Ухвала

від 22.10.2024 по справі 340/3158/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

22 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3158/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,

за участі секретаря судового засідання Сосновської В.В.,

представника позивача Іваніщевої Т.І.

представника відповідача Ларіної Д.С.

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул.Є.Чикаленка, 11, м.Кропивницький, Кіровоградська область. 25000, код ЄДРПОУ 02910025) до ТОВ "БРЕНДАГРО" (вул.Театральна, 10, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43552538), третя особа Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (площа Героїв Майдану, 1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 02228747) про визнання бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю "Брендагро", в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка полягає у непризначені охоронних заходів із визначенням їх видів щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: м. Кропивницький, вул. Театральна, 10;

- зобов`язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації призначити власнику пам`ятки архітектури - ТОВ «БРЕНДАГРО» відповідні охоронні заходи із визначенням їх видів та термінів виконання щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка»» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: вул. Театральна, 10, м. Кропивницький, враховуючи наявну загрозу її руйнування;

- визнати протиправною бездіяльність ТОВ «БРЕНДАГРО», яка полягає у невжитті заходів щодо приведення до належного стану пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: м. Кропивницький, вул. Театральна, 10;

- зобов`язати ТОВ «БРЕНДАГРО» привести до належного стану пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка»» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: вул. Театральна, 10, шляхом здійснення реставраційних, ремонтних робіт, враховуючи наявну загрозу її руйнування.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 26 серпня 2024 року.

В період з 01.07.2024 по 16.08.2024 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

26.08.2024 керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про закриття провадження у справі в частині позовної вимоги до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про:

- визнання протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, яка полягає у непризначені охоронних заходів із визначенням їх видів щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: м. Кропивницький, вул. Театральна, 10;

- зобов`язання Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації призначити власнику пам`ятки архітектури - ТОВ «БРЕНДАГРО» відповідні охоронні заходи із визначенням їх видів та термінів виконання щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка»» (ох.№ 7-кв) розташованої за адресою: вул. Театральна, 10, м. Кропивницький, враховуючи наявну загрозу її руйнування.

Позовні вимоги до ТОВ "Брендагро " просить задовольнити (т.3а.с.158-160).

Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (т.3а.с.199).

За клопотанням Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, в судовому засіданні 26.09.2024 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (т.3а.с.227,228,233).

Враховуючи вищевикладені зміни у складі учасників справи, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, обґрунтовуючи право на звернення до суду, указує, що враховуючи характер спірних правовідносин, наявний як державний так і суспільний інтерес, який полягає в охороні та збереженні культурних пам`яток для нинішнього і майбутніх поколінь, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Отже, ключовим питанням у цій справі є наявність або відсутність у керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

Згідно пункту 4 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема - спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 02228747) є юридичною особою (структурний підрозділ) у складі Кіровоградської обласної державної адміністрації (т.3а.с.229).

25 грудня 2023 між Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (орган охорони) та ТОВ "Брендагро" (користувач) укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №21 (т.1а.с.74,75).

Термін дії договору - постійно діючий договір, на час користування (п.2).

За умовами договору користувач бере на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури місцевого значення "Колишній будинок театру "Казка", охоронний №7-Кв, занесеної до Переліку пам`яток містобудування, архітектури місцевого значення Кіровоградської області, затвердженого розпорядженням голови ОДА від 29.01.2020 №102-р "Про внесення змін до розпорядження голови ОДА від 07.08.1997 №261-р"; знаходиться за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 10, м. Кропивницький, Кропивницький район, Кіровоградська область (п.1).

Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 вказав наступне.

"Охоронний договір за своєю правовою природою є адміністративним договором та є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини), укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та покладає на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини спрямований на реалізацію норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», випливає з владних управлінських функцій суб`єкта владних повноважень, передбачених вказаним законом, а також містить владне зобов`язання для іншого суб`єкта договору".

Відповідно до частини 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положенням статті 53 Кодексу адміністративного судочинстува України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина 5).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі Закон України №1697V-II) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини 3 статті 23 Закону України №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу або відсутність у такого органу повноважень на захист відповідних інтересів. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

В даному випадку, враховуючи зміну процесуального статусу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації з відповідача на третю особу без самостійних вимог на стороні позивача та враховуючи матеріали справи, суд зазначає, що Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, як юридична особа та сторона охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №21 від 23.12.2023, наділений адміністративною процесуальною дієздатністю оскільки, здатний особисто здійснювати свої процесуальні права та обов`язки спрямовані на забезпечення належного виконання умов охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини товариством з обмеженою відповідальністю "Брендагро".

При цьому суд зазначає, що у зв`язку із зміною процесуального статусу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, позивач не наводить обґрунтованих причин, які перешкоджають Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації самостійно реалізувати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави, не має права на звернення до суду з вказаним позовом, у зв`язку з чим позовну заяву належить залишити без розгляду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області до ТОВ "БРЕНДАГРО", третя особа Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Повний текст ухвали складено 23.10.2024р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК