Рішення

від 23.10.2024 по справі 420/24852/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24852/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (вул. Космонавтів, 24, кв.45, м. Одеса, 65080) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА») до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000019/2 від 30052024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000181 від 30.05.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.09.2023 року між «Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Туреччина) та ТОВ «ЕРСАГ Україна» укладено контракт №0409 на поставку продукції: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДів.

Відповідно до вказаних умов контракту контрагентом позивача поставлено товар та з метою здійснення його митного оформлення ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» 30.05.2024 року подано митну декларацію №24UA500130018352U1.

Однак відповідачем направлено повідомлення про надання додаткових документів, оскільки вважав не підтвердженим митну вартість товару за ціною договору. Декларантом надіслано лист від 30.05.2024 року за вих. №3005.1 та додаткові документи, проте митне оформлення товару за митною вартістю товару за ціною договору не відбулось, а 30.05.2024 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000019/2.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться наступні розбіжності: 1) покупець та продавець є пов`язаними та діють в інтересах один одного, тобто провадять спільну господарську діяльність на територіі? Украі?ни; 2) печатка імпортера на специфікаціі? від 21.05.2024 №23 та на контракті від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерноі? техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки; 3) відсутні відомості про такі складові як витрати на пакування, маркування, завантаження та страхування задекларованих товарів; 4) за QR-кодом з експортноі? митної деклараціі? №24352100EX00006112 від 22.05.2024 наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недіи?сна»; 5) в інвои?сі від 21.05.2024 №ERS2024000000134 та специфікаціі? №23 від 21.05.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здіи?снити перевірку розміру наданоі? знижки та і?і? відповідність умовам контракту; 6) в CMR А №892890 від 22.05.2024 зазначено перевізника PE SYDOR MAKSYM, в тои? час як довідка про транспортні витрати №3005 від 30.05.2024 видана підприємством MYS LOJISTIK, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиціи?ного обслуговування до митного оформлення не надано.

Представник ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» вважає прийняте рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість товарів, а подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4,5 ст.58 МКУ. З цих це підстав у відповідача були відсутні передумови запитувати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару.

Представник позивача вказує на те, що при провадженні господарської діяльності з реалізації товару ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» діє самостійно, що виключає будь-яку спільну діяльність з турецькою компанією. Натомість відповідач лише припускає наявність такого взаємозв`язку та перекладає його на доведеність вартості товару.

Також представник вважає суб`єктивними судження митниці щодо застосування графічних редакторів при оформленні специфікації від 21.05.2024 №23 та контракту від 04.09.2023 №0409. Так специфікація була відсканована, що є технічною вимогою для подання документу до митного оформлення. Водночас, митна декларація була зменшена у необхідний розмір файлу для надіслання його митниці. При цьому, вищевказане жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товарів.

Щодо відсутності відомостей про окремі складові митної вартості товарів представник зазначив, що відповідно до п.3.2. та 5.2 контракту пакування товару входить до його вартості. При цьому, вартість вантажно-розвантажувальних робіт входить у вартість перевезення, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №3005 від 30.05.2024 pоку.

Крім того, відповідно до умов контракту №0409 від 04.09.2023 сторони погодили дисконт (знижку) 50% на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні. На підставі контракту продавцем виписано рахунок-фактуру (інвойс). Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам дистриб`юторської угоди зі змінами та доповненнями.

Водночас представник позивача вважає необґрунтованими сумніви в заявленій митній вартості товару у зв`язку з зазначенням відповідного перевізника товару, оскільки перевезення товару здійснювалось компанією «MYS LOJISTIK», яка в подальшому за допомогою «PE SYDOR MAKSYM» забезпечила перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» як за кордоном так і на території України. Копії всіх договорів на перевезення товару неодноразово додавались як до митної декларації, так і повторно були надані разом з поясненнями за вих. №3005.1 від 30.05.2024 року.

Представник вважає, що відповідачу були надані всі документи, які підтверджували митну вартість товару за договором, що свідчить про відсутність підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, представник позивача зазначив, що фактично митниця не погоджується з дисконтом (знижкою) у 50% на товари, що ввозяться на митну територію, яка погоджена контрагентом позивача на період дії в Україні військового стану. Однак сторони є вільними в укладенні зовнішньоекономічного договору та його умов, у зв`язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 23.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №24UA500130018352U1 від 30.05.2024 року Одеською митницею встановлено, що надані позивачем документи мiстили розбіжності та не містили всiх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) покупець та продавець є пов`язаними та діють в інтересах один одного, тобто провадять спільну господарську діяльність на територіі? Украі?ни; 2) печатка імпортера на специфікаціі? від 21.05.2024 №23 та на контракті від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерноі? техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки; 3) відсутні відомості про такі складові як витрати на пакування, маркування, завантаження та страхування задекларованих товарів; 4) за QR-кодом з експортноі? митної деклараціі? №24352100EX00006112 від 22.05.2024 наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недіи?сна»; 5) в інвои?сі від 21.05.2024 №ERS2024000000134 та специфікаціі? №23 від 21.05.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здіи?снити перевірку розміру наданоі? знижки та і?і? відповідність умовам контракту; 6) в CMR А №892890 від 22.05.2024 зазначено перевізника PE SYDOR MAKSYM, в тои? час як довідка про транспортні витрати №3005 від 30.05.2024 видана підприємством MYS LOJISTIK, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиціи?ного обслуговування до митного оформлення не надано.

30.05.2024 декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2023 №б/н, прайс-листи виробника товарів №б/ н від 01.01.2023, рахунок ТЕП від 23.05.2024 №MYS2024000000096, висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 р, видаткові накладні на реалізовану продукцію.

Однак всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у обслуговування з підприємством, що фактично здійснювало перевезення товарів. Листом від 30.05.2024 №3005.1 митний орган було повідомлено, що інші додаткові документи не має можливості надати.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- четвертій статті 53 МКУ.

Представник відповідача вказує, що декларантом не подано до митниці витребувані документи, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості у зв`язку з не усуненням встановлених розбіжностей.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з МД №24UA500130018352U1 від 30.05.2024 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарiв, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 КМ України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та вiдмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Крім того, представник відповідача зазначає, що за допомогою інформації, отриманоп зі спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиноп автоматизовано інформаційної системи (ЄAIC), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

Таким чином, представник відповідача вважає, що прийняті оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що в ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 04.09.2023 року позивачем ТОВ «ЕРСАГ УКРАІ?НА» (покупець) укладений з компанією «Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (продавець, Туреччина) контракт №0409, відповідно до п.1 якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.

Пунктом 5.1 контракту передбачено, що кількість, асортимент та ціна товару фіксується в специфікаціях до контракту та інвойсах.

25.05.2024 сторони узгодили кількість, асортимент та ціну поставки товару, що підтверджується специфікацією №23 від 21.05.2024 року, згідно якої загальна вартість поставки становить 576999,61 дол. США.

Також продавцем складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) від 21.05.2024 №ERS2024000000134 на загальну суму 576999,61 дол. США.

30.05.2024 року позивач здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією №24UA500130018352U1, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МКУ (контракт на поставку, додаткову угоду до нього, специфікацію, інвойс та інші).

Проте відповідачем 30.05.2024 року прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000019/2, в якому зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності, а саме:

1) в деклараціі? митноі? вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В тои? час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1, 3.3 зовнішньоекономічноі? угоди №0409 від 04.09.2023р. :«Покупець спільно з Продавцем здіи?снює на зазначеніи? в п.1.1. цього договору територіі? функціі?? по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на територіі? Украі?ни;

2) печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікаціі? від 21.05.2024 №23 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 №0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерноі? техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;

3) документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостеи?, що підтверджують числові значення складових митноі? вартості товарів (відомості щодо складових митноі? вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвои?сі від 21.05.2024 №ERS2024000000134 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митноі?? вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; В наданіи? довідці про транспортні витрати від 30.05.2024 №3005 зазначено, що транспортна компанія страхування не здіи?снювала проте відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

4) в наданіи? до митного оформлення копіі? експортноі? деклараціі? краі?ни відправлення №24352100EX00006112 від 22.05.2024 наявнии? QR-код з посиланням на систему перевірки митних деклараціи? Турецькоі? республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недіи?сна».

5) в інвои?сі від 21.05.2024 №ERS2024000000134 та специфікаціі? №23 від 21.05.2024 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здіи?снити перевірку розміру наданоі? знижки та і?і? відповідність умовам контракту.

6) в CMR А №892890 від 22.05.2024 зазначено перевізника PE SYDOR MAKSYM. в тои? час як довідка про транспортні витрати №3005 від 30.05.2024 видана підприємством MYS LOJISTIK, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиціи?ного обслуговування до митного оформлення не надано.

В рішенні вказано, що враховуючи наявність розбіжностей у документах для підтвердження митної вартості товару позивачу направлено вимогу про надання (за наявності) протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язании? з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здіи?снення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здіи?снюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісіи?них, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісіи?них, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерськоі? документаціі?; 6)преи?скуранти (праи?с-листи),каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організаціи? про вартість товару або сировини; 8) переклад деклараціі? краі?ни відправлення украі?нською мовою, відповідно до ст. 254 Митного кодексу Украі?ни.

Також в рішенні зазначено, що враховуючи назви контрагентів дистриб`юторськоі? угоди від 04.09.2023 №0409, обґрунтовані підстави вважати, що існуючии? взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, а не як заявлено у п.9 Деклараціі? митноі? вартості, у зв`язку з чим та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територіі? Украі?ни; 2) довідкову інформацію щодо вартості у краі?ні-експортері товарів, що є ідентичними та/ або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларантом надіслано митниці лист з поясненнями від 30.05.2024 року за вих. №3005.1 та додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2023 №б/н, прайс-листи виробника товарів №б/н від 01.01.2023, рахунок ТЕП від 23.05.2024 №MYS2024000000096, висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 р., видаткові накладні на реалізовану продукцію.

Дослідивши додатково надані декларантом документи, відповідач дійшов висновку, що всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась.

Декларант листом від 27.05.2024 року подані додаткові документи, а саме: акт звірки взаємних розрахунків від 27.05.2024, цінову довідку від 25.05.2024 №144/456, бухгалтерська виписка №326-06 від 27.05.2024, прайс-лист від 05.04.2024, лист Nadir Bas Zincir imalati вд 27.05.2024, платіжну інструкцію №O0419DP5D1 від 19.04.2024.

Одеська митниця дійшла висновку, що декларантом розбіжності не спростовано, та визначила митну вартість товару за резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС у ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом, а саме: по товару №1 1,7606 дол.США/кг.(МД 23UA500130004596U2), по товару №2 2,0028 дол.США/кг. (МД 22UA500130023267U4), по товару №3 5,2752 дол.США/кг. (МД 23UA500130006086U9), по товару №4 12,9731 дол.США/кг.(МД 23UA500130002604U3), по товару №5 20,8955 дол.США/кг.(МД 23UA500130002604U3), по товару №6 36,2115 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), по товару №7 21,2586 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), по товару №8 155,5325 дол.США/кг. (МД 22UA500130025415U5), по товару №9 5,8622 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), по товару №10 27,1075 дол.США/кг. (МД 23UA500130004596U2), по товару №11 5,4222 дол.США/кг. (МД 23UA500130001471U0), по товару №12 5,2399 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), по товару №14 54,4504 дол.США/кг. (МД 22UA500130025415U5), по товару №15 131,9958 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), по товару №16 96,8490 дол.США/кг. (МД 23UA500130004596U2).

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Позивач, вважаючи протиправним прийняті відповідачем рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МКУ визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000019/2 від 30.05.2024 зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Проте жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в контракті, додатковій угоді до нього, декларації, інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, що зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття, як розбіжності в документах, які не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, є неспроможними.

Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Водночас приписи МКУ зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд вважає необґрунтованими сумніви митного органу в заявленій декларантом митній вартості товару, що покупець та продавець є пов`язаними та діють в інтересах один одного.

Згідно з п.1.1. контракту №0409 від 04.09.2023 продавець постачає, а покупець приймає продукцію; косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є продавець. Продавець надає покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ЕІІБАО», ця угода діє на період воєнного етапу в Україні.

Відповідно до п.3.1. контракту покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем.

Покупець і продавець можуть спільно проводити на території, визначеної цим договором заходи, спрямовані на рекламу та інформування потенційних споживачів про особливості, якість і ціну товару компанії (п.3.12. контракту).

Згідно з п.6.1. контракту покупець здійснює продаж товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку товару з покупцями, з залученням агентів для розповсюдження товару. При укладенні договорів з покупцями покупець діє від свого імені і зв свій рахунок.

Таким чином, схожість назв продавця та покупця по контракту №0409 від 04.09.2023 пов`язані з умовами самого контракту, на виконання якого з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі з залученням агентів для розповсюдження товару.

При цьому, ані в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодного обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару. Митним органом лише допущено припущення наявність такого взаємозв`язку, однак не доведено його впливу на митну вартість товару.

Суд ввжає, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, покладається на митний орган. Проте оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено вплив пов`язаності позивача та його контрагента на ціну товару, а зроблено лише припущення про можливий влив, то суд вважає їх безпідставними.

З приводу тверджень відповідача стосовно того, що печатка імпортера на специфікаціі? від 21.05.2024 №23 та на контракті від 04.09.2023 №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерноі? техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, суд дійшов наступного висновку.

В матеріалах справи наявна специфікація від 21.05.2024 №23, яка містить всі необхідні реквізити, в тому числі підписи уповноважених осіб продавця та покупця, а також печатки продавця та покупця. Інформація, числові дані, які відображені у специфікації від 21.05.2024 №23 відповідають інформації, вказаній у інвойсі від 21.05.2024 №ERS2024000000134, МД №24UA500130018352U1 від 30.05.2024 року та заявленій декларантом митній вартості.

Таким чином, надані до митного оформлення документи у своїй сукупності свідчать про відповідність митної вартості задекларованого товару. Суд вважає, що заявлені відповідачем сумніви щодо можливого використання графічних редакторів для зміни розміру печатки імпортера як на підставу коригування митної вартості товару є необгрунтованими, оскільки всі документи, подані до митного оформлення, узгоджуються між собою за змістом, числовими даними та реквізитами.

Також суд вважає, що не може вважатися обґрунтованим сумнівом відсутність відомості щодо даної складової митної вартості товару така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням за документами поданими позивачем до митного органу, з огляду на наступне.

Поставка товарів здійснювалася на підставі Контракту та додаткових угод до нього, які надані митному органу.

Згідно з п.4.8 контракту від 04.09.2023 №0409 у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.

Таким чином є безпідставним послання відповідача на те, що неможливість відокремлення вартості упаковки від вартості товару впливає на митну вартість ввезеного товару.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в яких Верховний суд зазначив, що відповідно до п.п. «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Також відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару вказує, що підставою для коригування стала відсутність відомостей щодо страхування задекларованих товарів.

Однак митному органу надавалася довідка про транспортні витрати від 30.05.2024 року за вих. №3005, в якій відображено вартість перевезення, в яке ввійшла вартість вантажно-розвантажувальних робіт, та зазначено, що страхування товару не здійснювалося. Суд вважає, що митний орган повинен був врахувати інформацію про відсутність страхування задекларованого товару, оскільки це не впливає на фактичну вартість товару.

Крім того, суд вважає необґрунтованою підставою для коригування митної вартості товару посилання митниці на те, що за QR-кодом з експортної митної декларації №24352100EX00006112 від 22.05.2024 наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна». Митний орган не пояснив, як ця технічна проблема впливає на задекларовану вартість товару.

Суд вважає, що неможливість перевірки інформації за QR-кодом сама по собі не може бути підставою для коригування митної вартості.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до умов контракту №0409 від 04.09.2023 сторони цієї угоди погодили дисконт (знижку) 50% на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії військового стану в Україні, на підставі якого продавцем було виписано рахунок-фактуру (інвойс).

Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів згідно інвойсу від 21.05.2024 №ERS2024000000134 та специфікаціі? №23 від 21.05.2024, що складені на умовах контракту №0409 від 04.09.2023, визначена з урахуванням знижки.

Крім того, суд вважає необгрунтованими сумніви митниці в митній вартості товару у зв`язку з зазначенням у CMR А №892890 від 22.05.2024 іншого перевізника.

Судом встановлено, що 17.05.2024 року між ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» та компанією «MYS LOJISTIK» укладено договір №UA170524 транспортного перевезення, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є надання перевізником клієнту послуг з транспортного перевезення імпортних вантажів клієнта, у тому числі з організації перевезень різними видами транспорту.

На виконання умов договору компанією «MYS LOISTIK» забезпечено перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» з м. Denizli (Турція) до пункту пропуску Рені (Україна). Витрати, пов`язані з доставкою вантажу, зокрема, по даному відрізку маршруту склали 3000 дол. США, що підтверджується довідкою про транспорті витрати за вих. №3005 від 30.05.2024 року.

Згідно рахунку-фактури від 23.05.2024 міжнародне перевезення товару за маршрутом м. Денізлі, Турція м. Одеса, Україна складає 3500 дол. США.

31.05.2024 року ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» та компанією «MYS LOISTIK» складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0096, за змістом якого компанією «MYS LOISTIK» надано позивачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 3500 дол. США.

Згідно з копією міжнародної автотранспортної накладної CMR А №892890 від 22.05.2024, у ній перевізником зазначено PE SYDOR MAKSYM. Однак за умовами договору транспортного перевезення компанія «MYS LOISTIK» при виконанні покладених на неї зобов`язань з перевезення належного позивачу вантажу не позбавлена можливості залучати до перевезення третіх осіб.

Надані до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджують, що саме компанією «MYS LOISTIK» із залученням компанії PE SYDOR MAKSYM забезпечено здійснення перевезення вантажу ТОВ «ЕРСАГ Україна» як за кордоном, так і на території України. Обґрунтованих доводів того, яким чином, за вказаних умов, залучення перевізником позивача третьої особи до перевезення для виконання договору від 17.05.2024 №UA170524 мало вплив на вартість перевезення, відповідачем не надано.

Натомість надані декларантом документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про вартість перевезення, і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

30.05.2024 декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2023 №б/н, прайс-листи виробника товарів №б/н від 01.01.2023, рахунок ТЕП від 23.05.2024 №MYS2024000000096, висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 р, видаткові накладні на реалізовану продукцію.

Однак відповідач дійшов висновку, що всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ. Також відповідач зазначив про наявність розбіжностей в додатково наданих документах, зокрема: 1) в наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); 2) висновок експерта №20-64/05-2024 від 27.05.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась.

Суд вважає, що самі по собі зауваження митниці не стосуються числових показників визначення митної вартості товару, а відтак й не можуть свідчити про їх розбіжності із іншими поданими документами, у тому числі тими, на підставі яких й формується така вартість.

Стосовно посилань відповідача на те, що у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер, то суд їх відхиляє, так як фіксуючи такий висновок у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач фактично резюмує наявність обов`язку експертів здійснювати купівлю товарів, пропозиції щодо яких ним вивчалися на ринку, оскільки іншого способу перевірки достовірності цінових пропозицій аналогічного товару, окрім як реального придбання такого товару, не існує. Оскільки до обов`язків експерта при здійсненні товарознавчої експертизи не входить укладення договорів купівлі-продажу товару за кожною з пропозицій, що ним досліджена, та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, відповідачем не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме наданий позивачем висновок не може бути прийнятий до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Крім того, згідно з ч.2 ст.53 МК України додатково надані на вимогу митниці документи не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, суд не приймає доводи відповідача щодо непідтвердженості митної вартості товару інформацією, яка міститься в додатково наданих документах.

Водночас відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні.

Між тим, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 року по справі №140/804/19, від 11.06.2020 року по справі №815/5464/16, від 30.04.2020 року по справі №820/231/16, від 31.03.2020 року, від 19.03.2020 року по справі №808/4127/15).

Між тим, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.

Згідно ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 МКУ.

Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).

У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості товару на підставі відомостей бази даних, оскільки за попередніми МД №23UA500130004596U2, №22UA500130023267U4, №23UA500130006086U9, №23UA500130002604U3, №22UA500130025415U5, №23UA500130001471U0 вартість товару є більшою, ніж заявлено декларантом. Однак суд вважає, що попередні митні декларації не можу бути враховані для коригування митної вартості товару за МД позивача, оскільки відповідачем не надано доказів, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Однак матеріали справи таких доказів не містять.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Одеськоі? митниці про коригування митноі? вартості товарів №UA500130/2024/000019/2 від 30.05.2024 та картку відмови в прии?нятті митноі? деклараціі?, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерціи?ного призначення №UA500130/2024/000181 від 30.05.2024.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у змісті позову просить про стягнення з відповідача судових витрат, а саме сплаченого судового збору.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 12620,40 грн, а саме: 9592,40 грн за вимогу майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості товару) у розмірі та 3028,00 грн за вимогу немайнового характеру (оскарження картки відмови в прии?нятті митноі? деклараціі?, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерціи?ного призначення).

Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року по справі №320/3053/19 сформований правовий висновок, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 16.03.2020 по справі №1.380.2019.001962 дійшов висновку, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні Закону «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Оскільки 1,5% ціни позову (різниці митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні 639493,18 грн) становить 9592,40 грн, саме такий розмір ставки судового збору застосовується за подання даного позову.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9592,40 грн. Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (вул. Космонавтів, 24, кв.45, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 42972414) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеськоі? митниці про коригування митноі? вартості товарів №UA500130/2024/000019/2 від 30.05.2024 року та картку відмови в прии?нятті митноі? деклараціі?, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерціи?ного призначення №UA500130/2024/000181 від 30.05.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» витрати зі сплати судового збору в розмірі 9592,40 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва