Ухвала
від 23.10.2024 по справі 755/18345/24
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18345/24

Провадження №: 2/755/9779/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2024 р.

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське-виробниче підприємство «АРЕЙ» про скасування наказу, поновлення на роботі, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

у с т а н о в и л а:

17.10.2024 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське-виробниче підприємство «АРЕЙ» про скасування наказу, поновлення на роботі, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд вивчивши матеріали позовної заяви та додатки до неї приходить до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачений із посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, не всі заявлені позивачем позовні вимоги підпадають під положення вказаної норми закону.

Так, позивач не звільняється від сплати судового збору за вимогами: про визнання трудових відносин припиненими; про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; про стягнення моральної шкоди.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

В постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Ураховуючи заявлену суму стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (48011,20 грн.) та розмір моральної шкоди (5000,00 грн.), за вимогами майнового характеру позивач має сплати судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, за позовною вимогою немайнового характеру (визнання трудових відносин припиненими), позивач має сплатити судовий збір також у сумі 1211,20 грн.

Всього за заявленими позовними вимогами позивач має сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Протягом 10 днів від дня отримання копії цієї ухвали позивач має надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у сумі 2422,40 грн., інакше позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське-виробниче підприємство «АРЕЙ» про скасування наказу, поновлення на роботі, визнання трудових відносин припиненими, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя -

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.10.2024
Оприлюднено25.10.2024
Номер документу122510443
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —755/18345/24

Ухвала від 07.11.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

Ухвала від 25.10.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

Ухвала від 23.10.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні