Рішення

від 23.10.2024 по справі 640/16287/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року №640/16287/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Енерджі» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 41735928)доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)провизнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішеньвстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс Енерджі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2019 року №0023271406 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 33929,22 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2019 року №0027281406 Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 170,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортекс Енерджі» від 04.04.2019 року №320/26-15-14-06-03/41735928, в якому встановлені обставини порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічному договору внаслідок не поставки нерезидентом товару на територію України загальною вартістю 2664,00 євро (еквівалент 81432,26 грн). У зв`язку з тим, що контролюючим органом не взято до увагу усі надані до перевірки документи, останнім зроблено хибні висновки, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти висновків, контролюючого органу, зауваживши на тому, що в матеріалах справи наявні митні декларації на попередні партії товару.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2024 року для розгляду справи №640/16287/19 визначено суддю Білоноженко М.А.

В той же час, згідно з актом від 20 червня 2024 року матеріали справи передані судді лише 20 червня 2024 року, у зв`язку з великим навантаженням в суді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №640/16287/19 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 25.03.2019 №700/26-15-14-06-03, згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 20.03.2019 №3503, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 15.05.2018 №1/2018.

Направлення на проведення перевірки пред?явлено та копію наказу Головного управління ДФС у м. Києві вручено 25.03.2019 директору ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» в особі директора ОСОБА_1 укладено імпортний контракт від 15.05.2018 №1/2018 з компанією «AOT Energy Poland Sp. z 0.0 (Польща) щодо купівлі товару (газ природній у газоподібному стані).

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 15.05.2018 №1/2018 встановлено, що в періоді, який перевірявся ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» перераховано компанії «AOT Energy Poland Sp. z о.0» (Польша) валютні кошти у загальному розмірі 2 664,00 євро (еквів. 82 397,61 грн.).

Товар на територію України на суму 2 664.00 євро (еквів. 82933,14 грн.) за імпортним контрактом від 15.05.2018 №1/2018 від нерезидента «AOT Energy Poland Sp. z o.0» (Польща не надійшов.

До перевірки не надано документів, які свідчать про завершення імпортної операції суму 2664,00 євро (еквів. 81 933,14 грн.) за контрактом від 15.05.2018 №1/2018 від нерезидентом «AOT Energy Poland Sp. z o.0» (Польща).

Граничний термін погашення якої є 14.11.2018 - станом на 29.03.2019 настав, що не відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства по рахунку №632.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від « 10» травня 2019 року №0023271406, яким встановлено порушення Товариством ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 33929 грн. 22 коп. за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД,

- податкове повідомлення-рішення від « 10» травня 2019 року №0027281406, яким встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів У країни «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 ПК України і згідно з п.2.7. «Положення про валютний контроль» застосовано суму штрафних (фінансових санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 170 грн. 00 коп.

Позивачем подано скаргу до ДФС України на вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС України від 22.07.2019 №34655/6/99-99-1-04-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України «Про валюту і валютні операції».

Як визначено п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», валютний нагляд система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 та 6 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1 та 3 статті Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В той же час, рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами 5 і 6 статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац 2 частини 8 статті 16 Перехідні положення Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 року за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено граничні строки розрахунків, а саме пунктом 142 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року за № 7 (далі Інструкція № 7).

Пунктом 3 розділу I Інструкції № 7 наведено значення термінів, які вживаються у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, а саме:

- день виникнення порушення перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків;

- здійснення поставки за операцією з імпорту товару оформлення визначених у цій Інструкції типів митних декларацій (у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов`язань щодо поставки відповідно до договору (в інших випадках);

- митна декларація митна декларація, оформлена в установленому законодавством України порядку (далі МД);

- реєстр МД електронний реєстр увізних або вивізних МД, що подається органом, який здійснює державну політику у сфері державної митної справи.

Пунктом 5 розділу ІI Інструкції № 7 передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Підпунктом 2 пункту 6 розділу II Інструкції № 7 визначено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

«операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.».

Підпунктом 3 пункту 9 розділу III Інструкції № 7 встановлено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

«після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).».

Таким чином, у разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів підлягає нарахуванню пеня за кожний день прострочення.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки Податкового органу про несвоєчасне надходження імпортного товару на суму 2664,00 євро від нерезидента АОТ «Energy Poland Sp. z o.o» (Польща) на користь резидента ТОВ «Фортекс Енерджі» на виконання умов імпортного контракту від 15.05.2018 №1/2018 із граничним строком поставки 14.11.2018, проте у цей строк надійшла лише частина товарів, тому станом на момент проведення перевірки виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 2664,00 євро (еквівалент 82397,61 грн).

В свою чергу спірним у даній справі є питання щодо не врахування контролюючим органом документів, а саме: доказів, які підтверджуються поставку товару від нерезидента до позивача.

З цього приводу позивач зазначив, що 23 травня 2018 року, АОТ «Energy Poland Sp. z o.o» (Польща) здійснив прокачку природнього газу на користь ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» по всіх трьох Пунктах постачання.

Прийом-передача договірного обсягу підтверджується підписаними між ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» та ОТ Актами комерційними №1/05/ОТ, №2/05/AOT, №3/05/АТ від 31 травня 2018 року.

Таким чином, факт поставки товару на територію України за Окремим контрактом відбувся 23 травня 2018 року.

Оформлення товару на території України і завершення імпортної операції У відповідності до вимог митного законодавства У країни, ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖ» також задекларував та оформив попередні митні декларації UA903010/2018/008128, UA3010/2018/008127 та UA903010/2018/008129 від 23 травня 2018 року для зберігання природного газу в митному складі (ПСГ) АТ «УКРТРАНСГАЗ».

Згодом, ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» оформив Митні декларації UA3010/2018/009743, UA903010/2018/009747 та UA903010/2018/009738 від 15.06.2018 для зберігання договірного обсягу на Митному складі АТ «УКРТРАНСГАЗ».

АТ «УКРТРАНСГАЗ» прийняв від ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» відповідний обсяг природнього газу та здійснив закачування в митний склад (ПСГ) АТ «УКРТРАНСГАЗ» відповідно до Акту №130/01-18МС, Акту №131/01-18МС, Акту №132/01-18М від 31 травня 2018 року приймання-передачі природного газу при закачуванні в газосховище (митний склад) до договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 23 травня 2018 року №1805000578 загальний об`єм прийнятого газу 11536.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу III Інструкції № 7, у відповідності до якого банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, зокрема, після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт».

Тобто, імпортна операція вважається завершеною якщо є оформлена митна декларація типу ІМ-40, що вказує на факт ввезення товару на митну територію України.

При цьому, нарахування пені здійснюється на день фактичного ввезення товару на митну територію України (частини товару), адже цей день також є періодом прострочення граничного строку поставки імпортного товару.

Суд зауважує, що посилання позивача на той факт, що товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються органу доходів і зборів утримувачем митного складу, судом не приймається, як належний доказ підтвердження факту поставки товару на мину території України, оскільки позивачем не надано доказів реєстрації митних декларації, як на момент здійснення перевірки, так і на момент розгляду даної справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №440/3770/19 від 30.07.2024.

Стосовно посилань позивача на неправомірність наказу, на підставі якого було проведено перевірку, суд зауважує, що правомірність цього наказу підтверджено судом у справі №640/16848/19, яким відмовлено в задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Енерджі» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного Управління ДФС у м. Києві № 3503 від 20.03.2019 про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «ФОРТЕКС ЕНЕРДЖІ» (код 41735928).

Щодо посилань позивача на той факт, що нормативно-правові акти, які використанні контролюючим органом при накладенні штрафних санкцій, втратили чинність на момент прийняття останніх, суд зазначає, що на момент спірних правовідносин травень-листопад 2018 року, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 та Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1996 №136 були чинними, а тому саме ці нормативно-правові акти підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Енерджі» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 41735928) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.