Рішення

від 22.10.2024 по справі 140/7383/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7383/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» до Державної податкової служби України про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» (далі - ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ», позивач, товариство) звернулося з позовом до Державної податкової служби України (далі - ) в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо неприйняття податкової накладної №9 від 27.05.2022 та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 27.05.2022;

- визнати протиправними дії щодо неприйняття податкової накладної №10 від 27.05.2022 та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 27.05.2022.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав та скерував на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №9 та №10 від 27.05.2022. Однак, 28.11.2023 товариством були отримані квитанції, у яких вказано про порушення вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а саме відсутня інформація про право підпису на дату складання документа особи, що засвідчила податкову накладну.

29.11.2023 ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM» звернулось до ДПС України з проханням надати роз`яснення, яким чином можливо зареєструвати податкові накладні та виконати свої обов`язки перед контрагентами за період травня 2022 року. Листом від 22.12.2023 №7219/6/99-00-12-02-05-06 ДПС України було повідомлено: «За інформацією, отриманою в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 04.07.2022 року ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM»

Зазначає, що ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 07.07.2022 відповідно до першого надісланого електронного документа». Фактично жодних можливостей для проведення такої реєстрації ДПС України не було роз`яснено.

15.01.2024 позивач повторно звернувся до ДПС України, в якому просив прийняти податкові накладні від 27.05.2022 №10 та №9, проте ДПС України надало відповідь про відмову в прийнятті згаданих накладних №3529/6/99-00-12-02-05-06 від 12.02.2024, що створює правову невизначеність в здійсненні законної господарської діяльності ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ».

Позивач вважає, що відповідачем при введенні в експлуатацію Єдиного реєстру податкових накладних не було передбачено ситуації коли податкова накладна підписується новопризначеною посадовою особою платника податків за період каденції іншої посадової особи платника податків, яка мала право підпису податкової накладної, що призвело до неправомірної відмови відповідача у реєстрації податкових накладних надісланих позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, зауважує, що положеннями статей 192 та 201 Податкового кодексу України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження. При цьому, порядком реєстрації податкових накладних, передбачено, що безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.101).

У відзиві на позовну заяву від 21.10.2024 (а.с.105-110) представник відповідача із вимогами, викладеними в позові, не погодилася та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 04.07.2022 ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ». Дане товариство набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 07.07.2022 відповідно до першого надісланого електронного документа. Податкові накладні надіслані на реєстрацію ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» складені 27.05.2022 ОСОБА_1 до набуття права підпису таких електронних документів. Також, за даними ІКС ДПС, податкові накладні ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» визначені у позовній заяві, неодноразово надходили на реєстрацію до ЄРП, що не дає можливості ідентифікації електронного документу, який підлягає внесенню до ЄРПН у разі задоволення позову, просимо повідомити за якими квитанціями про неприйняття таких накладних, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи.

Представник ДПС звертає увагу що у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» https://zakon.rada.aov.Ua/laws/show/851-15#Text, якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, новий керівник та відповідальні особи не можуть підписати такий документ, оскільки діють в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.

Представник відповідача також вважає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Також у відзиві просить розгляд справи здійснювати за участю представника відповідача.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» зареєстроване як юридична особа 29.05.2014, основним видом діяльності згідно КВЕД є 43.21 Електромонтажні роботи (а.с.90зворот-91).

Як слідує з матеріалів справи 26.05.2022 між ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» та Приватним акціонерним товариством «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» було укладено Договори підряду на роботи по реконструкції, а саме:

1) Договір підряду в м. Сарни Рівненської області. Загальна вартість робіт всього за даним Договором 4 214 110,96 коп. (чотири мільйони двісті чотирнадцять тисяч сто десять грн. 96 коп). Вартість Робіт, визначена п. 3.1. Договору сплачувалась на умовах 50% попередньої оплати протягом 10 (десяти) банківських днів. Так, ПрАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» здійснило оплату в сумі 2 107 055,00 грн. 27.05.2022, після отримання та погодження повідомлення про початок виконання робіт від 27.05.2022 року.

2) Договір підряду в м. Березне Рівненської області. Загальна вартість робіт всього за даним Договором 2 410 901,47 коп. (Два мільйони чотириста десять тисяч дев`ятсот одна грн. 47 коп). Вартість Робіт, визначена п. 3.1. Договору сплачувалась на умовах 50% попередньої оплати протягом 10 (десяти) банківських днів. Так, ПрАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» здійснило оплату в сумі 1 205 450,00 грн. 27.05.2022, після отримання та погодження повідомлення про початок виконання робіт від 27.05.2022 року.

Крім того судом встановлено, що Рішенням №1 ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» від 29.06.2022, вирішено звільнити ОСОБА_2 з посади директора з 29.06.2022, натомість з 30.06.2022 призначити на посаду директора ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» ОСОБА_1 (а.с.89зворот-90).

29.06.2022 згідно з наказу №2, до виконання обов`язків керівника ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» ОСОБА_1 з 30.06.2022 (а.с.89).

За наслідками здійснення господарських операцій ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» 28.11.2023 складено та подано до реєстрації в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні №9 від 27.05.2022 на суму 2 107 055,00 грн, у тому числі ПДВ 351 175,83 грн (а.с.79) та №10 від 27.05.2022 на суму 1 205 450,00 грн, у тому числі ПДВ 200 908,33 грн. (а.с.80).

Проте згідно із квитанціями від 28.11.2023 вищевказані податкові накладні були не прийняті, з підстав: «Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3215005296 Василь ПОЛІЩУК)» (а.с.79зворот, 80зворот).

Проаналізувавши вищевикладене слід дійти висновку, що станом на дату формування податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 директором товариства був ОСОБА_2 , проте станом на 28.11.2023 (дата направлення вказаних накладних) на реєстрацію до ЄРПН, директором ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» був ОСОБА_1 .

29.11.2023 ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM» звернулось до ДПС України з листом №4 про надання роз`яснень, яким чином можливо зареєструвати податкові накладні та виконати свої обов`язки перед контрагентами за період травня 2022 року (а.с.81).

Листом від 22.12.2023 №7219/6/99-00-12-02-05-06 ДПС України було повідомлено: «За інформацією, отриманою в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 04.07.2022 року ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM» (а.с.81зверот-83).

В подальшому 15.01.2024 ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ CICTEM» повторно звернулось до ДПС України з листом Вих. №1 від 15.01.2024, в якому просили прийняти на реєстрацію податкові накладні від 27.05.2022 №10 та №9 (а.с.83зворот-86).

Однак ДПС України листом №3529/6/99-00-12-02-05-06 від 12.02.2024 фактично відмовило в прийняті та реєстрації згаданих накладних (а.с.87-88).

Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 товариство звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України, зокрема, передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 15 Порядку №1246 унормовано, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданих позивачем податкових накладних №9 та №10 від 27.05.2022 була відсутність інформації про право підпису на дату складання документів особою, що засвідчила спірні податкові накладні.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що станом на дату формування податкових накладних №9 та №10 від 27.05.2022 директором підприємства був ОСОБА_2 .

Як встановив суд, станом 28.11.2023 (дата направлення вказаних накладних) на реєстрацію до ЄРПН, директором ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» був ОСОБА_1 .

Згідно статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку № 557).

Суд встановив, що на час виникнення події, з якою ПК України пов`язує виникнення у платника податку обв`язку по складенню податкових накладних №9 та №10 від 27.05.2022 директором товариства був ОСОБА_2 , однак станом на дату подання на реєстрацію (28.11.2023) вказаних податкових накладних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже містився запис про нового керівника товариства ОСОБА_1 , який мав повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним.

З матеріалів справи слідує, що позивач як платник податків здійснив усі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної. Ці обставини відповідачем в ході судового розгляду цієї справи не були спростовані, як і не заперечується той факт, що на час направлення податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, станом 28.11.2023) новий керівник директор ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» був ОСОБА_1 та мав чинний кваліфікований електронний підпис.

Положеннями статей 192 та 201 ПК України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження. При цьому, порядком реєстрації податкових накладних, передбачено, що безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позиція ДПС України полягає у тому, що новий керівник не може підписати податкові накладні, оскільки діє в рамках іншого договору про електронний документообіг, дата набрання чинності якого відрізняється від дат створення електронних документів (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися з огляду на те, що ПК України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень статті 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку (як в результаті звільнення, відсторонення, так і за наслідками інших подій, як наприклад, хвороби або смерті особи). При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Таким чином, податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Суд наголошує, що застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкової накладної до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Оскільки відповідачем не надано доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису керівника ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» ОСОБА_1 , а також того, що ДПС України у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірних податкових накладним, складених позивачем, у ЄРПН, зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство суд дійшов висновку про безпідставне і протиправне не прийняття органом ДПС податкових накладних та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Разом з тим суд зауважує, що позивач у прохальній частині позову просить визнати протиправними дії щодо неприйняття податкової накладної №9 від 27.05.2022 та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №9 від 27.05.2022; а також визнати протиправними дії щодо неприйняття податкової накладної №10 від 27.05.2022 та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 27.05.2022.

При цьому, належними доказами підтверджується, що податкові накладні не були прийняті. Питання щодо наявності чи відсудності підстав для їх реєстрації в ЄРПН відповідачем не вирішувалось, оскільки у даному випадку не прийняття поданих до реєстрації податкових накладних відбулось лише на етапі перевірки електронного підпису. В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем всіх перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, при цьому оцінка правомірності дій стосувалася лише тих мотивів, які наведено у квитанціях про неприйняття податкових накладних на реєстрацію, а тому в даному позовному провадженні не надається правова оцінка господарській операції, яка відображена у податкових накладних №9 та №10 від 27.05.2022.

З огляду на встановлену судом протиправність відмови відповідача у прийнятті податкових накладних №9 та №10 від 27.05.2022 та віднесення законодавством вирішення питання про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних саме до повноважень податкового органу, суд вважає що належним способом захисту порушеного прав позивача, з урахуванням обставин справи, є зобов`язання відповідача прийняти податкові накладні позивача для вирішення питання про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання цього позову (сформований в системі «Електронний суд») позивач сплатив судовий збір в сумі 4 844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 23.07.2024 (а.с.100).

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн суд враховує наступне.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №114-ЮП від 12.06.2024 (а.с.16-18), попередній (орієнтовний) розрахунок на 17.06.2024 (а.с.19), платіжну інструкцію №2134 від 13.06.2024 (а.с.19зворот), акт приймання-передачі надання послуг №588 (а.с.18зворот) та з вказаних документів вбачається надання позивачу Адвокатським бюро «Крючкова» у цій справі правової допомоги в сумі 8 000,00 грн.

Водночас суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг), не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (а саме: вивчення документів та судової практики), оскільки такі послуги охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Суд також, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 7 844,80грн (з них: судовий збір в сумі 4 844,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» (45663, Волинська область, Луцький район, село Лаврів, вулиця Миру, будинок 11, код ЄДРПОУ 39232384) до Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» №9 від 27.05.2022 та №10 від 27.05.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» №9 від 27.05.2022 та №10 від 27.05.2022 для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ СІСТЕМ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський