Ухвала

від 23.10.2024 по справі 128/2696/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/2696/24

Провадження №22-ц/801/2178/2024

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач :Сопрун В. В.

УХВАЛА

23 жовтня 2024 рокуСправа № 128/2696/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Судді доповідача Сопруна В.В.,

Суддів Копаничук С.Г., Матківської М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2024 року про повернення позовної заяви в цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту,

встановив:

До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга подана від імені ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області 31 липня 2024 року про повернення позовної заяви.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.

17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву на виконання ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 вересня 2024 року.

Проте ні апеляційна скарга, ні подана на виконання вимог ухвали Вінницького апеляційного суду від 27 вересня 2024 року документ з назвою «щодо виконання ухвали від 27 вересня 2024 року» не підписані ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 3 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі 930/191/23 виснувала, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом та послалася на таке:

Підпис це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства (пункт 36 Постанови).

Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності) (пункт 37 Постанови).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу (пункт 38 Постанови).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу «на конструкцію нормативного регулювання суспільних відносин, передбачену в ЦПК України. Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму і зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Законодавець передусім зазначає, що апеляційна скарга подається у письмовій формі (частина перша цієї статті); далі про те, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має зазначити найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої), повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу (пункт 2). Наприкінці особа має зазначити перелік документів та інших матеріалів, що додаються (пункт 9).

Лише після викладення нормативних вимог до змісту апеляційної скарги у частині третій наведеної статті Кодексу закон урегульовує, що таке процесуальне звернення має бути підписано заявником.

Тож лише після визначення всього обсягу обов`язкової інформації, згаданої у частині другій статті 356 ЦПК України, законодавець указує на те, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або представником такої особи.

За наведеною логікою побудови згаданої статті процесуального закону підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим унаочнює погодження з усім тим, що в ньому наведено. Хоча формально у процесуальному законі немає формалізованої вимоги щодо розташування місця накладення підпису заявника (автора звернення), проте це випливає із його змісту і духу закону.

Наміром законодавця було структурувати вимоги до апеляційної скарги не лише у змістовному (перелік певної інформації, яку особа, що подає апеляційну скаргу, має викласти), а й логічно-послідовному (хронологічному) контексті (найменування суду, до якого подається апеляційна скарга, не повинне зазначатися наприкінці апеляційної скарги; а отже й підпис особи, яка подає апеляційну скаргу, чи її представника не має розташовуватися на початку апеляційної скарги).

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає подібні за змістом правила також і для інших процесуальних документів: заяви про забезпечення доказів (стаття 117), заяви про скасування судового наказу (стаття 170), позовної заяви (стаття 175), відзиву (стаття 178), письмової заяви, клопотання, заперечення (стаття 183), заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285), касаційної скарги (стаття 392).

Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі ні.

Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи» (пункти 39 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року).

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначила, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи не підписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа (пункт 73 Постанови).

Апеляційна скарга подана від імені ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 31 липня 2024 року, містить графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом зазначеної скарги, тобто не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги.

Згідно з пунктом першим частиною 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Зазначене також стосується і документу, наданого до апеляційного суду 17 жовтня 2024 року під назвою «щодо виконання ухвали від 27 вересня 2024 року».

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (пункт 81 Постанови).

Суд, установивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України) (пункт 82 Постанови).

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 наголошено, що «такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування» (пункт 74 Постанови).

Відтак, з огляду на приписи статті 183, частини 5 статті 357 ЦПК України, подана апеляційна скарга та документ під назвою «щодо виконання ухвали від 27 вересня 2024 року» підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.357 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу, подану відімені, ОСОБА_1 наухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 31липня 2024року проповернення позовноїзаяви,а такождокумент підназвою «щодовиконання ухваливід 27вересня 2024року»,повернути без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Сопрун

Судді С.Г. Копаничук

М.В. Матківська