Ухвала

від 23.10.2024 по справі 460/11572/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 жовтня 2024 року м. Рівне№460/11572/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., після одержання позовної заяви

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради доРівненська державна нотаріальна контора рівненської області про визнання незаконим та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В :

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовною заявою доРівненської державної нотаріальної контори Рівненської області, в якому просить суд визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7803950, дата реєстрації 27.08.2008 року, та визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7807454, дата реєстрації 27.08.2008 року.

Ухвалою суду від 21.11.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.

Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що про наявність заборони на нежитлову будівлю управління дізналося з інформаційної довідки від 05.07.2023. Станом на момент звернення до суду з даним позовом вживали заходи по встановлення обставин, які могли бути пов`язанні із накладанням арешту та внесення відповідних записів до державного реєстру. Просить суд визнати причини пропуску для звернення до суду з позовом об`єктивними та поважними, а також поновити пропущений строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позову, позивач просить суд визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7803950, дата реєстрації 27.08.2008 року, та визнати незаконним, скасувати рішення державного реєстратора - Другої Рівненської державної нотаріальної контори від 27.08.2008 про внесення до єдиного реєстру заборон запису: реєстраційний номер обтяження 7807454, дата реєстрації 27.08.2008 року.

Однак з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 01.10.2024 про що свідчить вхідний штамп відділу документального забезпечення суду.

Відтак, позовні вимоги заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Суд наголошує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом, не є поважними.

Тому, підстави поновлення позивачу строку звернення до суду відсутні.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Shfin» Європейський Суд з прав людини зазначав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримувати від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимального використання всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Додатково суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії). Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа Перез де Рада Каванілес проти Іспанії). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії ЄСПЛ встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності і сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду з даним позовом позивачем не подано, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішення окремого процесуального питання проводиться з врахуванням відпустки головуючого судді.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповжними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 23 жовтня 2024 року

Суддя У.М. Нор