Ухвала

від 17.10.2024 по справі 363/1734/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"17" жовтня 2024 р. Справа № 363/1734/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023110000000226 відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023110000000226 відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_7 зазначила, що 27.10.2023 року прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області було вручено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувальний акт. В той же час зазначивши, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.07.2023 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України було повернуто прокурору та наголошено на недоліках. Вказана увалу суду не була оскаржена прокурором, недоліки зазначені в ній прокурором також не були усунуті. Разом з тим, наголосила і на тому, що обвинувальний акт та реєстр матеріалі досудового розслідування вручено по кримінальному провадженню № 12023110000000226 від 28.03.2023 року, тоді як реєстр матеріалів не містить даних процесуальної дії, як внесення відомостей до ЄРДР по зазначеному кримінальному провадженню. Крім того, реєстр не містить інформації щодо постанови про зміну групи прокурорів від 01.05.2023 року, яка була надана прокурором в судовому засіданні, а відтак реєстр матеріалів не відповідає вимогам законодавства. Враховуючи викладене, просила суд повернути обвинувальний акт від 28.10.2023 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала думку ОСОБА_7 , додавши, що заперечення прокурора на клопотання про повернення обвинувального акту ґрунтуються виключно на тому, що прокурор не погоджується з попередньою ухвалою суду про повернення обвинувального акту, в той же час вказана ухвала суду не була ним оскаржена. Разом з тим, зазначила, що обвинувальний акт від 27.10.2023 року необхідно повернути прокурору у зв`язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, та враховуючи той факт, що недоліки зазначені в попередній ухвалі суду не були усунуті, реєстр матеріалів не містить повний перелік процесуальних документів, які були винесені, зокрема постанова про зміну групи прокурорів, та складання обвинувального акту, а відтак реєстр не відповідає вимогам законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання підтримав думку захисника.

Обвинувачена ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала позицію захисників.

Прокурор у судовому засіданні щодо клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту, та просив суд закрити підготовче судове засідання та призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Представники потерпілого під час судового засідання щодо клопотання сторони захисту поклалися на розсуд суду та просили його розглянути з урахуванням вимог законодавства.

Дослідивши клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту, заслухавши думу прокурора, обвинувачених та представників потерпілих, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.314КПК Україниу підготовчому судовому засідання суд має право зокрема, прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 283, ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового розслідування, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного, визначаються межі судового розгляду.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, та документи, які мають бути додані до нього визначено ст. 291 КПК України. Таким чином, у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт перевіряється на відповідність саме вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно вказаної норми Закону, обвинувальний акт, зокрема, повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так у ч.3 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року встановлено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права, зокрема бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Право людини на законність прийнятих рішень також закріплено у національному законодавстві. Зокрема у ст.9 КПК України згідно якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, зокрема надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частина 1 статті 91КПК України передбачає, що в кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Тобто формулювання обвинувачення має містити дані щодо події злочину із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено приписами ст. 337 КПК України.

Так, відповідно до обвинувального акту від 27.10.2023 року ОСОБА_8 зокрема обвинувачується в тому числі і за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Разом з тим, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що в ньому не чітко сформульовано обвинувачення, не розкрита об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, тобто обвинувальний акт не містить чіткої інформації про те, яким чином ОСОБА_8 набув право власності на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, аналіз змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідчить про те, що обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення стосовно кожного з обвинувачених, воно є нечітким та неконкретизованим, формалізованим, оскільки не містить усіх об`єктивних та суб`єктивних ознак інкримінованих складів кримінальних правопорушень: час, місця, способу та інших обставин їх вчинення, що в свою чергу, значно ускладнює та фактично нівелює можливість суду належним чином перевірити питання підсудності обвинувального акту.

Крім того, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень наведений у обвинувальному акті суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки за наявності вказівки, що правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб, обвинувальний акт не містить даних про розподіл ролей та вид співучасті між собою учасників групи, в обвинувальному акті не зазначено дати, часу та місця вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дій щодо попередньої змови з іншими особами, які визначають та впливають на склад інкримінованих їм дій (кримінально-правову кваліфікацію).

Таким чином, у обвинувальному акті належним чином не відображено фактичних обставин кримінальних правопорушень, не відображено у визначений законом спосіб обставин які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Зазначені вище суперечності суттєво обмежують обвинувачених в передбаченому ч. 3 ст. 42 КПК України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод праві бути детально проінформованими зрозумілою для них мовою про характер обвинувачення проти них; позбавляє суд можливості забезпечити судовий розгляд з додержанням прав і законних інтересів обвинувачених, об`єктивно розглянути кримінальне провадження, усунути суперечності між встановленими фактичними обставинами, формулюванням обвинувачення і правовою кваліфікацією діянь, в яких вони обвинувачуються, правильно застосувати закон України про кримінальну відповідальність, ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Вказані обставини вже були дослідженні та встановленні ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.07.2023 року, та стали підставою повернення обвинувального акту прокурору. Разом з тим, вказана ухвала суду не була оскаржена прокурором, як і не були усунуті вказані в ній недоліки, а відтак, суд погоджується зі доводами сторони захисту, що у разі прийняття обвинувального акту та призначення до судового розгляду створюється ситуація невизначеності, оскільки недоліки не були усунуті, ухвала суду не оскаржувалась, фактично прокурор погодився із вказаною ухвалою, а тому суд не може не погодитись з попередньою ухвалою суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В порушення вимог ст.ст. 109, 291 КПК України,у долученомудо обвинувальногоакту реєстріматеріалів досудовогорозслідування неу повномуобсязі зазначеніпроцесуальні діїпроведені вході досудовогорозслідування ів послідуючому,не зазначеніреквізити процесуальнихрішень.Так,в долученомуреєстрі відсутнябудь-якаінформація щодокримінального провадження№12023110000000226від 28.03.2023року,зокрема, не містить даних процесуальної дії, як внесення відомостей до ЄРДР по зазначеному кримінальному провадженню. Прокурор в судовому засіданні послався на те, що кримінальне провадження №12023110000000226 було виділене на підставі постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.03.2023 року. В той же час, в реєстрі відсутня інформація з якого кримінального провадження в яке були виділені матеріали, що не підтверджується і самою постановою, оскільки в ній міститься виключно інформація щодо виділення матеріалів з кримінального провадження № 12020110130002901, але не визначено до якого.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування містить інформацію щодо складання обвинувального акту 30.03.2023 року, ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору від 25.07.2023 року, та не містить інформації щодо складання обвинувального акту 27.10.2023 року та його вручення, що суперечить вимогам ст.283 КПК України, згідно якої відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, прокурором було надано постанову про заміну групи прокурорів від 01.05.2023 року, однак в реєстрі матеріалів досудового розслідування у переліку процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування відсутня інформація щодо вказаної постанови.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що реєстр матеріалів досудового розслідування, це процесуальний документ фіксування кримінального провадження, який складається слідчим або прокурором, та є інформаційним додатком до обвинувального акта, який містить формально-довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

Так, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов`язково повинні міститися в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, її номер, найменування та час проведення; зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Реєстр матеріалів досудового розслідування який був долучений до обвинувального акту не відповідає вимогам ст.109 КПК України.

Статтею 19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчій, інші службові особи органів державної влади зобов`язанні неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 314 ч. 3 п. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного , суд вважає за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023110000000226 відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, у зв`язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 314,369,372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023110000000226 відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, повернути прокурору Броварської окружної прокуратури Київської області.

Повний текст ухвали проголошено 21.10.2024 року о 14.00 годині.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя - ОСОБА_1