Рішення

від 23.10.2024 по справі 420/23379/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23379/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000003/2 від 24.01.2024 року; визнання протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000021 від 24.01.2024 року.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваних рішень Одеської митниці та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, всі документи, передбачені МК України на підтвердження числових значень складових митної вартості (фактурна вартість, транспортування та страхування) були надані відповідачу разом із ЕМД, про що свідчать відомості графи 44 митної декларації, а також картки відмови, однак не враховані відповідачем. Позивач вказавши, що на переконання позивача відомості, які зазначені у рішенні свідчать, що посадова особа митного органу використала свої повноваження не для мети, для якої вони були надані, діяла недобросовісно та упереджено, не забезпечила справедливий баланс між легітимною метою та наслідками для прав декларанта, просить суд, із посиланням на норми діючого законодавства, задовольнити позов у повному обсязі.

14.08.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Як вказав відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370000569U7 від 23.01.2024 містились розбіжності, ознаки підробки та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

20.08.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач, посилаючись на обставини викладені у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

26.08.2024 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких представник відповідача, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 15.09.2023 року Trakya Glass Bulgaria EAD (постачальник) та ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" уклали договір поставки №15092023, згідно п.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець купити скляну продукцію відповідно до замовлень, відправлених покупцем та прийнятих постачальником.

З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію (МД) № 24UA500370000569U7 від 23.01.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500370000569U7 від 23.01.2024 позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД, зокрема, пакувальний лист (Packing list) № 0000125611 від 16.01.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 0000125611 від 16.01.2024; - коносамент (Bill of lading) № 002-R від 18.01.2024; - вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) б/н від 18.01.2024; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 0000231741 0390034600 від 18.01.2024; - загальна декларація прибуття № 24UA141000067835Z2 від 21.01.2024; - некласифікований комерційний документ б/н від 08.01.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 18.09.2023; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 19012024 від 19.01.2024; - документ, що підтверджує вартість страхування № 11 від 16.01.2024; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 08.01.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ДЗІ №3-3/6 від 23.01.2024; - страховий поліс № 09/01-187343 від 16.01.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15092023 від 15.09.2023; - договір (контракт) про перевезення б/н від 05.01.2024; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 0000125611 від 16.01.2024; - інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) від 01.06.2022; - інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) від 20.04.2022; - інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) від 01.06.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 24BG004006A00501B5.

Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000003/2 від 24.01.2024 року.

Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме дерев`яних ящиках, яка повинна забезпечувати збереження товару. Товар поставляється з використанням оборотної тари, вартість якої включено до ціни товара.

Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив`язки до задекларованої партії вантажу;

3) надано зовнішньоекономічний договір, аркуші якого не пронумеровані та не підписані іншою сторонами договору, підписи та печатки однієї з сторін знаходяться на окремому аркуші, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки;

4) у наданому до митного оформлення сертифікаті про походження вказана загальна кількість вантажу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів;

5) у наданому до митного оформлення договорі про перевезення від 05.01.2024 відсутня нумерація сторінок та відсутні підписи сторін з першого по четвертий аркуші. Крім того вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту. Це ставить під сумніви дану складову митної вартості заявлену декларантом;

6) згідно контракту поставка товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень покупця. Зазначені документи до митного оформлення не надано, також у п.2.2 контракту вказується, що умови розрахунків будуть вказані у рахунку-проформі або в інвойсі, але такі відомості про оплату, відстрочення або про фінансову гарантію відсутні у перелічених документах;

7) експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 05.12.2023 № 113/895 містить дані аналізу наданих документів та інформаційних видань з мережі Інтернет, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

Також, Одеською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000021 від 24.01.2024 року.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.

Разом з тим, як встановлено судом, 15.09.2023 року Trakya Glass Bulgaria EAD (постачальник) та ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" уклали договір поставки №15092023, згідно п.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець купити скляну продукцію відповідно до замовлень, відправлених покупцем та прийнятих постачальником.

Згідно пункту 2.2. Контракту ціни на продукцію, вказані в інвойсі включають вартість продукції, упаковку, маркування, завантаження та кріплення продукції на транспортному засобі покупця.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

З урахуванням викладеного та того, що при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі, а отже, при визначенні митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Щодо посилання митного органу на те, що надані сертифікати якості є загальними сертифікатами виробника та не мають прив`язки до задекларованої партії вантажу, а також не дає змоги однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів суд наголошує, що сертифікат якості не включений до переліку документів (ч. 2 ст. 53 МК), які підтверджують митну вартість товарів, а тому не може мати розбіжностей та зумовлювати право митниці витребовувати додаткові документи.

Поряд з тим, суд не приймає до уваги посилання митного органу на відсутність нумерації сторінок та підписів контракту, договору перевезення, а також те, що вартість перевезення значно відрізняється від інших перевезень аналогічного вантажу цим самим перевізником та сторонами контракту, оскільки вказані обставини не впливають на митну вартість товарів та відповідні обставини не наділяють посадових осіб правом вимагати додаткові документи за змістом ч. 3 ст. 53 МК.

Щодо посилання митного орган на те, що до митного органу не було надано «замовлення товару» та про відсутність відомостей про оплату, суд зазначає, що замовлення не включено до переліку документів, які підтверджують митну вартість та, що позивачем надавався митниці платіжний документ (SWIFT) від 18.09.2023 року, що свідчить про здійснення передоплати за контрактом до моменту виставлення інвойсу від 16.01.2024

Щодо не погодження митного органу зі змістом експертного висновку ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 05.12.2023 № 113/895(фактично вірна дата та номер - від 23.01.2024 року №3-3/6), суд наголошує, що вказаний висновок не є документом, що підтверджує числові значення митної вартості товару та, що зі змісту висновку вбачається, що твердження про ціну товару ґрунтується не лише на відомостях із відкритих джерел з мережі Інтернет, але також на відповіді Trakya Glass Bulgaria EAD (щодо цін на продукцію), яку ДП «Держзовнішінформ» отримав безпосередньо від постачальника засобами електронної пошти.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).

В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею

рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000003/2 від 24.01.2024 року; картки відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000021 від 24.01.2024 року.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 6384,95 грн, з урахуванням ціни позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2024/000003/2 від 24.01.2024 року та картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2024/000021 від 24.01.2024 року, прийняті Одеською митницею.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" (код ЄДРПОУ 39922012, м. Миколаїв, вул. Айвазовського 15, офіс 202 ) судовий збір у розмірі 6384,95 грн (шість тисяч триста вісімдесят чотири гривні дев`яносто п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра