 , 2012р.н., та не містять відмову органу РАЦС у розгляді або задоволенні такої заяви.

Згідно чинного законодавства, дійсно, для того щоб між дитиною, що народилася поза шлюбом, і його батьком з`явилася правовий зв`язок, має бути пройдена так звана процедура "встановлення батьківства". Встановлення батьківства це акт цивільного стану, що вимагає державної реєстрації. Лише після цього в чоловіка виникають передбачені чинним законодавством батьківські права і обов`язки щодо дитини, біологічним батьком якої він є, але при цьому не перебуває у шлюбі з матір`ю дитини. Реєстрація встановлення батьківства це процедура, яка не є складною і порівнянна з реєстрацією народження дитини, за умови, якщо і мати, і батько дитини згодні на неї.

З тексту позову вбачається, що позивач просить встановити батьківство. а відповідач не заперечує, а тому вони обоє згодні на процедуру встановлення батьківства.

Здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами, та, зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що ...суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх ухвалили з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчиморганом та неможепідміняти собоюдержавний орган, рішення якого оскаржується, та ухвалювати замість ньогорішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997р.

Суд, таким чином, має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, а саме: при обранні способу відновлення порушеного права виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулася за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Стосовно звернення до суду позивачем з вказаними предметом і підставами позову, судом з`ясовано наступне.

В Україні непоодинокі випадки народження дітей неодруженими жінками, тому Законом передбачено добровільневизнання батьківствабатьком дитини. Але якщо батько дитини, народженої поза шлюбом, відмовляється подати заяву про реєстрацію батьківства добровільно, лише у такій ситуації, з метою захисту інтересів дитини можливевизнання батьківства у судовому порядку.

Таким чином, є два способи встановлення батьківства:

- встановлення батьківства у добровільному порядку;

- та шляхом подання позовної заяви до суду в разі, якщо відсутнє добровільне волевиявлення.

В разі добровільного рішення батьків визнати факт батьківства, згідно ст.134 СК України, вони мають право підготувати заяву, яка подається до органу РАЦС. Це можливо зробити і в разі, якщо мати дитини перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, але бажає зареєструвати дитину на справжнього батька при обопільній з ним злагоді.

Отже, якщо батьки дитини не мають заперечень проти реєстрації встановлення батьківства, їм слід звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання батька чи матері дитини або за місцем державної реєстрації народження дитини з відповідною спільною заявою та додати наступні документи:

1. Спільну заяву батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі. Форма бланка заяви про встановлення батьківства затверджена законодавством України, її можна отримати в органах РАЦС. Заява має бути подана особисто батьками дитини; представництво не допускається. В разі, якщо будь-хто з батьків дитини не має можливості особисто подати спільну заяву, їх волевиявлення може бути оформлено ними окремими заявами про встановлення батьківства. При цьому підпис особи, що не має можливості бути присутнім при подачі такої заяви, має бути нотаріально посвідчена. Заява обов`язково має містити дату його складання та бути підписана заявниками батьком і матір`ю дитини. При цьому, якщо заяву написано не від руки, а складено за допомогою друкувального пристрою, вона має бути підписана у присутності спеціаліста, який здійснює прийом даної заяви.

2. Документи, що засвідчують особистості батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України).

3. Документ, що підтверджує сплату державного мита.

Зразки бланків заяви та її заповнення, а також реквізити для сплати держмита, як правило, розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органу РАЦС. Перераховані документи подаються у всіх випадках звернення за державною реєстрацією встановлення батьківства в позасудовому порядку. Крім них, якщо спільна заява про встановлення батьківства подається після державної реєстрації народження дитини, також має бути надано свідоцтво про народження дитини.

Якщо ж батьки дитини вирішили зареєструвати встановлення батьківства одночасно з державною реєстрацією народження а таке чинним законодавством допускається, їм достатньо пред`явити документ, що є підставою для державної реєстрації народження дитини (як правило, це відповідна довідка про народження, видана медичною організацією, у якій відбувалися пологи).

Крім того, майбутнім батькам, що не передбачають ухилятися від юридичного оформлення батьківства, важливо знати і про те, що спільна заявапро встановленнябатьківства може бути подана навіть під час вагітності матері, якщо є підстави припускати, що її подання після народження дитини може виявитися скрутною або зовсім неможливою (наприклад, батькові дитини має бути тривале відрядження в «гарячу точку» і т. п.). У цьому випадку до трьох перерахованих вище обов`язковим документам має бути додана довідка, що підтверджує вагітність матері, видана в установленому законом порядку.

Оформлення всіх необхідних документів та видача свідоцтва про встановлення батьківства здійснюється в день звернення, за винятком двох випадків: якщо заява про встановлення батьківства подається до народження дитини (під час вагітності матері) і якщо місце державної реєстрації народження та встановлення батьківства не збігаються, а в свідоцтві про народження зазначено відомості про батька - в останньому випадку може знадобитися час на підготовку та направлення запиту про висилку копії запису акту про народження, щоб з`ясувати підстави внесення таких даних.

Зрозуміло, якщо відомості про батька були внесені за заявою матері дитини (на підставі ст.135 СК України), - проблем з реєстрацією встановлення батьківства у добровільному порядку не виникне.

Варто звернути увагу на ще 3 моменти:

строк звернення за реєстрацією цього акту цивільного стану законом не обмежений;

державну реєстрацію встановлення батьківства можна оскаржити лише у судовому порядку, тобто інша особа, яка вважає себе батьком дитини, не має права вимагати встановити його батьківство шляхом звернення до органів РАЦС, якщо стосовно дитини раніше батьківство вже було встановлено;

якщо чоловік дав свою згоду на встановлення свого батьківства щодо дитини, біологічним батьком якої він не є, про що в момент дачі згоди йому було добре відомо, - він не має права оспорювати своє батьківство, за винятком того, якщо згода ним була дана не з власної волі (внаслідок психічного чи фізичного примусу).

В разі незгоди біологічного батька або його смерті матір дитини має право написати заяву до суду і встановити батьківство у судовому порядку, що регулюється ст.ст.129,130 СК України. Позовну заяву про визнання батьківствавправі пред`явити один з батьків дитини. Зазвичай це робить мати, але при певних обставинах позов може бути пред`явлений і батьком дитини, наприклад якщо другийз батьківне виявляєбажання звертатися до органу РАЦС зі спільною заявою.

Вимагативизнання батьківстваможе також опікун або піклувальник дитини, а також особа, на утриманні якої перебуває дитина, і сама дитина після досягнення нею повноліття.

На момент пред`явленняпозовної заяви про визнання батьківстваміж дитиною і особою, яка вважається її батьком, ще відсутні правовідносини, отже, підставою для пред`явлення позову в цьому випадку є не суб`єктивне право, а охоронюваний законом інтерес дитини. Цей інтерес полягає в праві дитини знати свого батька і перебувати у правовому зв`язку з ним.

Відповідачем у таких справах найчастіше є можливий батько дитини.Позов про визнання батьківстваможе бути пред`явлено навіть до неповнолітньої чи недієздатної особи - в такому разі його інтереси захищає опікун. Неповнолітній батько наділений правом самостійно визнавати своє батьківство, тому він може самостійно відповідати запозовомпро визнання батьківства, і участь у справі його піклувальника необов`язкова, хоча ніхто не може заборонити неповнолітньому скористатися його допомогою при захисті від позову. Право ж на подавання позову про оспорення батьківства та виключення відомостей про себе як батька дитини з актового запису про її народження, виникає лише після народження дитини та до виповнення їй 18-ти років. До пред`явлення позову батьком або матір`ю про оспорення батьківства або материнства позовна давність не застосовується, а при поданні позову матір`ю про внесення змін до актового запису про народження дитини застосовується позовна давність в 1 рік, від дня реєстрації народження дитини.

Таким чином, оскільки позов ОСОБА_1 з додатками не містить відомостей і доказів того, що сторони зверталися до органу владних повноважень РАГСу з заявою про вирішення питання, зазначеного у позові, визнання (встановлення) батьківства позивача стосовно дитини відповідачки і їм було відмовлено, як не містить і доказів відмови у вирішенні цього питання державним органом РАЦС, та, з огляду на твердження у тексті позову на те, що відповідачка не заперечує проти вимог позивача щодо визнання його батьківства стосовно зазначеної у позові дитини, тобто, добровільно погоджуються обидві сторони з цією обставиною щодо батьківства позивача не вбачається порушених прав позивача, що підлягають судовому захисту.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову.

Таким чином, за наявності вищевикладених обставин, подана заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, зазначених в ній.

Керуючись ст.ст.83,89,95,174-177,185ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,третя особа: Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Роз`яснити позивачу, що він має право усунути недоліки позову, надавши суду відомості та докази порушення свої прав, а також докази реєстрації місця проживання відповідачки у Болградському районі Одеської області на території колишнього Болградського району на яку розповсюджується юрисдикція саме Болградського районного суду Одеської області (з врахуванням того, що на території Болградського району працює три різні суди юрисдикція яких розповсюджується на колишній Арцизький і Тарутинський райони, що увійшли до складу Болградського після територіальної реформи України), оскільки, в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення зазначених недоліків.

Запропонувати позивачу разом з усуненням недоліків позову надати суду, на його розсуд, інші докази на підтвердження відомостей, зазначених ним в позові, що можуть мати суттєве значення для ухвалення судом законного та об`єктивного рішення у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова