Справа № 755/10504/23
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"21" жовтня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» про визнання майнового права на об`єкт інвестування (майбутній об`єкт нерухомості) та скасування рішення про державну реєстрацію права на квартиру,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» про визнання майнового права на об`єкт інвестування (майбутній об`єкт нерухомості) та скасування рішення про державну реєстрацію права на квартиру.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За викладеними в позовній заяві доводами позивач вважає себе звільненою від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За змістом цієї норми закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Проте позивач не є споживачем послуг відповідача, не укладала з ним жодних договорів, а зі змісту наведеного в позові обґрунтування вбачається, що позивач звернулась з даним позовом як спадкоємець інвестора будівництва, отже в розрізі даного спору на неї не розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів.
Разом із тим, позивачем не сплачено судовий збір при зверненні з позовом до суду.
Положеннями пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 211,20 грн; за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Прохальна частина позовної заяви фактично містить дві вимоги: немайнового характеру - про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та майнового характеру - про визнання за позивачем майнового права на майбутній об`єкт нерухомості.
При цьому позивачем не визначена й ціна позову.
Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Таким чином, в даному випадку, сплаті підлягає судовий збір за вимогою немайнового характеру в сумі 1 211,20 грн та за вимогою майнового характеру про визнання майнового права на майбутній об`єкт нерухомості - виходячи з дійсної актуальної вартості майна на час звернення до суду з позовом.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.
Однак матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку майна та/або інших доказів дійсної актуальної вартості спірного майна станом на дату звернення з позовом до суду.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду документи, що підтверджують дійсну актуальну вартість зазначеного у позові спірного майна, та долучити документи, що підтверджують сплату судового збору: за вимогою немайнового характеру - в розмірі 1 211,20 грн та за вимогою майнового характеру в розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір» - виходячи з дійсної актуальної вартості спірного об`єкта нерухомості на час звернення до суду з позовом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАСИКА БУДІВНИЦТВА» про визнання майнового права на об`єкт інвестування (майбутній об`єкт нерухомості) та скасування рішення про державну реєстрацію права на квартиру - залишити без руху та запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я :
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122510448 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про державну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Савлук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні