Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
23 жовтня 2024 року № 520/18157/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестділ" (далі по тексту позивач, ТОВ "Бестділ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці (далі по тексту відповідач, митниця), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати:
рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000014/2 від 13.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000077 від 13.06.2024 року;
рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000015/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000079 від 17.06.2024 року;
рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000016/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000080 від 17.06.2024 року;
рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000081 від 17.06.2024 року.
- cтягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕСТДІЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43534311; адреса: Україна, 61036, Харківська область, місто Харків, вулиця Морозова, будинок 7) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 22 100,57 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 60 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43997544; адреса: 21034, Вінницька обл, місто Вінниця, вул. Лебединського, будинок 17).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методами, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які містять достатні відомості про складові митної вартості товару, дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості товару. Надані документи в сукупності виключають розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять достатні відомості про складові митної вартості. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 03.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано, зокрема: відповідачу надати відзив на позов, позивачу надати відповідь на відзив, відповідачу надати заперечення на відповідь позивача, визначено відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій представником позивача підтримано свою правову позицію у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
09.08.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЕСТДІЛ» (Покупець) (далі Позивач/ ТОВ «БЕСТДІЛ») та RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) укладено контракт № RTF/BD20230809 (далі Контракт).
Між ТОВ «БЕСТДІЛ» та RAJHANS TRADING FZCO укладено додаткові угоди № б/н від 20.04.2024 та № б/н від 22.04.2024 до Контракту, якими доповнено статтю 3.
Статтею 1 абзацом першим Контракту визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі «Товар»)».
Статтею 2 абзацом другим Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається і інвойсі на кожну поставку».
Відповідно до ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».
Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів долар США».
У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».
У відповідності до статті 8 Контракту: «Товар поставляється в експортній упаковці відповідно до кожного виду продукції і стандарту країни Постачальника. Упаковка повинна відповідати стандартам або специфікаціям і забезпечувати, за умови належного поводження з вантажем, збереження Товару при транспортуванні з урахуванням перевалок. Вартість тари та/або упаковки включена у вартість Товару».
10.06.2020 між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (виконавець) (далі Декларант) і ТОВ «БЕСТДІЛ» (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 10/06-20 (далі Договір № 10/06-20).
Пунктом 1.1. Договору № 10/06-20 визначено, що: «Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги».
На виконання умов Договору № 10/06-20, Декларантом було подано до Вінницької митниці:
12.06.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060009300U8 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 30 414,64 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143453531165 від 20.04.2024 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7392 від 10.06.2024 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN24PL322080NS6QS9A8 від 06.06.2024 року; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року; 7. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, тронспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбачених описом позиції « 1701») № UA205020/24/200762 від 11.06.2024; 8. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-19/06-2024 від 11.06.2024 року; 9. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року (з перекладом); 10. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року; 11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 20.04.2024 року; 12. Договір про надання послуг митного брокера № 10/06-20 від 10.06.2020 року; 13. Видаткова накладна № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року (з перекладом); 14. Відвантажувальна специфікація № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року (з перекладом); 15. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230801 від 01.08.2023 року (з перекладом); 16. Лист № 06/06-3 від 06.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що страхування вантажу не здійснювалося; 17. Лист № 06/06-4 від 06.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що вантаж не підлягає ліцензуванню; 18. Лист №RAJHANS20240415-1 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 19. Лист №RAJHANS20240415-2 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 20. Лист №RAJHANS20240415-3 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 21. Лист №RAJHANS20240415-4 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 22. Лист №RAJHANS20240415-5 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 23. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024 року (з перекладом); 24. Якісний опис № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року (з перекладом).
13.06.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 706607, в якому зазначалося, що «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати.
В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-19/06-2024 від 11.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару.
Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.03.2024 № RAJHANS20240305/2 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай); Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;».
13.06.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 13/06/2024-1 вказано, що пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком- фактурою (інвойсом) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «БЕСТДІЛ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 13/06/2024-2 вказано, що пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Зауважено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі №RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року. Висновок експерта від 11.06.2024 № 20-19/06-2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді № 13/06/2024-3 зазначено, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009300U8 та вже знаходиться у відповідача. У наданому прайс - листі № RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024 вказано одиниці виміру метри погонні;
- у відповіді № 13/06/2024-4 вказано, що відповідно до абз. 1 ст. 3 Контракту №RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року встановлено, що поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS20240415 від 15.04.2024 визначено умову поставки CPT Kyiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №24UA401060009300U8 надано калькуляцію собівартості товару № № RAJHANS20240415 від 15.04.2024 року, а також лист Постачальника №RAJHANS20240415-1 від 15.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;
- у відповіді № 13/06/2024-5 вказано, що додаткову угоду до Контракту б/н від 20.04.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009300U8 та вже знаходиться у Відповідача;
- у відповіді № 13/06/2024-6 вказано, що відповідно до абз. 1 ст. 3 Контракту №RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року встановлено, що поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS20240415 від 15.04.2024 визначено умову поставки CPT Kyiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «БЕСТДІЛ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається.
13.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000014/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-19/06-2024 від 11.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прай с- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.03.2024 № RAJHANS20240305/2 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай) що може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 11.06.2024 №UA500080/2024/007048, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 12745,695 кг) ідентичного виробника у максимально наближений час за основним методом товар «Полотна трикотажні з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон (100% поліестер), без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упаковано рулони. -566 шт. Торговельна марка : FANTASY. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD.» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000077 від 13.06.2024 року.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000077 від 13.06.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України Декларант, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060009353U8, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 350 907,60 гривень.
17.06.2024 року було подано електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060009496U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 30 418,40 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143453503676 від 06.04.2024 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5525 від 07.06.2024 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900QQ6917L0 від 12.06.2024; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-31/06-2024 від 13.06.2024; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 20.04.2024 року; 11. Договір про надання послуг митного брокера № 10/06-20 від 10.06.2020 року; 12. Видаткова накладна № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року (з перекладом); 13. Відвантажувальна специфікація № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року (з перекладом); 14. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230801 від 01.08.2023 року (з перекладом); 15. Лист № 06/07-3 від 07.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що страхування вантажу не здійснювалося; 16. Лист № 06/07-4 від 07.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що вантаж не підлягає ліцензуванню; 25. Лист №RAJHANS20240403-1 від 03.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 26. Лист №RAJHANS20240403-2 від 03.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 27. Лист №RAJHANS20240403-3 від 03.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 28. Лист №RAJHANS20240403-4 від 03.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 17. Лист №RAJHANS20240403-5 від 03.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 1. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 (з перекладом); 19. Якісний опис № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року (з перекладом).
17.06.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 707016, в якому зазначалося, що необхідно «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-31/06-2024 від 13.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай); Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».
17.06.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 17/06/2024-7 вказано, що пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком- фактурою (інвойсом) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «БЕСТДІЛ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 17/06/2024-8 зазначено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року. Висновок експерта від 13.06.2024 № 20-31/06-2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді № 17/06/2024-9 вказано, що прайс-лист № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009496U0 та вже знаходиться у Відповідача. У наданому прайс - листі № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 вказано одиниці виміру метри погонні.(копія відповіді надається у додатках) - у відповіді № 17/06/2024-10 що відповідно до абз. 1 ст. 3 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Одночасно з митною декларацією №224UA401060009496U0 надано калькуляцію собівартості товару № № RAJHANS20240403 від 03.04.2024 року, а також лист Постачальника №RAJHANS20240403-1 від 03.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;
- у відповіді № 17/06/2024-11 зазначено, що додаткову угоду до Контракту б/н від 20.04.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009496U0 та вже знаходиться у Відповідача;
- у відповіді № 17/06/2024-12 зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS20240403 від 03.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «БЕСТДІЛ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається.
17.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000015/2 , в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-31/06-2024 від 13.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 26.02.2024 № RAJHANS20240226/02 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай) що може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 11.06.2024 №UA500080/2024/007048, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 12745,695 кг) ідентичного виробника у максимально наближений час за основним методом товар «Полотна трикотажні з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон (100% поліестер), без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакованав рулони. -566шт.Торговельна марка : FANTASY. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD.» та складає 3,97 USD за кг.».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000079 від 17.06.2024 року.
Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000079 від 17.06.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060009537U0, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 353 108,67 гривень.
Крім того, 17.06.2024 року електронну митну декларацію позивача, було прийнято митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060009495U1 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 25 158,32 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № BW24040242 від 22.04.2024 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8470 від 12.06.2024 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900YN7714L5 від 12.06.2024; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-39/06-2024 від 14.06.2024; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 22.04.2024 року; 11. Договір про надання послуг митного брокера № 10/06-20 від 10.06.2020 року; 12. Видаткова накладна № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року (з перекладом); 13. Відвантажувальна специфікація № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року (з перекладом); 14. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230801 від 01.08.2023 року (з перекладом); 15. Лист № 06/06-1 від 06.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що страхування вантажу не здійснювалося; 16. Лист № 06/06-2 від 06.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що вантаж не підлягає ліцензуванню; 29. Лист №RAJHANS20240418-1 від 18.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 30. Лист №RAJHANS20240418-2 від 18.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 31. Лист №RAJHANS20240418-3 від 18.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 32. Лист №RAJHANS20240418-4 від 18.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 17. Лист №RAJHANS20240418-5 від 18.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 1. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024 (з перекладом); 19. Якісний опис № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року (з перекладом).
17.06.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 707011, в якому зазначалося, що «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-39/06-2024 від 14.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прай с- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.03.2024 № №RAJHANS20240305/1 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай); Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару».
17.06.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив таке:
- у відповіді № 17/06/2024-1 - пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком- фактурою (інвойсом) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «БЕСТДІЛ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 17/06/2024-2 вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року. Висновок експерта від 14.06.2024 № 20-39/06-2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді № 17/06/2024-3 вказано, що прайс-лист № RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024 року ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009495U1 та вже знаходиться у Відповідача. У наданому прайс листі № RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні;
- у відповіді № 17/06/2024-4 що відповідно до абз. 1 ст. 3 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 визначено умову поставки CPT Kyiv, Ukraine. Одночасно з митною декларацією №24UA401060009495U1 надано калькуляцію собівартості товару № № RAJHANS20240418 від 18.04.2024 року, а також лист Постачальника № RAJHANS20240418-1 від 18.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно- розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;
- у відповіді № 17/06/2024-5 вказано, що додаткову угоду до Контракту б/н від 22.04.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009495U1 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді № 17/06/2024-6 зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS20240418 від 18.04.2024 визначено умову поставки CPT Kyiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «БЕСТДІЛ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається.
17.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000016/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:- Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-39/06-2024 від 14.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.03.2024 RAJHANS20240305/1 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай) що може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 11.06.2024 №UA500080/2024/007048, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 12745,695 кг) ідентичного виробника у максимально наближений час за основним методом товар «Полотна трикотажні з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон (100% поліестер), без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакованав рулони. -566шт.Торговельна марка : FANTASY. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD.» та складає 3,97 USD за кг.».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000080 від 17.06.2024 року.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000080 від 17.06.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060009549U2, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 291 482,56 гривень.
17.06.2024 року товариством було подано електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060009506U7 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 27 691, 40 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: 1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року; 2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року; 3. Коносамент (Bill of lading) № 143453503650 від 06.04.2024 року; 4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9502 від 07.06.2024 року; 5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900IF6925L7 від 13.06.2024; 6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року; 7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-38/06-2024 від 14.06.2024; 8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року (з перекладом); 9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року; 10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 20.04.2024 року; 11. Договір про надання послуг митного брокера № 10/06-20 від 10.06.2020 року; 12. Видаткова накладна № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року (з перекладом); 13. Відвантажувальна специфікація № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року (з перекладом); 14. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230801 від 01.08.2023 року (з перекладом); 15. Лист № 06/07-1 від 07.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що страхування вантажу не здійснювалося; 16. Лист № 06/07-2 від 07.06.2024 року з інформацією від ТОВ «БЕСТДІЛ», що вантаж не підлягає ліцензуванню; 33. Лист №RAJHANS20240402-1 від 02.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 34. Лист №RAJHANS20240402-2 від 02.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 35. Лист №RAJHANS20240402-3 від 02.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); 36. Лист №RAJHANS20240402-4 від 02.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 17. Лист №RAJHANS20240402-5 від 02.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 1. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 (з перекладом); 19. Якісний опис № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року (з перекладом).
17.06.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення № 707033, в якому зазначалося, що «визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-38/06-2024 від 14.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 26.02.2024 № RAJHANS20240226/02 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай); Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи».
17.06.2024 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:
- у відповіді № 17/06/2024-13 вказано, що пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено. Статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком- фактурою (інвойсом) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного очищення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «БЕСТДІЛ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 17/06/2024-14 товариством вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року. Висновок експерта від 14.06.2024 № 20-38/06-2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді № 17/06/2024-15 зазначено, що прайс-лист № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 року ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009506U7 та вже знаходиться у Відповідача. У наданому прайс - листі № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні;
- у відповіді № 17/06/2024-16 що відповідно до абз. 1 ст. 3 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року встановлено, що Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Одночасно з митною декларацією №24UA401060009506U7 занести надано калькуляцію собівартості товару № № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 року, а також лист Постачальника №RAJHANS20240402-1 від 02.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB;
- у відповіді № 17/06/2024-17 товариством вказано, що додаткову угоду до Контракту б/н від 20.04.2024 ТОВ «БЕСТДІЛ» подано разом із митною декларацією № 24UA401060009506U7 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді № 17/06/2024-18 вказано, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS20240402 від 02.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «БЕСТДІЛ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається.
17.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000017/2, в якому вказано наступне: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-38/06-2024 від 14.06.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 26.02.2024 RAJHANS20240226/02 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай) що може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 11.06.2024 №UA500080/2024/007048, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 12745,695 кг) ідентичного виробника у максимально наближений час за основним методом товар «Полотна трикотажні з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон (100% поліестер), без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакованав рулони. 566шт.Торговельна марка : FANTASY. Країна виробництва : CN. Виробник : ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD.» та складає 3,97 USD за кг.…».
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000081 від 17.06.2024 року.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000081 від 17.06.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, Декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060009547U4, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 326 927,74 гривень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі Митний Кодекс України, МК України).
Згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У силу ч. 3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Законодавчо встановлено, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів і таке інше. Дане узгоджується з постановою Верховного Cуду від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 (провадження №К/9901/8839/19).
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України.
Дослідивши подані позивачем основні документи на підтвердження митної вартості товару на предмет їх повноти та достатності, судом встановлено, що позивачем подано митному органу всі необхідні та наявні документи відповідно до переліку та умов ч. 2 ст.53 МК України. Окрім того, проаналізувавши всі подані позивачем документи, судом встановлено, що також позивач одночасно з основним переліком (за ч. 2 ст. 53 МК України) надав під час подання ЕМД додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України .
Отже, вбачається, що позивачем виконано всі вимоги за ст. 53 МК України. Вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною.
Щодо твердження відповідача щодо не підтвердження митної вартості, суд зазначає наступне.
Вартість товару дол. США/м вказана у вже наявних у Відповідача прайс-листах №RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024, № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024, №RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024, № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024.
Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024.
Інвойсами № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 визначено вартість товару та умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявними у відповідача листами Постачальника №RAJHANS20240415-1 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403-1 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418-1 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402-1 від 02.04.2024 відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно- розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується наявними у Відповідача листами Постачальника № RAJHANS20240415-2 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403-2 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418-2 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402-2 від 02.04.2024 та листами ТОВ «БЕСТДІЛ» № 06/06-3 від 06.06.2024, № 06/07-3 від 07.06.2024, № 06/06-1 від 06.06.2024, № 06/07-1 від 07.06.2024.
Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у відповідача листами Постачальника №RAJHANS20240415-3 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403-3 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418-3 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402-3 від 02.04.2024.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, №RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у відповідача листами постачальника № RAJHANS20240415-4 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403-4 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418-4 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402-4 від 02.04.2024.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 ліцензування не передбачено, що підтверджується також наявними у відповідача листами постачальника № RAJHANS20240415-5 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403-5 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418-5 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402-5 від 02.04.2024 та листами ТОВ «БЕСТДІЛ» № 06/06-4 від 06.06.2024, № 06/07-4 від 07.06.2024, № 06/06-2 від 06.06.2024, № 06/07-2 від 07.06.2024.
Усі витрати вказано у калькуляціях № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024, які також надавалися відповідачу, інші витрати відсутні.
Щодо наявних рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, суд зазначає наступне.
З документів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
Щодо умов оплати суд зазначає, що спірні рішення №UA401060/2024/000014/2 від 13.06.2024, №UA401060/2024/000015/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000016/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 містять наступну підставу коригування: «Статтею 5 контракту від 09.08.2023 RTF/BD20230809 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати.».
Умови оплати визначені статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 року якою встановлено, що сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Інвойсами № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 передоплату не встановлено, отже, оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Верховним Судом у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 зроблено висновок, щодо посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.
Отже, посилання митниці на не зазначення в інвойсах № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418 від 18.04.2024, №RAJHANS20240402 від 02.04.2024 відомостей щодо форми та термінів оплати, як на наявність розбіжностей в документах, повинні бути відхилені судом, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором.
Також відсутність цієї інформації в інвойсах сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в цих інвойсах є посилання.
Щодо банківського платіжного документа, суд зазначає наступне.
Спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000014/2 від 13.06.2024, №UA401060/2024/000015/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000016/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 містять посилання відповідача як на підставу коригування митної вартості про те, що відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
Водночас, пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено.
Як вже зазначалося вище статтею 5 Контракту № RTF/BD20230809 від 09.08.2023 встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунками-фактурами (інвойсами) № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) Товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «БЕСТДІЛ» таких документів не вимагається.
Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 1.380.2019.004890 вказано, « 39. Щодо висновку контролюючого органу про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, суди встановили, що він є безпідставним, оскільки частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності. 40. Тоді як укладений позивачем контракт купівлі-продажу №1 від 07.05.2018 передбачає післяоплату. Тобто, подати докази оплати на момент прийняття оскаржуваних рішень у позивача не було можливості, про що було зазначено відповідачу у відповідь на вимоги про надання платіжних документів.».
Щодо висновку експерта, суд зазначає наступне.
Спірні рішення №UA401060/2024/000014/2 від 13.06.2024, №UA401060/2024/000015/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000016/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 містять посилання митного органу: «наданий до митного оформлення Висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».
Суд вказує, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсах № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024.
Надані позивачем висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару, доказів зворотноього матеріали справи не містять.
Щодо цінової інформації відносно вартості товару, суд зазначає наступне.
Спірні рішення №UA401060/2024/000014/2 від 13.06.2024, №UA401060/2024/000015/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000016/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 містять наступну підставу коригування: «відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару.
Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри.».
Суд зазначає, що дане твердження митниці не відповідає обставинам справи оскільки відповідач, з-поміж іншого, безпідставно вказував на розбіжності у таких документах, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції.
Такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (на цьому також наголошено у постанові ВС від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15 (провадження № К/9901/7943/18)).
Відповідачу одночасно з Митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024, № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024, №RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024, № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024. Щодо наявності у Відповідача прайс-листів, а також щодо зауважень митного органу щодо змісту наданих документів, надавалося роз`яснення Відповідачу у листах ТОВ «БЕСТДІЛ» №13/06/2024-3 від 13.06.2024, № 17/06/2024-9 від 17.06.2024, № 17/06/2024-3 від 17.06.2024, №17/06/2024-14 від 17.06.2024, але відповідачем дана обставина не була взята до уваги ані під час ознайомлення з додатками до митної декларації, ані під час ознайомлення з відповідями позивача на повідомлення відповідача, ані на момент прийняття протиправних рішення та картки відмови.
Також щодо твердження митниці, що наданий «Наданий до митного оформлення прайс-лист … є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "БЕСТДІЛ" та не відображає дійсну вартість», то дане зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс- лист.
Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання Відповідача на певні недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження відповідачем загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.
Прайс-листи містять цінову інформацію, а посилання відповідача на «загальносвітову практику» (яка не підтверджена жодними документами) є необґрунтованим.
Митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс- листа, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Така позиція викладена у постанові 23 жовтня 2020 р. Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17, а також у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20,
Тобто, прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, твердження відповідача про певні недоліки прайс-листів №RAJHANS20240305/2 від 05.03.2024, № RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024, №RAJHANS20240305/1 від 05.03.2024, №RAJHANS20240226/02 від 26.02.2024 до Митних декларацій є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містить достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткового документа, який митну вартість не підтверджує, є незаконним.
Щодо умови поставки, суд зазначає наступне.
Спірні рішення №UA401060/2024/000014/2 від 13.06.2024, №UA401060/2024/000015/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000016/2 від 17.06.2024, №UA401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 містять висновок відповідача про те, що нібито: «Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Київ / Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай) що може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.».
Відповідно до ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.».
На виконання ст. 3 Контракту, його сторони визначили, узгодили та вказали у інвойсах № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, №RAJHANS20240418 від 18.04.2024, № RAJHANS20240402 від 02.04.2024 умову поставки CPT.
Відповідно до листів постачальника № RAJHANS20240415-1 від 15.04.2024, №RAJHANS20240403-1 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418-1 від 18.04.2024, №RAJHANS20240402-1 від 02.04.2024 вартість перевезення, логістика, вантажно- розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Всі витрати вказано у калькуляціях собівартості № RAJHANS20240415 від 15.04.2024, № RAJHANS20240403 від 03.04.2024, № RAJHANS20240418 від 18.04.2024, №RAJHANS20240402 від 02.04.2024, в тому числі і доставка.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця. Якщо поставка імпортованих платником товарів охоплює вартість завантаження та навантаження товару у постачальника, то під час визначення митної вартості ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар. Судом враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18) та у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 0440/5532/18.
Відносно посилання митного органу, як на підстави коригування митної вартості - не надання позивачем копії митної декларації країни відправлення, то перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як копія митної декларації країни відправлення. Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18 ).
На підставі наведеного, судом відхиляються посилання відповідача на неподання позивачем таких додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, оскільки навіть у разі їхньої відсутності, це не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №815/2552/16 (провадження № К/9901/45062/18), яка враховується судом.
Щодо проведення консультації з митним органом, суд зазначає наступне.
При проведенні консультації, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання пояснень та додаткових документів до ТОВ «БЕСТДІЛ» не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем. Під час проведення консультацій позивачем наголошено, що ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.
В рішеннях про коригування митної вартості товару міститься наступне безпідставне твердження: «Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.». Однак зазначене суперечливе посилання митного органу є хибним та не може бути підставою для коригування митної вартості, адже декларантом обрано саме перший (основний) метод визначення митної вартості товару, а не резервний як вказує відповідач. Так Позивачем надано Відповідачу всі необхідні та наявні документи для підтвердження митної вартості задекларованого товару саме за першим методом. А подані ТОВ БЕСТДІЛ документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає саме перший метод визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Частиною 2 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 7 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до вимог "Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно із ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив митну вартість виходячи саме з умов Контракту.
Водночас, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару. Відповідач не вказав на конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України, що також зазначено по аналогічній справі у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 (провадження №К/9901/38363/18).
Суд, дослідивши підстави обрання другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішень про коригування митної вартості, на які відповідач посилався у відзиві на позовну заяву, вбачає, що спірні рішення містять посилання лише на номери та дати митних декларацій, як на джерела цінової інформації, що не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за другорядним методом. Дана позиція підтримані Верховним Судом у постанові від 13.01.2022 року у справі № 520/11061/2020.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу, чого рішення про коригування митної вартості товарів відповідача не містять.
Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів. Про це також наголошено у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі № 1.380.2019.006247.
Суд не приймає посилання відповідача на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18. Схожі за змістом висновки, які також враховано судом при розгляді цієї справи, містяться у постановах Верховного Суду 25 серпня 2023 року у справі №810/693/17, від 20 вересня 2023 року у справі №815/6840/17.
Отже, відповідачем не виконано обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару винесене з порушенням вимог Митного кодексу України.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).
Із наданих позивачем оскаржуваних карток відмов вбачається, що вони прийняті на підставі рішень про коригування митної вартості з причин відсутності усіх відомостей та документів.
Водночас, оскільки суд дійшов висновку про надання позивачем достатніх документів для визначення митної вартості та відсутності у наданих документах розбіжностей, що мали б вплив на правильність визначення митної вартості позивачем, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправними, скасуванню підлягають картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесені на підставі оскаржуваних рішень.
Щодо стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги № б/н від 19.06.2024 року з додатковими угодами від 19.06.2024 року, а також докази сплати правової допомоги у загальному розмірі 60 000, 00 грн.
Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як зазначено вище, розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений сторонами у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Таким чином, фіксований розмір гонорару не залежить від обсягу послуг та витраченого часу.
Так, зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення, а саме: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
У п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів та звернень, довідок, заяв, скарг, а також здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Водночас, суд зазначає про те, що, справа № 520/30736/23, в якій адвокатом надано правничу допомогу позивачу, є нескладною та по такій категорії справ існує стала судова практика, що є сформованою тривалий час, а, отже, підготовка такої позовної заяви не вимагає багато часу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000 грн. є неспівмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді. У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже, заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
В той же час, оскільки позивач, внаслідок протиправних рішень про коригування митної вартості товарів, був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн., оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови -задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000014/2 від 13.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000077 від 13.06.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000015/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000079 від 17.06.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000016/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000080 від 17.06.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000017/2 від 17.06.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000081 від 17.06.2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТДІЛ» (61036, Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код ЄДРПОУ 43534311) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 31948,40 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот сорок вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТДІЛ» (61036, Харківська область, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код ЄДРПОУ 43534311) витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 35 000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23 жовтня 2024 року.
Суддя Бадюков Ю.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122516438 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Бадюков Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні