Постанова

від 17.12.2007 по справі 34/493-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/493-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2007                                                                                   Справа № 34/493-07                                                    

                     Дніпропетровський апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач),

суддів – Сизько І.А., Дмитренко А.К.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників сторін:

        позивач: Томчук Д.П.

        відповідач: Лагода С.О.

           розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровагонрембуд”,м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  03.10.07р. у справі № 34/493-07

           за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Енергомир”, м. Дніпропетровськ

            до товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровагонрембуд”, м. Дніпропетровськ

            про стягнення 77 628,71 грн.,

                                                     ВСТАНОВИВ:  

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2007  року у справі № 34/493-07 (суддя Примак С.А.) позов задоволено частково та стягнуто на користь позивача 53 166,32 грн. боргу, 1049,97 грн. пені, 692,16 грн. державного мита та 111,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  В решті позову відмовлено.

           Рішення господарського суду вмотивоване тим, що згідно з умовами договору поставки позивач зобов'язався відвантажити відповідачу продукцію, а відповідач –прийняти її та оплатити. Внаслідок невиконання відповідачем умов даного договору в останнього виникла заборгованість у розмірі 53 166,32 грн. Доказів погашення боргу відповідач не надав, а відтак суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за поставлену продукцію та пені за прострочку виконання грошового зобов'язання.

           Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач –ТОВ „Дніпровагонрембуд”, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити останнє в частині стягнутої пені та витрат по сплаті державного мита. Не оскаржуючи рішення по суті, відповідач вважає, що за рішенням господарського суду з підприємства надлишково стягнуто 131,40 грн. пені  та 1,31 грн. державного мита.  

            Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає безпідставними вимоги скаржника та вказує на відсутність в рішенні суду обґрунтування щодо зменшення розміру та заявленої до стягнення пені.

           У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

          Як убачається з матеріалів справи, 03.01.2006р. між ТОВ НВП „Енергомир” (постачальник)  та ТОВ „Дніпровагонрембуд” (покупець) укладено договір поставки №57/01-06, на виконання якого позивачем були відвантажено покупцеві товар на загальну суму 68166 грн. 32 коп.

          З боку відповідача умови договору щодо оплати отриманого товару виконані не були, оплату отриманого товару було здійснено часткового в сумі 15 000 грн. після звернення позивача з позовом до господарського суду.

           Господарський суд з посиланням на ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу у сумі 53166,32 грн. З сумою основного боргу скаржник погоджується і рішення суду в зазначеній частині не оскаржує.

          Відповідальність за прострочку оплати товару у вигляді сплати пені  передбачена п. 6.3 договору, укладеного між сторонами, відповідно до якого за прострочку оплати товару Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

          Господарський суд дійшов висновку, що розмір пені за період з 26.02.07р. по 03.10.07р. складає 1049,97грн., однак, з даним висновком погодитись не можна.

          Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Згідно умов договору (п.2.3) розрахунки за поставлений товар відповідачу належало здійснити протягом 20 банківських днів з моменту отримання кожної окремої партії товару; таким чином оплату товару на суму 848,00 грн. за накладною №0126/1 від 26.01.07р. належало здійснити до 23.02.07р., на суму 67318,32 грн. за накладною №0227/2 від 27.02.07р. – до 28.03.07р., що останнім виконано не було.

          За вказаних обставин пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань підлягає стягненню за період з 26.02.07р. по 26.08.07р. від суми 848,00 грн. та з 29.03.07р. по 29.09.07р. від суми 67318,32грн.; з урахуванням змін ставки НБУ за вказаний період та з врахуванням сплаченої суми (15 000 грн.) розмір пені за вказані періоди становить 5614,26 грн.; оскільки позивачем до стягнення заявлена сума у меншому розмірі –5140,58 грн., то позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню саме у вказаній сумі.      

          При цьому колегія суддів вважає безпідставним твердження позивача щодо правомірності нарахування пені за період, що перебільшує шість місяців, оскільки сторонами у договорі інший строк нарахування пені не встановлений, а лише визначено порядок її нарахування, а саме, „за кожний день прострочки”.

          З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оспорюване рішення господарського суду рішення належить змінити.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :          

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровагонрембуд” задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.07 року у справі № 34/493-07 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

        „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровагонрембуд” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 25 А-2, ідент. код 31401834, р/р №2600130158901 в АБ „Кредит-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Енергомир” (49108, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 73/3/72, ідент. код 32608546, р/р №26000500003073 в ДФВАТ „Кредитпромбанк” м. Дніпропетровська, МФО 306890) 53 166,32 грн. основного боргу,  5140,58 грн. пені, 733,06 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

           Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

           Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

        Головуючий                                                                             І.В.Тищик

        Судді:                                                                                        І. А.Сизько

                                                                                                            А.К.Дмитренко