Ухвала

від 16.10.2024 по справі 761/18558/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/4250/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/18558/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року, -

за участю:

представника - адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000204 від 02.02.2024 року та накладено арешт на майно, вилучене 25.04.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_6 , в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню.

Вказує, що враховуючи п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України в поєднанні з ч. 5 ст. 171 КПК України, мобільний телефон мав бути повернутий власнику майна, як тимчасово вилучене майно, однак ні слідчий, ні прокурор не дотримались цього обов`язку.

Крім того, висновок слідчого судді про поновлення прокурору строку для звернення із клопотанням про накладення арешту на майно є невмотивованим, зокрема, слідчим суддею не з`ясовано тривалість пропущеного строку, не перевірено поважності причин пропуску цього строку прокурором, не наведено положень закону, якими він керувався, роблячи висновок про необхідність поновлення пропущеного строку.

Наголошує апелянт і не тому, що слідчий суддя грубо порушив процесуальні права власника майна, а саме не встановив особу присутнього, не роз`яснив йому право відводу, не було забезпечено участі перекладача з узбецької мови, чим фактично обмежив його у праві взяти участь у судовому засіданні.

Представник наголошує, що прокурор не вказав достатніх підстав вважати, що мобільний телефон підлягатиме спеціальній конфіскації.

Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Разом з тим направив клопотання, в якому вказав, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги представника, та просить проводити розгляд апеляційної скарги без його участі. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_7 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000204 від 02.02.2024 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що наказом начальника 31-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29 липня 2021 року № 218-ОС ОСОБА_9 призначено на посаду начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

Будучи службовою особою, діючи всупереч вимогам законодавства щодо перетину іноземцями державного кордону на в`їзд в Україну, використовуючи надані службові повноваження, ОСОБА_9 у період з 18.03.2024 до 24.04.2024 отримав від громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_10 за безперешкодний в`їзд на територію України десятьох громадян-іноземців (громадян Туреччини) неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 156 440 гривень, та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є значним розміром.

Так, на початку 2024 року у директора ТОВ «А.С.А ГРУП» ОСОБА_10 виникла необхідність у залученні працівників-громадян Туреччини для здійснення будівництва житла на території України.

Зазначені громадяни-іноземці мали прибувати до України з території Республіки Молдова через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» Дністровського району Чернівецької області.

Дізнавшись про вказані обставини, маючи можливість створити штучні перешкоди для в`їзду в Україну для громадян-іноземців шляхом використання своїх владних повноважень, у ОСОБА_9 у точно не встановлений слідством час, проте не пізніше 20 січня 2024 року виник умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за безперешкодний в`їзд громадян-іноземців на територію України, які прибували на запрошення останнього для працевлаштування в ТОВ «А.С.А. ГРУП» (код ЄДРПОУ 43696467).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, під час розмов, які відбувались в м. Чернівцях протягом січня-березня 2024 року, ОСОБА_9 висловив вимогу ОСОБА_10 про те, що за безперешкодний в`їзд на територію України громадян-іноземців, йому необхідно надавати грошові кошти в доларах США.

При цьому розмір грошових коштів буде залежати від категорії країни походження громадянина-іноземця, наявних міграційних документів, наявності/відсутності попередніх відмов в перетині кордону.

Окрім того, згідно домовленості спочатку ОСОБА_10 за допомогою месенджера «Whatsapp» мав надсилати фото документів громадян-іноземців ОСОБА_9 для їх перевірки (наявності/відсутності підстав для в`їзду в Україну). У разі відсутності заборони вказані громадяни здійснювали в`їзд в Україну, після чого ОСОБА_10 мав надавати грошові кошти ОСОБА_9 .

З метою реалізації своїх злочинних намірів, побоюючись свого викриття та бажаючи надати своїм протизаконним діям завуальованої форми, ОСОБА_9 зазначив, що грошові кошти ОСОБА_10 має передавати йому через відділення ТОВ «Нова пошта», попередньо поклавши їх в зошит або книжку. При цьому номер відділення, в яке треба відправити грошові кошти, та дані отримувача буде вказувати ОСОБА_9 .

Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 , як представник влади, державного органу - Державної прикордонної служби України, має можливість безпідставно забороняти в`їзд громадянам-іноземцям в Україну, які запрошені ОСОБА_10 для працевлаштування в ТОВ «А.С.А ГРУП», не бажаючи негативних наслідків для себе у вигляді заборони в`їзду в Україну громадян-іноземців, погодився з умовами ОСОБА_9 .

У подальшому 16.03.2024 на запрошення ОСОБА_10 через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» в Україну прибуло троє громадян Туреччини:

- ОСОБА_32 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При цьому за дозвіл на в`їзд в Україну вказаних трьох громадян іноземців через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива», діючи згідно попередньої домовленості, 17.03.2024 близько 15 год 18 хв, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, буд. № 248 О, ОСОБА_10 , використовуючи ім`я « ОСОБА_16 », здійснив поштове відправлення грошових коштів в розмірі 1200 доларів США на попередньо надане ОСОБА_9 ім`я « ОСОБА_17 » та номер телефону НОМЕР_5 , поклавши їх перед відправленням до журналу «SLEEPER» .

18.03.2024 року близько 15 год. 00 хв., перебуваючи у відділенні № 8 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 186 В, ОСОБА_9 , діючи умисно, отримав зазначене поштове відправлення, отримавши у такий спосіб неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становить 46 560 грн.

20.03.2024 року на запрошення ОСОБА_10 через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» в Україну прибули троє громадян Туреччини:

ОСОБА_31 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 .

При цьому за дозвіл на в`їзд в Україну вказаних трьох громадян іноземців через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива», діючи згідно попередньої домовленості, 21.03.2024 близько 16 год 30 хв, перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, буд. №248 О, ОСОБА_10 , використовуючи ім`я « ОСОБА_16 », здійснив поштове відправлення грошових коштів в розмірі 1200 доларів США на попередньо надане ОСОБА_9 ім`я « ОСОБА_17 » та номер телефону НОМЕР_5 , поклавши їх перед відправленням до брошури « Інтеграл буд «Житловий квартал Київський ».

22.03.2024 близько 15 год. 34 хв., перебуваючи у відділенні № 13 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, 25, ОСОБА_9 , діючи умисно, отримав зазначене поштове відправлення, отримавши у такий спосіб неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становить 46 704 грн.

12.04.2024 року на запрошення ОСОБА_10 через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» в Україну прибули двоє громадян Туреччини:

- ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- ОСОБА_33 ( ОСОБА_26 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 .

За дозвіл на в`їзд в Україну вказаних двох громадян-іноземців через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива», діючи згідно попередньої домовленості, 12.04.2024, близько 13 год 36 хв, перебуваючи у відділенні № 10 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Котляревського, 7, ОСОБА_10 , використовуючи ім`я « ОСОБА_16 », здійснив поштове відправлення грошових коштів в розмірі 800 доларів США на попередньо надане ОСОБА_9 ім`я « ОСОБА_17 » номер телефону та номер телефону НОМЕР_5 , поклавши їх перед відправленням до книжки «Voronin».

15.04.2024 року близько 16 год 06 хв, перебуваючи у відділенні № 10 «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Котляревського, 7, ОСОБА_9 , діючи умисно, отримав зазначене поштове відправлення, отримавши у такий спосіб неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 800 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становить 31 512 грн.

17.04.2024 року на запрошення ОСОБА_10 через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» в Україну прибули двоє громадян Туреччини:

- ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 ), ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- ОСОБА_34 ( ОСОБА_30 ), ІНФОРМАЦІЯ_13 .

За дозвіл на в`їзд в Україну вказаних двох громадян-іноземців через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива», діючи згідно попередньої домовленості, 19.04.2024, близько 19 год 04 хв, перебуваючи у відділенні № 13 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Буковинська, 25, ОСОБА_10 , використовуючи ім`я « ОСОБА_16 », здійснив поштове відправлення грошових коштів в розмірі 800 доларів США на попередньо надане ОСОБА_9 ім`я « ОСОБА_17 » та номер телефону НОМЕР_5 , поклавши їх перед відправленням до книжки «Межбанковские расчеты».

24.04.2024 року близько 17 год 20 хв, перебуваючи у відділенні № 10 ТОВ «Нова пошта», за адресою: м. Чернівці, вул. Котляревського, 7, ОСОБА_9 , діючи умисно, отримав зазначене поштове відправлення, отримавши у такий спосіб неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 800 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становить 31 664 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, під час розслідування перевіряються факти надання неправомірної вигоди іншим співробітникам Державної прикордонної служби.

24.04.2024 року під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 800 доларів ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України в м. Чернівці, поблизу будинку №12, вул. Лесі Українки.

25.04.2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

26.04.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 502 648 гривень.

25.04.2024 року у зв`язку з можливістю знищення майна (речових доказів) у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчим проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час обшуку виявлено такі предмети, речі, документи:

- мобільний телефон «SAMSUNG», модель S21 Ultra, S/N НОМЕР_1 , та приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- зошит з чорновими записами, на обкладинці якого зазначено написи « RUSH », «Ойлик», «01.03.2024».

25.04.2024 року слідчий звернувся з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

26.04.2024 винесено постанову про визнання речовими доказами вказаних речей у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного районного суду м. Києва від 01.05.2024 (справа №761/15814/24) (ухвалу слідчого судді слідчим отримано 17.05.2024) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення таких речей, предметів та документів: інформації на мобільному телефоні «SAMSUNG», модель S21 Ultra, S/N НОМЕР_1 , та приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; зошита з чорновими записами, на обкладинці якого зазначено написи « RUSH », «Ойлик», «01.03.2024».

Разом з тим, судом не надано дозвіл на вилучення мобільного телефона «SAMSUNG», модель S21 Ultra, S/N НОМЕР_1 , та приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

У зв`язку з цим зазначене майно вважається тимчасово вилученим.

20.05.2024 року (клопотання датоване 17.05.2024 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000204 від 02.02.2024 року, яке вилучене 25.04.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.05.2024 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 25.04.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів та спеціальна конфіскація. Між тим, жодних доказів того, що вищезазначений мобільний телефон є предметом та доказом розслідування кримінального правопорушення, в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні прокурора, що свідчить про голослівність зазначених тверджень останнього.

Тобто в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що мобільний телефон на який накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з урахуванням кваліфікації даного кримінального провадження, а посилання прокурора в постанові про визнання майна речовим доказом з огляду на те, що вказаний мобільний телефон є об`єктом кримінально-протиправних дій, є безпідставними, оскільки матеріали судового провадження не містять належного підтвердження таких даних.

Таким чином, як вважає колегія суддів, правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , не доведено, а тому слідчий суддя мав відмовити в задоволенні клопотання прокурора в накладені арешту на вказане майно.

Що стосується висновку слідчого судді про необхідність накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя неправильно встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третьої особи.

В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, приходить до висновку, що вони не містять достатніх та необхідних даних, які б свідчили про можливість накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, у зв`язку з чим доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді слід визнати переконливими.

За таких обставин, у даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту зазначеного майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами третьої особи, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000204 від 02.02.2024 року та накладено арешт на майно, вилучене 25.04.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42024000000000204 від 02.02.2024 року, на майно вилучене 25.04.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «SAMSUNG» S21 Ultra S/N НОМЕР_1 з приєднаними абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4