Постанова

від 23.10.2024 по справі 947/39974/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4216/24

Справа № 947/39974/23

Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

переглянув успрощеному позовномупровадженні цивільнусправу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккерман Солюшенс Україна», в інтересах якого діє адвокат Сердюков Борис Леонідович, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 січня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккерман Солюшенс Україна» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, -

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна», в якому просила суд встановити юридичний факт існування трудових відносин між сторонами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, передано на розгляд Приморському районному суду м. Одеси.

Суд вказав, що з урахуванням зазначеної в позовній заяві інформації щодо місця знаходження відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, буд. 3-Б, дана цивільна справа непідсудна Київському районному суду м. Одеси та її слід передати на розгляд Приморському районному суду м. Одеси.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна», в інтересах якого діє адвокат Сердюков Б.Л., звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 січня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до Київського районного суду м. Одеси, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарження є ухвала суду про передачу справина розглядіншого суду (п. 9 ст. 353 ЦПК України).

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно частини 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складівідповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккерман Солюшенс Україна» є: місто Одеса, вулиця Приморська (Приморський р-н), будинок 3-Б, що підпадає під територіальну підсудність Приморського районного суду м. Одеси.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, для розгляду до Приморського районного суду м. Одеси, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна» вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення ст. 316 ЦПК України, відповідно до якої заяви до фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. В позові ОСОБА_1 зазначили свою адресу: АДРЕСА_1 , що підпадає під територіальну підсудність Київського районного суду м. Одеси, тому саме там, з урахуванням положень ст. 316 ЦПК України має розглядатись дана справа.

Однак, апеляційний суд не погоджується із таким твердженням, оскільки вони ґрунтуються на не вірному тлумаченні норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Отже, провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відкриваються судом на підставі подання письмової заяви, і така заява дійсно має розглядатись за місцем проживання фізичної особи заявника.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна», у порядку позовного провадження, а тому такий позов відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України має розглядатись за місцезнаходженням відповідача ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Не приймаються також твердження апеляційної скарги про те, що відповідачем не подавалось жодного клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду, що є порушення норм процесуального права, оскільки саме на суд покладено обов`язок перевірити чи підсудна позовна заява суду, в який вона подана.

Так, згідно положень ст. ст. 186, 187 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви до відкриття провадження у справі з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Таким чином, встановивши, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача ТОВ «Аккерман Солюшенс Україна» зареєстровано в Приморському районі м. Одеси, суд першої інстанції, вірно передав матеріали цивільної справи на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.

На підставі викладеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст.374ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккерман Солюшенс Україна», в інтересах якого діє адвокат Сердюков Борис Леонідович залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 23 жовтня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк