Постанова

від 18.12.2007 по справі 18/345

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/345

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "18" грудня 2007 р.                                        Справа № 18/345

Позивач: Приватне підриємство „Арагац плюс”

14032, м. Чернігів, вул. Бєлова, 18, кв. 148

Відповідач: Державна податкова інспекція у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя  А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Желіба С.М. –предст., дов. від 29.11.2007р. № 59, Ляшенко В.О. –предст., дов. від 29.11.2007р. № 58

Від відповідача: Качанок О.М. –нач. юр. від., дов. від 13.09.2007р. № 6109/10/10-010, Бондар О.М. –ст. держподатревізор-інспектор, дов. від 06.11.2007р. № 9187/9/10-010

Постанова виноситься після перерв, оголошених в судововому засіданні з 15.11.2007р. по 29.11.2007р. та з 29.11.2007р. по 18.12.2007р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 18.12.2007р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством „Арагац плюс” (надалі –Позивач, ПП) заявлено адміністративний позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (надалі –Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2007р. № 0003252320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 50622,00 грн. (в т.ч. 38940,00 грн. основного платежу та 11682,00 грн. штрафних санкцій).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач вказує на неправомірність висновків податкового органу про незаконність віднесення до складу валових витрат за 2006 рік грошових сум в розмірі 54127,10 грн., які становлять вартість списаних паливно-мастильних матеріалів, у зв'язку з не посвідченням нотаріально договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами. Податковим органом не було враховано, що паливно-мастильні матеріали були використані Позивачем на виконання своїх зобов'язань згідно договору підряду, договорів перевезення та договору про надання послуг зернозбиральним комбайном, укладених ПП з іншими юридичними, а не фізичними особами.

Також, Позивач вважає незаконним виключення Відповідачем зі складу валових витрат за 2006 рік витрат на ремонт орендованих основних фондів в сумі 220647,01 грн. з посиланням на п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Договори оренди транспортних засобів були укладені терміном на 8 місяців і тому ПП не мало право створювати групу основних фондів, так як термін дії договорів складав менше 365 днів.

Виключення Відповідачем зі складу валових витрат за 2006 рік витрат на обіди з доставкою на поле в розмірі 4809,60 грн., на думку Позивача, суперечить положенням п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки обідами забезпечувались працівники підрядних підприємств, які виконували сільськогосподарські роботи на полях підприємства і забезпечення їх безкоштовним трьохразовим харчуванням було передбачено умовами договору.

Відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення правомірністю донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій. Так, Позивачем в порушення ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України було укладено договори найму транспортних засобів з фізичними особами без нотаріального посвідчення даних договорів. За змістом ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Оскільки нікчемний правочин не створює для сторін будь –яких юридичних наслідків, він також не створює будь –яких наслідків в бухгалтерському обліку підприємства –орендаря. Тобто, за таким договором орендар не має права відображати у податковому обліку витрати, пов'язані зі сплатою орендних платежів та експлуатацією автомобіля.

Також, Позивачем в порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” було включено до складу валових витрат 2006 року витрати на ремонт орендованих транспортних засобів в сумі 220647,01 грн. На ПП відсутні власні основні фонди. Сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду (три квартали 2006 року) складає 0 грн. На підприємстві не створено групу основних фондів № 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього), так як на балансі не обліковувалась група основних фондів, до якої відносяться об'єкти оперативного лізингу (оренди). ПП не визначено 10-відсотковий ремонтний ліміт, який застосовується щодо витрат на поліпшення орендованих основних фондів.

ПП включило до складу валових витрат за 2006 рік витрати на обіди з доставкою на поле в сумі 4809,60 грн., чим порушило п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. На ПП за період з 27.06.2006р. по 31.12.2006р. працювало 2 працівника: директор та головний бухгалтер. Інші наймані працівникі, що перебували у трудових відносинах з ПП, на підприємстві відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Арагац плюс” зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.06.2006р. за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова, 18/148, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 102 0000 004613.

Позивач взятий на облік ДПІ у м. Чернігова в якості платника податків 30.06.2006р. за № 8574.

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові було проведено планову документальну перевірку фінансово –господарської діяльності з питань дотримання Позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 27.06.2006р. по 31.12.2006р.

Перевірка проводилась на підставі направлення від 29.05.2007р. № 1233, виданого ДПІ у м. Чернігові. Письмове повідомлення про дату початку та закінчення перевірки було отримане Позивачем 21.05.2007р.

          За результатами перевірки складено акт від 20.06.2007р. № 582/23-34452813.

Як вбачається з акту перевірки (розділ 3 Акту), перевіркою встановлено порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7, п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме:

Перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено завищення скоригованого валового доходу за 2006 рік у розмірі 45206 грн.

ПП „Арагац плюс” включило до складу валового доходу в рядок 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (інші доходи) дохід в сумі 265942 грн., а саме:

Поворотна фінансова допомога, яка надійшла в касу підприємства від Яцуна Миколи Володимировича та Мнівець Світлани Володимирівни на суму 220736,45 грн., бухгалтерський запис в головній книзі Д-т 30 К-т 68.

Включений у рядок 01.6 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік дохід в сумі 45206 грн. (265942 –220736.45 = 45205,55) не підтверджується розрахунковими, платіжними та іншими документами ведення податкового обліку.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за три квартали 2006р. у розмірі 214229 грн., за 2006р. у розмірі 220647 грн.

ПП „Арагац плюс”, не має власних основних засобів. В перевіряємому періоді підприємство орендувало транспортні засоби згідно договорів оренди транспортних засобів про отримання в оперативний лізинг транспорту, а саме:

договір оренди транспортного засобу № 01/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб комбайн JONH DEERE 9500 з. в. 1997 з. н. НО 9500Х671560 двигун RG 6076Н589171 р. н. № 08929 ЯО). Комбайн переданий згідно акту прийому –передачі транспортного засобу від 03.07.2006р.

договір оренди транспортного засобу № 10/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб трактор Т –150К р. в. 1998 з. н. 557400 двигун № 159612 реєстр № 11633 ЯО);

договір оренди транспортного засобу № 15/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб трактор Т –150К р. в. 1992 з. н. 550664 двигун № 146137 реєстр № 11618 ЯО).

ПП „Арагац плюс” –Орендар та Яцун Микола Володимирович –Орендодавець (ідентифікаційний номер 2606408393) уклали договір оренди транспортного засобу № 09/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб ВАЗ 21213 р. в. 2003 д/н 616-16 ММ кузов ХТА 21213031730100). Договір оренди автомобіля між підприємством та фізичною особою було укладено без нотаріального посвідчення.

ПП „Арагац плюс” –Орендар та ФО –Підприємець Білодід С.М. св. В00 № 830010 –Орендодавець уклали договір оренди транспортного засобу № 05/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб Автомобіль КАМАЗ держ. № 00074 АТ причіп МАЗ 8925 держ. № 33-94 ЛУ). Договір оренди автомобіля між підприємством та фізичною особою було укладено без нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 799 ЦКУ договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. При цьому ч. 2  даної статті передбачено, що договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Правові наслідки недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору викладені у ч. 1 ст. 220 ЦКУ, відповідно до якої у разі недодержання сторонами зазначеної вимоги такий договір є нікчемним. Згідно ст. 236 ЦКУ нікчемний правочин є таким з моменту його вчинення.

Відповідно до умов використання транспортного засобу, що зазначено в п. 10 вищезазначених договорів, Орендар (ПП „Арагац плюс”) забезпечує транспортний засіб паливно –мастильними матеріалами відповідно до норм списання.

Згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 203 „Паливо”), лімітно – забірної карти та головної книги за 2006р. списано паливно –мастильні матеріали на орендований транспорт в сумі 4821,36 грн. бухгалтерський запис Д-т 23.1 к-т 203, Д-т 94 К-т 203.

На ПП „Арагац плюс” договори оренди автомобілів укладені без нотаріального посвідчення та відсутні подорожні листи на списання витраченого пального.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) ПП „Арагац плюс” завищено валові витрати за три квартали 2006р. на суму 4821,36 грн.

Відповідно до умов використання транспортного засобу, що зазначено в п. 11 вищезазначених договорів Орендар (ПП „Арагац плюс”) забезпечує запасними частинами, які вийшли з ладу в період експлуатації за свій рахунок.

Згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 207 „Запасні частини”), лімітно –забірної карти та головної книги за серпень 2006р. списано запасні частини на ремонт орендованого транспорту в сумі 205241,35 грн., а саме:

-ремонт комбайна JONH DEERE 9500 –204026,58 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт трактора Т –150К –183,00 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт ВАЗ 21213 (Нива) –285,13 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-зерноочисні машини – 746,64 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207.

Згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 207 „Запасні частини”), лімітно –забірної карти та головної книги за вересень 2006р. списано запасні частини на ремонт орендованого транспорту в сумі 8987,52 грн., а саме:

-ремонт комбайна JONH DEERE 9500 –7800,41 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт КАМАЗ –1040,63 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт КАМАЗ –146,48 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207.

В декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2006р. ПП „Арагац плюс” включило до складу валових витрат витрати на ремонт орендованих основних фондів в сумі 214228,87 грн.

Під час проведення перевірки на ПП „Арагац плюс” було направлено запит про надання письмового пояснення щодо включення до складу валових витрат списання запасних частин на ремонт орендованих основних фондів в сумі 220647,01 грн.

ПП „Арагац плюс” було надано письмове пояснення в листі № 13 від 08.06.2007р. Додатково до письмового пояснення ПП „Арагац плюс” надано лист від 09.06.2007р. № 82, в якому СТОВ „Агропромсервіс” повідомляє ПП „Арагац плюс”, що „комбайн JONH DEERE 9500, який був орендований Вашим підприємством згідно договору № 01/07-06 від 03.07.2006р. придбаний СТОВ „Агропромсервіс” та зареєстрований 10.06.2002 року. В цьому році він був і введений в експлуатацію. Балансова вартість складає 610347 гривень”.

На ПП „Арагац плюс” відсутні власні основні фонди. Сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду (три квартали 2006р.) складає 0 грн. На підприємстві не створено групу основних фондів № 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього), так як на балансі не обліковувалась група основних фондів, до якої відносяться об'єкти оперативного лізингу (оренди).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7, п. п. 8.8.1 п. 8.8 ст. Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) ПП „Арагац плюс” завищено валові витрати за три квартали 2006р. на суму 219050 грн. (214229+4821).

2006 рік

В декларацію з податку на прибуток підприємства за 2006 рік ПП „Арагац плюс” включило до складу валових витрат витрати на ремонт орендованих основних фондів в сумі 220647,01 грн.

Згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 207 „Запасні частини”), лімітно –забірної карти та головної книги за жовтень 2006р. списано запасні частини на ремонт орендованого транспорту в сумі 6418,14 грн., а саме:

-ремонт комбайна JONH DEERE 9500 –4293,92 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт трактора Т –150К –136,40 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт КАМАЗ –727,82 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт КАМАЗ –660,00 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207;

-ремонт КАМАЗ –600,00 грн., бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 207.

На ПП „Арагац плюс” відсутні власні основні фонди. На підприємстві не створено групу основних фондів № 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, так як на балансі не обліковувалась група основних фондів, до якої відносяться об'єкти оперативного лізингу (оренди). ПП „Арагац плюс” не визначено 10 –відсотковий ремонтний ліміт, який застосовується щодо витрат на поліпшення орендованих основних фондів на підставі п. п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями).

Згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 203 „Паливо”), лімітно – забірної карти та головної книги за 2006р. списано паливо –мастильні матеріали на орендований транспорт в сумі 55685,40 грн. бухгалтерський запис Д-т 23.1 К-т 203, Д-т 94 К-т 203.

На ПП „Арагац плюс” договори оренди автомобілів укладені без нотаріального посвідчення та відсутні подорожні листи на списання витраченого пального.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) ПП „Арагац плюс” завищено валові витрати за 2006р. на суму 60507 грн. (55686+4821=60507).

ПП „Арагац плюс” отримало від СТОВ „Агропромсервіс” обіди з доставкою на поле згідно податкової накладної № 105 від 17.12.06р. в сумі 5771,52 грн., в т.ч. ПДВ 961,92 грн. (рахунок –фактура № 105 від 17.12.06р.). Згідно головної книги та оборотно –сальдової відомості по рахунку № 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображені витрати на обіди на рахунках бухгалтерського обліку Д-т 23.1 К-т 63 на суму 4809,60 грн.

ПП „Арагац плюс” включило до складу валових витрат в Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2006 рік витрати на обіди в сумі 4809,60 грн. (5771,52-961,92=4809,60).

На ПП „Арагац плюс” за період з 27.06.2006р. по 31.12.2006р. працювало 2 (два) працівника: директор та головний бухгалтер. Інші наймані працівники, що перебували у трудових відносинах з ПП „Арагац плюс” на підприємстві відсутні.

Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) ПП „Арагац плюс” завищено валові витрати за 2006р. на суму 4810 грн.

Враховуючи вищезазначене порушення та відповідно до п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7, п. п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) ПП „Арагац плюс” завищено валові витрати за 2006р. на суму 285964 грн.

ПП „Арагац плюс” згідно поданого до ДПІ у м. Чернігові уточнюючого розрахунку від 20.02.07 № 7506 коригувало валові витрати в податковій декларації в рядку 04.13 податкової декларації „Інші витрати, крім визначених у р. 04.1-04.12” в 2006 році в сумі (+85000) грн. –до податкової декларації помилково не було включено інші витрати, пов'язані з діяльністю підприємства.

В ході проведення перевірки ПП „Арагац плюс” встановлено, що підприємством завищено суми валових витрат в 3 кварталі 2006 року та в 4 кварталі 2006 року, а саме:

ПП „Арагац плюс” порушено п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. п . 8.7.1 п. 8.7, п. п. 8.8.1 п. 8.8. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено валові витрати за 2006 рік в розмірі 281143 грн. у тому числі по періодах: за 3 квартали 2006 року на суму 219073 грн., за 2006 рік на суму 281143 грн.

Порушення встановлено при перегляді відомостей по валовим витратам за 2006 рік, видаткових накладних за період з 27.06.2006 року, оборотно –сальдових відомостей по рахунку № 23 „Виробництво” за 2006 рік, субрахунку 207 „Запасні частини” та декларації з податку на прибуток підприємства за перевіряє мий період.

Посадовими особами підприємства не надані пояснення згідно даного порушення.

Посадовими особами підприємства для перевірки даного питання надані всі відповідні документи.

В результаті завищення валового доходу за 2006 рік на сум 45206 грн. та завищення валових витрат на суму 281143 грн. на порушення п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7, п. п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями), зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 85000 грн. та донараховано податок на прибуток за 2006 рік на суму 38940 грн. ((285964-85000-45206)*25%=38940).

Порушення, викладені в пункті 3.2.1 „Валові витрати” даного акту перевірки, призвели порушення п. 3.1, п. п. 5.3.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. п. 8.7.1 п. 8.7, п. п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами і доповненнями, в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємства за період з 27.06.2006 року по 31.12.2006 року в розмірі 38940 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 85000 грн.

Посадовими особами підприємства не надані пояснення згідно даного порушення.

Посадовими особами підприємства для перевірки даного питання надані всі відповідні документи.

На підставі акту перевірки від 20.06.2007р. № 582/23-34452813, Відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 02.07.2007р. № 0003252320/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 50622,00 грн. (в т.ч. 38940,00 грн. основного платежу та 11682,00 грн. штрафних санкцій).

В результаті здійснення Позивачем процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, рішеннями про результати розгляду скарг ДПІ у м. Чернігові від 31.07.2007р. № 16592/10/25-008, ДПА в Чернігівській області від 09.10.2007р. № 1960/10/25-020 було залишено без змін податкове повідомлення –рішення від 02.07.2007р. № 0003252320/0.

Проте, суд вважає, що деякі висновки були зроблені податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, виходячи з наступного:

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Факт порушення вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, у зв'язку з включенням в рядок 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства (інші доходи) за 2006 рік суми 45206,00 грн. повністю визнається Позивачем.

В процесі здійснення господарської діяльності Позивачем протягом 2006 року були укладені наступні договори:

з СТОВ „Агропромсервіс” договір підряду від 03.07.2006р. № 07/06-03 (яким, зокрема, передбачалося надання послуг по транспортуванню сільськогосподарської продукції на елеватор);

з ВАТ „Роменське підприємство „Агротехсервіс” договір щодо надання транспортних послуг по перевезенню зерна та кукурудзи від 01.11.2006р.;

з ТОВ „Сільгоспсервіс” договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 23.11.2006р. № 03-25;

з ТОВ „Ізумруд” договір про надання послуг зернозбиральним комбайном від 01.11.2006р.

з гр. Яцуном Миколою Володимировичем договір оренди транспортного засобу від 03.07.2006р. № 09/07-06 (транспортний засіб: ВАЗ 21213, р.в. 2003, д/н 616-16 ММ);

з СПД Білодідом С.М. договір оренди транспортного засобу від 03.07.2006р. № 05/07-06 (транспортний засіб: Автомобіль КАМАЗ, держ. № 00074 АТ, причіп МАЗ 8925, держ. № 33-94 ЛУ).

Умовами вищевказаних договорів на Позивача було покладено обов'язок по забезпеченню паливно –мастильними матеріалами.

Як вбачається із акту перевірки (а.с. 27, 30, 31), протягом 2006 року Позивачем, згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 203 „Паливо”), лімітно –забірної карти та головної книги за 2006 рік списано паливно –мастильні матеріали в сумі 60506,76 грн. В акті перевірки наведені таблиці із зазначенням: періоду, марки транспортного засобу, прізвища водія, назви, кількості та вартості списаних паливно – мастильних матеріалів

Представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що частина цих паливно –мастильних матеріалів на загальну суміу 6379,66 грн. була списана по договорам оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами без нотаріального посвідчення таких договорів, а тому ним визнається факт порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 6379,66 грн.

Згідно ст. ст. 798, 799 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності з ст. ст. 215, 216, 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, недійсний правочин не створює юридичних наслідків для його сторін і у податковому обліку, зокрема, щодо віднесення до складу валових витрат грошових сум, сплачених стороною під час його виконання та визначення об'єкту оподаткування.

Отже, висновок податкового органу про незаконність віднесення Позивачем до складу валових витрат списаних паливно –мастильних матеріалів в сумі 6379,66 грн. є цілком обґрунтованим.

Правомірність віднесення до складу валових витрат решти списаних паливно –мастильних матеріалів на загальну суміу 54127,10 грн. підтверджується наданими Позивачем та додатково зібраними судом доказами.

Так, згідно умов договорів, укладених Позивачем з СТОВ „Агропромсервіс”, ВАТ „Роменське підприємство „Агротехсервіс”, ТОВ „Сільгоспсервіс”, ТОВ „Ізумруд”, останні підприємства зобов'язалися надати автотранспортні послуги та послуги зернозбиральним комбайном з використанням власної техніки.

Фактичне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується рахунками –фактурами на сплату, податковими накладними, актами виконаних робіт.

В лімітно –забірних картах, по яким Позивачем відпускалися паливно –мастильні матеріали під час виконання вищевказаних договорів, зазначено найменування договору, період, назва транспортного засобу, прізвище водія, назва та кількість списаних паливно –мастильних матеріалів. В деяких з них зазначено також державний реєстраційний номер транспортного засобу.

На запит суду ВАТ „Роменське підприємство „Агротехсервіс”, ТОВ „Сільгоспсервіс” і ТОВ „Ізумруд” повідомили про виконання своїх зобов'язань за договорами, укладеними з Позивачем, власною технікою. Також, ВАТ „Роменське підприємство „Агротехсервіс”, і ТОВ „Ізумруд” надали підтверджуючі документи (копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, подорожніх листів, товаро –транспортних накладних).

Із вищезазначених документів вбачається, що Позивачем було списано паливно –мастильні матеріали на загальну суміу 54127,10 грн. на виконання своїх зобов'язань по договорам, укладеним з СТОВ „Агропромсервіс”, ВАТ „Роменське підприємство „Агротехсервіс”, ТОВ „Сільгоспсервіс”, ТОВ „Ізумруд”, а не по договорам оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами, як помилково вважає Відповідач. Даний висновок податкового органу є недоведеним.

Заперечення Відповідача щодо відсутності у Позивача подорожніх листів судом відхиляються, оскільки подорожні листи виписуються і зберігаються у перевізника (власника або володільця транспортного засобу).

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, висновок Відповідача про завищення Позивачем валових витрат в 2006 році на суму 54127,10 грн. являється необґрунтованим.

Позивач не має власних основних засобів. В процесі здійснення господарської діяльності Позивачем в 2006 році були укладені з СТОВ „Агропромсервіс” договори оренди транспортних засобів строком на 8 місяців з переважним правом орендаря на поновлення їх на новий строк:

№ 01/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб комбайн JONH DEERE 9500 р. в. 1997 з. н. НО 9500Х671560 двигун RG 6076Н589171 р. н. № 08929 ЯО);

№ 10/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб трактор Т –150К р. в. 1998 з. н. 557400 двигун № 159612 реєстр № 11633 ЯО);

№ 15/07-06 від 03.07.2006р. (транспортний засіб трактор Т –150К р. в. 1992 з. н. 550664 двигун № 146137 реєстр № 11618 ЯО).

Пунктом 11 вищевказаних договорів оренди на Позивача було покладено обов'язок по забезпеченню за власний рахунок запасними частинами, які вийшли з ладу в період експлуатації.

Як вбачається із акту перевірки (а.с. 28, 29, 30), протягом 2006 року Позивачем, згідно відомості № 10-3 (облік руху матеріалів по рахунку № 207 „Запасні частини”), лімітно –забірної карти та головної книги за 2006 рік списано запасні частини в сумі 220647,01 грн. В акті перевірки наведені відомості із зазначенням: періоду, найменування транспортного засобу та вартості списаних запасних частин.

Представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що частина цих запасних частин на загальну суміу 4266,70 грн. була списана по договорам оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами без нотаріального посвідчення таких договорів, а тому ним визнається факт порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат суми у розмірі 4266,70 грн.

З підстав викладених вище, враховуючи положення ст. ст. 215, 216, 220, 798, 799 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про незаконність віднесення Позивачем до складу валових витрат списаних запасних частин в сумі 4266,70  грн.

Згідно п. 1.18 та п.п. 1.18.1 п. 1.18 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пізингова (орендна) операція –господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

Оперативний лізинг (оренда) –господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

За змістом п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном „основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за групами. Зокрема, до групи 2 відносяться –автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них (п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Відповідно до п.п. 8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, а також п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.  

У відповідності з п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Враховуючи, що у Позивача відсутні власні основні фонди, сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду (три квартали 2006 року) становила 0 грн., на підприємстві не було створено групу основних фондів 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього), підприємством не було визначено 10-відсотковий ремонтний ліміт, який застосовується щодо витрат на поліпшення орендованих основних фондів, суд доходить висновку про незаконність віднесення Позивачем до складу валових витрат списаних запасних частин в сумі 216380,31 грн.

Посилання Позивача на те, що договори оренди транспортних засобів були укладені терміном на 8 місяців і тому ПП не мало право створювати групу основних фондів, так як термін дії договорів складав менше 365 днів, судом відхиляються, оскільки незалежно від строку дії цих договорів транспортні засоби залишаються основними фондами (термін їх використання у господарській діяльності перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, їх вартість перевищує 1000 гривень). Крім того, умовами договорів оренди передбачено переважне право орендаря на поновлення їх на новий строк.

Також, суд вважає неправомірним віднесення Позивачем до складу валових витрат за 2006 рік витрат на обіди з доставкою на поле в розмірі 4809,60 грн.

Як було встановлено проведеною перевіркою та не заперечується Позивачем, на підприємстві за період з 27.06.2006р. по 31.12.2006р. працювало 2 працівника: директор та головний бухгалтер, інші наймані працівникі, що перебували у трудових відносинах з Позивачем відсутні. Обідами забезпечувались працівники підрядних підприємств, які виконували сільськогосподарські роботи на полях підприємства.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У цьому Законі термін „господарська діяльність” вживається в значенні - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Таким чином, суд вважає витрати Позивача в розмірі 4809,60 грн. на обіди з доставкою на поле, якими забезпечувались працівники підрядних підприємств, не пов'язаними безпосередньо з його власною господарською діяльністю.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість завищення Відповідачем об'єкту оподаткування Позивача за 2006 рік на суму 54127,00 грн. і визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 13532,00 грн.

Донарахування Відповідачем податкового зобов'язання по податку на прибуток за 2006 рік в сумі 25408,00 грн. суд вважає правомірним.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як наслідок неправомірного донарахування податкового зобов'язання в сумі 13532,00 грн. –неправомірне застосування штрафних санкцій на суму 4060,00 грн.

Застосування штрафних санкцій в сумі 7622,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 1, 3 –5, 8, 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. ст. 4, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 02.07.2007р. № 0003252320/0 в частині визначення приватному підприємству „Арагац плюс” (код 34452813) податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 17592,00 грн. (в т.ч. 13532,00 грн. основного платежу та 4060,00 грн. штрафних санкцій).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь приватного підприємства „Арагац плюс”, м. Чернігів, вул. Бєлова, 18, кв. 148 (р/р 26000301833813/980 в ЧЦВ „Промінвестбанку”, МФО 353456, код 34452813) 01 грн. 15 коп. судового збору.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 21 грудня 2007 року.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко